Рішення

від 09.07.2019 по справі 640/7276/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2019 року № 640/7276/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про скасування наказу №46-дс,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ №46-дс від 04.04.2019 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач займає посаду першого заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області. Наказом ДФС України від 04.04.2019 №46-дс притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог ст. 65 Закону України Про державну службу та неналежне виконання останньою посадових обов`язків. Позивач вважає даний наказ протиправним, оскільки відповідачем було порушено порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, не з`ясовано ступінь вини позивача в частині незадовільного стану організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів, а також наявність обставин, які пом`якшують відповідальність державного службовця, не наведено які конкретні дії позивача кваліфікуються як дисциплінарний проступок та не зазначено які посадові обов`язки порушені позивачем.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи що відносно позивача Дисциплінарною комісією було порушено дисциплінарне провадження та за результатами виїзної тематичної перевірки щодо дотримання суб`єктами господарювання ГУ ДФС у Житомирській області вимог чинного законодавства, зокрема ст. ст. 187 та 201 Податкового кодексу України встановлено ймовірне заниження податкових зобов`язань, задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ, порівняно із сумами ПДВ, зазначеними у зареєстрованих податкових накладних відповідних звітних періодів, що залишилось поза увагою структурних підрозділів ГУ ДФС у Житомирській області. Вибірковою перевіркою встановлено не відпрацювання (несвоєчасне відпрацювання) управліннями ГУ ДФС у Житомирській області, утвореними на правах його відокремлених підрозділів на загальну суму розбіжностей 31360 тис. грн., встановлено окремі недоліки та упущення в організації роботи у частині застосування штрафних/фінансових санкцій до платників юридичних осіб, адміністрування ПДВ, перекручення даних тощо, не застосовані штрафні санкції за порушення платниками податку встановленого терміну реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних та/або розрахунків коригування до них за 2015-2016 роки, не застосовані умовно нараховані штрафні (фінансові) санкції (сума яких понад 100 грн.), передбачених ст. 126 Кодексу з податку на додану вартість по юридичних особах на суму 4 337,6 тис.грн., та з податку на прибуток - 365,2 тис.грн., з акцизного податку у сумі 67,4 тис. грн; не застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату рентних платежів, екологічного податку та місцевих податків і зборів відповідно до п. 126.1 ст.126 Кодексу в кількості 858 на загальну суму 2087 тис. гривень; не досліджено формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 днів; неналежно організована робота щодо застосування штрафних санкцій.

У запереченні на відзив позивач зазначила, що остання, як перший заступник начальника в своїй роботі керувалася Положенням про ГУ ДФС у Житомирській області, яке затверджене наказом ДФС України від 27.03.2017 № 202 та забезпечує виконання повноважень відповідно до затвердженого розподілу обов`язків (зі змінами). Так, на виконання покладених на неї обов`язків остання здійснювала ефективну організацію роботи структурних підрозділів керівництво. Саме завдяки чіткій організації роботи за 2018 рік до загального фонду Державного бюджету забезпечено надходжень у сумі 4178,2 млн. грн., що більше 2017 року (3345,0 млн. грн.) на 833,2 млн. грн., або на 24,9 відсотка. Індикативні показники виконані на 100,5% (+20,4 млн. грн.), забезпечено виконання завдань Держбюджету по бюджетоформуючих платежах: з податку на додану вартість індикатив забезпечений на 100,0%, надійшло 1741,3 млн.грн.; з податку на прибуток рівень виконання індикативу - 112,3%, надійшло 536,4 млн.грн. (додатково - 588,9 млн.грн.); по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів додатково зібрано 3,6 млн.грн., індикатив виконано на 106,0% (надходження - 63,4 млн.грн.) та ін., надходження до місцевих бюджетів склало понад 22%, бюджети територіальних громад до минулорічного поповнились на 998,7 млн.грн. (у цілому надійшло 5,5 млрд.грн.), індикативні показники виконані на 104,1% (+217,3 млн. грн.), прогнозні показники, затверджені місцевими радами, на січень - грудень 2018 року (5389,4 млн.грн.) виконані на 102,3%, додатково надійшло 122,7 млн. грн.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом ДФС від 16.11.2015 № 3636-о Про призначення ОСОБА_1 позивача було призначено на посаду першого заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області.

Наказом ДФС від 19.11.2018 № 744 Про проведення тематичної перевірки на виконання доповідної записки Департаменту внутрішнього аудиту від 03.03.2018 №256/99-99-06-01-02-20 було доручено Департаменту внутрішнього аудиту провести з 26.11.2018 по 07.12.2018 виїзну тематичну перевірку стану організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Житомирській області.

Актом про результати тематичної перевірки від 07.12.2018 № 1324/99-99-06-01-02-20 встановлено, що першим заступником начальника ГУ ДФС у Житомирській області Новоженіною Н.С., яка відповідно до наказів ГУ ДФС у Житомирській області від 17.11.2015 № 717, від 29.04.2016 № 380, від 20.04.2017 № 590, від 26.09.2017 № 1548, від 25.10.2017 №1777, від 11.12.2017 № 2068 (із змінами, внесеними наказами ГУ ДФС у Житомирській області від 12.01.2018 № 67, від 17.05.2018 № 960, від 21.06.2018 № 1233), від 26.09.2018 № 2053 спрямовувала та координувала діяльність підрозділу податків і зборів з юридичних осіб, не забезпечено належної організації роботи та ефективного контролю за підрозділом податків і зборів з юридичних осіб, що спричинило окремі недоліки та упущення в організації роботи у частині проведення камеральних перевірок, застосування штрафних/фінансових санкцій тощо, що призвело до недотримання вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс), інших нормативно-правових актів тощо.

Листом від 11.12.2018 № 5018/8/06-30-01-02-20 ГУ ДФС у Житомирській області надіслало відповідачу свої зауваження до акту перевірки 07.12.2018 № 1324/99-99-06-01-02-20, які були враховані Дисциплінарною комісією ДФС при розгляді матеріалів дисциплінарної справи.

28.01.2019 листом №456/8/06-30-01-02-13 позивачем були надані особисті пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарних проваджень.

Наказом від 04.04.2019 №46-дс на підставі ст.ст. 65, 66 та 77 Закону України Про державну службу оголошено догану першому заступнику начальника ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків, незадовільний стан організації роботи та відсутність ефективного контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів у частині неналежного рівня організації роботи щодо проведення камеральних перевірок, передбачених Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, та невжиття заходів з відпрацювання ймовірних занижень податкових зобов`язань, задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ суб`єктів господарювання - юридичних осіб, порівняно із сумами ПДВ, зазначеними у зареєстрованих податкових накладних відповідних звітних періодів; незастосування штрафних санкцій за порушення платниками податку встановленого терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та/або розрахунків коригування до них, за неподання та/або несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ згідно зі ст. ст. 120 та 120 -1 ПК України, за несвоєчасне погашення платниками грошових зобов`язань по ПДВ та акцизному податку, а .також рентних платежів, екологічного податку та місцевих податків і зборів відповідно до ст. 126 ПК України тощо.

Вважаючи даний наказ протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Правовий статус позивача, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності врегульовано Законом України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VII (далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, тощо. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців урегульовано статтею 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Зазначене кореспондується з положенням п.п. 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, яким передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (п.п.21.1.1); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій (п.п.21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (п.п.21.1.3); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (п.п. 21.1.4); коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності (п.п.21.1.5).

Положеннями п.21.2 ст.21 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 цієї статті Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарними проступками є 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необгрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Перелік дисциплінарних стягнень, наведений у статті 66 Закону № 889- VIII, зокрема, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Аналогічний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачений також статтями 147-149 Кодексу законів про працю України.

Так, статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 69 Закону України Про державну службу для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рекомендацій дисциплінарної комісії про застосування до позивача стягнення у вигляді догани, відповідачем було прийнято оскаржуваний наказ від 04.04.2019 №46-дс Про притягнення до дисциплінарної відповідальності .

При цьому, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З системного аналізу викладених положень законодавства вбачається, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується певним органом до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку: об`єкта, суб`єкта, об`єктивної сторони, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення (ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника, тощо).

Так, результатами проведеного службового розслідування встановлено, що управліннями ГУ ДФС у Житомирській області, утвореними на правах його відокремлених підрозділів, стосовно окремих суб`єктів господарювання складено (у т.ч. під час перевірки) акти за результатами камеральних перевірок, за окремими з яких винесено податкові повідомлення-рішення (направлені поштою, у т.ч. під час перевірки), які, проте, на момент завершення перевірки не відображено в ІКП підприємств (сума штрафу > 500 грн), на загальну суму близько 10 161 тис. гривень, не застосовано штрафні санкції за порушення платниками податку встановленого терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних та/або розрахунків коригування до них за 2015 - 2016 роки відповідно до вимог, визначених п.п. 120.1 та 120.2 ст. 120-1 Кодексу на суму 631,6 тис. грн, з них: по платниках, які мають стани, відмінні від діючого, такі як: 4 - 246,9 тис.грн.; 12 - 0,7 тис.грн.; 16 - 0,3 тис. грн., 65 - 0,2 тис. грн., що фактично унеможливлює або обмежує дії контролюючого органу щодо їх застосування; не застосовано штрафних санкцій по платниках за діючим станом 0 у сумі 179,1 тис. гривень, встановлено надання ГУ ДФС у Житомирській області до ДФС недостовірної інформації листом від 13.11.2018 а саме: у частині сплати окремими суб`єктами господарювання - юридичними особами нарахованих фінансових (штрафних) санкцій (штрафів) за результатами перевірки встановлено, що сума застосованої штрафної санкції підприємством не сплачена та рахується як недоїмка або погашена за рахунок подання податкових декларацій з ПДВ або уточнюючих розрахунків до них із декларуванням рядка 20.1, що заповнені з порушенням вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, у частині періоду виникнення податкового боргу. Крім того, встановлено, що в інформації ГУ ДФС у Житомирській області від 13.11.2018 стосовно вжиття заходів по застосуванню штрафів до суб`єктів господарювання - фізичних осіб відповідно до п. 120.1 ст. 120-1 Кодексу до ДФС надано інформацію на 211 записів (позицій) менше (на суму 54,4 тис. гривень). Так, за інформацією управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Житомирській області у додатку до листа від 13.11.2018 інформацію надано у першу чергу по найбільших сумах застосованих штрафних санкцій у зв`язку зі значною їх кількістю.

Станом на момент проведення перевірки не застосовано умовно нарахованих штрафних (фінансових) санкцій (сума яких понад 100 грн.), передбачених ст. 126 Кодексу з податку на додану вартість по юридичних особах на 4 337,6 тис. грн., з них: штрафні санкції на загальну суму 3 005,8 тис. грн. по платниках, матеріали яких знаходяться на відпрацюванні (підготовлено та направлено акти на узгодження, складено, направлено або вручено податкові повідомлення- рішення, термін сплати по яких не настав); штрафних санкцій по платниках, які мають стани, відмінні від діючого, на загальну суму 1 066,8 тис. грн, з них такі як: 3 на 3,5 тис. грн.; 4 - 484,7 тис. грн.; 14 - 250,6 тис. грн.; 12 - 203,0 тис. грн; 11 - 1,3 тис. грн.; 28 - 109,8 тис. грн; 65 - 11,8 тис. грн., що фактично унеможливлює або обмежує дії контролюючого органу щодо їх застосування; залишок незастосованих штрафних санкцій за несвоєчасне погашення платниками грошових зобов`язань по податку на додану вартість на загальну суму 265,1 тис. грн., які підлягають застосуванню.

Аналогічно не застосовано такі штрафні санкції з податку на прибуток- 365,2 тис. грн, з них: штрафні санкції на загальну суму 66,9 тис. грн. по платниках, матеріали яких знаходяться на відпрацюванні (підготовлено та направлено акти на узгодження, складено, направлено або вручено податкові повідомлення- рішення, термін сплати по яких не настав); штрафні санкції по платниках, які мають стани, відмінні від діючого, на загальну суму 298,3 тис. грн, з них такі як: 4 - 25,8 тис. грн; 14 - 205,2 тис. грн; 12 - 17,3 тис. грн; 11 - 50,0 тис. грн, що фактично унеможливлює або обмежує дії контролюючого органу щодо їх застосування; не застосовано такі штрафні санкції з акцизного податку у сумі 67,4 тис. грн., не досліджено формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 днів, чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198 Кодексу у частині неправомірного нарахування отримувачем товарів/послуг сум податку, що належать до податкового кредиту на суму 178,9 тис. грн (ВАТ ШБУ-№ 42 у сумі ПДВ 2,4 тис. грн. (у процесі перевірки підприємством подано уточнюючий розрахунок, яким знято зазначену суму), МКП Бердичівводоканал - 1,7 тис. грн (у процесі перевірки підприємством подано уточнюючий розрахунок, яким знято зазначену суму), ТОВ Траст Кепітал Сіті - 24,1 тис. грн (у процесі перевірки актом камеральної перевірки зазначену суму знято)). Лише під час перевірки окремими платниками подано уточнюючі розрахунки на суму 143,7 тис. гривень. Встановлено порушення п. 7 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами і доповненнями), а саме: у поданих уточнюючих розрахунках на збільшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість відсутні самостійно нараховані суми штрафу (рядок 18) за факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів (п. 50.1 ст. 50 розділу II Кодексу): по ПОСП Золота Нива на суму 3,3 тис. грн, БПМП Агро - 23,4 тис. грн, ДП Радомишльське ЛМГ - 38,8 тис. гривень. На неналежному рівні організовано роботу щодо застосування штрафних санкції за неподання та/або несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ згідно зі ст. 120 Кодексу по таких платниках: ТОВ Експорт ЮЕЙ , ТОВ Варта , ТОВ Кварталюкс , ТОВ Траст Кепітал Сіті , ТОВ Аголсистеми Люкс та ін. Не застосовано такі штрафні санкції зі звітності з рентної плати та екологічного податку у сумі 5,6 тис. гривень. Під час перевірки складено акти камеральних перевірок за неподання та/або несвоєчасне подання податкової звітності з рентної плати та екологічного податку на суму 1,2 тис. гривень. Встановлено недотримання вимог пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 та п. 30.6 ст. 30, п. 49.1 ст. 49 Кодексу у частині обов`язкового подання звітів про суми податкових пільг з ПДВ. порушення вимог п. 120.1 ст. 120 Кодексу не застосовано штрафні санкції за неподання звітів про суми податкових пільг на суму 70,1тис.грн (ПАТ Житомирське автотранспортне підприємство 11854 - 2,0 тис. грн, ПАТ Коростишівський гранітний кар`єр - 2,0 тис. грн, ТОВ Великофоснянське - 2,0 тис. грн, Сільськогосподарське ТОВ Ліщинське - 2,0 тис. грн, ТОВ Промислова компанія Вимпел - 2,0 тис. грн, державне підприємство Малинське лісове господарство - 1,0 тис. грн, державне підприємство Радомишльське лісомисливське господарство - 2,0 тис. грн., ТОВ Компанія Гранкор - 2,0 тис. грн., ТОВ Бот Тех - 2,0 тис. грн., ПП АМІД - 1,0 тис. грн., ТОВ Форест - 1,0 тис. грн., ТОВ Украгролісопереробка - 2,0 тис. грн., ДП Коростишівський лісгосп АПК Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства Житомироблагроліс - 3,1 тис. грн., ПП Меркурій-Сервіс - 2,0 тис.грн., ТОВ Адажіо - 2,0 тис.грн, ТОВ Володар - 1,0 тис.грн., ТОВ ВВ Груп У А - 2,0 тис. грн., ТОВ Астафе - 1,0 тис. грн., ТОВ Дем- Вуд - 2,0 тис. грн., ТОВ Мирвуд - 2,0 тис. грн., Дем-Вуд - 2,0 тис. грн. та інші).

Як вбачається з даних перевірки, вищевикладене призвело до притягнення першого заступника начальника ГУ ДФС у Житомирській області ОСОБА_1 до дисциплінарного проступку щодо неналежного виконання посадових обов`язків, організації діяльності та контролю за роботою підпорядкованого структурного підрозділу.

Тим часом, встановлена законодавством України персональна відповідальність керівника за виконання завдань очолюваним ним територіальним органом ДФС не звільняє відповідача від обов`язку при прийнятті рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення дослідити наявність причинно-наслідкового зв`язку між невиконаними та/або неналежно виконаними завданнями центрального органу, інших підрозділів ДФС, та діями або бездіяльністю керівника такого територіального органу ДФС.

У справі, що розглядається, відповідачем при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення не було надано оцінку вжитим позивачем заходів, зокрема: станом на 28.01.2019 рахується залишок розрахованих штрафних санкцій за 2015-2016 роки по платникам, стани відмінні від основного, в сумі 452,5 тис. грн., в тому числі: 4 - порушено провадження у справі про банкрутство (ДП Червоненський завод продтоварів , податковий номер - 00374663) у сумі 246,9 тис. грн.; 12 - визнано банкрутом (ТОВ АГРОСПІЛКА , податковий номер - 32816739) у сумі 0,2 тис. грн., ТОВ ЛІБЕРТІ ПАРТНЕРШИП (код ЄДРПОУ 38482506) у сумі 0,5 тис. грн.; 16 - припинено (ліквідовано, закрито) (ТОВ Бурштиновий лан , податковий номер - 37677881) у сумі 0,3 тис. грн.; 65 - платник з наступного року - у сумі 204,6 тис. грн., що фактично унеможливлює або обмежує дії контролюючого органу щодо їх застосування, по 14 платниках надіслано листи до ДПІ за основним місцем обліку для відпрацювання, а саме: для застосування штрафних санкцій до платників. У податкових повідомленнях - рішеннях форми Н , винесених згідно із статтею 120-1 ПК України, надісланих платникам податків, зазначено усі звітні періоди, за які застосовано таку штрафну санкцію. При цьому в ІС Податковий блок 111 IP форми Н сформовані в автоматичному режимі і відображається один звітний період; забезпечено застосування штрафних санкцій за порушення суб`єктами господарювання строків сплати податків відповідно до статті 126 ПК України.

На момент проведення перевірки рахувались не застосовані умовно нараховані штрафні (фінансові) санкції, визначені статтею 126 ПК України з податку на додану вартість по юридичних особах на суму 4 337,6 тис.грн., з них: по платниках, які перебувають на обліку, як основний платник застосовано штрафні санкції за порушення суб`єктами господарювання строків сплати податків, відповідно до вимог статті 126 ПК України в повному обсязі; не застосовані штрафні санкції по платниках, які мають стани відмінні від основного на загальну суму 1 066,8 тис. грн., що фактично унеможливлює або обмежує дії контролюючого органу щодо їх застосування.

Забезпечено відпрацювання платників ПДВ, якими сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, з дати виписки яких минуло 365 днів, - під час перевірки підприємствами подано уточнюючі розрахунки та знято суми з податкового кредиту, по 1 платнику складено 1 акт камеральної перевірки. Організовано роботу щодо застосування штрафних санкцій за неподання та/або несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ, згідно вимог ст. 120 Кодексу - складено 22 акти про результати камеральної перевірки щодо неподання звіту про суми податкових пільг. За період січень-грудень 2018 ГУ ДФС у Житомирській області забезпечено виконання індикативного показника надходжень до Державного бюджету на 100, 5 %.

Крім того, з аналізу змісту оскаржуваного наказу вбачається, що він не містить висновків щодо прийняття чи неприйняття до уваги наданих позивачем пояснень. Також, відповідачем не надано жодних доказів щодо застосування принципу індивідуалізації покарання, зокрема чи враховувалися останнім обставини, що пом`якшуються відповідальність державного службовця, зокрема: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника (ч.2 ст. 67 Закону України Про державну службу ).

При цьому, суд звертає увагу, що словосполучення може бути оголошено догану вказує на те, що при виборі виду стягнення, яке може бути застосоване у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби має виходити із того, що догана в даному випадку є видом найсуворішого стягнення, що застосовується до державного службовця.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами правомірності застосування до позивача заходу дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім того, у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення або керівник державної служби може застосувати до працівника менше суворе дисциплінарне стягнення, зокрема зауваження.

Щодо посилань позивача, що оскаржуваним наказом застосовано до позивача стягнення за порушення, що відбулися у 2015-2016 роках і як наслідок пропущення визначеного Законом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, то суд зазначає слідуюче.

Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (ч.3 ст.65 Закону №889).

Аналізуючи викладену правову норму, суд приходить до висновку, що навіть за наявності підтвердженого факту вчинення дисциплінарного проступку позивача за 2015-2016 роки, керівник не мав права притягувати позивача до відповідальності, з огляду на те, що вказані дії вчинені поза межами строку, визначеного для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи викладене та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України №46-дс від 04.04.2019 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур