Рішення

від 10.07.2019 по справі 300/994/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2019 р. справа № 300/994/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Універсальної аграрно-промислової товарної біржі про стягнення податкового боргу в розмірі 51 110, 75 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2019 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося в суд з адміністративним позовом до Універсальної аграрно-промислової товарної біржі про стягнення податкового боргу в розмірі 51 110, 75 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку встановленого підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, 129 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов`язання з сплати податку на прибуток, штрафних (фінансових) санкцій та пені в загальному розмірі 16 417, 27 гривень, а також пені, нарахованої на суму несвоєчасно сплачених податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 34 693, 48 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 51 110, 75 гривень, який ним не погашено.

Відповідач направив відзив на позовну заяву, в якому позовних вимог не визнав, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що штрафні (фінансові) санкції, нараховані податковими повідомленням-рішеннями за № 0055945501 від 06.08.2018 та за № 0062535512 від 20.09.2018, застосовано з порушенням строків встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, пеня, в розмірі 34 693, 48 гривень, нарахована позивачем на суму податкового боргу, який позивачем сплачено.

Позивач направив суду відповідь на відзив з викладом пояснень щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, а відповідач заперечення з викладом пояснень щодо наведених у позивач у відповіді на відзив пояснень.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

06.08.2018, відповідно до акта перевірки за №12118/09-19-01/32077865 від 06.08.2018, за затримку відповідачем на 2 587, 2 398, 2 271 календарних днів грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 2 600 гривень контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0055945501 про застосування до відповідача штрафу в розмірі 520 гривень, який на момент звернення позивача до суду становить 459, 69 гривень.

20.09.2018 відповідно до акта перевірки за №14025/09-19-55-12/32077865 від 20.09.2018, за затримку відповідачем на 2 455 календарних днів грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 520 гривень контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0062535512 про застосування до відповідача штрафу в розмірі 104 гривні, який на момент звернення позивача до суду становить 459, 69 гривень.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 563, 69 гривень, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкові вимоги за № 1/513/5010/10/24-150/1506 від 24.02.2009 та за № 2/990/11689/10/24-150/2819 від 21.04.2009.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконав податкові зобов`язання з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 563, 69 гривень, застосованих за затримку відповідачем грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг.

Таким чином, 563, 69 гривень застосованих штрафних (фінансових) санкцій утворюють податковий борг відповідача в цій же сумі, який відповідачем не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі .

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Універсальну аграрно-промислову товарну біржу та за рахунок готівки, що їй належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток в розмірі 563, 69 гривень, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо решти суми стягнення податкового боргу, то такі вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Щодо стягнення податкового боргу в розмірі 9 834 гривень, то суд встановив, що самостійно задекларована в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік сума податку з цього платежу в розмірі 9 834 гривні відповідачем сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями за №75 від 19.11.2018 та за № 12 від 26.02.2019 (а. с. 63, 64).

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 6 019, 58 гривень, то позивачем не вказано на які суму та за який період нараховано вказану суму пені, не доведено наявність обов`язку сплати та обґрунтованості підстав нарахування вказаних сум.

Щодо стягнення пені в розмірі 34 693, 48 гривень, нарахованої позивачем відповідачу за несплату податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, то суд зазначає, що податкові зобов`язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб були предметом розгляду в адміністративних справах за № 2а-774/09/0970 та 2а-3234/09/0970, за наслідками розгляду яких відповідач згідно платіжної вимоги за №191 від 13.04.2016 сплатив податковий борг в розмірі 31 748, 09 гривень, на суму боргу якого позивач нарахував відповідачу пеню, однак, нарахування пені з суми сплаченого боргу 13.04.2016 здійснено поза межами строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов позивача підлягає задоволенню частково.

Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно частини 2 статті 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати відповідача, пов`язані з розглядом справи (на професійну правничу допомогу) в розмірі 5 000 гривень, яка складається з 2 000 гривень за вивчення документів для підготовки відзиву на позовну заяву, консультацій, підготовку відзиву, та з 3 000 гривень за надання послуг представництва у суді, що підтверджується Договором про надання правничої допомоги від за № 05/19-08/01 від 08.05.2019, актом від 17.05.2019 приймання - передачі виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від за № 05/19-08/01, платіжним дорученням за №36 від 17.05.2019 на суму 5 000 гривень.

Враховуючи співмірність витрат відповідача на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та ту обставину, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався в письмовому провадженні, без представлення інтересів позивача у суді його адвокатом та часткового задоволення вимог позивача, суд вважає, що стягненню на користь відповідача підлягає частина сплачених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Універсальну аграрно-промислову товарну біржу (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 52, квартира 1, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32077865) та за рахунок готівки, що їй належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток за платежем штрафні (фінансові) санкції в розмірі 563, 69 (п`ятсот шістдесят три) гривні 69 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Універсальної аграрно-промислової товарної біржі (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 52, квартира 1, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32077865) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39394463) частину витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.