Постанова

від 11.07.2019 по справі 826/22647/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №826/22647/15

адміністративне провадження №К/9901/63210/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий Банк" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києвав складі судді Бояринцевої М.А. від 13 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Літвіної Н.М., Федотова І.В., Сорочка Є.О. від 04 вересня 2018 року у справі № 826/22647/15 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий Банк" Оберемка Романа Анатолійовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Європейський газовий Банк Оберемка Р.А. та з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог просила: визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Р.А. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Єврогазбанк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі 160 000 грн. за договором банківського рахунку № 31704 від 16 червня 2014 року та про зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Європейський газовий банк надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Єврогазбанк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі 160 000 грн. за договором банківського рахунку № 31704 від 16 червня 2014 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Європейський Газовий Банк Оберемко Р.А. подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати та ухвалити новее про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що кошти на рахунок позивача були перераховані з рахунку іншої юридичної особи. Вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про відсутність підстав та ознак нікчемності договору банківського вкладу № 31704 від 16.06.2014 укладеного з позивачем, оскільки нікчемність вказаного договору банківського вкладу обумовлена тим, що позивач не є вкладником банку, а є підставною особою кредитора банку ТОВ КУА АПФ Актив плюс Залучення неіснуючих коштів на позивача, відбувалось з порушенням банківського законодавства. Також зазначає, що правочини, які спрямовані на заволодіння державними коштами, є такими, що порушують публічний порядок. Звертає увагу на пропущення позивачем строку звернення до суду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 16 червня 2014 року між ПАТ Європейський газовий банк та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку № 31704, згідно якого ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України та в іноземній валюті.

17 червня 2014 року на вищевказаний поточний рахунок позивача зараховано грошові кошти у розмірі 160 000 грн. від ТОВ КУА АПФ АКТИВ ПЛЮС з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги зг. дог. №02/06-14/ГМКІ від 12 червня 2014 року без ПДВ .

Станом на 23 вересня 2015 року залишок на поточному рахунку позивача складає 160000 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 Про віднесення ПАТ Єврогазбанк до категорії неплатоспроможних , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 липня 2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17 липня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ Єврогазбанк .

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ ЄВРОГАЗБАНК призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова В.М.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 725 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Єврогазбанк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 18 листопада 2014 року № 121, яким розпочато ліквідацію ПАТ Єврогазбанк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Ковальова В.М. строком на один рік з 18 листопада 2014 року по 17 листопада 2015 року включно.

На виконання вищевказаного рішення № 121 від 18 листопада 2014 року Фондом розпочато виплати коштів вкладникам банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 грудня 2014 року № 150 Про призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Єврогазбанк уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Єврогазбанк з 19 вересня 2014 року призначено провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Оберемка Р.А.

Згідно інформації, розміщеної на сайті Фонду, з 23 вересня 2014 року Фонд розпочав виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився по 01 серпня 2014 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Єврогазбанк із заявою про включення її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення виплати гарантованої суми.

Листом від 13 січня 2015 року за № 21-036-300/15 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив ОСОБА_1 про те, що Фонд гарантування здійснює виплату відшкодування коштів вкладникам на підставі отриманого від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Листом від 21 жовтня 2015 року за № 2425-6-21 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ Єврогазбанк Оберемко Р.А. повідомив ОСОБА_1 про нікчемність правочину - залучення (перерахування) грошових коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 .

Вважаючи протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Оберемка Р.А. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Єврогазбанк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою в розмірі 160 000 грн. за договором банківського рахунку № 31704 від 16 червня 2014 року позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що кошти, які є на рахунку позивача є вкладом у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а відповідачами не доведено наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Єврогазбанк".

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладам

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад, відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи станом на день запровадження у банку тимчасової адміністрації залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов`язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

На дату прийняття постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року №424 "Про віднесення ПАТ Єврогазбанк до категорії неплатоспроможних" на вкладному (депозитному) рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до укладеного з ПАТ Єврогазбанк договору від 16 червня 2014 року №31704 , знаходились грошові кошти у розмірі 160000 грн.

Частина друга статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції, чинній на дату укладення договорів банківського вкладу, а саме 18 червня 2014 року) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв: 1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій; 2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов; 3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів; 4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку; 5) договори (правочини) з пов`язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку; 6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов`язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI, в редакції, чинній з 11 липня 2014 року, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

Застосовуючи частину третю статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа, зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказу №178/1 від 22 грудня 2014 року про нікчемність договору №31704 від 16 червня 2014 року та операції з залучення (внесення або перерахування грошових коштів) та повідомлення про нікчемність правочину від 29 квітня 2015 року №1138-7-21 уповноважена особа, визначаючи підстави нікчемності правочину, послався на пункт сьомий частину третьої статті 38 Закону № 4452-VIта статтю 228 ЦК України.

При цьому судом касаційної інстанції також враховується і той факт, що спірний правочин було укладено до внесення змін до статті 38 Закону № 4452-VI, яка в редакції до 11 липня 2014 року, не містила пункту сьомого.

Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції з 11 липня 2014 року) правочини неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Зі змісту даної норми вбачається, що пункт 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не може бути застосованим до договору, укладеного між позивачем та ПАТ Єврогазбанк , оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цього договору не передбачають обов`язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.

Відтак, метою пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією щодо застосування пункту 7 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 910/14681/17, від 30 травня 2018 року у справі № 910/23036/16, від 23 жовтня 2018 року у справі № 804/6992/15.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ Єврогазбанк до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому відповідачем-2 не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ Єврогазбанк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання Уповноваженої особи подати Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ Єврогазбанк за рахунок Фонду.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорювані дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов`язковими для адміністративних судів.

Разом з тим, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договору банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачами надано не було.

Суд касаційної інстанції зауважує, що у випадку встановлення відповідним судовим рішенням у межах кримінального провадження обставин, які свідчать про нікчемність укладеного особою з банком правочину, Уповноважена особа не позбавлена права у відповідності до положень чинного законодавства подати до Фонду додаткову інформацію про зменшення кількості вкладників, а також застосувати наслідки нікчемності такого правочину.

Доводи касаційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС (у редакції, чинній на час звернення позивача з позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судами встановлено, що позивач неодноразово звертався до Фонду із зверненнями та заявами з проханням включити його у загальний Перелік та вжити належних заходів до відшкодування належних йому грошових коштів за вкладом за рахунок Фонду відповідно до вимог чинного законодавства. Проте у своїх відповідях Фонд лише повідомляє, що його Уповноваженою особою на ліквідацію банку сформовано повний Перелік, але у ньому відсутня інформація про вклад позивача, не зазначаючи при цьому про причину не включення останнього до Переліку та Загального реєстру.

Проте лише 21 жовтня 2015 року з листа від Уповноваженої особи Фонду за № 2425-6-21 позивач дізнався про порушення свого права на відшкодування належних йому грошових коштів за вкладом за рахунок Фонду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що строки звернення до суду позивачем не пропущено.

Інші доводи касаційної скарги, висновку судів першої та апеляційної інстанцій та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Європейський газовий банк Оберемка Романа Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук