Постанова

від 11.07.2019 по справі 640/302/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/302/19 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Сметанюка Р. М. , представника відповідача Мічуріної О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Імідж Лоджік про накладення арешту коштів на рахунках платника податків, -

В С Т А Н О В И В :

ГУ ДФС у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Імідж Лоджік про накладення арешту коштів на рахунках платника податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що у відповідності до постанови ВС від 27.11.2018 р. (справа № 820/1929/17) арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Відзив до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем 14.12.2018 р. прийнято наказ № 18240 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Імідж Лоджік (код ЄДРПОУ 32381861)", яким на підставі ст.ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 13, розділу ІV, ст. 25 розділу VІ Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Імідж Лоджік з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., валютного - за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2017 р.

На підставі направлення від 28.12.2018 р. № 2136/26-15-14-02-04 позивачем здійснено вихід для проведення перевірки ТОВ Імідж Лоджік , однак представником відповідача Некрасовим О. С. не допущено працівників контролюючого органу до проведення перевірки, про що 28.12.2018 р. складено акт № 1880/26-15-14-02-04 про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

28 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято рішення № 131241 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

08.01.2019 р. позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на банківські рахунки позивача.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, в тому числі, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Зважаючи на вказану норму, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що арешт майна може бути застосовано виключно у тому випадку, якщо відмова у допуску до перевірки є безпідставною.

В той же час, як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, відповідачем оскаржено в судовому порядку наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 14.12.2018 р. № 18240.

Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 640/22276/18 за позовом ТОВ Імідж Лоджік про оскарження наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 14.12.2018 р. № 18240 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Імідж Лоджік (код ЄДРПОУ 32381861)".

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог на стадії вирішення питання про правомірність/ протиправність недопуску посадових осіб позивача до перевірки.

В той же час, колегія суддів приймає доводи апелянта в частині відсутності причинно-наслідкового зв`язку між рішенням податкового органу про арешт майна платника податків та правом на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків згідно правової позиції, викладеної у постанові ВС від 27.11.2018 р. (справа № 820/1929/17).

Однак вказаний довод не є достатнім для задоволення позовних вимог позивача, оскільки не впливає на можливість встановлення обґрунтованості недопуску платником податків податкового органу до перевірки.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необгрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року у справі за позовом Головного управління ДФС у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Імідж Лоджік про накладення арешту коштів на рахунках платника податків залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 11.07.2019 р.)