Постанова

від 26.09.2019 по справі 923/845/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/845/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Діброви Г.І., Разюк Г.П.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шарм

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.07.2019 про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі №923/845/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Шарм

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

головуючий суддя - Закурін М.К.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В С Т А Н О В И В :

10.06.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Шарм звернулось до Господарського суду Херсонської області з заявою про визнання наказу від 21.04.2017р. таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що виконання наказу №923/845/15 від 21.04.2017р. вже здійснювалось Новокаховським міським ВДВС ГТУЮ у Херсонській області в межах виконавчого провадження №54180000, і стягувач - ПАТ Укрсоцбанк , відмовився придбати майно боржника, нереалізоване на прилюдних торгах, отже, стягувач, встратив право задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна, і відповідно наказ №923/845/15 від 21.04.2017р., виданий Господарським судом Херсонської області, не підлягає подальшому виконанню, в зв`язку з відмовою стягувача прийняти майно, на яке було звернено стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості, і відповідно такий наказ є таким, що не підлягає виконанню.

Також, ТОВ Шарм в своїй заяві посилається на ч.1 та ч.3 ст. 49 ЗУ Про іпотеку (в редакції, яка була чинна на момент проведення прилюдних торгів), відповідно до якої, протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припинена за рішенням суду.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.07.2019р. (суддя Закурін М.К.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Шарм про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Ухвала мотивована посиланням на ч.2 ст. 328 ГПК України, ч.1 ст.202 ГК України, ч.1 ст. 598 ЦК України, ст. 49 ЗУ Про іпотеку та тим, що заявником не надано доказів наявності судового рішення про припинення іпотеки за наслідками не проведення прилюдних торгів, а також доказів того, що іпотека на даний час є припиненою, у зв`язку з чим не доведено, що зобов`язання заявника припинилися, а тому підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ТОВ Шарм звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.07.2019р. по справі № 923/845/15 скасувати та прийняти ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ Шарм та визнати виконавчий документ - наказ Господарського суду Херсонської області №923/845/15 від 21.04.2017р. таким, що не підляже виконанню.

Скаржник вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає чинному законодавству України, оскільки вона прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, господарський суд не з`ясував обставини, що мають значення для справи та зробив хибні висновки.

Так, апелянт зазначає, що рішення Господарського суду Херсонської області від 27.02.2017р. по даній справі було виконано, оскільки було звернуто стягнення та передано майно на реалізацію на прилюдних торгах, але у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, предмет іпотеки тричі не реалізовано з прилюдних торгів, і стягувач не скористався своїм правом та відмовився залишити за собою майно, нереалізоване під час виконання рішення.

На думку скаржника, суд першої інстанції в порушення ст. 236 ГПК України не обґрунтував рішення та не надав оцінки аргументам ТОВ Шарм щодо застосування положень ч.1 та ч.3 ст. 49 ЗУ Про іпотеку (в редакції, яка була чинною на момент проведення прилюдних торгів) та безпідставно застосував положення ст. 49 ЗУ Про іпотеку , в редакції, станом на час звернення до суду ТОВ Шарм із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

19.09.2019р. від АТ Укрсоцбанк надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ Шарм , а ухвали Господарського суду Херсонської області від 09.07.2019р. залишити без змін.

В судове засідання 26.09.2019 року представник сторін не з`явились.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час, дату та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення апеляційного розгляду по суті без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.02.2017р. позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 14.12.2006р № ФО61012П, в розмірі 41 845 доларів США 43 центи, що в еквіваленті становить 881 717 грн. 48 коп., з яких 26 123 доларів США 89 центи (що в еквіваленті складає 550 451,73 грн.) заборгованості за кредитом, 15 721 доларів США 54 центи (що в еквіваленті складає 331265,75 грн.) заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, та 20000 грн. 00 коп. пені, звернуто стягнення на нежиле приміщення салон краси "Шарм" загальною площею 62 м2, яке знаходиться за адресою - вул. Горького, буд.7, м. Нова Каховка, Херсонська область , Україна та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Шарм" на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 01 вересня 2006 року Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради на підставі рішення Виконавчого комітету Новокаховської міської ради № (номер) 68 від 15 березня 2006 року, право власності на яке згідно з Витягом номер 11710350 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим 01 вересня 2006 року Комунальним підприємством "Каховське БТІ" Херсонської обласної ради, зареєстроване за реєстраційним № (номером) 15911729, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною 541 250 грн. 00 коп.

Передано нежиле приміщення салону краси "Шарм", загальною площею 62 м2, з місцезнаходженням по вул . Горького, буд.7, м . Нова Каховка , Херсонська область , в управління Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на період до реалізації вказаного приміщення.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шарм" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 10 825 грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення господарським судом видано відповідні накази від 21.04.2017р.

З матеріалів справи також вбачається, що постановою Новокаховського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 22.06.2017р. за вказаним наказом про стягнення заборгованості за рахунок іпотеки відкрито виконавче провадження № 54180000.

У межах виконавчого провадження як слідує з протоколів проведення електронних торгів № 323700 від 28.03.2018р., № 331411 від 10.054.2018р. та № 339891 від 20.06.2018р. були проведені електронні торги з продажу вказаного майна, проте вони не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених до них учасників.

06.07.2018р. Новокаховським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області на адресу стягувача була направлена пропозиція за вих. № 13219 про залишення нереалізованого майна за стягувачем у рахунок погашення заборгованості.

Проте, через відсутність відповіді стягувача 08.08.2018р. Новокаховським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області була прийнята постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій, підставою для повернення, здійснені посилання на пункт 3 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження .

У подальшому з метою виконання судового рішення за наказом № 923/845/15 від 21.04.2017р. ПАТ Укрсоцбанк звернулося до приватного виконавця Пирожка Є.В., яким 06.05.2019р. було відкрите виконавче провадження № 59033155 щодо стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

За приписами ст.129 Конституції України та ст.326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження , що також узгоджується зі змістом ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно зі ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Перелік підстав, з якими процесуальний закон пов`язує можливість визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним. За своєю правовою природою рішення суду про стягнення заборгованості за договором є актом, який підтверджує наявність зобов`язання боржника перед кредитором із метою його офіційного визнання та подальшого примусового виконання. Підтвердженням можливості примусового виконання судового рішення, а, отже, і існуючого обов`язку боржника, є відповідний виконавчий документ. В свою чергу, у випадку, якщо такий обов`язок припиняється із передбачених законом підстав для припинення зобов`язань, відповідний виконавчий документ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки припинення зобов`язання означає як припинення обов`язків боржника, так і припинення прав кредитора.

Отже, дослідженню, в даному випадку, підлягають обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для визнання наказу №923/845/15 від 21.04.2017р. таким, що не підлягає виконанню, заявник обґрунтовує тим, що виконання наказу №923/845/15 від 21.04.2017р. вже здійснювалось Новокаховським міським ВДВС ГТУЮ у Херсонській області в межах виконавчого провадження №54180000, і стягувач - ПАТ Укрсоцбанк , відмовився придбати майно боржника, нереалізоване на прилюдних торгах, отже, стягувач, встратив право задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна, і відповідно наказ №923/845/15 від 21.04.2017р., виданий Господарським судом Херсонської області, не підлягає подальшому виконанню, в зв`язку з відмовою стягувача прийняти майно, на яке було звернено стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості, і відповідно такий наказ є таким, що не підлягає виконанню.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється серед іншого виконанням, проведеним належним чином, а також через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. За змістом частини 3 цієї ж статті до відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Безпосередньо правове регулювання припинення права застави наявне у положеннях ст. 593 ЦК України. Так, за цією нормою право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не змінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави; в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що заставою нерухомого майна є іпотека, права та обов`язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, урегульовані положеннями статті 49 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ст. 49 Закону України Про іпотеку , в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин , протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків. Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах становить 70 відсотків початкової вартості майна.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами третіх прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду .

Колегія суддів зазначає, що заявником не надано доказів наявності судового рішення про припинення іпотеки за наслідками не проведення прилюдних торгів, а також доказів того, що іпотека на даний час є припиненою .

Тобто, в даному випадку, рішення суду, за яким видано накази, добровільно не виконане, іпотека не припинена, і відповідно його обов`язок виконати це рішення продовжує існувати, а отже відповідний наказ не можна визнати такими, що не підлягає виконанню.

Наведене спростовує твердження скаржника щодо наявності підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи, що будь-яких інших підстав заявник за допомогою належних та допустимих доказів не доводить, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності визначених ст. 328 Господарського процесуального кодексу України підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Решта доводів та зауважень не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовують викладених висновків.

За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Шарм залишається без задоволення, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями ст.ст. .129, 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Шарм залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 09.07.2019 у справі № 923/845/15 залишити без змін.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови

складено „01" жовтня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.І. Діброва

Суддя Г.П. Разюк