Постанова
від 01.11.2013 по справі 812/6790/13-а
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2013 року Справа № 812/6790/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Тєрєховської Н.Є. (довіреність № 01/5695 від 20.11.2012),

відповідача: Клиновського Д.В. (довіреність № 33/10/10-013

від 01.07.2013),

Зіятдінової Л.І. (довіреність № 1623/10/10-013

від 12.08.2013),

Задворної Г.В. (довіреність № 476/10/10-013 від 16.07.2013),

прокурора: Петрової Г.В. (посвідчення № 008308 від 09.10.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю прокуратури м. Луганська про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000171502 від 01.08.2013, № 0000151502 від 01.08.2013, № 0000161502 від 01.08.2013, № 0000121502 від 31.07.2013, № 0000141502 від 01.08.2013, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, у якому позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000171502 від 01.08.2013, яким ПАТ Стахановський завод феросплавів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 6178279,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 3089139,50 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000151502 від 01.08.2013, яким ПАТ Стахановський завод феросплавів зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100143444,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161502 від 01.08.2013, яким ПАТ Стахановський завод феросплавів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5512059,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000121502 від 31.07.2013, яким ПАТ Стахановський завод феросплавів зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5133620,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 2566810,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000141502 від 01.08.2013, яким ПАТ Стахановський завод феросплавів зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1732673,00 грн.,

які були винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі акта перевірки № 11/15-2/00186513 від 16.07.2013.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено таке.

Позивач не згоден з висновками акта перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки у періоді, який було перевірено, ПАТ Стахановський завод феросплавів здійснювало свою звичайну господарську діяльність, а саме виробляло та реалізовувало феросплавну продукцію. З метою виробництва феросплавної продукції підприємство придбавало сировину, матеріали, послуги, енергоресурси, вартість яких включалася до складу витрат у відповідності із вимогами бухгалтерського та податкового обліку. В ході проведення перевірки встановлено, що вся сировина, матеріали, послуги, придбані ПАТ Стахановський завод феросплавів у перевіреному періоді були використані для виробництва феросплавної продукції, яка в подальшому реалізовувалася на підставі договорів на внутрішньому та зовнішньому ринках. При проведенні перевірки не було встановлено використання сировини, матеріалів в неоподатковуваних операціях чи безоплатної передачі продукції (тобто без отримання доходу від реалізації). Таким чином, вся діяльність позивача направлена на виробництво та реалізацію феросплавної продукції в період з 01.10.2011 по 31.12.2012 є для цілей оподаткування господарською діяльністю, а витрати, понесені підприємством для забезпечення такої діяльності, безпосередньо пов`язані із господарською діяльністю.

Як встановлено під час перевірки та зазначено в акті перевірки феросплавна продукція протягом перевіреного періоду реалізовувалася покупцям, у тому числі ПАТ Укрнафта та GLOWSTON PRODUCTS LTD на підставі відповідних цивільно-правових договорів, якими було встановлено ціну такої продукції. Доходи, які були отримані від реалізації феросплавної продукції у відповідних звітних періодах, що перевірялися, в повній мірі були відображені підприємством в бухгалтерському та податковому обліку та враховувалися при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

На виконання положень ст.138 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів визначало витрати від операційної діяльності, зокрема ті, які формують собівартість реалізованих товарів (феросплавної продукції) в тих періодах, в яких підприємство визначало та отримувало доходи від реалізації такої продукції. Перевіркою не встановлено фактів формування підприємством витрат в тих періодах, в яких підприємство не визначало та не отримувало доходи від реалізації продукції власного виробництва.

В акті перевірки зазначено про отримання збитків в результаті проведення окремих господарських операцій з ПАТ Укрнафта та GLOWSTON PRODUCTS LTD, та зазначено, що оскільки прибуток за такими операціями не було отримано, то такі операції не є господарською діяльністю, а витрати на виробництво такої продукції сформовано з порушенням податкового законодавства (завищено).

Такі висновки, на думку позивача, є помилковими, оскільки право підприємства платника податку на віднесення понесених витрат в податковому обліку не ставиться в залежність від отримання прибутку чи збитків по окремих господарських операціях. Визначальним в такому випадку є саме отримання та визначення підприємством доходів від реалізації продукції в грошовій чи в іншій формі.

Сировина, матеріали, енергоресурси, які придбавалися ПАТ Стахановський завод феросплавів у перевіреному періоді, використані в господарській діяльності підприємства - для виробництва феросплавної продукції, яка в подальшому реалізовувалась підприємством за ціною, яка включає ПДВ. Виробництво феросплавної продукції з метою її продажу та з метою отримання доходу в грошовій формі є господарською діяльністю підприємства та в повній мірі відповідає визначенню господарської діяльності, яке наведено у п.14.1.36 ПК України. Норми Податкового кодексу України не передбачають умови, згідно з якою платник податків може відносити до складу витрат операційної діяльності та до податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ в залежності від фінансового результату окремого податкового періоду, чи в залежності від собівартості продукції та отриманого доходу від реалізації продукції у звітному періоді.

Таким чином, позивач вважає, що ним не допущено порушення вимог податкового законодавства при формуванні витрат операційної діяльності в період з 01.10.2011 по 31.12.2012.

Крім того, позивачем зазначено, що висновок відповідача про порушення ПАТ Стахановський завод феросплавів вимог п.198.5 ст.198 ПК України ґрунтується на твердженнях про продаж частини продукції власного виробництва окремим контрагентам за циною нижче собівартості, та про те, що такі операції не відносяться до оподатковуваних операцій. Разом з тим, позивач з такими висновками не згоден, оскільки здійснював продаж продукції власного виробництва за звичайними ринковими цінами, які можуть відрізнятися в окремих договорах в залежності від ринку збуту та умов постачання. Крім того, ПАТ Стахановський завод феросплавів для виробництва феросплавної продукції з метою її подальшого продажу, здійснює придбання сировини, матеріалів та енергоресурсів також за звичайними ринковими цінами. Відповідність рівня цін, за якими феросплавна продукція реалізовувалася на адресу ПАТ Укрнафта та GLOWSTON PRODUCTS LTD, звичайним ринковим цінам підтверджується висновками ДП Укрпромзовнішекспертиза .

Таким чином, позивач вважає, що ним не допущено порушень вимог податкового законодавства по податку на додану вартість.

Що стосується порушень щодо завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ та порушень п.п.198.3, 198.6 ст.198 ПК України по операціях з ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси на загальну суму 5790,00 грн., позивач зазначив таке.

В акті перевірки робиться посилання на дані перевірок інших підприємств, в яких зазначено про неможливість проведення зустрічних звірок, а також не підтвердження реального характеру господарських взаємовідносин щодо осіб, з якими ПАТ Стахановський завод феросплавів взагалі не мало господарських взаємовідносин. Такі дані, на думку позивача, не можуть свідчити про відсутність господарських взаємовідносин між ПАТ Стахановський завод феросплавів та його безпосередніми контрагентами, оскільки дійсний та реальний характер господарських взаємовідносин підтверджений належним чином оформленими первинними документами. Спрямованість вказаних правочинів на настання реальних наслідків також підтверджується тим, що сторони вказаних правочинів в повній мірі відобразили їх в своєму бухгалтерському та податковому обліку. Перевіркою не встановлено фактів порушень при декларуванні вказаними контрагентами доходів від продажу продукції та зобов`язань з ПДВ у своєму податковому обліку.

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що не допускав порушення вимог Податкового кодексу України, правомірно сформував витрати, які враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток, не допускав їх завищення на суму 124108916,00 грн., не допускав заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 11306109,00 грн. та мав право відображати податковий кредит з ПДВ на підставі наявних податкових накладних у відповідних звітних періодах, а також не допускав завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з 01.09.2011 по 31.12.2012.

З урахуванням вищезазначеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, про що надали письмові заперечення проти адміністративного позову (а.с.6-10 том 11), у яких зазначили таке.

СДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ Стахановський завод феросплавів , за результатами якої складено акт від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513.

Проведеною перевіркою встановлено, що ПАТ Стахановський завод феросплавів у перевіреному періоді свідомо здійснювало реалізацію продукції власного виробництва ПАТ Укрнафта та GLOWSTON PRODUCTS LTD за цінами значно нижчими за собівартість виготовленої феросплавної продукції, не враховуючи при цьому рівень цін на аналогічну продукцію, який склався на ринку ідентичних товарів. Інші покупці отримували продукцію за цінами не менше собівартості виготовлення. Зазначені операції призвели до отримання збитків у податковому обліку ПАТ Стахановський завод феросплавів .

На думку представників відповідача, для цілей оподаткування визначальним критерієм для кваліфікації діяльності платника як господарської є спрямованість такої діяльності на отримання доходу. І хоча збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності як негосподарської, адже при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції, втім визначальною ознакою господарської діяльності є наявність ділової мети, що полягає у намірі отримати економічний ефект від операції. Представники відповідача зазначили, що мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. З поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані у податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто, не призводить до отримання доходу. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

Таким чином, шляхом необґрунтованого включення до складу собівартості продукції зазначених витрат, ПАТ Стахановський завод феросплавів завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 124108916,00 грн. Обсяг збиткових операцій наведено у додатку 3.1.2.2 та 3.1.2.3 до акта перевірки.

Також, представники відповідача зазначили, що інформація щодо рівня цін на феросплавну продукцію, отримана від ДП Укрпромзовнішекспертиза ґрунтується на даних Української феросплавної асоціації (УкрФА), одним із засновників якої є ПАТ Стахановський завод феросплавів . Крім того, до складу УкрФА входять такі підприємства як ПАТ Запорізький завод феросплавів , ПАТ Нікопольський завод феросплавів , ПАТ Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат , ПАТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат , які є пов`язаними між собою і є зацікавленими особами у встановленні рівня цін, які відповідають рівню, за яким вони реалізують власну продукцію. Таким чином, інформація відносно рівня цін на феросплавну продукцію, отримана від довідок УкрФА не є об`єктивною.

Що стосується порушення ПАТ Стахановський завод феросплавів вимог ст.198 ПК України, представники відповідача зазначили, що виходячи з послідовного аналізу норм законодавства, слідує, що у разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які в подальшому використовуються в операціях, що не підлягають оподаткуванню, то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на яке припадає таке використання.

Зважаючи на факт не пов`язаності з господарською діяльністю ПАТ Стахановський завод феросплавів реалізації продукції нижче собівартості, ПАТ Стахановський завод феросплавів в порушення п.198.5 ст.198 ПК України не були самостійно донараховані зобов`язання з ПДВ.

Що стосується висновків про завищення податкового кредиту з ПДВ та порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, представники відповідача зазначили, що перевіркою встановлено нереальність здійснення господарських операцій між ПАТ Стахановський завод феросплавів та його контрагентами, а саме: ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси .

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що ПП ТД Талан-Торг за юридичною адресою відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити не має можливості, підприємство не має можливості реально здійснювати фінансово-господарські операції у зв`язку з відсутністю фізичних, технічних можливостей, достатніх трудових ресурсів, основних фондів, ліцензій та інших дозвільних документів, тощо.

ТОВ Укріндустрія є посередником при постачанні товару до ПАТ Стахановський завод феросплавів , придбаваючи товар у ПП ТД Альфа Буд , який зареєстрований (перереєстрований) в органах державної виконавчої влади фізичними особами з подальшою передачею його у володіння чи управління підставним (вигаданим) особам, в тому числі тим, які не мають відношення до фінансово-господарської діяльності. У кримінальних справах проведено почеркознавчу експертизу. Анульовано свідоцтво платника ПДВ.

ТОВ ІЕС не знайдено за місцезнаходженням та виявлено нереальність здійснених операцій по ланцюгу постачання, про що свідчать такі факти: постачальники не мали можливості здійснювати організацію транспортування та продажу товарів на адресу ТОВ ІЕС ; відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у постачальників необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

ТОВ Южхімресурси не підтверджено податковий кредит з ПДВ (первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємством до перевірки не надані, а посадові особи підприємства знаходяться у розшуку), у підприємства відсутні об`єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів. Звіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у серпні-грудні 2011 року, травні-грудні 2012 року.

Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Прокурор проти задоволення позовних вимог заперечував підтримавши позицію представників відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.

ПАТ Стахановський завод феросплавів , ідентифікаційний код 00186513, зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 757143 (а.с.18 том 1).

Позивач перебуває на податковому обліку у Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську) та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 05.05.2011 № 100334606, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, індивідуальний податковий номер 001865112150, зареєстровано платником податку на додану вартість з 10.07.1997 (а.с.19 том 1).

З 28.05.2013 по 09.07.2013 згідно п.77.1 ст.77 ПК України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання та наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 16.05.2013 № 120 проведено планову виїзну перевірку ПАТ Стахановський завод феросплавів , код ЄДРПОУ 00186513 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 (а.с.20-153 том 1).

Згідно висновків акта від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 перевіркою встановлено порушення ПАТ Стахановський завод феросплавів :

- на порушення п.138.4, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8, п.138.10 ст.138 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування на загальну суму 124108916,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі 23965472,00 грн.; за 1 квартал 2012 року у сумі 45353287,00 грн.; за півріччя 2012 року у сумі 64458888,00 грн.; за 3 квартали 2012 року у сумі 86945108,00 грн.; за 2012 рік у сумі 100143444,00 грн.;

- на порушення п.198.5 ст.198 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів встановлено заниження зобов`язань з податку на додану вартість на суму 11306109,00 грн., у тому числі: лютий 2012 року - 1863705,00 грн.; березень 2012 року - 3596462,00 грн.; серпень 2012 року - 1669033,00 грн.; вересень 2012 року - 1537242,00 грн.; жовтень 2012 року - 1127313,00 грн.; листопад 2012 року - 1046382,00 грн.; грудень 2012 року - 465972,00 грн.;

- на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 5790,00 грн., у тому числі: за листопад 2011 року - 457,00 грн.; за грудень 2011 року - 51,00 грн.; за березень 2012 року - 958,00 грн.; за травень 2012 року - 1727,00 грн.; за червень 2012 року - 1809,00 грн.; за серпень 2012 року - 609,00 грн.; за грудень 2012 року - 179,00 грн.;

- на порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування ПДВ за листопад 2011 року на суму 51,00 грн.; за грудень 2011 року - 51,00 грн.; березень 2012 року - 58987,00 грн.; травень 2012 року - 1727,00 грн.; червень 2012 року - 1809,00 грн.; серпень 2012 року - 1669642,00 грн.;

- на порушення п.200.4 ст.200 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2011 року на суму 457,00 грн.; за січень 2012 року на суму 51,00 грн.; за лютий 2012 року на суму 1863705,00 грн.; за квітень 2012 року на суму 58987,00 грн.; за червень 2012 року на суму 1727,00 грн.; за липень 2012 року на суму 1809,00 грн.; за вересень 2012 року на суму 3206884,00 грн.;

- на порушення п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів занизило суму, що підлягає сплаті в бюджет за березень 2012 року на 3538433,00 грн.; за жовтень 2012 року на суму 1127313,00 грн.; за листопад 2012 року на суму 1046382,00 грн.; за грудень 2012 року на суму 466151,00 грн.;

- перевіркою підтверджене від`ємне значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у сумі 2711301,00 грн.; за листопад 2011 року у сумі 8251427,00 грн.; за грудень 2011 року у сумі 13954418,00 грн.; за січень 2012 року у сумі 8491752,00 грн.; за квітень 2012 року у сумі 3284816,00 грн.; за травень 2012 року у сумі 9413074,00 грн.; за червень 2012 року у сумі 9562320,00 грн.; за липень 2012 року у сумі 12810428,00 грн.; за серпень 2012 року у сумі 3797319,00 грн.;

- перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 55625668,00 грн., у тому числі: грудень 2011 року у сумі 8138652,00 грн.; січень 2012 року у сумі 12229388,00 грн.; лютий 2012 року у сумі 3879890,00 грн.; квітень 2012 року у сумі 0 грн.; червень 2012 року у сумі 8759806,00 грн.; липень 2012 року у сумі 9266344,00 грн.; серпень 2012 року у сумі 12534123,00 грн.; вересень 2012 року у сумі 817465,00 грн.;

- перевіркою не підтверджено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у зв`язку з неотриманням матеріалів зустрічних звірок на загальну суму 5637980,00 грн., у тому числі: грудень 2011 року у сумі 112775,00 грн.; січень 2012 року у сумі 1725030,00 грн.; лютий 2012 року у сумі 2370081,00 грн.; червень 2012 року у сумі 653268,00 грн.; липень 2012 року у сумі 295976,00 грн.; серпень 2012 року у сумі 276305,00 грн.; вересень 2012 року у сумі 204545,00 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513, ПАТ Стахановський завод феросплавів подало заперечення на висновки акта документальної планової виїзної перевірки (а.с.147-159 том 1).

СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську розглянуто заперечення на акт перевірки, про що надано відповідну відповідь (а.с.160-165 том 1).

На підставі акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- № 0000171502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 6178279,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 3089139,50 грн. (а.с.137 том 1);

- № 0000141502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1732673,00 грн. (а.с.139 том 1);

- № 0000161502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5512059,00 грн. (а.с.141 том 1);

- № 0000151502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100143444,00 грн. (а.с.143 том 1);

- № 0000121502 від 31.07.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5133620,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 2566810,00 грн. (а.с.145 том 1).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Що стосується порушень ПАТ Стахановський завод феросплавів п.138.4, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.8, п.138.10 ст.138 ПК України суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо віднесення до господарської діяльності підприємства позивача операцій по реалізації продукції власного виробництва за цінами нижчими від собівартості виготовленої продукції, а відтак віднесення витрат, понесених на виготовлення такої продукції, до витрат операційної діяльності підприємства.

Так, як вбачається з акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 (п.3.1.2), СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську встановлено завищення ПАТ Стахановський завод феросплавів витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 всього у сумі 124108916,00 грн., у тому числі: за 4 квартал 2011 року у сумі 23965472,00 грн.; за 1 квартал 2012 року у сумі 45353287,00 грн.; за півріччя 2012 року у сумі 64458888,00 грн.; за 3 квартали 2012 року у сумі 86945108,00 грн.; за 2012 рік у сумі 100143444,00 грн. Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що ПАТ Стахановський завод феросплавів у перевіреному періоді свідомо здійснювало реалізацію продукції власного виробництва, зокрема феросиліцію марок ФС-45, ФС-65, ФС-70, ФС-75, феросилікомарганцю, в бік ПАТ Укрнафта та GLOWSTON PRODUCTS LTD за цінами значно нижчими за собівартість виготовленої феросплавної продукції, не враховуючи при цьому рівень цін на аналогічну продукцію, який склався на ринку ідентичних товарів. Окрім цих контрагентів ПАТ Стахановський завод феросплавів реалізовувало феросплави на адресу інших вітчизняних підприємств і нерезидентів без офшорного статусу за значно вищими цінами. Так, ціни відрізняються більш ніж на 20%.

З посиланням на п.138.8 ст.138, п.134.1 ст.134, п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України відповідач робить висновок, що лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності підприємства. За податковим законодавством витрати, що перевищують доходи (збитки) не можуть бути враховані в податковому обліку, так як операція не відповідає основному принципу господарської діяльності, тобто, не призводить до отримання доходу. Такі збитки підлягають відшкодуванню за рахунок відповідно інших джерел.

Таким чином відповідач робить висновок, що реалізація продукції ПАТ Стахановський завод феросплавів нижче її собівартості призвела до необґрунтованого включення до складу собівартості продукції витрат, які не пов`язані з господарською діяльністю, оскільки платник податку не отримав доход від реалізації такої продукції, що призвело до завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05 Декларацій Витрати операційної діяльності на загальну суму 124108916,00 грн.

Разом з тим, суд не може погодитися з вищевказаними висновками податкового органу, з огляду на таке.

Основним видом діяльності ПАТ Стахановський завод феросплавів є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, оптова торгівля металами та металевими рудами, що підтверджено довідкою АБ № 481586 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с.101 том 3).

Сторонами не оспорюється, що у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012 (перевіреному періоді) ПАТ Стахановський завод феросплавів здійснювало звичайну господарську діяльність щодо вироблення та реалізації феросплавної продукції.

У перевіреному періоді ПАТ Стахановський завод феросплавів реалізовано феросплавну продукцію, зокрема ПАТ Укрнафта та GLOWSTON PRODUCTS LTD.

З метою виробництва феросплавної продукції підприємство придбавало сировину, матеріали послуги, енергоресурси, що підтверджено первинною бухгалтерською та податковою документацією наявною у матеріалах справи. Вартість придбаних товарів, робіт, послуг включена позивачем до складу витрат.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (тут і надалі положення законодавства України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 135 ПК України встановлено порядок визначення доходів та їх склад, зокрема:

- доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (п.135.1);

- доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.135.2);

- дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо) (п.п.135.4.1 п.135.4).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 ПК України).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України).

Суд зауважує, що визначальною ознакою для віднесення витрат підприємства до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є те, що такі витрати здійснюються для провадження господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Самостійна, ініціативна, систематична господарська діяльність, яка здійснюється на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є підприємництвом у розумінні ст.42 ГК України.

Суб`єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству (ч.1 ст.19 ГК України).

Згідно положень п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положення ст.1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні визначають, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що поняття господарська діяльність , як сукупність господарських операцій, має певні ознаки, в тому числі, наявність економічного (фінансового) результату, цінової визначеності та спрямованості на отримання доходу.

Фінансовий результат, як кінцевий економічний підсумок господарської діяльності підприємства, може виражатись у формі прибутку або збитку.

Правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що поняття господарська діяльність не включає такої обов`язкової ознаки, як одержання прибутку, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчить про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності та вказувати в цілому на збитковий характер господарської діяльності підприємства, що діє на власний ризик.

Крім того, суд зауважує, що законодавець не встановлює прямої залежності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав прибуток, а отже не встановлює імперативного припису коригування валових витрат при продажу товару за ціною, нижчою від розміру собівартості.

Основною умовою віднесення суми витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є те, що виготовлений товар буде використовуватися у господарській діяльності підприємства.

Положення п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України містять вичерпний перелік витрат, які не пов`язані з провадженням господарської діяльності, і, як наслідок, не включаються до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

При цьому, сума збитків платника податку, понесених у зв`язку з продажем товарів за ціною нижче ціни вартості виготовлення продукції у даному переліку відсутня.

Слід також зазначити, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, крім тих, що зазначені у п.138.3 та ст.139 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що діяльність ПАТ Стахановський завод феросплавів , яка була спрямована на придбання сировини, матеріалів, послуг, енергоресурсів з метою виробництва феросплавної продукції, а також безпосереднє виробництво феросплавної продукції з метою її подальшого продажу в цілях отримання доходу від реалізації такої продукції, є господарською діяльністю платника податків.

Як вбачається з акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено, що вся сировина, матеріали, послуги, придбані ПАТ Стахановський завод феросплавів у перевіреному періоді, використані для виробництва феросплавної продукції, яка в подальшому реалізовувалась покупцям на підставі договорів, у тому числі ПАТ Укрнафта та GLOWSTON PRODUCTS LTD. Перевіркою не встановлено використання сировини, матеріалів, послуг в неоподатковуваних операціях чи безоплатній передачі продукції, тобто без отримання доходу від реалізації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вся діяльність ПАТ Стахановський завод феросплавів , направлена на виробництво та реалізацію феросплавної продукції в період з 01.10.2011 по 31.12.2012, є господарською діяльністю для цілей оподаткування, а витрати, понесені підприємством для забезпечення такої діяльності, - безпосередньо пов`язані із господарською діяльністю позивача.

Матеріалами справи у повній мірі підтверджено, що доходи, які отримані ПАТ Стахановський завод феросплавів від реалізації феросплавної продукції у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012, у повній мірі відображені підприємством у бухгалтерському та податковому обліку та враховані позивачем при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток.

На виконання вимог ст.138 ПК України ПАТ Стахановський завод феросплавів визначало витрати від операційної діяльності, зокрема ті, які формують собівартість реалізованих товарів (феросплавної продукції) в тих періодах, в яких підприємство визначало та отримувало доходи від реалізації такої продукції.

Проведеною перевіркою не встановлено фактів формування підприємством витрат в тих періодах, в яких підприємство не визначало та не отримувало доходи від реалізації продукції власного виробництва.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що ПАТ Стахановський завод феросплавів у періоді з 01.10.2011 по 31.12.2012 не допускало порушень Податкового законодавства при формуванні витрат, що враховуються при обчисленні об`єкту оподаткування, при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток та обчисленні розміру податкових зобов`язань з податку на прибуток.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000151502 від 01.08.2013, № 0000161502 від 01.08.2013 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується порушень ПАТ Стахановський завод феросплавів ст.198, ст.200 ПК України, суд зазначає таке.

Як вбачається з акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 (п.3.2.1), СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 встановлено їх заниження ПАТ Стахановський завод феросплавів на суму 11306109,00 грн., у тому числі: лютий 2012 року - 1863705,00 грн.; березень 2012 року - 3596462,00 грн.; серпень 2012 року - 1669033,00 грн.; вересень 2012 року - 1537242,00 грн.; жовтень 2012 року - 1127313,00 грн.; листопад 2012 року - 1046382,00 грн.; грудень 2012 року - 465972,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що перевіркою встановлено та доведено систематичний продаж продукції ПАТ Стахановський завод феросплавів на адресу підприємства, зареєстрованого в офшорній зоні (GLOWSTON PRODUCTS LTD) та підприємства, яке відноситься до групи Приват (ПАТ Укрнафта ), нижче собівартості виготовленої продукції, що на думку відповідача, не є господарською діяльністю підприємства, що враховується для цілей оподаткування, та призводить до заниження податкових зобов`язань на різницю між собівартістю виготовленої продукції та ціною її продажу.

Разом з тим, з вищезазначеними висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську суд погодитись не може та вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

З вищевикладеного вбачається, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та послуг.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Згідно ст.200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов`язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ПАТ Стахановський завод феросплавів здійснювало виробництво і подальший продаж феросплавної продукції своїм контрагентам на підставі цивільно-правових договорів, із обов`язковим включенням до ціни реалізації податку на додану вартість, що є звичайною господарською діяльністю підприємства.

З метою виготовлення феросплавної продукції позивач придбавав товари, роботи, послуги, до ціни яких було включено податок на додану вартість.

За отримані товари, роботи, послуги ПАТ Стахановський завод феросплавів сплатило у повному обсязі, що сторонами не оспорюється.

Як вже вище зазначено, судом встановлено, що вся діяльність ПАТ Стахановський завод феросплавів , направлена на виробництво та реалізацію феросплавної продукції в період з 01.10.2011 по 31.12.2012, є господарською діяльністю для цілей оподаткування, а витрати, понесені підприємством для забезпечення такої діяльності, - безпосередньо пов`язані із господарською діяльністю позивача.

Всі операції з придбання товарів, робіт та послуг відображено у бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Відповідачем суду не надано доказів невідповідності первинної документації, якою оформлено господарські операції з придбання ПАТ Стахановський завод феросплавів товарів, робіт, послуг від контрагентів, вимогам діючого законодавства. Не встановлено таких обставин і проведеною перевіркою.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивачем визначено базу оподаткування податком на додану вартість, сформовано податковий кредит, визначено податкові зобов`язання по податку на додану вартість із дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Що стосується порушень ПАТ Стахановський завод феросплавів п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 ПК України по операціях з ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси , суд зазначає таке.

З п.3.2.2 акта перевірки від 16.07.2013 № 11/15-2/00186513 вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську зроблено висновок про завищення ПАТ Стахановський завод феросплавів податкового кредиту по операціях з придбання товарів (послуг) у ризикових контрагентів на загальну суму 5790,00 грн., у тому числі: за листопад 2011 року - 457,00 грн.; за грудень 2011 року - 51,00 грн.; за березень 2012 року - 958,00 грн.; за травень 2012 року - 1727,00 грн.; за червень 2012 року - 1809,00 грн.; за серпень 2012 року - 609,00 грн.; за грудень 2012 року - 179,00 грн., а саме: ПП ТД Талан-Торг за березень 2012 року на суму 958,33 грн., травень 2012 року на суму 1727,00 грн.; ТОВ Укріндустрія за червень 2012 року на суму 760,00 грн.; ТОВ ІЕС за липень 2012 року на суму 608,83 грн.; ТОВ Южхімресурси за листопад 2011 року на суму 457,45 грн., грудень 2011 року на суму 51,40 грн., червень 2012 року на суму 1049,40 грн., грудень 2012 року на суму 179,22 грн.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що ПП ТД Талан-Торг за юридичною адресою відсутнє, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити не має можливості, підприємство не має можливості реально здійснювати фінансово-господарські операції у зв`язку з відсутністю фізичних, технічних можливостей, достатніх трудових ресурсів, основних фондів, ліцензій та інших дозвільних документів, тощо.

ТОВ Укріндустрія є посередником при постачанні товару до ПАТ Стахановський завод феросплавів , придбаваючи товар у ПП ТД Альфа Буд , який зареєстрований (перереєстрований) в органах державної виконавчої влади фізичними особами з подальшою передачею його у володіння чи управління підставним (вигаданим) особам, в тому числі тим, які не мають відношення до фінансово-господарської діяльності. У кримінальних справах проведено почеркознавчу експертизу. Анульовано свідоцтво платника ПДВ.

ТОВ ІЕС не знайдено за місцезнаходженням та виявлено нереальність здійснених операцій по ланцюгу постачання, про що свідчать такі факти: постачальники не мали можливості здійснювати організацію транспортування та продажу товарів на адресу ТОВ ІЕС ; відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у постачальників необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

ТОВ Южхімресурси не підтверджено податковий кредит з ПДВ (первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємством до перевірки не надані, а посадові особи підприємства знаходяться у розшуку), у підприємства відсутні об`єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів. Звіркою встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у серпні-грудні 2011 року, травні-грудні 2012 року.

Разом з тим, з такими висновками відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ПАТ Стахановський завод феросплавів та ПП ТД Талан-Торг укладено договір поставки № 57 від 07.02.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором (а.с.74-79 том 12).

До договору складено специфікацію, у якій визначено найменування товару, терміни поставки, умови поставки, оплати за товар, ціну товару, тощо (а.с.80 том 12).

Господарську операцію оформлено:

- видатковими накладними: № ТТ-0000174 від 27.03.2012 на суму 5750,00 грн., у тому числі ПДВ - 958,33 грн.; № ТТ-0000169 від 23.03.2012 на суму 10362,00 грн., у тому числі ПДВ - 1727,00 грн. (а.с.81, 84 том 12);

- рахунками-фактурами: № ТТ-0021334 від 27.03.2012 на суму 5750,00 грн., у тому числі ПДВ - 958,33 грн.; № ТТ-0021328 від 23.03.2012 на суму 10362,00 грн., у тому числі ПДВ - 1727,00 грн. (а.с.82, 85 том 12);

- податковими накладними: № 40 від 27.03.2012 на суму 5750,00 грн., у тому числі ПДВ - 958,33 грн.; № 37 від 23.03.2012 на суму 10362,00 грн., у тому числі ПДВ - 1727,00 грн. (а.с.83, 86 том 12).

Між ПАТ Стахановський завод феросплавів та ТОВ Укріндустрія укладено договір № 27 від 27.01.2011, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором (а.с.87-92 том 12).

До договору складено специфікацію, у якій визначено найменування товару, терміни поставки, умови поставки, оплати за товар, ціну товару (а.с.94 том 12).

Господарську операцію оформлено:

- видатковою накладною № 78 від 06.06.2012 на суму 4560,00 грн., у тому числі ПДВ - 760,00 грн. (а.с.96 том 12);

- рахунком-фактурою № 77 від 15.05.2012 на суму 4560,00 грн., у тому числі ПДВ - 760,00 грн. (а.с.97 том 12);

- податковою накладною № 7 від 06.06.2012 на суму 4560,00 грн., у тому числі ПДВ - 760,00 грн. (а.с.98 том 12).

Між ПАТ Стахановський завод феросплавів та ТОВ Інвестелектросервіс (ТОВ ІЕС ) укладено поставки № 210 від 04.07.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором (а.с.99-105 том 12).

До договору складено специфікацію, у якій визначено найменування товару, терміни поставки, умови поставки, оплати за товар, ціну товару (а.с.106 том 12).

Господарську операцію оформлено:

- видатковою накладною № 41 від 24.07.2012 на суму 3653,00 грн., у тому числі ПДВ - 608,83 грн. (а.с.108 том 12);

- рахунком-фактурою № 72 від 14.07.2012 на суму 3653,00 грн., у тому числі ПДВ - 608,83 грн. (а.с.107 том 12);

- податковою накладною № 9 від 24.07.2012 на суму 3653,00 грн., у тому числі ПДВ - 608,83 грн. (а.с.110 том 12);

- товарно-транспортною накладною № 166000644603 від 24.07.2012 (а.с.109 том 12).

Між ПАТ Стахановський завод феросплавів та ТОВ Южхімресурси укладено договір поставки № 147 від 12.06.2011, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується у специфікаціях (додатках) до договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором. До договору складено додаткові угоди (а.с.111-119 том 12).

Господарську операцію оформлено:

- видатковими накладними: № 1039 від 05.12.2011 на суму 308,40 грн., у тому числі ПДВ - 51,40 грн.; № 960 від 07.11.2011 на суму 2744,70 грн., у тому числі ПДВ - 457,45 грн.; № 1546 від 28.05.2012 на суму 3512,40 грн., у тому числі ПДВ - 585,40 грн.; № 1606 від 20.06.2012 на суму 2784,00 грн., у тому числі ПДВ - 464,00 грн.; № 2264 від 07.12.2012 на суму 1075,31 грн., у тому числі ПДВ - 179,22 грн. (а.с.120, 124, 126, 129, 134 том 12);

- рахунками: № 10526 від 05.12.2011 на суму 308,40 грн., у тому числі ПДВ - 51,40 грн.; № 10381 від 07.11.2011 на суму 2744,70 грн., у тому числі ПДВ - 457,45 грн.; № 11251 від 28.05.2012 на суму 3512,40 грн., у тому числі ПДВ - 585,40 грн.; № 11411 від 20.06.2012 на суму 2784,00 грн., у тому числі ПДВ - 464,00 грн.; № 12537 від 07.12.2012 на суму 1075,31 грн., у тому числі ПДВ - 179,22 грн. (а.с.121, 123, 127, 130, 132 том 12);

- податковими накладними: № 9 від 05.12.2011 на суму 308,40 грн., у тому числі ПДВ - 51,40 грн.; № 20 від 07.11.2011 на суму 2744,70 грн., у тому числі ПДВ - 457,45 грн.; № 85 від 28.05.2012 на суму 3512,40 грн., у тому числі ПДВ - 585,40 грн.; № 48 від 20.06.2012 на суму 2784,00 грн., у тому числі ПДВ - 464,00 грн.; № 18 від 07.12.2012 на суму 1075,31 грн., у тому числі ПДВ - 179,22 грн. (а.с.122, 125, 128, 131, 135 том 12).

За товар, отриманий від ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси , ПАТ Стахановський завод феросплавів сплачено у повному обсязі, що сторонами не оспорюється.

Податкові накладні, отримані від контрагентів, ПАТ Стахановський завод феросплавів включено позивачем до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних відповідних періодів.

Також позивачем вказані операції відображено у бухгалтерському та податковому обліку товариства, що також сторонами не заперечується.

Відповідачем суду не надано доказів невідповідності первинної документації, якою оформлено господарські операції між ПАТ Стахановський завод феросплавів , ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси , вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій з ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси у спірному періоді, а відтак й правомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість у спірному періоді по вказаних операціях.

Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку з боку позивача по операціях з ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів позивача - ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси , як на доказ наявності порушень податкового законодавства позивачем, є безпідставними, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагента платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Суд вважає за потрібне зазначити, що ПАТ Стахановський завод феросплавів - покупець на час здійснення господарських операцій, не мало обов`язків та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцями - ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси , які на час здійснення господарських операцій були зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та зареєстровані платниками податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність вказаних суб`єктів господарювання.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження факту узгодженості дій позивача з його контрагентами з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями підприємств-контрагентів, чи сприяння ухиленню цих підприємств від виконання податкових зобов`язань.

Суд зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача має породжувати негативні наслідки саме для цього підприємства і не може впливати на права позивача на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та включення витрат за цими операціями до складу валових витрат підприємства.

Зазначене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позиція про те, що невиконання контрагентом свого зобов`язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи висловлена Верховним Судом України в постанові суду від 31 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВІК до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях з ПП ТД Талан-Торг , ТОВ Укріндустрія , ТОВ ІЕС , ТОВ Южхімресурси .

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень № 0000171502 від 01.08.2013, № 0000121502 від 31.07.2013, № 0000141502 від 01.08.2013 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи представників відповідача щодо співставлення та порівняння ціни, за якою здійснюється реалізація феросплавної продукції на адресу ПАТ Укрнафта та іншим українським споживачам, та посилання на відповідні докази, судом вважаються необґрунтованими та до уваги не беруться з огляду на те що, як вбачається з акта перевірки, податковим органом при проведенні перевірки не було встановлено випадків невідповідності цін реалізації феросплавної продукції окремим контрагентам рівню звичайних цін. В акті перевірки зазначено, що відповідачем встановлено порушення вимог Податкового кодексу України, які полягали у завищенні операційних витрат під час вироблення феросплавної продукції, а також сум податкового кредиту, податкових зобов`язань внаслідок використання продукції в не господарській діяльності товариства. Тобто, відповідачем не було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, яке б полягало у застосуванні цін, які не відповідають рівню звичайних цін на аналогічну продукцію у співставних умовах. Відповідно такі висновки податкового органу й не стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відтак, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на ціни, за якими позивачем здійснювався продаж продукції чи міг здійснюватися продаж продукції іншим контрагентам, та відповідні документи не є належними та допустимими доказами у розумінні ст.70 КАС України.

Що стосується посилань представників відповідача на постанови Верховного Суду України від 07.05.2008 у справі № 08/104 та від 03.06.2008 у справі № 08/121, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Вивченням постанов Верховного Суду України від 07.05.2008 у справі № 08/104 та від 03.06.2008 у справі № 08/121 (а.с.11-14 том 11) встановлено, що правовідносини, описані та вирішені у вказаних судових рішеннях, не є подібними до спірних правовідносин.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що у вказаних рішеннях суду висловлено позицію, що факт купівлі товару та продажу його в тому самому звітному періоді за ціною, значно нижчою за ціну придбання, може бути підтвердженням того, що платник податків не мав намір використовувати і не використовував його у власній господарській діяльності. Натомість, у даному випадку, судом встановлено, що позивач здійснював реалізацію феросплавної продукції власного виробництва. Згідно установчих документів, основним видом діяльності ПАТ Стахановський завод феросплавів є саме виробництво чавуну, сталі та феросплавів, оптова торгівля металами та металевими рудами. Тобто, діяльність позивача з виробництва та продажу феросплавів є звичайною господарською діяльністю товариства.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а відтак позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Незважаючи на те, що позивач просив тільки скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обрати належний спосіб захисту порушеного права, визнавши протиправними та скасувавши повністю вказані податкові повідомлення-рішення.

Такого висновку суд дійшов з огляду на положення п.1 ч.2 ст.162 КАС України.

Згідно із положеннями ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 01 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 06 листопада 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, за участю прокуратури м. Луганська про скасування податкових повідомлень - рішень № 0000171502 від 01.08.2013, № 0000151502 від 01.08.2013, № 0000161502 від 01.08.2013, № 0000121502 від 31.07.2013, № 0000141502 від 01.08.2013, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000171502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 6178279,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію на суму 3089139,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000151502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 100143444,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000161502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5512059,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000121502 від 31.07.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5133620,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 2566810,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів № 0000141502 від 01.08.2013, яким публічному акціонерному товариству Стахановський завод феросплавів зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1732673,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства Стахановський завод феросплавів (94000, Луганська область, м. Стаханов, ідентифікаційний код 00186513) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2328,41 грн. (дві тисячі триста двадцять вісім гривень сорок одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 06 листопада 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова

СудЛуганський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення01.11.2013
Оприлюднено12.07.2019
Номер документу82942068
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —812/6790/13-а

Постанова від 29.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 29.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 23.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 16.11.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 20.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 01.11.2013

Адміністративне

Луганський окружний адміністративний суд

К.О. Пляшкова

Ухвала від 13.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 24.05.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 09.04.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

Постанова від 09.04.2019

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Сіваченко Ігор Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні