Рішення

від 10.07.2019 по справі 400/1244/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. справа № 400/1244/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКАМІНЬ", вул. Миру (Леніна), 149, Братське,Братський район, Миколаївська область,55400 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2019 року № 000069725205, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будкамінь (далі-позивач, ТОВ Будкамінь ) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000069725205 від 31.01.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки ґрунтується на помилкових висновках податкового органу щодо заниження позивачем нарахування суми з рентної плати за користування надрами для видовбування корисних копалин. Так, позивач вважає, що повторна експертиза не повинна була проводитись, внаслідок змін ТУ на ДСТУ, адже така зміна стандартів не призвела до заниження більш як на 20% або до зростання більш як на 50% розвіданих запасів. І коригуючий коефіцієнт у розмірі 0,7 до ставок рентної плати, на думку позивача, ним було застосовано правомірно, оскільки звіт з геолого-економічної оцінки апробації Вікторівського родовища гранітів у Братському районі був виконаний у 2008 році за рахунок власних коштів позивача. Також, позивач зазначив, що не порушив трирічний строк для повторного геологічного вивчення запасів.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки за результатами перевірки співробітниками податкового органу було встановлено ряд порушень позивачем Податкового кодексу України, які призвели до заниження нарахування суми з рентної плати за користування надрами для видовбування корисних копалин, а позовна заява та додані до неї матеріали, на думку відповідача, не спростовують цих висновків.

Ухвалою від 26.04.2019 р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Податковим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації з рентної плати за 3 квартал 2018 року ТОВ Будкамінь , за результатами якої 09.01.2019 р. складено акт перевірки №28/14-29-52-05-14/3108046 (далі-акт перевірки ).

Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено заниження нарахування суми податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 32914,20 грн. Таких висновків, відповідач дійшов, у зв`язку із встановленням заниження розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини, що розраховується за формулою відповідно до п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі-ПК України); заниження податкових зобов`язань за звітний квартал, розрахованих відповідно до п. 252.18 ст. 252 ПК України, у зв`язку із невірним застосування коефіцієнту рентабельності гірничого підприємства у розмірі 0,15, зазначеного в протоколі Державної комісії по запасах корисних копалин №1531 від 18.06.2008 р., адже ТУ у 2018 році втратив чинність і позивач повинен був виконати вимоги п. 25 Постанови №865 від 22.12.1994 р. Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин (далі-Постанова №865); неправомірного застосування коефіцієнту 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами, який відповідно до п. 252.22 ст. 252 ПК України мають право застосовувати надрокористувачі за видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №000069725205 від 31.01.2019 р. про збільшення грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на сумі 49371,30 грн., з яких 32914,20 за податковим зобов`язанням та 16457,10 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 27 Закону України Про надра , користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу.

Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. п. 252.1.1. п. 252.1 ст. 252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Пунктом 252.20 ст. 252 ПК України встановлено ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

При цьому, відповідно до п. 252.22 ст. 252 ПК України, до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування, зокрема, за видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів, крім вуглеводневої сировини встановлено коефіцієнт 0,7.

Відповідно до п. 7 Постанови №865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Пунктом 8 Постанови №865 визначено, що відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого економічної оцінки: початково оцінених ділянок надр; попередньо оцінених родовищ корисних копалин; родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового

освоєння; родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.

Відповідно до п. 16, 17 Постанови № 865, матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Після одержання матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в обумовлений у договорі термін.

Об`єктами експертизи можуть бути матеріали детальної, попередньої або початкової оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, матеріали техніко-економічного обгрунтування кондицій на мінеральну сировину, матеріали техніко-економічного обгрунтування коефіцієнтів видобутку нафти, газу та конденсату, проекти

промислового освоєння родовищ, реконструкції або ліквідації діючих гірничодобувних і збагачувальних підприємств, матеріали техніко-економічного обгрунтування доцільності подальшої розвідки, розробки або списання з державного обліку запасів

корисних копалин тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови №865, у разі коли подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки

запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику.

Позивачем до суду надано протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №1531 від 18.06.2008 р., з якого вбачається, що виконані Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорномор ДРГП роботи щодо попередньої геологічної оцінки запасів гранітів у межах Вікторівського родовища гранітів та попереднього техніко - економічного обґрунтування їхнього балансової належності проведенні на замовлення саме ТОВ Будкамінь (а. с. 30-33). Крім того, в матеріалах справи містяться договір від 02.04.2008 р. №68, за умовами якого Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорномор ДРГП зобов`язується за дорученням ТОВ Будкамінь виконати роботи по підготовці для апробації в ДКЗ України матеріалів Вікторівського родовища гранітів; кошторис; акт приймання виконаних робіт за червень 2008 року; протокол №9 від 30.05.2008 р.

Таким чином, вищезазначеними документами підтверджено, що позивачем здійснюється видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане позивачем за рахунок власних коштів.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що використання даних зі звіту про геолого - розвідувальні роботи 1961 року під час складання звіту з геолого-економічної оцінки апробації Вікторівського родовища гранітів у Братському районі, виконаного у 2008 році, спростовують виконання цих робіт за рахунок коштів позивача і позбавляє його права застосувати коефіцієнт 0,7, оскільки, як вже зазначалось судом вище, пунктом 8 Постанови №865 передбачено можливість проведення державної експертизи за матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки.

Відтак, позивач правомірно застосував коефіцієнт 0,7 при визначені рентної плати.

Також, суд вважає помилковим висновок відповідача, що у зв`язку із втратою чинності технічних умов №21-10-69-89 у 2018 році та вступом у дію ДСТУ Б В.2.7-241:2010, позивач мав виконати п. 25 Постанови №865, в частині проведення повторної державної експертизи, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 25 Постанови №865, повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Тобто, обов`язок проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин виникає у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки лише за умови заниження більш як на 20% або до зростання більш як на 50% розвіданих запасів.

Згідно звіту про розвідку родовища твердих корисних копалин ТОВ Естімейшн Солюшенз , складеного на виконання договору №2-10-2018 від 02.07.2018 р. на затвердження в ДКЗ подано звіт з підрахованими запасами корисних копалин - 99,1 тис. м3, який здійснено з урахуванням ДСТУ Б В.2.7-241:2010. А згідно протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18.06.2018 р. №153, апробовані запаси становили 121 тис. м3. Тобто, запаси зменшились на 18,09 %.

Таким чином, позивач не порушив п. 25 Порядку №865, оскільки зміна ТУ на ДСТУ не призвела до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків.

Крім того, у п. 3 розділу Особливі умови Спеціального дозволу на користування надрами №6102 від 04.03.2016 року, виданого позивачу, зобов`язано ТОВ Будкамінь протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надорами виконати геолого-економічну оцінку запасів гранітів Вікторівського родовища, тобто до 04.03.2019 р. На час проведення перевірки (09.01.2019 р.) цей строк не сплинув.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2019 р. №574 (а. с. 4), який і з урахування задоволення позовних вимог, на підставі ст. 139 ч. 1 КАС України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКАМІНЬ" (вул. Миру (Леніна), 149, Братське, Братський район, Миколаївська область, 55400, ідентифікаційний код 34108046) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №000069725205 від 31.01.2019 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУДКАМІНЬ" (вул. Миру (Леніна), 149, Братське, Братський район, Миколаївська область, 55400, ідентифікаційний код 34108046) судовий збір в розмірі 1921 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич