Постанова

від 02.10.2019 по справі 400/1244/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1244/19 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

суддів - Осіпова Ю.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі Андрушкевич М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будкамінь до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будкамінь звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №000069725205 від 31.01.2019 року.

Свої позовні вимоги ТОВ Будкамінь обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року позов задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з рентної плати за 3 квартал 2018 року ТОВ Будкамінь .

За результатами даної перевірки податковим органом складено акт перевірки №28/14-29-52-05-14/3108046.

Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено заниження нарахування суми податкових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 32914,20 грн. Таких висновків, відповідач дійшов, у зв'язку із встановленням заниження розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини, що розраховується за формулою відповідно до п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України; заниження податкових зобов'язань за звітний квартал, розрахованих відповідно до п. 252.18 ст. 252 ПК України, у зв'язку із невірним застосування коефіцієнту рентабельності гірничого підприємства у розмірі 0,15, зазначеного в протоколі Державної комісії по запасах корисних копалин №1531 від 18.06.2008 р., адже ТУ у 2018 році втратив чинність і позивач повинен був виконати вимоги п. 25 Постанови №865 від 22.12.1994 р. Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин ; неправомірного застосування коефіцієнту 0,7 до ставок рентної плати за користування надрами, який відповідно до п. 252.22 ст. 252 ПК України мають право застосовувати надрокористувачі за видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №000069725205 від 31.01.2019 р. про збільшення грошового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на сумі 49371,30 грн., з яких 32914,20 за податковим зобов'язанням та 16457,10 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 27 Закону України Про надра , користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу.

Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин та рентна плата за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються Податковим кодексом України.

За правилами п.п.252.1.1. п.252.1 ст.252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Пунктом 252.20 ст. 252 ПК України встановлено ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

При цьому, відповідно до п. 252.22 ст. 252 ПК України, до ставок рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування, зокрема, за видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане платником рентної плати за рахунок власних коштів, крім вуглеводневої сировини встановлено коефіцієнт 0,7.

Згідно п.7 Постанови №865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Пунктом 8 Постанови №865 визначено, що відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого економічної оцінки: початково оцінених ділянок надр; попередньо оцінених родовищ корисних копалин; родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового освоєння; родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.

За приписами п. 16, 17 Постанови № 865, матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

Після одержання матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в обумовлений у договорі термін.

Об'єктами експертизи можуть бути матеріали детальної, попередньої або початкової оцінки запасів і ресурсів корисних копалин, матеріали техніко-економічного обґрунтування кондицій на мінеральну сировину, матеріали техніко-економічного обґрунтування коефіцієнтів видобутку нафти, газу та конденсату, проекти промислового освоєння родовищ, реконструкції або ліквідації діючих гірничодобувних і збагачувальних підприємств, матеріали техніко-економічного обґрунтування доцільності подальшої розвідки, розробки або списання з державного обліку запасів корисних копалин тощо.

Пунктом 24 Постанови №865 визначено, що у разі коли подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику.

Позивачем до суду надано протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №1531 від 18.06.2008р., з якого вбачається, що виконані Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорномор ДРГП роботи щодо попередньої геологічної оцінки запасів гранітів у межах Вікторівського родовища гранітів та попереднього техніко - економічного обґрунтування їхнього балансової належності проведенні на замовлення саме ТОВ Будкамінь (а. с. 30-33). Крім того, в матеріалах справи містяться договір від 02.04.2008 р. №68, за умовами якого Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорномор ДРГП зобов'язується за дорученням ТОВ Будкамінь виконати роботи по підготовці для апробації в ДКЗ України матеріалів Вікторівського родовища гранітів; кошторис; акт приймання виконаних робіт за червень 2008 року; протокол №9 від 30.05.2008 р.

Отже, вищезазначеними документами підтверджено, що позивачем здійснюється видобування запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане позивачем за рахунок власних коштів.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що використання даних зі звіту про геолого - розвідувальні роботи 1961 року під час складання звіту з геолого-економічної оцінки апробації Вікторівського родовища гранітів у Братському районі, виконаного у 2008 році, спростовують виконання цих робіт за рахунок коштів позивача і позбавляє його права застосувати коефіцієнт 0,7, оскільки, як вже зазначалось судом вище, пунктом 8 Постанови №865 передбачено можливість проведення державної експертизи за матеріалами попередньої геолого-економічної оцінки.

Таким чином, позивач правомірно застосував коефіцієнт 0,7 при визначені рентної плати.

Окрім того, судова колегія вважає помилковим висновок відповідача, що у зв'язку із втратою чинності технічних умов №21-10-69-89 у 2018 році та вступом у дію ДСТУ Б В.2.7-241:2010, позивач мав виконати п. 25 Постанови №865, в частині проведення повторної державної експертизи, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 25 Постанови №865, повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Тобто, обов'язок проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин виникає у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки лише за умови заниження більш як на 20% або до зростання більш як на 50% розвіданих запасів.

Згідно звіту про розвідку родовища твердих корисних копалин ТОВ Естімейшн Солюшенз , складеного на виконання договору №2-10-2018 від 02.07.2018 р. на затвердження в ДКЗ подано звіт з підрахованими запасами корисних копалин - 99,1 тис. м3, який здійснено з урахуванням ДСТУ Б В.2.7-241:2010. А згідно протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18.06.2018 р. №153, апробовані запаси становили 121 тис. м3. Тобто, запаси зменшились на 18,09 %.

Таким чином, позивач не порушив п. 25 Порядку №865, оскільки зміна ТУ на ДСТУ не призвела до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків.

Крім того, у п. 3 розділу Особливі умови Спеціального дозволу на користування надрами №6102 від 04.03.2016 року, виданого позивачу, зобов'язано ТОВ Будкамінь протягом трьох років з часу отримання спеціального дозволу на користування надорами виконати геолого-економічну оцінку запасів гранітів Вікторівського родовища, тобто до 04.03.2019 р. На час проведення перевірки (09.01.2019 р.) цей строк не сплинув.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будкамінь до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №000069725205 від 31.01.2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлено 02.10.2019 року.

Головуючий Д.В. Запорожан

Судді: Ю.В. Осіпов

ОСОБА_1