УХВАЛА
10 липня 2019 року
м. Київ
справа №804/2185/17
адміністративне провадження №К/9901/18276/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №804/2185/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпропетровська торгово-технологічна компанія до Державної податкової інспекції у Центральному районі місті Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної фіскальної служби України про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року, позов ТОВ Дніпропетровська торгово-технологічна компанія задоволено:
- зобов`язано ДПІ у Центральному районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області внести до системи електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ Дніпровська торгово-технологічна компанія суми податку на додану вартість, що містяться у податкових накладних, виписаних платником: від 16 листопада 2016 року №4 на загальну суму 314 343,00 грн., в т.ч. ПДВ 52 390,50 грн.; від 17 листопада 2016 року № 5 на загальну суму 8 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 400,00 грн.; від 22 листопада 2016 року №6 на загальну суму 52 392,00 грн., в т.ч. ПДВ 8 732,00 грн.; від 24 листопада 2016 року №7 на загальну суму 302 736,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 456,00 грн.; від 29 листопада 2016 року №8 на загальну суму 314 025,00 грн. в т.ч. ПДВ 52337,50 грн;
- зобов`язано ДФС України повернути списані кошти на новий електронний рахунок ТОВ Дніпровська торгово-технологічна компанія у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 153 178, 66 грн.
1 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ДФС у Дніпропетровській області на зазначені судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду прийнята 10 липня 2018 року, у той же час касаційну скаргу на зазначене судове рішення відповідачем подано (здано на пошту) 25 червня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Одночасно з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, однак Верховний Суд таку скаргу повернув у зв`язку із несплатою судового збору.
Так, як вбачається з ухвалених у даній справі рішень, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2018 року касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повернуто скаржнику, оскільки така підписана неуповноваженою особою.
Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року вдруге подану ДПІ у Центральному районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області касаційну скаргу знову повернуто скаржнику, оскільки ним не виконано вимоги ухвали суду від 25 жовтня 2018 року про залишення касаційної скарги без руху та не надано документа про сплату судового збору.
Втретє касаційну скаргу подано у червні 2019 року, тобто за спливом тривалого проміжку часу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження, оскільки наведені скаржником обставини не виправдовують таке тривале зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків, зокрема, щодо дотримання строків на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу позивача без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Однак, при поданні касаційної скарги скаржником не долучено документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України Про судовий збір .
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позивач є юридичною особою, звернувся до суду у 2017 році та заявив дві вимоги немайнового характеру.
За подання юридичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 4 Закону України Про судовий збір ).
За змістом частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Станом на 1 січня 2017 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн.
Тобто, судовий збір, який підлягає сплаті, становить 6400,00 грн (3200,00 * 200%).
Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом надання документа про сплату судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"). Призначення платежу - *;101;
Керуючись статтями 169, 329-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Визнати неповажними причини пропуску Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №804/2185/17 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині ненадання заяви про поновлення строку є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, в частині вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, є підставою для повернення касаційної скарги разом із доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2019 |
Оприлюднено | 12.07.2019 |
Номер документу | 82947549 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Желтобрюх І.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні