Ухвала

від 09.07.2019 по справі 910/4898/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/4898/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М. дослідивши у відкритому судовому засіданні заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Грейт" Синельника Н.В ОСОБА_1 про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду заяви Заступника прокурора міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9)

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу

у справі №910/4898/16

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 19-Б) в інтересах держави в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ГРЕЙТ"(04070, м. Київ, вул. Межигірська, 2-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської

міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр дозвілля «РА» (04210, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 18, кв. 343)

про витребування нерухомого майна у комунальну власність

за участю представників стягувача Такташова О.Я. (посвідчення №044658)

боржника Родзинського А.А. (адвокат . ордер ДН№082652)

ВСТАНОВИВ

28.05.2019 до суду надійшла заява Заступника прокурора міста Києва про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду м. Києва від 02.11.2016 та наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4898/16 від 31.05.2019 суд прийняв до розгляду заяву про поновлення строку для пред`явлення наказів та призначив її до розгляду на 05.06.2019. Розгляд заяви відкладено на 19.06.19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва задоволено заяву судді Пукшин Л.Г. про самовідвід, заяву Заступника прокурора міста Києва про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 та наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 до виконання (вих.№05/2/3-42-16 від 27.05.2019) передано для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 27.06.19 о 16:23 вищевказану заяву передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2019, відповідно до частини другої статті 329 Господарського процесуального кодексу України, заява про поновлення пропущеного строку призначена до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 09.07.2019.

09.07.2019 до початку судового засідання директор ТОВ Капітал Грейт Н.В.Синельник через канцелярію суду подав заяву про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду справи 910/4898/16.

Вказана заява обґрунтована порушенням порядку визначення судді для розгляду справи.

Так, 27.06.2019 при авторозподілі було виключено суддів Баранова Д.О. та Бойка Р.В. у зв`язку із перебуванням суддів у відпустці, проте, відповідно до даних сайту Судова влада України вказані судді виносили судові рішення 27.06.2019.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Так, приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

У відповідності до підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Рішенням Ради суддів України № 16 від 12.04.2018 визначено, що до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016 року, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.

Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Зокрема п. 2.3.31. вказаного розділу, результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.

Як вбачається із поданого Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями станом на 16:22:38 27.06.2019 щодо суддів Баранова Д.О. та Бойка Р.В. вказано відпустка менше 14 календарних днів .

У відповідності до частини третьої статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з пунктом 7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, в редакції затвердженій рішенням Ради суддів України № 17 від 02.03.2018 для кожного автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження формується список компетентних суддів шляхом виключення з повного штатного списку суддів відповідного суду тих, які не можуть брати участь в розподілі через відсутність необхідної спеціалізації або через об`єктивні обставини, визначені пунктами 4 та 5 Розділу VIII цього Положення.

Згідно з пунктів 2.3.4.- 2.3.7 Положення Про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішення Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 в редакції від 02.03.2018, автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами:

- із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу;

- для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження;

- із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.

Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положень про автоматизовану систему документообігу суду, затверджених рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 в редакції від 02.03.2018, не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження, що надійшли за три календарні дні включно до початку відпустки або відрядження судді, якщо її тривалість становить чотирнадцять календарних днів або менше, а у табелі обліку робочого часу щодо такого судді наявні відповідні відомості, підтверджені первинними документами.

Відповідно до п.2. 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва 4.09.2015 №17 із змінами, внесеними рішеннями зборів суддів від 01 лютого 2018 року №3, від 20 листопада 2018 року №10 не розподіляються конкретному судді судові справи, що надійшли, зокрема, за три робочих дні до початку відпустки, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів.

Пойменовані акти є публічно доступні, зокрема і на сайті Судова влада України, Господарський суд міста Києва за електронними адресами :

https://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/#_Toc510443277 та

https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/orgsudy/155/ .

Здійснення розподілу судових справ без урахування правил, зазначених у цьому Положенні не допускається. Відмова судді, колегії суддів, палати, об`єднаної палати, Вищої Палати Верховного Суду від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається (пункт 30 Розділу VII Положення про автоматизовану систему документообігу суду після проведення розподілу судових справ).

Таким чином, розподіл указаної судової справи проведено з дотриманням вимог п. 2.3.4 Положень про автоматизовану систему документообігу суду, затверджених рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 р. в редакції від 15 вересня 2016 р., та п. 2.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва № 17 від 14.09.2015, шляхом виключення зі списку суддів до початку відпустки яких, якщо її тривалість становить менше чотирнадцяти календарних днів, а відповідна заява передана на авторозподіл за три робочих дні до її початку.

У зв`язку з наявністю публічно доступної інформації про нормативно-правові актів та публічного доступу до відомостей про повторний авторозподіл заявник знав і повинен був знати про законність розподілу конкретному судді судової справи (заяви).

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність порушення порядку розподілу заяви Заступника прокурора міста Києва про поновлення строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 та наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 до виконання.

Приписами частини 1 та 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки судом встановлено, що підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування приписів частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у судовому засіданні 19.06.2019 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Грейт" подав заяву про відвід судді, оскільки було порушено порядок визначення судді Пукшин Л.Г. для розгляду справи, а саме п. 21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30 зі змінами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 визнано заяву про відвід судді від розгляду заяви Прокуратури міста Києва про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу у справі № 910/4898/16 необґрунтованим. Матеріали справи №910/4898/16 передано уповноваженій особі для вирішення питання щодо визначення складу суду для розгляду вказаної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Грейт" про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду заяви Прокуратури міста Києва про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання у справі № 910/4898/16 за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 7 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Грейт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр дозвілля "РА" про витребування нерухомого майна у комунальну власність, відмовлено.

За таких обставин, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Грейт" безпідставно заявляє відводи суддям в провадження яких розподілялась заява стягувача про продовження строку пред`явлення виконавчого документа до виконання з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України та нормативно-правові актів.

Разом з тим, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Втім, суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Грейт", що частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд , яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом.

Разом з тим, однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їх обов`язків.

Статтею 198 Господарського процесуального кодексу України передбачено, зокрема, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

Згідно з частиною третьою цієї статті якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Приписи частини четвертої статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Враховуючи , що судом встановлено заявлення завідомо безпідставних відводів суддям Пукшин Л.Г. та Курдельчуку І.Д., яким розподілено для розгляду заяву стягувавча на стадії виконання судового рішення, суд дійшов висновку про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами спрямоване на безпідставне затягування розгляду справи на стадії виконання судового рішення шляхом залишення заяви про відвід судді без розгляду.

Керуючись статтями 43, 234, 235 та 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарського суду міста Києва

УХВАЛИВ

1. Визнати зловживанням процесуальними правами Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛ ГРЕЙТ" (код 40092537, 04070, м. Київ, вул. Межигірська, 2-А) у зв`язку із заявленням завідомо безпідставного відводу, спрямованого на безпідставне затягування виконання судового рішення.

2. Залишити без розгляду заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Грейт" ОСОБА_2 про відвід судді Курдельчука І.Д. від розгляду заяви Заступника прокурора міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу у справі №910/4898/16.

Ухвала набрала законної сили 09.07.2019 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Господарський суд міста Києва.

Суддя І.Д. Курдельчук