Рішення

від 02.07.2019 по справі 200/4099/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 р. Справа№200/4099/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника відповідача Вовченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙТ» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙТ» (85487, Донецька область, м.Селидове, м. Гірник, вул. Енгельса, буд. 1-А) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької Дивізії, б.114, код ЄДРПОУ 39406028) про зобов`язання підготувати висновок про повернення надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у розмірі 40631,88 грн. та направити його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на наступні обставини:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком. Згідно додатку, в розділі «Донецька область» пункт «Міста обласного значення» під номером 1, зазначено, зокрема м.Макіївка. Таким чином, на думку позивача, він користується правом, що закріплене у п.38.7 підр. 10 р. ХХ Податкового кодексу України (надалі - ПК України) щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та щодо повернення сплачених сум плати за землю. Позивач звертає увагу, що уточнююча декларація зі сплати за землю була прийнята податковим органом та зареєстрована належним чином, без зауважень.

Крім того, позивач посилається на наказ МФУ від 03.09.2013 № 787, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 25.09.2013 року за номером 1650/24182, яким затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (надалі Порядок № 787) та зазначає, що ним було подано заяви про повернення надміру сплачених до місцевого бюджету коштів до Покровської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області та ГУ ДФС у Донецькій області.

Фіскальним органом у відповідь на вказану заяву відмовлено у поверненні надміру сплачених грошових коштів.

Крім того, позивач зазначає, що ним не було пропущено строк звернення до суду, оскільки правовою підставою для звернення є Закон України від 21.12.2016 року №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» , а відповідно до п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України (надалі ПК України) встановлено 3 річний термін для подання заяв про повернення надміру сплачених коштів.

Також позивачем надано відповідь на відзив, за змістом якої позивач зазначає, що правовою підставою для звернення до суду із відповідним позовом є зміни внесені до ПК України Законом України від 21.12.2016 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VIII (надалі - закон України № 1797). Зазначає, що заборгованість по коду класифікації доходів бюджету 19010100 (надходження від викидів забруднюючих речовин атмосферне повітря стаціонарним джерелам забруднення) у сумі 4,20 грн. проте, не зважаючи на погашення заборгованості фіскальний орган на теперішній час не виконав вимоги позовної заяви.

Через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем було надано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування незгоди з позовом відповідач зазначив, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб передбачений діючим законодавством України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙТ» , зареєстроване в якості юридичної особи, дата державної реєстрації 08.02.2005 року, місцезнаходження: 85487, Донецька область, м.Селидове, м. Гірник, вул. Енгельса, буд. 1-А, що доведено даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що містяться на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

11.06.2004 року між Макіївською міською радою та ТОВ РАЙТ було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1846 га на підставі рішення Макіївської міської ради від 26.05.2004 року №21/86 (а.с. 11-12).

06.07.2007 року між Макіївською міською радою та ТОВ РАЙТ було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0102 га. на підставі рішення Макіївської міської ради від 21.06.2007 року №20/47 (а.с. 17-18).

Також 06.07.2007 року між Макіївською міською радою та ТОВ РАЙТ було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5000 га. на підставі рішення Макіївської міської ради від 21.06.2007 року №20/48 (а.с. 23-24).

28.01.2014 року ТОВ РАЙТ подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9002696437, в якій самостійно визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю державної або комунальної власності на 2014 рік у розмірі 317988,55 грн. (з січня по листопад в розмірі 26499,04 грн. та у грудні 26499,11 грн. (а.с. 29-31). Зазначену декларацію прийнято фіскальним органом, відповідно до квитанції №2 (а.с. 32).

Відповідно до платіжного доручення від 30 травня 2014 року № 953 ТОВ РАЙТ сплачено суму у розмірі 26499,18 грн. із призначенням платежу: *;101;30399835; орендна плата за землю за квітень 2014 року . Платіжним дорученням від 27 червня 2014 року № 977 підприємством сплачено суму у розмірі 26499,11 грн. із призначенням платежу: *;І01;30399835; орендна плата за землю за травень 2014 року (а.с. 33).

Таким чином, перелічені платежі з орендної плати за землю відповідно до договорів №№977,0407616100216,0407616100217 сплачені ТОВ РАЙТ за податковий період з квітня по травень 2014 року.

13.11.2017 року ТОВ РАЙТ подало до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9237287003 за 2014 рік, в якій була зменшена сума плати за користування земельними ділянками на підставі пункту 38.7 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України. Даною декларацією нараховані до зменшення податкове зобов`язання в сумі 226125,23 грн., в тому числі за квітень 2014 року - 14132,84 грн., за травень 2014 року - на 26499,04 грн. Всього за 2014 рік (період з 01.01.2014 по 14.04.2014) нараховано до сплати 91 863,32 грн. (а.с. 34-36).

Уточнена декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) прийнята відповідно до квитанції №2 (а.с.37).

19.11.2018 року ТОВ РАЙТ звернулось із заявою № 21/11 про повернення коштів, надміру зарахованих до місцевого бюджету до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Червоногвардійський район м.Макіївки).

14.01.2019 року ТОВ РАЙТ звернулось із заявою № 14/01 про повернення коштів, надміру зарахованих до місцевого бюджету до Головного управління ДФС у Донецькій області (копія заяви та докази надсилання додаються).

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області листом від 04.02.2019 року № 8954/10/05-99-45-51 відмовило у задоволенні даної вимоги ТОВ РАЙТ щодо перерахування надміру сплачених коштів у сумі 40631,88 грн. з орендної плати з юридичних осіб на розрахунковий рахунок підприємства. В обґрунтування відмови, контролюючий орган зазначив, що згідно Розпорядження 1085-р земельні ділянки, що розташовані у Червоногвардійському районі м. Макіївки, відносяться до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Також, враховуючи п.п. 38.7 п.38 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового Кодексу України від 02.12 2010 року нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми сплати за землю відповідно до відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов`язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов`язань платників податків, які припиняють свою діяльність .

ТОВ РАЙТ не погоджуючись із відмовою повернути надміру сплачені кошти, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.

Предметом спору у даній справі є правомірність дій податкового органу щодо неповернення позивачу надміру сплачених коштів зарахованих до місцевого бюджету.

Предметом доказування у даній справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи.

Надані сторонами справи письмові докази перелічені вище, досліджені судом у порядку ст. 217 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Суд застосовує норми матеріального права у редакції, що була чинною у період спірних правовідносин.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп.14.1.136 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ч.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, відповідно до ч. 288.7 зазначеної статті, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2 ст.286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 ПК України.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом України № 1669-VIІ від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 1 ст.2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 6 Закону № 1669-VII було встановлено, що під час проведення АТО суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абз.1 ст.1 Закону № 1669).

З аналізу вищевикладених норм Закону № 1669-VII та ПК України видно, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб`єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам Податкового кодексу України.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені ст.6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п.5 ст.11 Закону № 1669-VII.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз.3 п.5 ст.11 Закону № 1669-VII).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року №1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, його дія лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України .

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 .

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р та №1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м.Макіївка.

З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка відносно якої нарахована спірна сума зобов`язання з орендної плати знаходиться на адміністративній території м. Макіївки, у населеному пункті, на території якого здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, а тому пільги, встановлені ст.6 Закону №1669-VII, поширювались на позивача як платника орендної плати за землю, яка знаходиться на території проведення антитерористичної операції у період з 14 квітня 2014 року та травень 2014 року (період за який була сплачена орендна плата у даній справі).

Станом на момент розгляду даної справи Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України видано не було.

Відповідно до ст.11 Закону № 1669-VII, закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім п. 4 ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд зазначає, що ст.6 Закону №1669 мала пряму дію та не вимагала додаткового вчинення будь-яких дій (отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, тощо) для звільнення від сплати від орендної плати.

Надалі, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, 13.11.2017 року позивачем подано до податкового органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9237287003, в якій була зменшена сума плати за користування земельними ділянками, а саме, нараховано до зменшення податкового зобов`язання на суму 226125,23 грн. за 2014 рік. в тому числі за квітень 2014 року - 14132,84 грн., за травень 2014 року - на 26499,04 грн.

Таким чином вбачається висновок, що позивач сплачував зобов`язання з орендної плати за землю, що знаходиться на тимчасово окупованій території (м. Макіївка) у період квітень-травень 2014 року.

В контексті даного висновку, суд зазначає, що нормативного обов`язку сплачувати вказане вище зобов`язання у позивача, відповідно до положень законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, не було.

Факт сплати зобов`язання з орендної плати за землю за квітень-травень 2014 року у розмірі 52998,29 грн. та зменшення податкового зобов`язання за квітень-травень 2014 року на 40631,88 грн. відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд визнає вказану суму 40631,88 грн. такою, що сплачена позивачем надміру.

Надалі 21.12.2016 року Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797 підрозділ 10 розділу ХХ ПК України доповнено п. 38.7 наступного змісту: «Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню.

В подальшому 23.03.2017 року згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1989-VIII пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладенно в чинній на даний час редакції: «Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов`язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов`язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

У примітках до п. 38 зазначено, що підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1989-VIII від 23.03.2017 - застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

З викладеного вбачається висновок, що до податкових періодів з 01.01.2017 року мають застосовуватись правила оподаткування п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 1989-VIII від 23.03.2017 року.

Як вказувалось вище зобов`язання з орендної плати за землю, що є спірними у даній справі, сплачені позивачем за податковий період з 14 квітня по травень 2014 року.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. (п.285.1 ст. 285 ПК України)

Відповідно п. 286.2 ст. 286 ПК України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПК України).

28.01.2014 року ТОВ «РАЙТ» подало податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9002696437 за 2014 рік, за змістом якої задекларувало річну плату за землю у розмірі 317988,55 грн., щомісячний платіж - 26499,04 грн. (з січня по листопад 2014 року) та 26499,11 грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що подання уточнюючої декларації з орендної плати за землю від 13.11.2017 року, № 9237287003 ТОВ «РАЙТ» не змінює податкового періоду відносно якого здійснюється таке уточнення.

На підставі викладеного суд вважає правомірною позицію позивача щодо застосування відносно останнього п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016р.

Відповідно до п.п. 43.1, 43.3, 43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом встановлено, що позивач двічі звертався до податкового органу із заявами про повернення помилково/надміру сплачених коштів, а саме:

- у листопаді 2018 року, відносно повернення на рахунок ТОВ «РАЙТ» надміру зарахованих до бюджету коштів у розмірі 40631,88 грн.;

- у вересні 2019 року про повернення на рахунок ТОВ «РАЙТ» надміру зарахованих до бюджету коштів у розмірі 40631,88 грн. та вказаний факт відповідачем не заперечується.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» (протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

В контексті вищевикладеного, суд зазначає, що у пп.50-51 рішення «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06) ЄСПЛ констатує: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Слід додати, що Рішення ЄСПЛ у справі ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04), у п.559 якого зазначено, що перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу №2 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що грошові кошти, сплачені ТОВ «РАЙТ» за платежем орендна плата за землю за період 14.04.2014-травень 2014 року у загальному розмірі 40631,88 грн. є по-перше власністю позивача, по-друге, такими, що сплачені надміру, то відповідач не має права створювати перешкоди у володінні позивачем своєю власністю, а зобов`язаний повернути їх власнику, оскільки законні підстави для позбавлення позивача таких коштів за національним законодавством - відсутні.

Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованою позовну вимогу щодо зобов`язання ГУ ДФС у Донецькій області підготувати висновок про повернення ТОВ «РАЙТ» надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у розмірі 40631,88 грн. та направити його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1921 грн., наведена сума відповідно до положень ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 139, 243, 246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙТ» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю «РАЙТ» (85487, Донецька область, м.Селидове, м. Гірник, вул. Енгельса, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 30399835) надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у розмірі 40631,88 грн. (сорок тисяч шістсот тридцять одна гривня 88 копійок) та направити його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙТ» , судові витрати у розмірі 1921 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 02.07.2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 11.07.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька