Рішення
від 03.07.2019 по справі 620/993/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

03 липня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/993/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 В ОСОБА_2 ,

та представника відповідача Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Дженетикс Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Альта Дженетикс Україна (далі - Товариство, позивач) ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУДФС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 № 0028895205/707.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким Товариству визначено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість у вигляді штрафних санкцій у розмірі 107921,85 грн, не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи. Позивач вказує, що контролюючим органом не було взято до уваги обставин, які доводять відсутність вини платника у вчиненні податкового правопорушення, а саме факт арешту коштів Товариства на рахунках платника податку, відкритих у банківських установах.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

В межах встановленого судом строку, представником відповідача надано відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у їх задоволенні, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, що прийняте у відповідності до вимог Податкового кодексу України (а.с.192-193). В додаткових поясненнях представник відповідача зазначив, що позивач для врегулювання даного питання ні заперечень до акту камеральної перевірки, ні скарги на податкове повідомлення-рішення до контролюючих органів вищого рівня не подав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та додаткових поясненнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство (код ЄДРПОУ 40301953) є зареєстрованою у встановленому законом порядку юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, зокрема за кодом КВЕД 72.11: дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій.

Як платник податків позивач перебуває на обліку у Варвинській ДПІ Прилуцького управління Головного управління ДФС у Чернігівській області, що підтверджується матеріалами справи.

ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.п.75.1.1. п.75.1 ст.75, статтей 102, 114, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку з питань дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом складено акт від 26.11.2018 № 416/25-01-52-05-22/40301953 (а.с.20-21).

Дані перевірки свідчать про порушення позивачем вимог п.201.10 ст. 201 розділу V ПК України, відповідальність за яке передбачена п.120-1 ст.120-1 розділу ІІ ПК України.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом відносно позивача прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 № 0028895205/707, яким застосовано штраф на загальну суму 107921,85 грн (а.с.22).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, Товариство звернулось з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Статтями 9 та 14 Податкового кодексу України встановлено, що податок на додану вартість є загальнодержавним непрямим податком який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Перелік осіб, які є платниками податку на додану вартість, визначений у пункті 180.1 статті 180 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей обчислення податку на додану вартість датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до приписів пунктів 201.7 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Статтею 200-1 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що автоматичний облік суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечує система електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

В свою чергу, кошти на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника, відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Кодексу зараховуються з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що у момент виникнення податкового зобов`язання платник податку на додану вартість зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому можливість реєстрації відповідної податкової накладної безпосередньо пов`язана з наявністю достатнього розміру коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У випадку недостатності коштів на рахунку в системі електронного адміністрування, їх розмір може бути поповнений з поточного рахунку суб`єкта господарювання.

Слід зазначити, що до платника податку на додану вартість, який не виконує обов`язок з реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, згідно з приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, застосовуються штрафні санкції згідно зі статтею 120-1 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Підстави настання юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність належною.

За загальним правилом суб`єкт правопорушення є суб`єктом юридичної відповідальності ("відповідальність за наявності вини"), тобто за вчинене правопорушення несе відповідальність особа, яка його вчинила.

Відтак, до відповідальності не може бути притягнута особа за відсутності її вини у допущеному правопорушенні, а також у випадку, коли настання підстав для відповідальності не залежало від волі особи (форс-мажор).

Крім того, до відповідальності не може бути притягнута особа, яка доведе, що вживала всіх можливих заходів для недопущення негативних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи у серпні 2018 року позивачем, за наслідками вчинення господарських операцій з контрагентами, було складено податкові накладні (розрахунки коригування) та здійснено спробу їх реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, однак згідно квитанцій податкового органу документ не прийнято (а.с.43-165).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2018 у справі № 757/37814/18-к накладено арешт, зокрема на грошові кошти позивача в безготівковій формі, які знаходяться на рахунках юридичних осіб, відкритих в банківських установах, в частині видатку коштів з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять (а.с.24-29). Також ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2018 у справі № 757/37813/18-к накладено арешт на кошти - суми податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміту ПДВ), зокрема по позивачу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.30-35).

31.08.2018 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/43147/18-к скасовано арешт, у тому числі накладений на позивача ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2018 по справі № 757/37813/18-к на грошові кошти - суми податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміту ПДВ), на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2018 по справі № 757/37814/18-к на грошові кошти в безготівковій формі, які знаходяться на рахунках юридичних осіб, відкритих в таких банківських установах в частині видатку коштів з можливістю зарахування на відповідні рахунки коштів, що надходять (а.с.36-41).

А отже, з урахуванням вищезазначеної ухвали слідчого судді від 03.08.2018 податкові накладні зареєструвати не вдалося.

В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо кримінального провадження стосовно Товариства та/або його посадових осіб.

Тобто внаслідок накладення арешту на грошові кошти позивача були створені перешкоди в господарській діяльності підприємства, які знаходились поза межами впливу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками господарських операцій у серпні 2018 року позивач мав здійснити в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрацію податкових накладних на суму податку на додану вартість у розмірі 360 141,93 грн. При цьому, враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, за податковими накладними виписаними до 15.08.2018 (що мали бути зареєстровані до 31.08.2018), сума податку на додану вартість складає 245 359,53 грн. та за податковими накладними виписаними з 16.08.2018 до 31.08.2018 (що мали бути зареєстровані до 15.09.2018), сума податку на додану вартість складає 114 782,40 грн.

Відповідно до відомостей з електронного кабінету платника податків (а.с.42), станом на 14.08.2018 в системі електронного адміністрування ПДВ обліковувався ліміт ПДВ у сумі 256 167,75 грн, який внаслідок формування податкового кредиту за рахунок операцій з контрагентами станом на 14.09.2018 збільшився і становив 402 252,38 грн.

Наведені дані свідчать про те, що розмір ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ був достатнім для здійснення реєстрації податкових накладних у встановлені Податковим кодексом України строки.

Водночас, в зв`язку з тим, що на кошти платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ, а також на поточні рахунки підприємства був накладений арешт, Товариство було позбавлено можливості виконати вимоги податкового законодавства та зареєструвати податкові накладні й розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних у визначений законом термін.

Суд вважає за необхідне зазначити, що всі податкові накладні (а.с.43-165), після зняття арешту з рахунків підприємства були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що платник податків - позивач вживав всіх належних заходів та здійснював всі необхідні дії задля недопущення порушень податкового законодавства, а тому, відсутність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю платника (за відсутності його вини) з порушенням строків реєстрації податкових накладних фактично унеможливлює притягнення Товариства до юридичної відповідальності у вигляді застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладене, доводи податкового органу, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами, як наслідок податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернігівській області на користь позивача підлягають стягненню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Дженетикс Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 № 0028895205/707.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альта Дженетикс Україна судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Альта Дженетикс Україна (вул. Шевченка, буд. 82, кв. 7, смт. Варва, Варвинський район, Чернігівська область, 17600, код ЄДРПОУ 40301953).

Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183).

Повний текст рішення складено 11.07.2019.

Суддя О.М. Тихоненко

Дата ухвалення рішення03.07.2019
Оприлюднено11.07.2019
Номер документу82944032
СудочинствоАдміністративне
Сутьпротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Тому, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Чернігівській області на користь позивача підлягають стягненню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 1921,00 грн. Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Судовий реєстр по справі —620/993/19

Постанова від 17.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 17.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Постанова від 17.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 17.10.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 09.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Ухвала від 05.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 05.09.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 07.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Ухвала від 07.08.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Лічевецький Ігор Олександрович

Рішення від 03.07.2019

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Тихоненко О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні