Рішення

від 09.07.2019 по справі 520/4741/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2019 р. № 520/4741/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Білова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 236 Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області, гр. ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.03.2019 з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району Харківської області, гр. ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 19 квітня 2019 року № 236, яким відмовлено в наданні гр. ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка Шевченківського району Харківської області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року відкрито спрощене провадження по даній справі в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

05.06.2019 року представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість, зазначивши, що оскаржуване рішення сільської ради є законним, відповідає нормам чинного законодавства, в тому числі Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Позовна вимога в частині зобов`язання Великохутірської сільської ради повторного розгляду заяви щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області, гр. ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою, оскільки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська рада не має права призупиняти оформлення документів на розробку проекту землеустрою особи, якій вже надано такий дозвіл, а саме гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які уклали договори № 19.069 та №19.068 відповідно від 17 травня 2019 року з ФО-П ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, так як це порушить права останніх у разі видання аналогічних дозволів заявнику.

Представник відповідача також зазначив, що заява ОСОБА_1 розглянута на сесії, всебічно і відповідно до Закону України Про звернення громадян , тому підстави для повторного розгляду даної заяви відсутні.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату час та місце якого повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України. В наданих до суду клопотаннях просили суд розглядати справу без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), через свого уповноваженого представника звернулась до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області із заявою від 20.03.2019 року про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначенні комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.000 га, яка розташована в с. Журавка Шевченківського району Харківської області на території Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (а.с. 10 - 11).

До вказаної заяви були долучені усі визначені чинним законодавством документи, зокрема, планово-картографічні матеріали, документи, що посвідчують особу та довідка з державної статистичної звітності, про що зазначено в додатках до заяви та копії яких надано до суду (а.с. 12 - 16).

Рішенням ХХХІУ сесії УІІ скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 236 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка Шевченківського району Харківської області, гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у наданні вказаного дозволу у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку Великохутірською сільською радою Шевченківського району Харківської області вже надано дозвіл на розробку проектів землеустрою іншій особі (а.с. 19).

Суд не погоджується з правомірністю оскаржуваного рішення Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 236, вважає його безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 ЗК України також передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно із частини 7 вказаної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що вказаний перелік є вичерпний та закріплений в частині 7 статті 118 ЗК України.

Передача земельних ділянок в користування передбачає проходження певної процедури з виготовлення проекту землеустрою (або технічної документації у разі надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення), його погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання (стаття 123 ЗК України ).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Водночас згідно із приписами статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 ЗК України, за якою держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, частина 1 статті 5 КАС України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушуються права позивача.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Отже, вирішуючи публічно-правовий спір, суд повинен встановити, в чому полягає порушення прав позивача рішенням, діями або бездіяльністю відповідача.

Судом встановлено, що рішенням ХХХІУ сесії УІІ -го скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 220 та №221 надано дозвіл гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ, орієнтованою площею до 2,0 га. та 1,0 га, відповідно, з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка Шевченківського району Харківської області, у зв`язку з чим в той же день Великохутірською сільською радою Шевченківського району Харківської області ухвалено оскаржуване рішення від 19 квітня 2019 року № 236, яким відмовлено позивачу у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення тієї ж самої земельної ділянки, за тією ж адресою.

У відзиві на позов відповідач стверджує, що у зв`язку з тим, що на вказану земельну ділянку орієнтованою площею 2,0 га. в с. Журавка Шевченківського району Харківської області вже наданий дозвіл гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , тобто іншим особам, сільська рада не може зупинити оформлення документів на розробку проекту землеустрою, оскільки це порушить права таких осіб.

Виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування (оренду), що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16).

Суд зауважує, що в даному випадку, як гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 (особи, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка Шевченківського району Харківської області), так і гр. ОСОБА_1 (позивач) мають рівне право розробити проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка Шевченківського району Харківської області, подальше затвердження яких відбувається із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності або користування (оренду) на ділянку.

Таким чином, у відповідача відсутні підстави вважати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Суд також зауважує, що в один і той же день, 19 квітня 2019 року, Великохутірською сільською радою Шевченківського району Харківської області ухвалені рішення № 220 та №221 про надання гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішення № 236 про відмову у наданні такого дозволу гр. ОСОБА_1 . Як законодавчих, так і фактичних підстав надання переваги гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 , а не позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач у відзиві на позов не зазначив, а судом їх також не встановлено.

Враховуючи вищезазначене, оскаржуване рішення Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 236 "Про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району. Харківської області, гр. ОСОБА_1 " є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

З приводу позовної вимоги позивача про зобов`язання Великохутірську сільську раду Шевченківського району Харківської області повторно розглянути заяву позивача від 20.03.2019 року, суд зазначає, що вона є похідною від вимоги про скасування рішення та її задоволення є способом відновлення порушених прав позивача.

Пунктом а частини 1 статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 ВР Про місцеве самоврядування в Україні (Закон № 280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, відповідач при розгляді заяви позивача від 20.03.2019 року допустив порушення Земельного кодексу, отже відповідач в цій частині діяв не на підставі приписів чинного законодавства.

Відтак, позовні вимоги в цій частині також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст. 243 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 березня 2018 року по справі №463/3375/15-а (адміністративне провадження №К/9901/15205/18), висновки якої враховані судом згідно ч.5 ст. 243 КАС України при вирішенні даної справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 241, 243, 255, 257-262, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (вул. 40-річчя Перемоги, буд. 83, с. Великі Хутори, Шевченківський район, Харківська область, 63611, код ЄДРПОУ 04400208) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ХХХІУ-ої сесії УІІ-го скликання Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 19 квітня 2019 року № 236 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району. Харківської області, гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великохутірську сільську раду Шевченківського району Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з подальшою передачею у приватну власність в с. Журавка, Шевченківського району, Харківської області ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Великохутірської сільської ради Шевченківського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04400208) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 09 липня 2019 року.

Суддя Білова О.В.