ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
У Х В А Л А
09 липня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/845/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, подану у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк
до Товариства з обмеженою відповідальністю Шарм
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участі:
- третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1
- секретаря судового засідання Бєлової О.С.,
- представників:
від позивача - Федоренка Є.М.,
від відповідачів - не з`явився,
від третьої особи - не з`явився,
у с т а н о в и в:
Дії та аргументи Заявника
10.06.2019 у межах даної справи Товариством з обмеженою відповідальністю Шарм подана заява про визнання наказу № 923/845/15 від 21.04.2017 таким, що не підлягає виконанню.
Безпосередньо заява ґрунтується на відмові Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , як стягувача за виконавчим провадженням, від залишення за собою майна боржника, яке не реалізоване під час виконання судового рішення, у зв`язку з чим ним втрачено право на подальше стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна у відповідності до положень частини першої та третьої статті 49 Закону України Про іпотеку .
Дії та рішення суду
Ухвалою суду від 12.06.2019 вказана заява прийнята до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін. Безпосередньо у судове засідання представник заявника не з`явився та причини неявки суду не повідомив, а тому заява розглянута без його участі.
Установлені судом обставини
Крім викладеного судом установлено, що 27.02.2017 за результатами розгляду даної справи судом прийняте рішення, за яким в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 14.12.2006 № ФО61012П в розмірі 41 845,43 доларів США, що в еквіваленті становить 881 717,48 грн, та 20 000 грн пені, звернуто стягнення на нежиле приміщення салону краси Шарм , загальною площею 62 м 2 , яке знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Горького, буд.7 ; власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Шарм , шляхом продажу приміщення на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною 541 250 грн, а також, стягнуто з ТОВ Шарм на користь ПАТ Укрсоцбанк 10 825 грн компенсації по сплаті судового збору.
На виконання судового рішення 21.04.2017 позивачу видані відповідні накази № 923/845/15.
Відповідно до постанови Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 22.06.2017 за вказаним наказом про стягнення заборгованості за рахунок іпотеки відкрите виконавче провадження № 54180000.
У межах виконавчого провадження як слідує з протоколів проведення електронних торгів № 323700 від 28.03.2018, № 331411 від 10.054.2018 та № 339891 від 20.06.2018 були проведені електронні торги з продажу вказаного майна, проте вони не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених до них учасників.
06.07.2018 Новокаховським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на адресу стягувача була направлена пропозиція за вих. № 13219 про залишення нереалізованого майна за стягувачем у рахунок погашення заборгованості.
Проте, через відсутність відповіді стягувача 08.08.2018 Новокаховським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій підставою для повернення здійснені посилання на пункт 3 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .
У подальшому з метою виконання судового рішення за наказом № 923/845/15 від 21.04.2017 ПАТ Укрсоцбанк звернулося до приватного виконавця Пирожка Є.В., яким 06.05.2019 було відкрите виконавче провадження № 59033155 щодо стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна.
Оцінка суду установлених обставин та правових норм
Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що можливість визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у судовому порядку встановлена положеннями статті 328 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною 2 цієї статті суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, за вказаною правовою нормою наказ суду може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню у випадку, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням.
Таким чином, для надання відповіді на поставлене перед судом питання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з відсутністю зобов`язання боржника, підлягають дослідженню правові положення, якими урегульовано питання припинення як зобов`язання, так і іпотеки.
У відповідності до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється серед іншого виконанням, проведеним належним чином, а також через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. За змістом частини 3 цієї ж статті до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Безпосередньо правове регулювання припинення права застави наявне у положеннях статті 593 ЦК України. Так, за цією нормою право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не змінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; в інших випадках, встановлених законом.
Враховуючи, що заставою нерухомого майна є іпотека, суд зазначає, що права та обов`язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, урегульовані положеннями статті 49 Закону України Про іпотеку . А саме, за цією статтею у редакції Закону України № 2478-VIII від 03.07.2018 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування станом на час звернення заявника із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, до суду (05.06.2019), а саме:
Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.
У разі оголошення третіх прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третіх прилюдних торгів у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті .
Натомість попередня редакція цієї статті, яка діяла до 03.02.2019, мала наступний зміст:
Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна.
Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду .
Отже, статтею 49 Закону України Про іпотеку , у редакції, яка діє станом, як на час звернення заявника із заявою, так і станом на час її вирішення судом, припинення іпотеки за рішенням суду не передбачене, а такий спосіб захисту порушених прав існував фактично до часу прийняття Закону України № 2478-VIII від 03.07.2018 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування .
Водночас, суд зазначає, що у попередній редакції статті 49 Закону про іпотеку припинення іпотеки за результатами непроведення прилюдних торгів відбувалося лише за рішенням суду, яким у даному контексті розуміється звернення до суду з позовом за судовим захистом з відповідним способом захисту.
Висновки суду
Таким чином, заявником не надано доказів наявності судового рішення про припинення іпотеки за наслідками непроведення прилюдних торгів, а також доказів того, що іпотека на даний час є припиненою, у зв`язку з чим не доведено, що зобов`язання заявника припинилися, а тому підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 232, 328 ГПК України,
у х в а л и в:
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до пункту 23 частини 1 статті 255 та частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвала підписана - 10.07.2019
Суддя М.К. Закурін
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2019 |
Оприлюднено | 11.07.2019 |
Номер документу | 82937544 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Закурін М. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні