Рішення

від 09.07.2019 по справі 916/1387/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1387/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» (65033, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 66/3, код ЄДРПОУ 35302075)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 26 335,64 грн.

Представники:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився;

Від третьої особи - не з`явився.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» (далі - Відповідач) про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 26 335,64 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про місце, дату і час проведення судового засідання, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 14.06.2019.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області оголошено перерву в судовому засіданні до 04.07.2019.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. На адресу Господарського суду Одеської області 31.05.2019 надійшла заява Позивача від 27.05.2019 (вх. 10814/19 від 31.05.2019) про розгляд справи за відсутності представника ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» .

Позовні вимоги, із посиланням на статті 993, 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статті 9, 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/86-ВР, пункт 22.1 статті 22, підпункти 33.1.2, 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпункт 38.1.1 пункту 38, статті 38 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 № 1961-IV обґрунтовані тим, що оскільки Позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування в розмірі 26 335,35 грн., внаслідок ДТП, що сталось під час виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, та у зв`язку з тим, що ані ОСОБА_1 , ані ТОВ "Сейп Автотранс" письмово не повідомили страховика про настання страхової події протягом трьох робочих днів, до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" перейшло право регресної вимоги.

Відповідач не забезпечив явку свого повноваженого представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи по суті повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 25.06.2019 № 27440/19.

На адресу Господарського суду Одеської області 13.06.2019 надійшов Відзив на позовну заяву від 13.06.2019 (вх. № 11946/19 від 13.06.2019) в якому Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Позивача в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що на момент ДТП, 22.09.2017, його цивільно-правова відповідальність була застрахована саме у Позивача - ПрАТ СК ПЗУ України в незалежності від водія який керував транспортним засобом.

Також Відповідач із посиланням на статті 15, 16, 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, статтю 22.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 № 1961-IV, зазначає, що при настанні страхового випадку саме страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Крім того, Відповідач із посиланням на постанову Верховного Суду України від 16.09.2015 № 6-284цс15 зазначає, що у випадку визнання страховиком ДТП страховим випадком, добровільної сплати страхового відшкодування - сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути підставою для стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, оскільки такий страховий випадок визнається та не оспорюється страховиком.

01.07.2019 на адресу Господарського суду Одеської області надійшла Відповідь на відзив від 27.06.2019 (вх. № 12931/19 від 01.07.2019).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , не забезпечив явку свого повноваженого представника до судового засідання, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 26.05.2019 № 27985/19.

Згідно із приписами статтей 233, 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.07.2019 підписано вступну та резолютивну частини рішення без їх проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

в с т а н о в и в :

21.06.2017 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме на Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_2 , що посвідчується полісом серії НОМЕР_3 (далі - Договір від 21.06.2017) /а.с. 15/.

22.09.2017 в місті Одеса по вулиці Овідіопольська дорога, 313, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_2 , що належіть ТОВ Сейп Автотранс під керуванням ОСОБА_1 , та легкового автомобіля Toyota Camry державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20.12.2017 у справі № 521/18512/17, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення /а.с. 16-17/.

Водій транспортного засобу Toyota державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_3 подано до ПрАТ СК «ПЗУ України» Заяву про настання страхового випадку від 22.09.2017 /а.с. 18-22/.

Відповідно до Звіту від 20.10.2017 № PZU/186692 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу Toyota державний номерний знак НОМЕР_4 , вартість матеріальних збитків складає 29 493,31 грн. (з урахуванням ПДВ) /а.с. 41-46/.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, передбачено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

На підставі Договору від 21.06.2017 та Заяви ОСОБА_2 ПрАТ «СК «ПЗУ України» було здійснено виплату страхового відшкодування власнику транспортного засобу ОСОБА_4 в розмірі 26 335,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.01.2018 № 10538 (а.с. 50).

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування» 07.03.1996 № 85/86-ВР до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із частиною третьою статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із частиною першою статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до абз. г підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно із підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Неузгодженність нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17.02.2011 № 3045- VІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування , не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову (постанова Верховного Суду України від 12.02.2014 № 6-1цс14).

Факт неповідомлення страховика по ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком відшкодування. Проте в разі, якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може братися за основу ухвалення рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування шкоди у не договірних зобов`язаннях.

Це узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 6-284цс15 та від 22.03.2017 у справі № 6-2011цс16.

Отже, оскільки судом встановлено, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; зафіксований правоохоронними органами; ОСОБА_1 як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сама страхова компанія - Відповідач визнала, узгодила із потерпілим розмір страхового відшкодування та сплатила його, неповідомлення страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для пред`явлення регресного позову до страхувальника.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 208/7291/13-ц.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що не обґрунтовані та не підлягають задоволенню позовні вимоги до Відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 26 335,34 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 528, статтею 993, частиною третьою статті 1166, частиною першою статті 1172, частиною другою статті 1187, пунктом 22.1 статті 22, підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейп Автотранс» про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 26 335,64 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення»

Повне рішення складено 09 липня 2019 р.

Суддя Ю.А. Шаратов