Рішення

від 10.07.2019 по справі 917/832/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 Справа № 917/832/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Преміум", 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 12,

представник позивача: Зайвий Андрій Олександрович, АДРЕСА_1

до Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління", 39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Махоркова, 35

про стягнення 131874,60 грн.

Суддя Мацко Оксана Сергіївна

Представники сторін: не викликались

Суть спору: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НК Преміум до Комунального підприємства Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління про стягнення 131 874,60 грн. заборгованості за договором поставки №51 від 07.03.2018 року.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.05.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

20.06.2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов від 14.06.2019р. №53-02/809 з доказами його направлення позивачу. Відповіді на відзив надано не було.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неоплачена вартість поставленого товару за договором поставки №51 від 07.03.2018 року на суму 131874,60 грн., що підтверджується видатковою накладною №265 від 15.11.2018р.

Відповідач у відзиві на позов (№53-02/809 від 14.06.2019р.) факт наявної заборгованості не заперечує та визнає суму основного боргу, проте, посилається на відсутність Додаткової угоди між сторонами, яка вимагається ДКСУ для реєстрації зобов`язань, які виникли у 2018 році. Відповідач зазначає, що є комунальним підприємством, цільове фінансування діяльності якого здійснюється бюджетними коштами, а ДКСУ у м.Кременчук відмовляється проводити сплату суми боргу перед позивачем у зв"язку з відсутністю додаткової угоди, чинної на момент проведення платежу.

Також відповідач просиь суд відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу у розмірі 11500 грн., посилаючись на неспівмірність заявлених витрат зі складністю справи та необгрунтованість їх розміру.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

07 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НК Преміум (далі - Постачальник, або Позивач) та Комунальним підприємством Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно - будівельне управління (надалі- Покупець, або Відповідач) було укладено договір поставки № 51 (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується у 2018 році поставити Покупцю товар, зазначений в тендерній пропозиції, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно з п. 1.2. Договору, найменування товару - Бензин А-92 (код ДК 021:2015 09130000-9 Нафта і дистиляти) (надалі - Товар).

Згідно п.3.1 Договору строк (термін) поставки товарів - до 31.12.2018р.

Таким чином, кожна із сторін, уклавши вказаний вище Договір, взяла на себе зобов`язання, а саме Позивач - поставити Товар, а Відповідач - прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, визначених вказаним вище Договором.

Відповідно до п. 3.4 Договору поставка Товару здійснюється невеликими партіями згідно заявки Покупця. Видаткова накладна підтверджує факт передачі товару у власність Покупця.

У період 2018-2019 pp. Позивач здійснював поставки Товару Відповідачу, а Відповідач здійснював оплату за поставлений Товар, окрім оплати за однією видатковою накладною.

Протягом 2018 року та у 2019 році до Договору вносились зміни щодо ціни Товару та відтермінування оплати Покупцем вартості вже поставленого Товару.

Так, за наслідками неналежного виконання Покупцем своїх зобов`язань за Договором щодо оплати вартості Товару, станом на 21.05.2019р. його заборгованість перед Постачальником становить 131 874,60 грн.

Вказана заборгованість виникла в зв`язку з неоплатою Покупцем Товару, поставленого Позивачем відповідно до Видаткової накладної від 15.11.2018р. № 265 (копія - а.с.29).

З огляду на зазначене, 25.03.2019р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено Вимогу про погашення заборгованості за Видатковою накладною в розмірі 131 874,60 гривень з актом звірки взаєморозрахунків станом на 23.03.2019р. (копії - а.с.31,32,33).

Відповідач надіслав Позивачу лист від 08.04.2019р., в якому зазначив, що дійсно має заборгованість за Договором в сумі 131874,60 грн., але він мав труднощі з фінансуванням і наразі вказані труднощі подолано та на казначейські рахунки Відповідача вже перераховано кошти на погашення зазначеної заборгованості. При цьому, Відповідач зазначив, що для перерахування Позивачу коштів необхідно укласти ще одну додаткову угоду (копія листа - а.с.34-35).

16.04.2019 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 11 до Договору поставки №51 від 07.03.2018 року, пунктом 1.1. якої встановлено, що заборгованість Покупця перед Постачальником, яка виникла у 2018 році, у розмірі 131 874,60 грн. буде погашена після фактичного фінансування видатків Покупця за даними зобов`язаннями з міського бюджету, але в будь-якому випадку не пізніше 30.04.2019. (а.с.28).

У зазначений термін Відповідач заборгованості за Договором не погасив, коштів на виконання своїх зобов`язань за Договором на користь Позивача не сплатив.

Так, станом на 21.05.2019 року Відповідачем в рахунок виконання своїх зобов`язань за Договором поставки №51 від 07.03.2018р. заборгованість в сумі 131 874,60 грн. залишається непогашеною, що стало підставою для звернення з даним позовом Позивачем.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

07 березня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю НК Преміум та Комунальним підприємством Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно - будівельне управління було укладено договір поставки № 51, умови якого позивачем виконано в повному обсязі, натомість відповідачем порушено взяті на себе зобов"язання з лплпти отриманого товару.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання перед позивачем як постачальником по оплаті отриманого товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець, згідно приписів статті 692 Цивільного кодексу України, зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов поставки товару та порядок проведення розрахунків за нього, позивачем правомірно було заявлено до стягнення 131874,60 грн. боргу за переданий товар.

Пояснення відповідача, викладені у відзиві на позов, розглянуті судом, однак не можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від оплати отриманого товару.

Стосовно витрат на правничу допомогу:

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК) встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. 123 ГПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір судових витрат визначається умовами договору про надання правничої допомоги.

Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11500,00 грн. Згідно позовної заяви, орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, які має понести Позивач становить 11 500.00 грн. та складається:

Підготовка позовної заяви - 4 000,00 грн.

Представництво в суді - 2 500,00 грн. за одне судове засідання (одне представництво); орієнтовно 3 судових засідання - 7 500,00 грн.

Розмір гонорару визначено у Договорі про надання правової допомоги №26/02/2018 від 26.02.2018 року (копія - а.с.43-44) та Додатку до Договору про надання правової допомоги від 20.05.2019р. (копія - а.с.46). Додатковим Договором від 29.12.2018р. до Договору про надання правової допомоги №26/02/2018 від 26.02.2018 року сторони дійшли згоди про продовження дії Договору про надання правової допомоги №26/02/2018 від 26.02.2018 року до 31.12.2019р. включно. (копія - а.с.45). Відповідно до п.2 Акту про прийняття-передачу наданої правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №26/02/2018 від 26.02.2018 року, підписаного сторонами 21.05.2019 року: гонорар за надану правову допомогу становить 4000 грн. (копія Акту - а.с.48), та сплачений позивачем відповідно до платіжного доручення №21 від 21.05.2019р. (копія - а.с.47).

На підставі поданих доказів, враховуючи, що справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судових засідань), враховуючи відповідне клопотання відповідача про зменшення належних до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 129 ГПК). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч. 4 ст. 129 ГПК). З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 123,129, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Махоркова, 35, код ЄДРПОУ 03332033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НК Преміум (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 12, код ЄДРПОУ 39882834) суму боргу за Договором поставки від 07 березня 2018 року № 51 у розмірі

131 874,60 грн., 1978,12 грн. судового збору та 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С.Мацко