Постанова

від 27.06.2019 по справі 0840/3445/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3445/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року (суддя Калашник Ю.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 18.03.2019 року)

у адміністративній справі № 0840/3445/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дніпро-Буд до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

21.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Дніпро-Буд (далі по тексту - позивач або ТОВ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 26.04.2018 року № 0005761408.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року позовні вимоги ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДФС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення у повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб`єкт господарювання ТОВ Кавіста , який був контрагентом позивача, у своїй діяльності не створює реальних дій по наданню будівельних послуг, метою діяльності якого є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував, що господарські операції ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд з ТОВ Кавіста не є фактичними, оскільки не відповідають основній діяльності контрагента, не встановлено ланцюг отримання послуг для майбутнього їх використання у господарській діяльності. Апелянт вказував, що контрагент, з яким позивач мав відносини, не має виробничих потужностей, не має трудових ресурсів, не знаходяться за адресою реєстрації. Апелянт вказував, що операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність отримання послуг, відсутній детальний опис будівельних послуг, що могли бути надані. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, інші первинні документи взагалі відсутні, зокрема відсутні докази оплати за отримані послуги, відсутні підтвердження які будівельні матеріали використовувались при наданні-отриманні будівельно-монтажних послуг, відсутні акти прийому.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентом податкових накладних, контрагент позивача на момент виконання договорів був платником податків та спроможний був здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів підряду на виконання будівельно-монтажних послуг. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентом є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом здійснення господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання товару, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що замовлення та отримання від ТОВ Кавіста послуг будівельного підряду за договорами, оплата та використання їх у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що Головне управління ДФС у Запорізькій області у період з 26.02.2018 року по 02.03.2018 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2017 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ Кавіста за жовтень 2017 року, результати якої викладені в акті перевірки № 149/08-01-14-08/41194778 від 12.03.2018 року. У висновках акту вказано, що ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд допустилось порушень пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, у періоді, що перевірявся на загальну суму 100086,00 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2017 року - 100086,00 грн. Свої висновки перевіряючі Головного управління ДФС у Запорізькій області обґрунтовують відсутність у ТОВ Кавіста відповідних умов для виконання будівельно-монтажних робіт, тим, що фактично не могло здійснювати фінансово-господарські операції з поставки будівельно-монтажних робіт. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин з ТОВ Кавіста , відсутність об`єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій.

На підставі висновків акту перевірки 149/08-01-14-08/41194778 від 12.03.2018 року Головним управлінням 26.04.2018 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005761408, яким ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 125107,50 грн., з яких100086,00 грн. за основним податковими зобов`язаннями та 25021,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення, ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд подало до Державної фіскальної служби України та до відома Головного управління ДФС у Запорізькій області скаргу. Рішенням Державної фіскальної служби України від 08.08.2018 року № 25953/6/91-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, скарга залишена без задоволення.

Матеріалами справи встановлено, між ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд (Генпідрядник) та ТОВ Кавіста (Субпідрядник) укладено договори підряду № 10-2017/01 від 25.09.2017 року, № 10-2017/02 від 26.09.2017 року, № 10-2017/03 від 26.09.2017 року, відповідно до умов яких субпідрядник в межах договірної ціни виконує власними і залученими силами та засобами у строки та за цінами, обумовленими зазначеними договорами комплекс робіт на об`єктах: Капітальний ремонт будівлі заводоуправління інв.№10100432 ; Капітальний ремонт. Будівля АПК. Інв. № 10100855. УПП ; Поточний ремонт будівлі підстанції М-3 інв.№10100297 ; Капітальний ремонт. Будівля АПК. Інв 10100855. УПП ; Поточний ремонт вагонів УЖДТ ; Капітальний ремонт. Агломераційний цех. Трансферкара № 5 ; Поточний ремонт виробничої будівлі ЦХП-1 (зливова каналізація) ; Капітальний ремонт реактора і системи абсорбера (енергетична частина) УРСК ; Капітальний ремонт енергообладнання стану тонколистового 1680 ЦГПТЛ ; Капітальний ремонт будівлі заводоуправління інв.№10100432 ; Поточний ремонт будівлі заводоуправління інв.№10100432 , генпідрядник здійснює платежі субпідряднику за виконані роботи після підписання обома сторонами акта прийому-прийняття виконаних підрядних робіт по формі КБ-2 та довідки по формі КБ-3 (частково), складених згідно актів приймання підрядних робіт.

Між сторонами договорів підписано акти приймання-передачі виконаних робіт за жовтень 2017 року: № 01/10 від 26.10.2017 року, № 02/10 від 26.10.2017 року, № 03/10 від 30.10.2017 року, № 04/10 від 30.10.2017 року, № 05/10 від 26.10.2017 року, № 06/10 від 31.10.2017 року, № 07/10 від 31.10.2017 року, № 08/10 від 31.10.2017 року, № 09/10 від 31.10.2017 року, № 10/10 від 31.10.2017 року, № 11/10 від 31.10.2017 року, № 12/10 від 31.10.2017 року, № 13/10 від 31.10.2017 року, № 14/10 від 31.10.2017 року, № 15/10 від 31.10.2017 року, № 16/10 від 31.10.2017 року, № 17/10 від 31.10.2017 року.

За результатами виконання договору, ТОВ Кавіста виписало ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд податкові накладні, зареєстровані без застережень у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оплата за отримані будівельні послуги згідно договорів підряду № 10-2017/01 від 25.09.2017 року, № 10-2017/02 від 26.09.2017 року, № 10-2017/03 від 26.09.2017 року здійснена ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ Кавіста , що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківським рахункам.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд є підприємством будівельної промисловості, має власні приміщення, трудові ресурси. Замовлені послуги з будівельно-ремонтних робіт використовувалися у власній господарській діяльності, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Встановлено, що замовлені у ТОВ Кавіста послуги були необхідні для виконання ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд взятих на себе договірних зобов`язань з ПАТ ЗМК Запоріжсталь , зокрема за договорами: № 20/2017/1582 від 29.05.2017 року на капітальний ремонт рудного трансферкара № 5 інв. № 10514668 агломераційного цеху; № 20/2017/2052 від 01.07.2017 року на поточний ремонт естакади напіввагону ЦРПС УЖДТ; № 20/2017/2111 від 01.07.2017 року на капітальний ремонт енергообладнання стану струнколистового інв. № 10501025 ЦГПТЛ; № 20/2017/2013 від 10.07.2017 року на поточний ремонт виробничої будівлі інв. № 10100181 (ливневої каналізації); № 20/2017/2224 від 01.08.2017 року на капітальне будівництво об`єктів; № 20/2017/2314 від 14.08.2017 року на поточний ремонт будівлі підстанції М-3 інв. № 10100297; № 20/2017/2323 від 15.08.2017 року про поточний ремонт будівлі заводоуправління інв. № 10100432; № 20/2017/2303 від 01.09.2017 року на капітальний ремонт будівлі АБК інв. № 10100855; № 20/2017/2511 від 07.09.2017 року на капітальний ремонт будівлі заводоуправління інв. № 10100432; № 20/2017/2709 від 07.09.2017 року на капітальний ремонт реактора та системи абсорбера УРСК інв. № 10520647 ЦХП-1, системи прибирання оксиду УРСК інв. № 10520630 ЦХП-1; № 20/2017/2871 від 05.10.2017 року на поточний ремонт будівлі службового корпусу ВРУ-60 інв. № 10100724 ККЦ; № 20/2017/2813 від 02.10.2017 року на капітальний ремонт будівлі заводоуправління інв. № 10100432 (тамбур ліфту. ПАТ ЗМК Запоріжсталь не заперечувало проти залучення субпідрядників до виконання будівельних робіт. Наявні первинні документи, які підтверджують дійсність взаємовідносин ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд з замовленим ПАТ ЗМК Запоріжсталь . Договори з ПАТ ЗМК Запоріжсталь виконані за допомогою виробничого залучення ТОВ Кавіста .

Матеріалами справи та відповідачем не підтверджено, що контрагент позивача не міг надати замовлені послуги, не в їх у своєму розпорядженні трудові ресурси та обладнання.

Твердження акту податкової перевірки не підтверджуються наданими доказами.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що господарська операція пов`язана як з фактом підписання договору, так із фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, використання активів у власній діяльності.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов`язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договору між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання послуг для власної діяльності, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від замовника на рахунок виконавця. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. Позивачем підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагента послуги, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій з ТОВ Кавіста , у зв`язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які діяли між позивачем та ТОВ Кавіста , визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Податковий орган не наділений правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договору є отримання замовлених послуг та оплата за них, ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд отримало замовлені послуги, наявні взаємно підписані акти прийняття виконаних робіт з детальним описом виконаного. Замовлені роботи були використані ТОВ Будівельна компанія Дніпро-Буд для виконання взятих на себе договірних зобов`язань, тобто підрядні роботи виконані від ТОВ Кавіста були використані у власній господарській діяльності позивача.

Аналізуючи викладені обставини та матеріали справи, встановлено підтвердження реальності здійснення контрагентом позивача господарських відносин, виконання договорів. Головною ознакою по комерційній корисності від придбаних послуг є їх використання у своїй власній діяльності. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання замовлених послуг, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

Варто вказати, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших первинних документів (видаткових накладних, податкових накладних тощо) можливо встановити зміну власного капіталу та виникнення зобов`язання сплатити продавцям кошти за отриманий товар.

Аналогічної думки дотримується Верховний Суд у рішенні від 17.01.2018 року у справі № К/9901/2529/18 та у рішенні від 16.01.2018 року у справі № К/9901/1478/18.

Довести правомірність своїх дій відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення суб`єкту владних повноважень сплаченого судового збору. Також не передбачено повернення судового збору у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 0840/3445/18 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов