Рішення

від 11.07.2019 по справі 750/5037/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/5037/19

Провадження № 2/750/1438/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Коверзнева В. О.,

з участю: секретаря судового засідання - Хамайко С. В., представника позивача - адвоката Байдали В. О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СМАРТСЕРВІС про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и в:

1. 07.05.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СМАРТСЕРВІС (далі - відповідач) про встановлення факту трудових відносин і роботи на посаді юрисконсульта з 06.08.2018 по 31.01.2019; стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі за період з 06.08.2018 по 31.01.2019 в сумі 38504 грн 71 коп., грошової компенсації за всі дні невикористаної відпустки в сумі 2480 грн 09 коп., а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні починаючи з 01.02.2019.

В обґрунтування позову послався на порушення відповідачем його трудових прав у частині оформлення трудових відносин на умовах, зазначених у складеному ним трудовому договорі від 06.08.2018, яким передбачено щомісячну оплату праці в розмірі 10000 грн; на неналежну оплату праці та ігнорування відповідачем заяви про звільнення з 31.01.2019, яку він надіслав поштою 23.01.2019 і було повернуто без вручення адресату 06.03.2019.

2. У судовому засіданні представник позивача пред`явлений позов підтримав і наполягав на задоволенні.

Представник відповідача не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином.

3. Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

3.1. Як випливає з приєднаної до справи копії наказу від 06.08.2018 № 2 та оригіналу довіреності від 06.08.2018 (а.с. 25, 26), позивач працював у відповідача на посаді юрисконсульта з правом підпису.

Доданий до справи розроблений позивачем проект Трудового договору від 06.08.2018, яким визначено щомісячний розмір оплати праці позивача в сумі 10000 грн, сторонами не підписаний (а.с. 29, 30), а тому не має юридичної сили і не береться судом до уваги при вирішенні цього спору.

З урахуванням того, що працевлаштування позивача підтверджується документально, відсутні підстави для задоволення його вимоги про встановлення факту перебування в трудових відносинах з відповідачем і роботи на посаді юрисконсульта, оскільки встановлення в судовому порядку факту, що має юридичне значення, можливе лише в тому разі, якщо такий факт не можна підтвердити документально.

3.2. Позивачем здійснено розрахунок заборгованості по заробітній платі за період роботи з 06.08.2018 по 31.01.2019 включно, а також середнього заробітку, який використано для обрахунку суми компенсації за невикористану відпустку, на підставі положень частини шостої статті 235 КЗпП України - виходячи із середньої заробітної плати по Харківській області (регіон, де фактично знаходиться відповідач), без урахування фактично виплаченої йому за час роботи заробітної плати.

Суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки, як випливає зі змісту частини шостої статті 235 КЗпП України, її положення можуть застосовуватися виключно до працівників, які виконували роботу без укладення трудового договору , тому вказана норма не поширюється на позивача, який був оформлений на роботу належним чином, що підтверджується приєднаними до справи копіями заяви позивача про прийняття на роботу та наказу про призначення позивача на посаду юрисконсульта (а.с. 16, 26).

3.3. З тексту заяви позивача про прийняття на роботу від 03.08.2018 та наказу відповідача про призначення позивача на посаду юрисконсульта від 06.08.2018 № 2 чітко не вбачається на яких саме умовах прийнятий позивач на роботу.

Одначе, входячи з даних персонального обліку Пенсійного фонду України про отримання позивачем заробітної плати в товаристві з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Мехмаш Управління в період з січня 2018 року по лютий 2019 року включно в розмірі 4200 грн щомісячно (а.с. 24), що відповідає встановленому законом мінімальному розміру заробітної плати, а також інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що позивач є засновником і одночасно керівником цього товариства (а.с. 67, 69), слідує висновок про те, що виконання позивачем трудових обов`язків у відповідача носило характер сумісництва, оскільки одна й та ж фізична особа не може одночасно працювати повний робочий день на двох і більше підприємствах.

Вказаний висновок суду не спростовується наданою представником позивача копією рішення засновника товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Мехмаш Управління від 31.03.2017 (одноособове рішення позивача) про роботу позивача в цьому товаристві без оформлення трудових відносин і на безоплатній основі (а.с. 73), оскільки вказане рішення було прийняте 2017 році та не відповідає даним персонального обліку Пенсійного фонду України за 2018-2019 рр. (а.с. 24), які сформовані на підставі офіційних звітів та інформації про реальні відрахування із заробітної плати позивача за місцем його роботи.

Вказаний висновок суду підтверджується і приєднаною до справи роздруківкою електронного листування позивача з керівництвом відповідача (а.с. 17-23), яке свідчить про те, що робота позивача носила дистанційний характер, що спростовує його твердження про роботу у відповідача за встановленим на підприємстві графіком: п`ятиденний робочий тиждень, з 09.00 до 18.00 год. і перервою на обід з 13.00 до 14.00 год. (а.с. 1).

3.4. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій , що підлягає застосуванню в спірних правовідносинах за принципом аналогії права (ст. 4 КЗпП України, ст. 8 ЦК України), встановлено, що оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.

З даних персонального обліку Пенсійного фонду України (а.с. 24) слідує, що відповідач розраховувався з позивачем за виконану ним роботу в період з листопада 2018 по січень 2019 включно, водночас позивачем не доведено, що якась частина фактично виконаної ним роботи залишалася не оплаченою.

4. З урахуванням встановлених судом обставин та зроблених висновків, пред`явлений позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СМАРТСЕРВІС про встановлення факту трудових відносин, стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення, через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя В. О. Коверзнев