Постанова

від 10.07.2019 по справі 1540/4676/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 1540/4676/18

Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Дата і місце ухвалення: 23.01.2019р., м.Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СМУ-22 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю СМУ-22 звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправним та скасування прийнятого комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, рішення №554540/31622182 від 11.01.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної за №8 від 13.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю СМУ-22 податкову накладну за №8 від 13.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних у день подання такої накладної.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, обґрунтовану не правильним застосуванням судом норм матеріального права та не повним з`ясуванням обставин справи.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що рішення комісії ДФС України №554540/31622182 від 11.01.2018р., яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 13.12.2017р., є повністю обґрунтованим, оскільки на повідомлення податкового органу платником податків не надано істотних документів, чим не виконано вимоги наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 Про затвердження критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2019р. та прийняття нової постанови - про відмову в задоволенні позову ТОВ СМУ-22 .

ТОВ СМУ-22 подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ДФС України, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що податковому органу було надано всі необхідні первинні документи в підтвердження виконання підрядних робіт по договору №1/379 від 08.12.2017р., тому у товариства станом на дату складання податкової накладної №8 від 13.12.2017р. виникли податкові зобов`язання з постачання товарів/послуг за правилом першої події відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України - з дати підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року на суму 90 543 грн.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.12.2017р. між ТОВ СМУ-22 , як виконавцем, та КП Міське управління житлово-комунального господарства Чорноморської міської ради Одеської області , як замовником, було укладено договір №1/379, за умовами якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець бере на себе зобов`язання з виконання робіт щодо: поточного ремонту, заміни безтраншейним способом 2 випусків госпфекальної каналізації за адресою: м. Чорноморськ, пр. Миру, 12, випуск №2, пр. Миру, 6, випуск №3, - Д 100 мм. на Д 110 мм. загальною довжиною, відповідно: 6 м/п та 19 м/п розробки діаметром до 650 мм.; герметизацію і карбування випусків в колодязі на межі приналежності КП МУЖКГ (ДК 021:2015-45232440-8 Прокладання каналізаційних трубопроводів).

На підтвердження реальності вищевказаної господарської операції позивачем було надано: акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року; підсумкову відомість ресурсів об`єкт: м. Чорноморськ, пр . Миру , 12, випуск №2, пр. Миру, 6, (витрати - по факту); розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №№ м. Чорноморськ, пр. Миру, 12, випуск №2, пр. Миру, 6; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку 362 за грудень 2017 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 6432 за 13 грудня 2017 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за грудень 2017 року; штатний розклад; відомість по малоцінці в експлуатації; видаткову накладну №РН-0000257 від 27 жовтня 2017 року; товарно-транспортну накладну №0080512531 від 27.10.2017 року; відомості про вантаж; видаткову накладну №РН-0087104 від 21 листопада 2017 року; відомості про зарахування коштів на рахунок; договір підряду №12/12 від 12 грудня 2017 року; акт №1 здавання-приймання виконаних будівельник робіт згідно Договору Підряду №12/12 від 12 грудня 2017 року.

За правилом першої події ТОВ СМУ-22 було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №8 від 13.12.2017 року.

Відповідно до квитанції від 29.12.2017р. про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, за результатом обробки документу Державною фіскальною службою України, реєстрацію документу було зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017р. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:42.21.11-00.00.

ТОВ СМУ-22 запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

20.02.2018р. позивач засобами електронного зв`язку направив на адресу відповідача повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено.

Рішенням комісії ДФС №554540/31622182 від 11.01.2018р. було відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 13.12.2017р., надісланої ТОВ СМУ-22 , з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення ТОВ СМУ-22 оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, виходив з того, що в надісланій позивачу квитанції від 29.12.2017р. вказано, що податкова накладна №8 від 13.12.2017р. відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567 від 13.06.2017р., тоді як п.6 Критеріїв містить підпункти і у залежності від того, якому саме критерію оцінки ступеня ризику, визначеному у пп. 1 чи пп. 2 п. 6 Критеріїв, відповідає податкова накладна, суб`єкт підприємництва має надати певний вичерпний перелік документів.

Також, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту рішення №554540/31622182 від 11.01.2018р. не можливо встановити, що конкретно порушив суб`єкт підприємницької діяльності, а саме: суб`єктом підприємництва надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010р. №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зі змісту квитанції від 29.12.2017р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017р. №567.

Судова колегія вважає правильними доводи ТОВ СМУ-22 , що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним у квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної.

У вказаній квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків містить у собі визначення трьох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Проте, фіскальним органом у квитанції зазначено лише про невідповідність обсягу постачання обсягу придбання по товарах згідно УКТЗЕД, що не відповідає жодному критерію, визначеному п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

При цьому, у своєму рішенні контролюючий орган не вказав, у чому саме виникла невідповідність показників обсягів постачання з обсягами придбання позивачем товару.

Відповідно до абз.1 постанови Кабміну України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017р. (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 зазначеної постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Так, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Оцінюючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії ДФС України №554540/31622182 від 11.01.2018р. є таким, що винесене без належних для цього правових підстав, а тому воно підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги ДФС України та скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук