Постанова

від 10.07.2019 по справі 822/423/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/423/18

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

10 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року (ухвалене у м. Хмельницькому 08 квітня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області у здійсненні переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону пенсію України "Про державну службу";

- зобов`язати Городоцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області взяти до уваги довідку видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №1804/05 від 30.01.2018 про складові заробітної плати державного службовця в розмірі 60 відсотків від заробітку відповідно виданих довідок;

- зобов`язати Городоцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з 30 січня 2018 року здійснювати нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 державного службовця відповідно до частини сьомої ст.37 Закону України "Про державну службу" №3723 в розмірі 60 відсотків від заробітку відповідно виданих довідок.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо переведення та призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до частини 9 статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, оформлену листом від 31.01.2018 №1804/05;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII з 30.01.2018, в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної в довідці від 30.01.2018 №1804/05.

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати й виплатити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII з 30.01.2018, в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної в довідці від 30.01.2018 №1804/05, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у вказаній частині та прийняти нове рішення, яким:

- визнати протиправною відмову Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця 2-ї групи інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 30.01.2018 пенсії державного службовця по 2-й групі інвалідності відповідно до частини 9 статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII у розмірі 60% від заробітку зазначеного в довідці від 30.01.2018 №1804/15 з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року не відповідає рішенню Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 та не зумовлює захист та відновлення порушених прав позивача.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги. Наголосив на тому, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу пенсії державного службовця по 2-й групі інвалідності не підлягають задоволенню, заявлені передчасно, адже спір щодо такої виплати відсутній.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 11.02.2015 отримує пенсію по інвалідності 2-ї групи, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Відповідно до Наказу №13-ос 29.01.2018 позивача звільнено з посади начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України та ч.2 ст.86 Закону України "Про державну службу".

30.01.2018 позивач звернулася до Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Листом від 31.01.2018 №668-03 Городоцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовило позивачу щодо призначення пенсії відповідності до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, у зв`язку з тим, що переведення з пенсії по інвалідності відповідно до закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ не передбачене. Вказано, що відповідно до статті 90 закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ встановлено можливість призначення пенсії по інвалідності державним службовцям за нормами закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

Вважаючи відмову Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в переведенні та призначенні пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до частини 9 статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодилася із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, однак вважає незаконною відмову у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати й виплатити ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII з 30.01.2018, в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної в довідці від 30.01.2018 №1804/05.

Тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги позивача.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правової позиції, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 (№ Пз/9901/23/18) щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

При цьому, суд першої інстанції також виходив з того, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію державного службовця по інвалідності 2-ї групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII в розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідці 30.01.2018 №1804/05 з 30.01.2018 не підлягає задоволенню, оскільки спір щодо виплати такої пенсії відсутній, а вимога заявлена передчасно.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У рішенні від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 Великою Палатою Верховного Суду визначено ознаки цієї типової справи:

а) позивач - особа, яка займає (або займала) посаду держслужби та якій встановлена інвалідність;

б) відповідач - територіальний орган Пенсійного фонду України;

в) предмет спору - вимога зобов`язати відповідача призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

Висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України з вимогами призначити пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723.

На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, можуть впливати відмінності в обставинах справи, зокрема щодо стажу позивача.

Колегія суддів вважає, що дана адміністративна справа №822/423/18 відповідає ознакам типової адміністративної справи при вирішенні якої необхідно враховувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у рішенні від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18.

За результатом розгляду справи №822/524/18 як зразкової Велика Палата Верховний Суд дійшла висновку, що після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 899 "Про державну службу", оскільки Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.

Визначаючись щодо способу захисту порушеного права позивача, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для належного захисту порушених прав позивачки слід зобов`язати відповідача призначити і здійснити нарахування й виплату з 31 січня 2018 року пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-XII у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці від 31 січня 2018 року.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити нарахування й виплату позивачу пенсії по інвалідності державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-XII суперечать наведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що спір в даній частині відсутній, а вимоги заявлені передчасно, є помилковими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалення судового рішення без зобов`язання в такому рішенні відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу не свідчить про вжиття судом ефективних заходів для відновлення та захисту порушених прав позивача, не вказує на дотримання судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Городоцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо переведення та призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до частини 9 статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, оформлену листом від 31.01.2018 №669-03.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 30.01.2018 пенсії державного службовця по 2-й групі інвалідності відповідно до частини 9 статті 37 закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII, в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної в довідці від 30.01.2018 №1804/15, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.