Постанова

від 02.07.2019 по справі 520/1767/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 р. м. харківСправа № 520/1767/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Донець Л.О. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю " РТК СТИЛ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О. (повний текст складено 17.04.19) по справі № 520/1767/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " РТК СТИЛ"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РТК СТИЛ (далі - ТОВ РТК СТИЛ , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУДФС у Харківській області, відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДФС у Харківській області від 16.10.2018 №00005071307, №00005081307, №00005091307.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, стверджуючи про неправильне застосування норм Податкового кодексу України та неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що причиною для прийняття протоколу № 17 від 01.12.2016 у новій редакції, та анулювання попередньої, стала не зміна суми фінансового результату, та, відповідно, зменшення у зв`язку із цим бази оподаткування, а лише необхідність конкретизації часу та сум виплат дивідендів, оскільки протокол № 17 від 01.12.2016, редакція якого анульована, містила лише загальну фразу - дивіденди виплатити учаснику товариства протягом 3-ох років , без зазначення конкретних частин сум виплат та часу їх виплат. Разом з цим, нова редакція протоколу у п. 3 чітко конкретизувала порядок виплати дивідендів - вирішено було виплачувані дивіденди у сумі 828 300 грн. частками, а частина у сумі 32 085 грн. 56 коп. повинна бути виплачена грошовими коштами у період з 05.12.2016 по 31.12.2016, що й було зроблено.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, щодо правомірності нарахування відповідачем позивачу грошових зобов`язань по податку з доходів фізичних осіб, військового збору, пені та штрафних санкцій на всю суму чистого прибутку у розмірі 825 300 грн. 00 коп., оскільки дивіденди були виплачені лише частково у сумі 32 085 грн. 56 коп.

В судовому засіданні представник позивача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав, зазначивши, що дивіденди в іншій частині не виплачені до цього часу.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на положення норм Податкового Кодексу України, які обгрунтовують правомірність прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень. Викладені письмово доводи про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги були підтримані представником відповідача у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані під час слухання та наявні в матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами проведеної на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2018 №5331 планової виїзної документальної перевірки ТОВ «РТК СТИЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 було складено акт від 06.09.2018 №3704/20-40-14-01-08/38383560, у висновках якого стверджувалось про порушення ТОВ «РТК СТИЛ» :

- п.п.168.1.2 п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.п.176.2.а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого в перевіряємому періоді встановлено не перерахування ТОВ «РТК СТИЛ» утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати дивідендів у грудні 2016 року у сумі 39810,72 грн. (згідно до статті 129 Податкового кодексу України підлягає нарахуванню пеня за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб);

- п.п.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.176.2.а п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено не перерахування військового збору до або під час виплати дивідендів у грудні 2016 року у сумі 11943,29 грн. (згідно до статті 129 Податкового кодексу України підлягає нарахуванню пеня за несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору).

На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 16.10.2018 №00005071307, №00005081307, №00005091307.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, з чим погоджується колегія суддів, зважаючи на вимоги діючого податкового законодавства на час спірних правовідносин сторін та фактичні обставини справи.

В ході судового розгляду було встановлено, що згідно протоколу загальних зборів №17 від 01.12.2016 затверджено фінансовий результат господарської діяльності за 2013 рік, який представлений в фінансовій звітності Товариства за 2013 рік, у вигляді чистого прибутку у сумі - 828300 грн.. який направлений на виплату дивідендів учаснику товариства пропорційно його долі в уставному капіталі в повному обсязі. Виплату дивідендів у сумі 828300 грн. вирішено було здійснити протягом трьох років.

Згідно п.п.14.1.49. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юриди чною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цін них паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також пла тіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини)» .

Відповідно до п.п. 164.2.8 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п.165.1.41 п.165.1 ст.165), доходи у вигляді виграшів, призів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм Податкового Кодексу України, а саме: у 2016 році оподаткування дивідендів здійснювалося за ставкою (5% бази оподаткування), визначеною п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України «податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу» .

Відповідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України «якщо оподаткований дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановленим ПК України для місячного податкового періоду» .

В той же час, незважаючи на визначення 01.12.2016 розміру дивідендів у сумі 828300 грн., позивач нараховував та сплатив податок на доходи з фізичних осіб у сумі 1604,28 грн., військового збору у сумі 481,28 грн., виходячи з того факту, що 05.12.2016 була проведена лише часткова виплата дивідендів у сумі 32085,56 грн.

Згідно із п.п.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно п.54.2 ст.54 Податкового кодексу України грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Таким чином, в порушення п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.п.170.5.4 п.170.5 ст.170, п.176.2(а) ст.176 Податкового кодексу України, ТОВ «РТК СТИЛ» не нарахувало податок на доходи фізичних осіб за грудень 2016 року в сумі 796214,44 грн., зважаючи на фактичне нарахування таких доходів у вигляді дивідендів.

Згідно до ст. 129 Податкового кодексу України, підлягає нарахуванню пеня за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про необхідність врахування протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «РТК Стил» №17 від 01.12.2016, яким було прийнято рішення затвердити фінансові результати господарської діяльності, представлені в фінансовій звітності товариства за 2013 рік в сумі 828300 грн. та розподілити чистий прибуток за 2013 рік, направивши його на виплату дивідендів учаснику товариства протягом 3 років.

Позивач у своїй апеляційній скарзі не заперечує, а навпаки, визнає факт визначення 01.12.2016 за рішенням загальних зборів товариства суми дивідендів у розмірі 828300 грн., призначених для виплати учаснику товариства. Відмінність між редакціями протоколів зводилась лише до визначення часткової виплати нарахованих дивідендів у грудні 2016 у розмірі 32985,56. Вказаний факт не заперечувався сторонами під час розгляду справи.

Разом з тим, не має суттєвого значення для вирішення спору визначення строків виплати дивідендів, оскільки приписами п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України визначено - «якщо оподаткований дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановленим ПК України для місячного податкового періоду» . Тобто, обов`язок з утримання податку з доходів законодавець пов`язує з наявністю лише факту нарахування дивідендів (яке мало місце у грудні 2016 року), а не фактичної їх виплати.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 16.10.2018 року №00005071307, №00005081307, №00005091307 винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " РТК СТИЛ" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі № 520/1767/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, з врахуванням вимог ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 10.07.2019.