Постанова

від 11.07.2019 по справі 130/981/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 130/981/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шепель К.А.

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

11 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Паничука Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року (суддя Шепель К.А.) у справі за адміністративним позовом Голови Фермерського господарства "Хребетець" Жерновського ОСОБА_2 до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Вінницькій області в особі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель на території Вінницької області Цибко В.В. про визнання протиправною та скасування постанови №252-ДК/0170По/08/01-19 від 8 травня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

Голова Фермерського господарства "Хребетець" Жерновський Олег Ігорович звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в особі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель на території Вінницької області Цибко В.В. про визнання протиправною та скасування постанови №252-ДК/0170По/08/01-19 від 08 травня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного інспектора у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Цибко В.В. №252-ДК/0170По/08/01-19 від 8 травня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень по справі про адміністративне правопорушення про притягнення голови ФГ "Хребетець" ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за статтею 53-3 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно голови ФГ "Хребетець" ОСОБА_3 за статтею 53-3 КУпАП закрито.

В задоволенні позову в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу - суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що за результатом перевірки земельної ділянки площею 53,6692 га за кадастровим номером НОМЕР_1 , що розташована на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, встановлено факт порушення позивачем вимог ст. 168 Земельного кодексу України, а саме, зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) за відсутністю спеціального дозволу. Апелянт стверджує, що при приймаючи оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, він діяв з дотриманням Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення" затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017 року №6. Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що постанова у справі про адміністративне правопорушення не відповідає нормам чинного законодавства.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано обгрунтовану правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до копії розпорядження Жмеринської РДА від 14 вересня 2006 року та копії договору оренди землі від 19 вересня 2006 року Жмеринська РДА передала в оренду ОСОБА_4 в довгострокове платне користування земельну ділянку, загальною площею 57,6300 га із земель запасу Коростівецької сільської ради, Жмеринського району Вінницької області строком на 49 років для ведення фермерського господарства.

Згідно з копією свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_5 успадкували майнові права, що входять до статутного капіталу Фермерського господарства "Хребетець", які належали померлому ОСОБА_4 .

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками ФГ "Хребетець" є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , та керівником є ОСОБА_3 .

На виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 05 березня 2019 року №252-ДК, старшим державним інспектором у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Цибком В.В. здійснено перевірку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 53,6692 за кадастровим номером НОМЕР_1 на території Коростівецької сільської ради, Жмеринського району Вінницької області. В ході перевірки встановлено, що на частині земельної ділянки, площею 0,0202 га з кадастровим номером НОМЕР_2 виявлено факт зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) за відсутністю спеціального дозволу, що є порушенням статті 168 Земельного Кодексу України.

За результатами перевірки, відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки №252-ДК/276/АП/09/01/-19 від 20 березня 2019 року, акт обстеженя земельної ділянки №252-ДК/71/АО/10/01/-19 від 220 березня 2019 року, протокол про адміністративне правопорушення №252-ДК/0152П/07/01/-19 від 19 квтіня 2019 року та припис про усунення порушень №252-ДК/0226Пр/03/01/-19 від 8 квітня 2019 року.

Крім того, за результатом перевірки, 08 травня 2019 року старший державний інспектор у сфері контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Цибко В.В ОСОБА_6 виніс постанову, якою притягнув до адміністративної відповідальності голову ФГ "Хребетець" ОСОБА_3 за статтею 53-3 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за порушення вимог ст. 168 Земельного кодексу України, а саме, зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) за відсутністю спеціального дозволу.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач оскаржив її до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов та закриваючи провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності виходив з того, що відповідач не довів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена 53-3 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 1 статті 91 Земельного кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов`язані:

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) за свій рахунок привести земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком здійснення такої зміни не власником земельної ділянки, коли приведення у попередній стан здійснюється за рахунок особи, яка незаконно змінила рельєф.

Згідно з визначенням, яке викладене в статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту - невиконання або неякісне виконання обов`язкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту, що призвело до його псування чи знищення.

Відповідно до статті 53-3 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення визначені статтею 33 КУпАП, за приписами якої стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.

Згідно зі статтею 244 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 - 53-4, 54-56, 104-1, 108 та 188-5 КУпАП).

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

За приписами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, з наведених норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення відповідач зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надано жодних доказів, які б чітко вказували на факт порушення позивачем вимог ст. положень ст. 168 Земельного кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення від 08 травня 2019 року №251-ДК/0170По/08/01/-19 складена повноважною особою, однак за своєю формою і змістом не відповідає нормам чинного законодавства, а саме вимогам статей 52, 251 КУпАП, оскільки відсутні докази, які б підтверджували винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-3 КУпАП.

Також, судом не взято до уваги, як належний та допустимий доказ, копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26 червня 2012 року, оскільки станом на 2019 рік цей документ нічого не доводить та не спростовує.

Зокрема судом встановлено, що в червні 26.06.2012 року проводилась перевірка з приводу зняття родючого шару грунту на вказаній земельній ділянці державним інспектором Держсілсьгоспінспекції ОСОБА_7 та було встановлено, що на момент проведення перевірки, зняття родючого шару грунту не провидиться, а ОСОБА_4 проводилось впорядкування угідь щоб запобігти подальшому заболоченню земель та ефективного використання земельної ділянки, адже згідно картографічних матеріалів Коростівецької сільської ради вазані землі є заболоченими.

Крім того, відповідач в оскаржуваній постанові зазначив, що факт зняття та перенесення позивачем грунтового покриву (родючого шару шрунту) за відсутності спеціального дозволу, що є порушенням положень ст. 168 Земельного кодексу України.

Так ОСОБА_4 , було створене фермерське господарство Хребетець але 07.06.2016р. він помер і спадкоємцями його прав у фермерському господарстві являються ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвами по право на спадщину за законом від 12.03.2019р.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 являється головою ФГ Хребетець лише з 04.04.2016р., що підтверджується витягом з реєстру від 28.03.2019р., колегія суддів вважає, що дій щодо зняття родючого шару грунту, у перевіряємий період, ним не проводилось, а тому були відсутні підстави для притягнення його до адміністравної відповідальності.

За результатом апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо того, що відповідач прийняв оскаржувану постанову не у спосіб передбачений КУпАП, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такої постанови; небезсторонньо (упереджено); недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.