Ухвала

від 11.07.2019 по справі 467/117/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

11.07.19

22-ц/812/1314/19

Провадження № 22ц/812/1314/2019

У Х В А Л А

11 липня 2019 року м. Миколаїв

справа № 467/117/18- ц

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Данилової О.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року у цивільній справі за позовом органу опіки та піклування Арбузиньскої районної державної адміністрації Миколаївської області в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (треті особи - Благодатненська сільська рада Арбузинського району Миколаївської області, Миколаївський обласний будинок дитини) про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року задоволено позов органу опіки та піклування Арбузинської РДА Миколаївської області до ОСОБА_1 про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. У ОСОБА_1 відібрано дитину - ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав та стягнуто аліменти на його утримання.

8 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою на судове рішення. Апелянт посилалась на те, що є неповнолітньою особою, приймала участь у розгляді справи, позов визнала в повному обсязі, бо була залякана, не мала правової допомоги та не усвідомлювала наслідків судового рішення. Факт порушення своїх прав вона усвідомила лише у червні 2019 року, коли отримала постанову державного виконавця щодо стягнення з неї аліментів. Апелянт просить поновити строк на оскарження рішення, посилаючись на те, що його копію не отримала.

При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 354 ЦПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення (складання повного судового рішення).

Правилами частин 2, 3 статті 354 ЦПК передбачені умови, за яких пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлено, а також обмеження у застосуванні цих правил, тобто випадки, передбачені частиною 2 статті 358 ЦПК.

Відповідно до частини 2 статті 358 ЦПК незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Будь-яких інших обставин, за яких суд може поновити строк на оскарження судового рішення після спливу одного року, закон не містить.

Втрата права на оскарження у такому випадку не залежить від наявності або відсутності поважних причин.

З матеріалів, доданих до апеляційної скарги, вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 приймала участь у судовому засіданні 4 квітня 2018 року. Позовні вимоги визнала в повному обсязі.

На обставини непереборної сили апелянт не посилається.

Отже, судом не встановлено обставин, передбачених частиною 2 статті 358 ЦПК, які би були підставою для поновлення строку на оскарження судового рішення від 4 квітня 2018 року після спливу одного року з дня складання його повного тексту.

Обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, стосуються порушення її прав (матеріальних, процесуальних) та незаконності висновків суду, а тому не можуть бути достатньою підставою для поновлення строку на оскарження рішення з урахуванням правил статей 354, 358 ЦПК.

Поважність причин пропуску строку, навіть у разі їх доведення, не є підставою для поновлення строку на оскарження рішення за таких умов.

До того ж суд враховує й характер спору, конкретні обставини справи та підстави оскарження судового рішення.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , 2015 року, має значні вади здоров`я, потребує особливого догляду та лікування. За станом здоров`я він з народження перебував у медичних та соціальних закладах. В родині відповідачки не проживав. Мати дитини ОСОБА_1 є неповнолітньою особою, не працює, джерел існування не має. Умови для проживання дитини за місцем проживання матері - відсутні.

Порушення своїх прав внаслідок судового рішення ОСОБА_3 пов`язує з діями по стягненню з неї аліментів. На наявність у неї умов, безпечних для життя дитини, її здоров`я та морального виховання, а також спроможність утримувати та лікувати дитину, апелянт не посилається.

При цьому, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей (стаття 3 Конвенції про права дитини)

Отже, суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, виходячи не тільки з положень цивільного процесуального законодавства (стаття 358 ЦПК), а й з урахуванням загальних засад цивільного права та судочинства, конституційних принципів та норм міжнародного права, передбачених, зокрема, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (верховенство права, право на доступ до суду, принцип правової визначеності).

Так, дійсній реалізації права особи на судовий захист (доступ до суду) сприяє запроваджена національним законодавством система норм, що дозволяють суду за певних обставин поновлювати строки на оскарження судових рішень.

Разом з тим, Європейський суд в своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що у випадках, коли строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити складову принципу верховенства права - принцип юридичної визначеності (res judicata), тобто принцип остаточності рішення.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового рішення. Повноваження судів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений обставинами особливого та непереборного характеру. При цьому суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення, встановивши, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata (справа Устименко проти України , остаточне рішення від 29 січня 2016 року, пункти 46,47; справа Рябих проти Росії , судова постанова від 24 липня 2003 року, пункти 51,52; справа Пономарьов проти України , рішення від 3 квітня 2008 року, пункт 41).

Підстав, які б виправдовували поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження рішення суду від 4 квітня 2018 року, доводи апеляційної скарги не містять.

Водночас, суд враховує і положення частини 3 статті 170 СК, за правилами якої, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Права матері (за певних умов) можуть бути поновлені у такий спосіб.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення суду від 4 квітня 2018 року подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а обставин, передбачених абзацами 2, 3 частини 2 статті 358 ЦПК, не встановлено, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтею 368 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною

скаргою ОСОБА_1 на рішення Арбузинського

районного суду Миколаївської області від 4 квітня 2018 року.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення, але протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду О.О.Данилова

---------------------------------

Повну ухвалу складено 11 липня 2019 року.