Рішення

від 21.05.2019 по справі 160/1399/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Справа № 160/1399/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врони О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ТРАСТ" до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, забов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю АСТЕРС ТРАСТ (далі - ТОВ АСТЕРС ТРАСТ , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач-1), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 31 січня 2019 року про анулювання реєстрації платника на додатну вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ТРАСТ";

- зобов`язати Державну податкову інспекцію в Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві направити до Державної фіскальної служби України відповідні документи для відновлення в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість даних щодо платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ТРАСТ" за № 413920126513 від 01.01.2018р.;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість за № 413920126513 від 01.01.2018р., в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість даних щодо платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ТРАСТ", шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову інспекцію в Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві направити до Державної фіскальної служби України відповідні документи для відновлення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 2 780 002, 01 грн., станом на дату анулювання реєстрації платника на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ТРАСТ";

- зобов`язати Державну фіскальну службу України відновити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість у сумі 2 780 002, 01 грн., станом на дату анулювання реєстрації платника на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ТРАСТ".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі № 160/1399/19 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк, протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в підготовчому засіданні.

В підготовчому засіданні 23.04.2019 року закрито підготовче засідання у справі та призначено до судового розгляду на 21.05.2019 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість стало відомо про наявність рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.01.2019 року про анулювання реєстрації платника на додану вартість. На момент вчинення рішення про анулювання реєстрації платника на додану вартість значення реєстраційної суми з податку на додану вартість дорівнювало 2780002,01 грн. Як підстава анулювання реєстрації платника на додану вартість вказано ненадання декларацій протягом року. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки 09.11.2018 року позивач надав до реєстрації податкову накладну №82250, яка без будь-яких заперечень чи обмежень була зареєстрована у системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а реєстрація платника податку на додану вартість підлягає поновленню в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Відповідачами, на виконання ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду письмового відзиву на позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на приписи ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ АСТЕРС ТРАСТ (код ЄДРПОУ 41392016) зареєстроване як юридична особа 12.06.2017 року, з 2017 року перебувало на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві. Місцезнаходження юридичної особи з 2019 року: 49000, м. Дніпро, Соборний район, вул. Телевізійна, буд. 2, оф.21.

31.01.2019 року з системи електронного адміністрування податку на додану вартість позивачу стало відомо про наявність рішення контролюючого органу - рішення Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.01.2019 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено рішення контролюючого органу.

Причиною анулювання вказано ненадання декларації протягом року.

У зв`язку з неподанням відповідачами відзиву на заявлені позовні вимоги з наданням копій документів на підтвердження правової позиції, в матеріалах справи відсутнє рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а тому суд при вирішенні справи керується інформацією з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Правовідносини, що виникають у сфері подачі, прийняття та реєстрації податкових декларацій, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення № 1130).

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України, анулювання реєстрації на підставі, на підставах, визначених у підпунктах б-з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Згідно п. 1.2 Положення № 1130 цим Положенням визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Підпунктом г) пункту 5.1 Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до абз. 3 п. 5.2 Положення № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно пп. 3 п. 5.5 Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Пунктом 5.6 Положення № 1130 передбачено, що за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Таким чином, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України можливе лише за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. В свою чергу такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

З визначеної причини прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначеної в системі електронного адміністрування платника податку на додану вартість встановлено ненадання платником податків протягом 12 календарних місяців податкової звітності (декларації з ПДВ).

Представником позивача в позовній заяві в обґрунтування протиправності анулювання свідоцтва платника ПДВ зазначено, що 09.11.2018 року позивачем було подано до реєстрації податкову накладну №82250, яка була зареєстрована в системі електронного адміністрування платника податку на додану вартість на підставі договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року.

На підтвердження подачі до реєстрації податкової накладної №82250 від 09.11.2018 року, позивачем надано суду скріншот-копію з електронного кабінету платника податків заяви про приєднання від 06.12.2018 року №6121 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року №265001 та скріншот-копію з електронного кабінету платника податків відповіді фіскального органу №1 та №2 про прийняття вказаної заяви.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з п.49.10, п.49.11 ст.49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З аналізу наведених норм судом встановлено, що підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ за підпунктом г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, є саме неподання протягом 12 послідовних податкових місяців державній податковій службі декларації з податку на додану вартість.

Подання позивачем податкової накладної не звільняє позивача від обов`язку подання звітності з ПДВ, якою є податкова декларація, а не податкова накладна, яка на відміну від декларації фіксує лише факт виникнення податкових зобов`язань платника податку.

Законодавцем чітко встановлено обов`язок платника ПДВ подавати податкові декларації та право контролюючого органу анулювати свідоцтво платника ПДВ у випадку неподання податкової декларації протягом 12 послідовних податкових місяців, а не податкової накладної.

Доказів подання податкової декларації з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, що передують винесенню рішення про анулювання реєстрації ПДВ, суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі частини 3 статті 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Представником позивача на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в позовній заяві, не надано суду жодного доказу на підтвердження подачі звітності, а саме податкової декларації з податку на додану вартість, протягом 12 послідовних податкових місяців, що передують винесенню рішення про анулювання реєстрації ПДВ.

Відтак, виходячи з принципу змагальності сторін та обов`язку доведення кожною стороною обставин, на яких ґрунтуються вимоги, суд зазначає про не доведення представником позивача протиправності дій відповідача-1, що виразились в анулюванні реєстрації платника ПДВ за позивачем, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження дотримання ним обов`язку подачі звітності з ПДВ.

На підставі викладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню судом.

Згідно з положеннями ст.139 КАС України у зв`язку з відомою у задоволенні позову, судові витрати у справі не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕРС ТРАСТ" (вул. Телевізійна, буд.2 оф.21, м. Дніпро, 49000) до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (вул. Олександра Кошиця, буд.2, м. Київ, 02000), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053) про визнання протиправним та скасування рішення, забов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України судове рішення складено у повному обсязі 20.06.2019р.

Суддя О.В. Врона