Постанова

від 11.09.2019 по справі 200/4099/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року справа №200/4099/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., представника відповідача Груєнка С.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. (повний текст рішення складено 11.07.2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/4099/19-а (головуючий І інстанції суддя Загацька Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙТ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙТ" (далі - позивач) 20.03.2019 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач), просило зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у розмірі 40631, 88 грн. та направити його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів; вирішити питання судових витрат (а.с. 3-10).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 липня 2019 року у справі № 200/4099/19-а адміністративний позов задоволено.

Зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114) підготувати висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю "РАЙТ" (85487, Донецька область, м.Селидове, м. Гірник, вул. Енгельса, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 30399835) надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у розмірі 40631,88 грн. (сорок тисяч шістсот тридцять одна гривня 88 копійок) та направити його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 100-104).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що нараховані та сплачені за період АТО та/або ООС суми плати за землю за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення АТО та/або ООС, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку та не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Посилається на п.п. 38.7 п. 38 підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Податкового кодексу.

Апелянт звертає увагу на те, що на час звернення до суду у позивача був наявний податковий борг у сумі 4, 20 грн., що унеможливлює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення залишити без змін. Розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙТ", зареєстроване в якості юридичної особи, дата державної реєстрації 08.02.2005 року, місцезнаходження: 85487, Донецька область, м.Селидове, м. Гірник, вул. Енгельса, буд. 1-А, що доведено даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11.06.2004 року між Макіївською міською радою та ТОВ РАЙТ укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1846 га на підставі рішення Макіївської міської ради від 26.05.2004 року № 21/86 (а.с. 11-12).

06.07.2007 року між Макіївською міською радою та ТОВ РАЙТ укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0102 га. на підставі рішення Макіївської міської ради від 21.06.2007 року № 20/47 (а.с. 17-18).

06.07.2007 року між Макіївською міською радою та ТОВ РАЙТ укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5000 га. на підставі рішення Макіївської міської ради від 21.06.2007 року № 20/48 (а.с. 23-24).

28.01.2014 року ТОВ РАЙТ подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9002696437 , в якій самостійно визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю державної або комунальної власності на 2014 рік у розмірі 317988,55 грн. (з січня по листопад в розмірі 26499,04 грн. та у грудні 26499,11 грн. Зазначену декларацію прийнято фіскальним органом відповідно до квитанції № 2 (а.с. 29 - 32).

Відповідно до платіжного доручення від 30 травня 2014 року № 953 ТОВ РАЙТ сплачено суму у розмірі 26499,18 грн. із призначенням платежу: *;101;30399835; орендна плата за землю за квітень 2014 року . Платіжним дорученням від 27 червня 2014 року № 977 підприємством сплачено суму у розмірі 26499,11 грн. із призначенням платежу: *;І01;30399835; орендна плата за землю за травень 2014 року (а.с. 33).

Таким чином, перелічені платежі з орендної плати за землю відповідно до договорів №№ 977, 0407616100216, 0407616100217 сплачені ТОВ РАЙТ за податковий період з квітня по травень 2014 року.

13.11.2017 року ТОВ РАЙТ подало до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9237287003 за 2014 рік, в якій була зменшена сума плати за користування земельними ділянками на підставі пункту 38.7 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України. В декларації нараховані до зменшення податкові зобов`язання в сумі 226125,23 грн., в тому числі за квітень 2014 року - 14132,84 грн., за травень 2014 року - 26499,04 грн. Всього за 2014 рік (період з 01.01.2014 по 14.04.2014) нараховано до сплати 91 863,32 грн. (а.с. 34-36).

Уточнена декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) прийнята відповідно до квитанції № 2 (а.с.37).

19.11.2018 року ТОВ РАЙТ звернулось із заявою № 21/11 про повернення коштів надміру зарахованих до місцевого бюджету до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (Червоногвардійський район м. Макіївки) (а.с. 38).

14.09.2019 року ТОВ РАЙТ звернулось із заявою № 14/01 про повернення коштів, надміру зарахованих до місцевого бюджету до Головного управління ДФС у Донецькій області (копія заяви та докази надсилання додаються) (а.с. 41-42).

Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області листом від 04.02.2019 року № 8954/10/05-99-45-51 відмовило у задоволенні даної вимоги ТОВ РАЙТ щодо перерахування надміру сплачених коштів у сумі 40631,88 грн. з орендної плати з юридичних осіб на розрахунковий рахунок підприємства. В обґрунтування відмови контролюючий орган зазначив, що згідно Розпорядження 1085-р земельні ділянки, що розташовані у Червоногвардійському районі м. Макіївки, відносяться до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Також, враховуючи п.п. 38.7 п.38 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового Кодексу України від 02.12 2010 року нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми сплати за землю відповідно до відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов`язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов`язань платників податків, які припиняють свою діяльність (а.с. 44).

ТОВ РАЙТ , не погоджуючись із відмовою повернути надміру сплачені кошти, звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом за захистом свого порушеного права.

Зазначені обставини не є спірними та не заперечуються сторонами.

Спірним у цій справі є питання правомірності дій податкового органу щодо неповернення позивачу надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у розмірі 40631, 88 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову правильним, з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За унормуванням ч. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, відповідно до ч. 288.7 зазначеної статті, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Преамбулою Закону України № 1669, який набув чинності 15.10.2014 року, визначено, що цей Закон встановлює тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За змістом статті 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі Закон № 1669-VII), період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 .

На виконання Закону № 1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. (далі - розпорядження № 1053-р) затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Макіївка.

05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким було зупинено дію розпорядження № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

За п. 3 розпорядження Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. N 1275-р (далі - розпорядження № 1275-р) визнані такими, що втратили чинність розпорядження № 1053-р та розпорядження №1079-р.

Розпорядженням № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено, зокрема, місто Макіївка.

Частинами 2-3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

На час спірних правовідносин Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався. Більш того, таке правове визначення кореспондується з нормами Закону України с від 18.01.2018 року № 2268 Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях , які підтверджують факт продовження проведення антитерористичної операції до теперішнього часу.

Так, відповідно до ст. 6 Закону № 1669 передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільняються суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закону № 1669 передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Крім того, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечать Закону України № 1669.

З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка відносно якої нарахована спірна сума зобов`язання з орендної плати знаходиться на адміністративній території м. Макіївка, у населеному пункті, на території якого здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, а тому пільги, встановлені ст. 6 Закону № 1669-VII, поширюються на позивача як платника орендної плати за землю, яка знаходиться на території проведення антитерористичної операції у період з квітня 2014 року по травень 2014 р.

Звільнення прямо встановленою нормою статті 6 Закону № 1669-VII, а саме: звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Таким чином, відповідно до положень Закону № 1669 достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності стосовно конкретних суб`єктів господарювання є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення антитерористичної операції.

Як вже зазначалось вище, платіжним дорученням від 30 травня 2014 року № 953 ТОВ РАЙТ сплачено суму у розмірі 26499,18 грн. із призначенням платежу: *;101;30399835; орендна плата за землю за квітень 2014 року . Платіжним дорученням від 27 червня 2014 року № 977 підприємством сплачено суму у розмірі 26499,11 грн. із призначенням платежу: *;І01;30399835; орендна плата за землю за травень 2014 року (а.с. 33).

13.11.2017 року ТОВ РАЙТ подало до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9237287003 за 2014 рік, в якій була зменшена сума плати за користування земельними ділянками на підставі пункту 38.7 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України. Даною декларацією нараховані до зменшення податкові зобов`язання в сумі 226125,23 грн., в тому числі за квітень 2014 року - 14132,84 грн., за травень 2014 року - 26499,04 грн. Всього за 2014 рік (період з 01.01.2014 по 14.04.2014) нараховано до сплати 91 863,32 грн.

Таким чином позивач сплачував зобов`язання з орендної плати за землю, що знаходиться на тимчасово окупованій території (м. Макіївка) у період з квітня по травень 2014 р.

Разом з тим, нормативного обов`язку сплачувати вказане вище зобов`язання у позивача, відповідно до положень законодавства чинного на момент спірних правовідносин, не було.

Факт сплати зобов`язання з орендної плати за землю за квітень-травень 2014 року у розмірі 52998, 28 грн. та зменшення податкового зобов`язання за квітень-травень 2014 року на 40631, 88 грн. відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання вказаної суми такою, що сплачена позивачем надміру.

21.12.2016 р. Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1797 підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено п. 38.7 наступного змісту: Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію. Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та підлягають поверненню.

В подальшому 23.03.2017 р. згідно Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні № 1989-VIII пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено в чинній на даний час редакції: Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов`язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов`язань платників податків, які припиняють свою діяльність.

У примітках до п. 38 зазначено, що підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 38 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1989-VIII від 23.03.2017 - застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.

З викладеного вбачається, що до податкових періодів з 01.01.2017 р. мають застосовуватись правила оподаткування п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону № 1989-VIII від 23.03.2017.

Як вказувалось вище, зобов`язання з орендної плати за землю, що є спірними у даній справі, сплачені позивачем за податковий період з 14 квітня по травень 2014 р.

Відповідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. (п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України).

28.01.2014 року ТОВ РАЙТ подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9002696437 , в якій самостійно визначено грошове зобов`язання з орендної плати за землю державної або комунальної власності на 2014 рік у розмірі 317988,55 грн. (з січня по листопад в розмірі 26499,04 грн. та у грудні 26499,11 грн. (а.с. 29-31).

Таким чином, подання уточнюючої декларації з орендної плати за землю від 13.11.2017 р. № 9237287003 позивачем не змінює податкового періоду, відносно якого здійснюється таке уточнення.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п. п. 43.1, 43.3 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судом встановлено, що позивач двічі звертався до податкового органу із заявами про повернення помилково/надміру сплачених коштів, а саме:

- у листопаді 2018 р., відносно повернення надміру зарахованих до бюджету коштів у розмірі 40631, 88 грн. та у вересні 2019 р.

Відповідно п.102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Таким чином, грошові кошти, сплачені позивачем за платежем орендна плата за землю за період 14.04.2014 - травень 2014 р. у загальному розмірі 40631, 88 є: по-перше власністю позивача, по-друге, такими, що сплачені надміру.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод (протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Щокін проти України (заяви № 23759/03 та № 37943/06) ЄСПЛ констатує: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Слід додати, що Рішення ЄСПЛ у справі ВАТ Нефтяная компания ЮКОС проти РФ (Заява №14092/04), у п. 559 якого зазначено, що перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу № 2 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

З урахуванням зазначеного, відповідач не має права створювати перешкоди у володінні позивачем своєю власністю, а зобов`язаний повернути їх власнику, оскільки законні підстави для позбавлення товариства таких коштів за національним законодавством - відсутні.

Доводи апелянта стосовно наявності у позивача заборгованості у розмірі 4, 20 грн. спростовується платіжним дорученням від 23 травня 2019 року, яким підтверджено погашення зазначеної суми (а.с. 83).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення позивачу надміру надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у розмірі 40631, 88 грн. та направити його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.02.2018 року у справі № 812/368/17.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено, що неповертаючи позивачу надміру сплачених коштів зарахованих до бюджету на загальну суму 40631, 88 грн. податковий орган діяв правомірно.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 р. у справі № 200/4099/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 вересня 2019 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко