Рішення

від 01.07.2019 по справі 440/4204/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4204/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кривошапка Н.А.

представника відповідачів - Сулима А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С" до Головного управління ДФС у Полтавській області, ДФС України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка діє у складі ГУ ДФС у Полтавській області та приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від 03.05.2018 № 676387/41720073, від 04.05.2017 № 679667/41720073, від 04.05.2017 № 679665/41720073;

- зобов`язати ГУ ДФС у Полтавській області зареєструвати податкові накладні, подані ТОВ "Інтер`єр Плюс С" від 11.12.2017 № 314, від 12.12.2017 № 369, від 14.12.2017 №473 в ЄРПН, днем подання таких податкових накладних.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С" (надалі також - позивач, ТОВ "Інтер`єр Плюс С") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 30 листопада 2018 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 21 грудня 2018 року позовну заяву повернуто, направлено позивачу її оригінал з доданими матеріалами та з оригіналом квитанції про сплату судового збору.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року скасовано ухвалу від 21 грудня 2018 року про повернення позовної заяви, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

15 травня 2019 року справа № 440/4204/18 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду, та у порядку, визначеному статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України, передана судді Шевякову І.С.

Ухвалою від 20 травня 2019 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

07 червня 2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви.

Своєю ухвалою від 10 червня 2019 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі в якості другого відповідача - Державну фіскальну службу України, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 64-66/.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, після зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ "Інтер`єр Плюс С" на вимогу фіскального органу були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті до уваги, у зв`язку з чим прийняте рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних в ЄРПН.

З квитанцій про зупинення реєстрації та рішень про відмову в реєстрації незрозуміло, які саме недоліки відповідач виявив у первинних документах та в чому вони не відповідають закону. Позивачем також надані документи бухгалтерського обліку на підтвердження реальності та правомірності господарських операцій.

Представник відповідачів у наданих до суду відзивах на позов /а.с. 130-132, 180-182/ проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірних рішень. Зауважив, що позивачем разом з письмовими поясненнями не надано фіскальному органу усіх первинних документів, які підтверджують здійснення постачання товарів та є підставою для формування в подальшому податкового кредиту (рахунку-фактури, доручення з покупцем, документів, які підтверджують придбання реалізованого товару).

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 01 липня 2019 року надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника /а.с.186/.

Представник відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідачів, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

Юридична особа ТОВ "Інтер`єр Плюс С" (код ЄДРПОУ 41720073; місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, пров. Льва Толстого, б. 40) зареєстрована 09.11.2017 /а.с. 73/.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, одним з основних видів діяльності ТОВ "Інтер`єр Плюс С" за КВЕД 46.49 є оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Судом встановлено, що між ТОВ "Інтер`єр Плюс С" (постачальник) та ТОВ "Компанія Інтер-Ліс" (покупець) укладено усний Договір поставки товарів господарського призначення.

На виконання вказаного договору були вкладені видаткові накладні № 3087 від 27.12.2017 /а.с. 142/, № 3088 від 27.12.2017 /а.с. 159/, № 3089 від 27.12.2017 /а.с. 172/.

В підтвердження того, що реалізований товар у позивача був в наявності, ним надані до суду акти внесення товару до статутного фонду ТОВ "Інтер`єр Плюс С" /а.с. 143-148, 160-166, 173-179/.

На підтвердження здійснення контрагентом позивача оплати за поставлений товар ТОВ "Інтер`єр Плюс С" наданий звіт по дебетним та кредитним операціям по рахунку НОМЕР_1 /а.с. 78/.

ТОВ "Інтер`єр Плюс С" складена податкова накладна № 314 /а.с. 170/ від 11.12.2017 року на загальну суму 10 972,50 грн; № 369 від 12.12.2017 року /а.с. 156-157/ на загальну суму 10 859 грн; № 473 від 14.12.2017 року /а.с. 139-140/ на загальну суму 16 681 грн та подані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - ЄРПН).

Після направлення для реєстрації податкових накладних автоматизованою системою ДФС України було направлено платнику Квитанції, у яких зазначено що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2711, 3506, 3919, 3925, 6216, 6804, 6805, 7307, 7415, 8308, 9004, 9603. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК.

На виконання зазначених вимог позивачем через автоматизовану систему на адресу відповідача направлені документи, які включали первинні документи на підтвердження реальності господарської діяльності та відповідних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Компанія Інтер-Ліс" щодо постачання товарів, та повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.

Однак відповідач, зробивши висновок про недостатність наданих документів для прийняття комісією ДФС рішень про реєстрацію податкових накладних, та/або про надання копій документів, які складені з порушенням законодавства, прийняв рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних:

від 03.05.2018 № 676387/41720073 (податкова накладна № 314 від 11.12.2017),

від 04.05.2017 № 679667/41720073 (податкова накладна № 369 від 12.12.2017),

від 04.05.2017 № 679665/41720073 (податкова накладна № 473 від 04.05.2018).

Не погоджуючись з рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, які підлягають застосуванню

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення, (надалі - ПК України), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Висновки щодо правозастосування

В даному разі у спірних правовідносинах Квитанції щодо зупинення реєстрації податкових накладних № 314, №369, № 473 містять зазначену інформацію про те, що ПН/РК відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 2711, 3506, 3919, 3925, 6216, 6804, 6805, 7307, 7415, 8308, 9004, 9603.

Відповідно до запропонованого, позивачем складено та направлено відповідачу через автоматизовану систему повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення, а також первинну документацію на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Компанія Інтер-Ліс".

Однак відповідачем вказані документи та пояснення до уваги взяті не були, з посиланням у рішеннях на ненадання платником податку копій документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинної документації щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

З огляду на викладене, Комісією ГУ ДФС у Полтавській області прийняті оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте в рішеннях вказано, що їх підставою стало ненадання позивачем документів: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податків, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинної документації щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Необхідно зазначити, що квитанції про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних, не містили чіткої вказівки на те, яку первинну документацію позивач повинен подати для здійснення їх реєстрації в ЄРПН.

Поряд з цим також не вбачається за можливе встановити, які саме документи надані не в повному обсязі.

У відзиві на позов представник відповідачів уточнив, що відсутність рахунків-фактур, доручення з покупцем, документів, які підтверджують придбання реалізованого товару, стала підставою для винесення оскаржуваних рішень.

Проте суд акцентує увагу на тому, що договір на поставку товарів в письмовій формі не укладався, наявність реалізованого товару у позивача підтверджена актами внесення товару до статутного фонду, факт передачі придбаного товару підтверджується накладними, факт оплати - звітом по дебетних та кредитних операціях по рахунку.

Незрозумілою є вимога відповідача надати зовнішньоекономічні контракти та інвойси, оскільки позивач не є учасником зовнішньоекономічної діяльності у відносинах з ТОВ "Компанія Інтер-Ліс". Вимога надати документи на підтвердження факту навантаження та розвантаження продукції також є необґрунтованою, оскільки продукція, що реалізовувалась позивачем не мала великих габаритів та не потребувала навантаження та розвантаження під час транспортування.

Отже, на думку суду, оскаржувані рішення не є обґрунтованими та не відповідають критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що встановлені статтею 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про належне проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Компанія Інтер-Ліс", відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 314 від 11.12.2017, № 369 від 12.12.2017, №473 від 14.12.2017.

Відтак, позовна вимога про скасування протиправних рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних підлягає задоволенню.

Також, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати ДФС України зареєструвати податкові накладні № 314 від 11.12.2017, № 369 від 12.12.2017, № 473 від 14.12.2017 в ЄРПН.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність такої накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 314 від 11.12.2017, № 369 від 12.12.2017, №473 від 14.12.2017 в ЄРПН датою їх подання.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВ "Інтер`єр Плюс С" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 5286 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 5286 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С" (м.Кременчук Полтавської області пров.Л.Толстого, 40 ЄДРПОУ 41720073) до Головного управління ДФС у Полтавській області (Вул.Європейська, 4 м.Полтава ЄДРПОУ 39461639); Державної фіскальної служби України (пл.Львівська, 8 м.Київ ЄДРПОУ 39292197) - задовольнити повністю.

Рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області №676387/41720073 від 03 травня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної; №679667/41720073 від 04 травня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної; №679665/41720073 від 04 травня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної - визнати протиправними та скасувати.

Зобов"язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С" №314 від 11 грудня 2017 року, №369 від 12 грудня 2017 року, №473 від 14 грудня 2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер`єр Плюс С" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 5 286,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 липня 2019 року.

Головуючий суддя І.С. Шевяков