Ухвала

від 09.07.2019 по справі 635/5777/16-к

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/5777/16-к

Провадження № 1-кс/635/2229/2019

У Х В А Л А

09 липня 2019 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430002978 від 21.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.246 КК України, про арешт майна, -

встановив:

08 липня 2019 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури №6 Харківської області ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430002978 від 21.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.246 КК України, про арешт майна, в якому слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,15 га, яка зареєстрована Держгеокадастрі за номером: 6325156400:00:020:0007 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,0383 га, яка зареєстрована Держгеокадастрі за номером: 6325156400:00:020:0008 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом встановлення заборони його власнику відчуження вказаного майна.

Як зазначено в клопотанні слідчого, слідчим відділом Харківського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженню за № 12016220430002978 від 21.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 246 КК України. Харківською місцевою прокуратурою № 6 Харківської області здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

26 червня 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 21.07.2016 по 08.11.2016, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 прибула до полезахисної лісосмуги, яка розташовано між с. Михайлівка та с. Перемога, Харківського району, Харківської області, на відстані приблизно 4 км. від с. Перемога Харківського району, Харківської області та від с. Михайлівка Харківського району, Харківської області на відстані приблизно 5 км. Вказана полезахисна лісосмуга має ширину приблизно 50 метрів та загальну довжину 1,2 км. Впродовж всієї ділянки, в її центрі, мається ділянка відповідною довжиною 1,2 км. шириною 20 м. на якої виявлені під час досудового слідства пні дерев у кількості 451 пень. ОСОБА_5 діючи всупереч п.п. 2, 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів - лісорубного квитка або лісового квитка, маючи на меті здійснити незаконну порубку лісових насаджень на вказаній полезахисній лісосмузі, яка належить громаді Тернівської сільської ради, Харківського району, Харківської області, в порушення вимог ст.ст. 4, 69 Лісового кодексу України, умисно та цілеспрямовано, керуючись власним корисливих мотивом, за допомогою найманих працівників з с. Перемога, за допомогою бензопил, які заздалегідь приготувала для вчинення злочину, шляхом спилу, здійснила незаконну порубку в кількості 451 дерев, з яких всі сироростучи дерева породи клен та дуб, які мали діаметр від 10,1см до 80 см, вартість яких згідно Висновку судово - економічної експертизи №8327 від 12.12.2017 року, здійсненого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення шкоди заподіяної лісу», внаслідок чого заподіяно збитків державі в особі громади Тернівської сільської ради, Харківського району, Харківської області на суму 2 910 672 гривень 38 копійки, після чого розпорядилась спиляними деревами на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , громаді Тернівської сільської ради, Харківського району, Харківської області було спричинено матеріальну шкоду на суму 2 910 672 гривень 38 копійок, що підтверджується висновком судово- економічної експертизи №8327 від 12.12.2017 року.

Крім того вказаним провадження завдані шкода потерпілому в особі на загальну суму 2 910 672 гривень 38 копійок.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження злочином нанесено шкоду державі (потерпілому) в особі громаді Тернівської сільської ради, Харківського району, Харківської області нанесено шкоду в розмірі 2 910 672 гривень 38 копійок та в рамках забезпечення відшкодування збитків державі надано запити до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що підозрюваній ОСОБА_5 належіть житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,15 га, яка зареєстрована Держгеокадастрі за номером: 6325156400:00:020:0007 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0383 га, яка зареєстрована Держгеокадастрі за номером: 6325156400:00:020:0008 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відтак, з посиланням на положення частини першої статі 170 КПК України слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваної, в рамках забезпечення відшкодування збитків державі.

Слідчий Харківського ВП ГУНП в Харківській області в судове засідання повідомлений про час, дату та місце розгляду клопотання не з`явився.

Згідно положень частини першої статті 172 КПК України, неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя вивчивши надані документи, якими обґрунтоване клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

За пунктом 7 частини другої статті 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з вимогами частин першої статті 167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до пункту 1 частини першої статі 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судці або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Пунктом 2 частини першої статті 170 КПК України визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно частини другої статті 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (пункт 4).

Відповідно частини шостої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

За частиною першою статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до частини другої 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У зв`язку з викладеним та виходячи із визначеної слідчим мети застосування арешту, а саме, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на належне підозрюваній майно, оскільки у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження вбачається передчасність, адже цивільний позов до останньої не пред`явлено.

Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що матеріали клопотання не містять адреси фізичної особи, яка є власником майна, що позбавляє суд можливості виконати вимоги частин першої статті 172 КПК України, - судового виклику власника майна для розгляду даного клопотання.

Керуючись статтями 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220430002978 від 21.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.246 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1