Ухвала

від 06.06.2019 по справі 757/29354/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29354/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі Печерськогорайонного судуміста Києваклопотання прокурорапершого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42018000000002653 від 30.10.2018 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2019року допровадження слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва ОСОБА_1 надійшло клопотанняпрокурора першого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво в кримінальному провадженні №42018000000002653 від 30.10.2018, за фактами зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДФС у Запорізькій та Дніпропетровській областях, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та підробленні службовими особами суб`єктів господарювання документів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.364, ч. 2 ст. 366 ККУкраїни.

Під часдосудового розслідуваннякримінального провадженнявстановлено,. щона територіїм.Дніпро,Дніпропетровської,Київської таінших областейгрупою осібпід керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 створено тапридбано біляп`ятиста фіктивнихсуб`єктів господарювання,що зареєстрованіна номінальнихкерівників тазасновників,які реальноговідношення доїх діяльностіі управліннякоштами наїх рахункахне маютьта якізадіяні впротиправних фінансовихмеханізмах,направлених нанезаконне переведеннябезготівкових грошовихкоштів уготівку,зменшення податковогонавантаження навітчизняні суб`єктигосподарської діяльності(далі-СГД)та такимчином ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки, тобто так званий «конвертаційний центр».

Клієнтами «конвертаційного центру» є підприємства, які за допомогою ланцюгу з фіктивних підприємств здійснюють незаконне формування податкового кредиту, що призводить до штучного завищення вартості виконаних робіт, а також конвертацію грошових коштів у готівку для їх привласнення та легалізації.

В подальшому, на рахунки вказаних підприємств, відкриті у банківських установах, особами, задіяними в злочинній схемі, було налагоджено надходження безготівкових грошових коштів від вітчизняних СГД різних форм власності, які, в свою чергу, перераховуються на рахунки низки інших підконтрольних суб`єктів господарювання, з окремими ознаками фіктивності, також відкриті у зазначених банківських установах.

Так, в ході досудового розслідування встановлено що з 21.05.2019 указані особи у своїй незаконній діяльності використовують наступні підприємства: ТОВ «Екстенд Інновація» ЄДРПОУ 42574440, ТОВ «Дексі Іновейшн» НОМЕР_1 , ТОВ «Тевіас» НОМЕР_2 , ТОВ «Ланжет» ЄДРПОУ 42302854, ТОВ «Абелсін» ЄДРПОУ 42377804, ТОВ «Кулжен» ЄДРПОУ 42352046, ТОВ «Рав Гуд» ЄДРПОУ 42579999, ТОВ «Грейд Пром» ЄДРПОУ 42580454, ТОВ «Сеткар» ЄДРПОУ 42371011, ТОВ «Аморсін» ЄДРПОУ 42371247, ТОВ «Асбін» ЄДРПОУ 42371378, ТОВ «Азеферте» ЄДРПОУ 42378766, ТОВ «Будівельне підприємство «Вершина» ЄДРПОУ 42459305, ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Аркадаінвест» ЄДРПОУ 42554356, ТОВ «Рефреш ін Кор» ЄДРПОУ 42019972.

Аналізом податкової звітності зазначених суб`єктів господарювання з реєстру податкових накладних, які зареєстровані у органах ДФС встановлено, що вони мають ознаки транзитності та використовуються з метою формування та розподілу фіктивного податкового кредиту.

У свою чергу на цих підприємствах відбувається так званий «товарний переворот» в адресу компаній вигодонабувачів.

Зокрема, не дивлячись на те, що згідно податкової звітності в адресу ТОВ «Екстенд Інновація» ЄДРПОУ 42574440, ТОВ «Дексі Іновейшн» 42574723, ТОВ «Тевіас» 42354635, ТОВ «Ланжет» ЄДРПОУ 42302854, ТОВ «Абелсін» ЄДРПОУ 42377804, ТОВ «Кулжен» ЄДРПОУ 42352046, ТОВ «Рав Гуд» ЄДРПОУ 42579999, ТОВ «Грейд Пром» ЄДРПОУ 42580454, ТОВ «Сеткар» ЄДРПОУ 42371011, ТОВ «Аморсін» ЄДРПОУ 42371247, ТОВ «Асбін» ЄДРПОУ 42371378, ТОВ «Азеферте» ЄДРПОУ 42378766, ТОВ «Будівельне підприємство «Вершина» ЄДРПОУ 42459305, ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Аркадаінвест» ЄДРПОУ 42554356, ТОВ «Рефреш ін Кор» ЄДРПОУ 42019972 поставлені цигарки, морква, обробка даних, послуги тощо, указані компанії відображають у ланцюзі подальшої поставки вигодонабувачам неіснуючі у них по податковій звітності товари: обладнання, насіння соняшника, капуста, електронно-обчислювальні комплектуючі, тощо.

Указані незаконні дії по формуванню фіктивного подактового кредиту є можливим лише за умови не блокування податкової звітності підприємства у звітності якого відбувається так званий «товарний переворот», автоматизованою базою даних ДФС Системою моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) за сприяння службових осіб ГУ ДФС у Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Таким чином, група осіб під керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою, завдають збитків Державі в особливо великому розмірі у вигляді ухилення від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток.

Прокурор вказує, що дані підприємства реєструються без мети ведення господарської діяльності, а лише для створення уяви такої діяльності та для використання в злочинних схемах з мінімізації податків, про що свідчить їх масова реєстрація за одними юридичними адресами, одними засновниками, відсутність відкритих банківських рахунків, відсутність працівників та основних засобів.

Вище зазначена злочинна схема забезпечує незаконне виведення безготівкових коштів підприємств реального сектору економіки у тіньовий, тобто неконтрольований державою, обіг, минаючи при цьому систему оподаткування, органи державного контролю та фінансового моніторингу, що призводить до ненадходження податків до державного бюджету та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.

Враховуючи вищевикладене, прокурор вказує, що є всі підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним суб`єктам підприємницької діяльності, на яку вказані платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності. На даний час є достатні підстави вважати, що сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по указаним підприємствам може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що призведе до їх втрати і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.

Суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР та досліджуються в рамках даного кримінального провадження. Таким чином, метою арешту сум ПДВ розміщених в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств є збереження речових доказів, що відповідає вимогам ст. 98, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Також, за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України одним із видів покарання передбачено конфіскацію майна. З метою забезпечення подальшої конфіскації майна та коштів, як виду покарання, які підпадають під спеціальну конфіскацію, а також з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення виникла необхідність у накладені арешту на розрахункові рахунки зазначених юридичних осіб, що передбачено ч ч. 1, 2, 3, ст. 170 КПК України та санкцією ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, прокурор зазначає, що з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі, діями групи осіб за рахунок використання фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансовогосподарських операцій, не сплати податків, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств.

Таким чином, прокурор вказує, що з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою припинення злочинної діяльності, попередження збитків, що заподіюються Державі діями щодо здійснення фіктивного підприємництва, проведення псевдорозрахункових фінансово-господарських операцій, не сплати податків підприємствами реального сектору економіки, виникла необхідність у накладенні арешту на суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств.

Разом з тим, прокурор зазначає, що існує реальна загроза реєстрації податкових накладних та/або проведення розрахунків, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки є достатні підстави вважати, що співробітники Державної фіскальної служби України та їх структурних підрозділів, обізнані у вчинені кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, з метою забезпечення арешту майна сум ПДВ, розміщених в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках зазначених підприємств та з метою уникнення повідомлення представниками зазначеної державної установи вищевказаних юридичних осіб про наміри слідства арештувати кошти на їх рахунках,орган досудового розслідування клопоче про розгляд даного клопотання без участі співробітників Державної фіскальної служби України та їх структурних підрозділів та у закритому судовому засіданні.

В судове засідання прокурор не з`явився, подав до суду заяву про розгляд вказаного провадження у відсутність сторони обвинувачення, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

У клопотанні, сторона кримінального провадження просить слідчого суддю розглядати клопотання у закритому судовому засіданні та без виклику володільця та власників зазначеного майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання в частині розгляду справи в закритому судовому засіданні задоволенню не підлягає, в зв`язку з його необґрунтованістю.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Прокурором доведено, що вказані кошти могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_6 від 05.06.2019 року кошти-суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках вище вказаних підприємств визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42018000000002653 від 30.10.2018 року.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора в частині накладення арешту на кошти-суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, підлягає задоволенню, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку вказане обмеження є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає, в зв`язку, оскільки виходить за межі предмету розгляду клопотання про арешт майна та може бути розглянуте в порядку звернення з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти-суми ПДВ, розміщені в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на рахунках підприємств ТОВ «Екстенд Інновація» ЄДРПОУ 42574440, ТОВ «Дексі Іновейшн» НОМЕР_1 , ТОВ «Тевіас» НОМЕР_2 , ТОВ «Ланжет» ЄДРПОУ 42302854, ТОВ «Абелсін» ЄДРПОУ 42377804, ТОВ «Кулжен» ЄДРПОУ 42352046, ТОВ «Рав Гуд» ЄДРПОУ 42579999, ТОВ «Грейд Пром» ЄДРПОУ 42580454, ТОВ «Сеткар» ЄДРПОУ 42371011, ТОВ «Аморсін» ЄДРПОУ 42371247, ТОВ «Асбін» ЄДРПОУ 42371378, ТОВ «Азеферте» ЄДРПОУ 42378766, ТОВ «Будівельне підприємство «Вершина» ЄДРПОУ 42459305, ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Аркадаінвест» ЄДРПОУ 42554356, ТОВ «Рефреш ін Кор» ЄДРПОУ 42019972 із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з 06.06.2019 року.

Доручити виконання ухвали Державній фіскальній службі України.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1