Рішення

від 21.11.2019 по справі 640/7276/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/7276/19

н/п 2/640/1893/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Сенаторова В.М.

за участі секретаря - Явнюк К.Р.

представника позивача - Богомол Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнісю АРГОТРЕЙД ПЛЮС про визнання припиненими трудових відносин,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду та просив визнати трудові відносини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" (код ЄДРПОУ - 40267732, місцезнаходження: 61037, м. Харків, пр. Московський, буд.№247, офіс 50 А ) припиненими з 27.08.2018 року на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що 11 травня 2016 року він був прийнятий на посаду директора ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" на підставі наказу №2 від 11.05.2016 року та протоколу загальних зборів учасників товариства №2 від 10.05.2016 року. Відомості про керівника та підписанта внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Засновник ТОВ АРГОТРЕЙД ПЛЮС втратив зацікавленість в роботі підприємства, не опікується ним, не скликає збори, не має найманих працівників, тому через такі обставини позивач також втратив економічну та іншу заінтересованість у перебуванні на посаді та в липні 2017 року сповістив письмово учасників ТОВ про бажання звільнитися за власним бажанням та надіслав повідомлення про скликання загальних зборів.

У липні 2018 року позивач вирішив звільнитись із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

03 липня 2018 року ОСОБА_1 склав особисту заяву про звільнення із займаної посади із 17 липня 2018 року. Заява була складена та адресована засновнику ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" на адресу ОСОБА_2 , відповідно до зазначеної в ЄДРПОУ адреси, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з описом-вкладенням до цінного листа та фіскальним чеком.

Крім того, в подальшому була складена ще одна заява про звільнення із займаної посади від 13.08.2018 року, яка була складена в двох примірниках та адресована Загальним зборам учасників ТОВ АРГОТРЕЙД ПЛЮС та засновнику ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС".

Один примірник заяви було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та описом-вкладенням до цінного листа на юридичну адресу ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС", відповідно до даних ЄДРПОУ, а другий примірник на адресу засновника ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" ОСОБА_2 , відповідно до зазначеної в ЄДРПОУ адреси, однак поштове відправлення не було вручено адресатам у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується повідомленням пошти.

Проте, заяви адресатами були проігноровані, позивача з займаної посади не звільнено, хоча обов`язки керівника він вже довгий час фактично не виконує, на територію підприємства у нього доступу немає, доступу до бухгалтерських документів та печатки також не має, заробітну плату не отримує, про скликання загальних зборів його не повідомлено та із займаної посади не звільнено.

Позивач вважає, що засновником ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" не вчинено жодних дій про звільнення ОСОБА_1 з посади директора та внесення змін до запису керівника юридичної особи в ЄДР, він фактично змушений продовжувати діяльність в особі директора ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" та не може обрати іншу роботу та укласти з іншим роботодавцем трудовий договір на умовах повного робочого дня, тижня, а тому він вимушений звернутись до суду з вказаним позовом, оскільки його право на звільнення з роботи з власної ініціативи, передбачене ч.1 ст. 38 КЗпП України, а також його право щодо вільного вибору праці було порушено відповідачем.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.05.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку згідно зі ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не сповістив, відзиву на позов не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши

матеріали справи та оцінивши надані докази, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Частиною першою статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Пунктом 1 частини першої статті 23 КЗпП України закріплено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

11 травня 2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора ТОВ "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" на підставі наказу №2 від 11.05.2016 року та протоколу загальних зборів учасників товариства №2 від 10.05.2016 року. / а. с. 32 /

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору також є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Згідно з положеннями статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

З урахуванням наведеного позивач ОСОБА_1 , користуючись своїм правом, у встановленому законом порядку, попередил відповідача (як власника та уповноважений ним орган) письмово за два тижні, про свій намір припинити трудові відносини, направив на юридичну адресу зазначену заяву / а. с. 33, 34 /.

Відповідач не виконав свій обов`язок оформити розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Суд вважає бездіяльність відповідача щодо припинення трудових відносин з позивачем ОСОБА_1 як протиправну та таку, що порушує трудові права останнього як працівника.

Згідно ч. 3 та 6 статті 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Згідно ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

За змістом ст. 5-1 КЗпП України, держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, вільний вибір виду діяльності.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що не вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ АРГОТРЕЙД ПЛЮС , який достатньо зрозуміл та достатніми засобами висловив своє бажання припинити трудові відносини, відповідач порушує та обмежує її право на працю та вільний вибір, яке гарантоване ст.43 Конституції України.

Виходячи з вимог ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до п.7 ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не суперечить закону, а відповідає найбільш ефективному способу захисту трудових прав позивача.

Таким чином, позовні вимоги про припинення трудових правовідносин слід задовольнити, оскільки вони є доведеними та обґрунтованими, встановлено порушення прав позивача, що підлягають захисту, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 5, 13, 15, 16 ЦК України, ст. ст. 21,22, 36, 38 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнісю АРГОТРЕЙД ПЛЮС про визнання припиненими трудових відносин задовольнити.

Визнати трудові відносини ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 40267732, місцезнаходження: 61037, м. Харків, пр. Московський, буд. №247, офіс 50-А / припиненими з 27.08.2018 року на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОТРЕЙД ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 40267732, місцезнаходження: 61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 247, офіс 50 - А) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 / судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Суддя -