Постанова

від 22.10.2019 по справі 300/994/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8749/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року (головуючий суддя Остап`юк С.В., м. Івано-Франківськ) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Універсальної аграрно-промислової товарної біржі про стягнення податкового боргу в сумі 51 110,75 грн,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Універсальної аграрно-промислової товарної біржі про стягнення податкового боргу в розмірі 51 110, 75 гривень.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року позов задоволено частково, стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують Універсальну аграрно-промислову товарну біржу (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 52, квартира 1, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32077865) та за рахунок готівки, що їй належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток за платежем штрафні (фінансові) санкції в розмірі 563, 69 гривні 69 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Універсальної аграрно-промислової товарної біржі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області частину витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та просило скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року в частині відмови стягнення податкового боргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно ст.. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Дана стаття не містить обмеження в терміні щодо кількості днів затримки.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Апелянт також зазначив, що предметом позову є стягнення узгодженого податкового боргу в сумі 51110,75 грн. В даному випадку суд не оцінює правильність донарахування контролюючим органом сум зобов`язань, оскільки ці обставини входять до предмету доказування у справі щодо правомірності відповідних податкових повідомлень-рішень, а не у цій справі, предметом доказування в якій є підстави (статус) та склад податкового боргу.

Окрім того, апелянт вважає, що розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим, оскільки при обчисленні витрат на адвокатські послуги не встановлено складності справи, кваліфікації, досвіду та завантаженості адвоката, а також не доведено факту розумної необхідності відповідних судових витрат.

В поданому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2018, відповідно до акта перевірки за №12118/09-19-01/32077865 від 06.08.2018, за затримку відповідачем на 2 587, 2 398, 2 271 календарних днів грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 2 600 гривень контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0055945501 про застосування до відповідача штрафу в розмірі 520 гривень, який на момент звернення позивача до суду становив 459, 69 гривень. 20.09.2018 відповідно до акта перевірки за №14025/09-19-55-12/32077865 від 20.09.2018, за затримку відповідачем на 2 455 календарних днів грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 520 гривень контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0062535512 про застосування до відповідача штрафу в розмірі 104 гривні, який на момент звернення позивача до суду становив 459, 69 гривень.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував положення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, згідно якого у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

З врахуванням наведеного, грошові зобов`язання відповідача з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 563, 69 гривень, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг.

Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкові вимоги за № 1/513/5010/10/24-150/1506 від 24.02.2009 та за № 2/990/11689/10/24-150/2819 від 21.04.2009.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не виконав податкові зобов`язання з сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 563, 69 грн, застосованих за затримку ним грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України позивачу надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягнувши з рахунків у банках, що обслуговують Універсальну аграрно-промислову товарну біржу та за рахунок готівки, що їй належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток в розмірі 563, 69 гривень.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не підлягає задоволенню решта позовних вимог, щодо стягнення податкового боргу, оскільки щодо стягнення податкового боргу в розмірі 9 834 гривень, то судом першої інстанції встановлено, що самостійно задекларована в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2018 рік сума податку з цього платежу в розмірі 9 834 гривні відповідачем сплачена; щодо стягнення пені в розмірі 6 019, 58 гривень, то позивачем не вказано на яку суму та за який період нараховано вказану суму пені, не доведено наявність обов`язку сплати та обґрунтованості підстав нарахування вказаних сум; щодо стягнення пені в розмірі 34 693, 48 гривень, нарахованої за несплату податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, то судом вірно зазначено, що податкові зобов`язання відповідача з податку на доходи фізичних осіб були предметом розгляду в адміністративних справах за № 2а-774/09/0970 та 2а-3234/09/0970, за наслідками розгляду яких відповідач згідно платіжної вимоги за №191 від 13.04.2016 сплатив податковий борг в розмірі 31 748, 09 гривень, на суму боргу якого позивач нарахував відповідачу пеню, однак, нарахування пені з суми сплаченого боргу 13.04.2016 здійснено поза межами строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення на користь відповідача частини сплачених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 гривень, оскільки судом враховано співмірність витрат відповідача на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та ту обставину, що розгляд даної адміністративної справи здійснювався в письмовому провадженні, без представлення інтересів позивача у суді його адвокатом та часткового задоволення вимог позивача, і підтверджено Договором про надання правничої допомоги від за № 05/19-08/01 від 08.05.2019, актом від 17.05.2019 приймання - передачі виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від за № 05/19-08/01, платіжним дорученням за №36 від 17.05.2019 на суму 5 000 гривень.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року по справі № 300/994/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді Т. І. Шинкар В. В. Святецький