Рішення

від 09.07.2019 по справі 369/5080/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5080/19

Провадження № 2/369/2790/19

РІШЕННЯ

Іменем України

09.07.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Медведського М.Д.

за участю: секретаря Головатюк В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Мещанінова А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання Анвальт про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Адвокатського об`єднання Анвальт про стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до наказу № 3- К від 10.04.2018 р. був прийнятий на посаду адміністратора з окладом згідно штатного розпису в Адвокатське об`єднання АНВАЛЬТ (код ЄДРПОУ: 41948113). Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу від 13.02.2019 р. (форма ОК-5), Відповідачем було нараховано Позивачу заробітну плату у сумі: за квітень 2018 р. - 2419,95, за травень 2018 р. - 3723,00 грн., за червень 2018 р. - 3728,00 грн., за липень 2018 р. - 3382,56 грн.

Починаючи з 01.08.2018 року Відповідач припинив виплачувати Позивачу заробітну плату. У зв`язку з фактичним припиненням виплати заробітної плати з серпня 2018 року, Позивач змушений був написати заяву про звільнення за власним бажанням з 31.12.2018 р. Так, заяву про звільнення було надіслано Відповідачу на адресу офісу не пізніше, ніж за два тижні, а саме 11.12.2018 року. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, Відповідач отримав зазначену заяву 12.12.2018 р. Однак, на отриману заяву Відповідач ніяким чином не реагував, на телефонні дзвінки не відповідав. Коли Позивач приїхав до офісу Відповідача 31.12.2018 р. за адресою: м. Київ, бульвар Кольцова буд. 12 оф. 27, з`ясувалося, що Відповідач на той момент вже не орендував даний офіс, керівника АО Анвальт Мещанінова А.М. на робочому місці не було. Свою трудову книжку, яка на період працевлашування знаходилась у Відповідача, Позивач знайшов в офісі незаповненою. Таким чином, у день звільнення Позивача не було ознайомлено з наказом про звільнення, не було повернуто належним чином заповнену трудову книжну, не виплачено заробітну плату.

На день звільнення 31.12.2018 р. АО Анвальт має заборгованість перед Позивачем у сумі 18615,00 грн. Сума розрахована Позивачем самостійно, оскільки Відповідач не надав довідку про нараховану але не виплачену заробітну плату. Відповідно до відомостей про застраховану особу від 13.02.2019 р., з квітня 2018 до липня 2018 р. АО Анвальт виплачувало ОСОБА_1 мінімальну заробітну плату у розмірі 3723,00 грн. щомісячно. Таким чином, загальна сума заборгованість по заробітній платі з серпня 2018 року до 31.12.2018 р. становить: 3723 грн.*5 міс.= 18615,00 грн.

Оскільки, Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася та остаточний розрахунок при звільненні не проведений, внаслідок цього до теперішнього часу існує непогашена заборгованість з заробітної плати у розмірі 18615,00 грн., тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в судовому порядку. Зазначає, що Позивач намагався вирішити питання в досудовому порядку. Так, на юридичну адресу Відповідача Позивачем було відправлено цінним листом заяву з вимогою надати довідку про нараховану але не виплачену заробітну плату у період з 01.08. 2018 р. до 31.12.2018 р.; виплатити заробітну плату за період з 01.08.2018 р. до 31.12. 2018 р. Однак цінний лист було повернуто у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Також, Відповідач не бажає спілкуватися з Позивачем у телефонному режимі.

На підставі вищевказаного просив суд стягнути з Адвокатського об`єднання Анвальт (ЄДРПОУ:41948113) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 18615,00 (вісімнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Ухвалою судді від 19.04.2019 відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

17.05.2019 на адресу суду відповідач направив відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову, пославшись на те, що відповідно до наказу № 3-К від 10.04.2018 року ОСОБА_4 був прийнятий на посаду адміністратора з окладом згідно штатного розпису в Адвокатське об`єднання Анвальт . Починаючи з 01.08.2018 року АО Анвальт припинило виплачувати заробітну плату, у зв`язку з чим позивач змушений був написати заяву про звільнення за власним бажанням з 31.12.2018 року, яку він направив поштою. Коли позивач приїхав до офісу АО Анвальт виявилось, що останній даний офіс уже не орендує, керівника АО Анвальт на робочому місці не було, свою "судову книжку позивач знайшов у офісі незаповненою. Таким чином позивач вважає, що на день його звільнення 31.12.2018 року, ОА Анвальт має заборгованість перед позивачем по виплаті заробітної плати за 5 місяців з серпня по грудень 2018 року у сумі 18 615,00 грн., яку він просить стягнути.

В ухвалі суду від 19.04.2019 року, яка отримана відповідачем 04.05.2019 року, що підтверджується витягом з сайту Укрпошти встановлений строк подачі відзиву -15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Наказом № 3-К від 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 прийнято на посаду адміністратора з 12 квітня 2018 року у Адвокатське об`єднання Анвальт .

В липні 2018 року в телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив керівника АО Анвальт Мещанінова А.М. про те, що йому терміново необхідно звільнитись з АО Анвальт у зв`язку з працевлаштуванням на нове підприємство та його нова посада буде пов`язана з роботою на тимчасово окупованій території Крим.

ОСОБА_1 також повідомив, що в нього наразі немає можливості приїхати і написати заяву про звільнення, просив звільнити його, а заяву про звільнення на підставі ст.38 КЗпП він привезе через декілька днів.

В зв`язку з усною домовленістю між сторонами наказом № 5-К від 20.07.2018 року ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням, та було здійснено повний розрахунок, відповідно до трудового законодавства, що підтверджується бухгалтерською документацією АО Анвальт , в тому числі була подана відповідна звітність до ДПІ Оболонського району ГУ ДФС у м. Києві про припинення трудових відносин з гр. ОСОБА_1

Після звільнення ОСОБА_1 жодного разу не з`явився в офісі АО Анвальт , не телефонував та не висував вимоги про виплату коштів, про що свідчить термін звернення його до суду та відсутність будь-яких доказів про намагання отримати кошти, які на його думку не були виплачені підприємством протягом п`яти місяців після припинення нарахування та виплати йому заробітної плати.

ОСОБА_1 в порушення ст. 23 КЗпП України, не надав свою трудову книжку, пояснюючи це тим, що вона тимчасово знаходиться в центрі зайнятості, а тому посилання його в позовної заяві про те, що підприємством не була належним чином заповнена трудова книжка не відповідає дійсності, оскільки вона не була надана позивачем на підприємство.

Крім того слід звернути увагу суду на те, що позивачем надана копія двох сторінок трудової книжки, остання запис в якій датована 2005 роком.

Також наданий позивачем, а саме Форма ОК-5, в якій вбачається, що у період з серпня 2018 року по грудень 2018 року, ОСОБА_1 був працевлаштований у ПАТ Банк Фінанси і Кредит (ЄДРПОУ 09807856), ПАТ Платинум Банк (ЄДРПОУ 33308489), ПАТ Дельта Банк (ЄДРПОУ 34047020), які здійснювали відповідні відрахування на застраховану особу - ОСОБА_1 .

Даний доказ також свідчить про те, що позивач у період з серпня 2018 року по грудень 2018 року був працевлаштований в інших підприємствах і ніяк не міг виконувати роботу на підприємстві АО Анвальт .

Більш того відповідачу достовірно, відомо, що позивач у період серпень-вересень перебував за межами України, а можливо і в інший період, на тимчасово окупованій територій Крим. Відповідні запити відповідачем до державної прикордонної служби подані, але відповіді на момент подачі відзиву на позов не отримано.

Тобто даний факт також свідчить про те, що позивач не міг виконувати будь-яку роботу на підприємстві АО Анвальт , оскільки знаходився в Криму.

Проте позивач з серпня 2018 року не був працевлаштований в АО Анвальт , не заявлявся в офісі та не виконував ніяку роботу, тому відсутні підстави сплачувати заробітну плату за період з серпня по грудень 2018 року.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути зиплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Наказом № 5-К від 20.07.2018 року ОСОБА_1 було звільнено з посади адміністратора за власним бажанням.

Як вбачається з розрахунково-платіжної відомості № НЗП -000004 за липень 2018р. АО Анвальт повністю провів розрахунок з ОСОБА_1 , виплативши йому заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, при цьому грошові кошти була зараховані позивачу на його картковий рахунок в ПриватБанку, який був відкритий відповідачем, для перерахування заробітної плати.

Отже позивачу було достовірно відомо про здійснення з ним в липні 2018 року повного розрахунку при звільненні, в тому числі компенсації за невикористану відпустку.

Таким чином, позивача було звільнено 20 липня 2018 року на підставі наказу № 5-К з посади адміністратора. Даний наказ на сьогоднішній день є чинним і не скасований, а тому підстави для нарахування заробітної плати у подальшому після звільнення у період з серпня по грудень 2018 року у відповідача були відсутні.

Крім того у спірний період позивач був працевлаштований на інших підприємствах, зокрема в у ПАТ Банк Фінанси і Кредит (ЄДРПОУ 09807856), ПАТ Платинум Банк (ЄДРПОУ 33308489), ПАТ Дельта Банк (ЄДРПОУ 34047020), які сплачували податки здійснювали відповідні відрахування до пенсійного фонду, а відтак позивач не міг виконувати будь яку роботу в АО Анвальт

Запити до даних банків відповідачем подані, але також відповіді на момент подачу відзиву не отримано.

Більш того позивач перебував у серпні - вересні на тимчасово окупованій території Крим, про що відповідачу відомо достовірно, а також можливо і в листопаді і грудні, а тому не міг виконувати будь яку роботу в АО Анвальт .

Факт перебування позивача на тимчасово окупованій території Крим буде підтверджено відповіддю на запит в державну прикордонну службу, а в разі відмови, за клопотанням відповідача в судовому засіданні.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.05. 2019 року витребувано у Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) інформацію, про те чи існували трудові відносини у ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з іншим підприємством, в період з квітня 2018 року та на даний час.

Витребувано у Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію коли саме ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , виданий Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві 29.01.2003 року), ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетинав державний кордон України, в період з квітня 2018 року та на даний час.

Витребувано у ПАТ Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б) інформацію у який період часу та на підставі чого існували трудові відносини у ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з ПАТ Дельта Банк та зобов`язати банк надати належним чином завірену копію трудового наказу про прийом на роботу та звільнення, якщо трудові відносини припинені.

Витребувано у ПАТ Платинум Банк (03680, м. Київ, вул. Амосова, 12) інформацію у який період часу та на підставі чого існували трудові відносини у ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2, з ПАТ Платинум Банк та зобов`язати банк надати належним чином завірену копію трудового наказу про прийом на роботу та звільнення, якщо трудові відносини припинені.

Витребувано у ПАТ Банк Фінанси і Кредит (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60) інформацію у який період часу та на підставі чого існували трудові відносини у ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з ПАТ Банк Фінанси та Кредит та зобов`язати банк надати належним чином завірену копію трудового наказу про прийом на роботу та звільнення, якщо трудові відносини припинені.

27.05. 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив суд позов задовольнити, посилаючись на наступне.

Законодавство про працю встановлює певний порядок оформлення припинення трудового договору з працівником.

Припинення трудового договору покладає на власника або уповноваженого ним органу певні зобов`язання.

Так, у разі припинення трудового договору незалежно від підстав власником або уповноваженим ним органом видається відповідний наказ (розпорядження).

У наказі (розпорядженні) про звільнення зазначається прізвище, ім`я, по батькові працівника, його посада, дата та підстава припинення трудового договору відповідно до формулювання законодавства про працю з конкретним посиланням на статтю, пункт закону (наприклад, звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України ),

Якщо трудовий договір припиняється з ініціативи працівника за наявності для цього певних поважних причин, то така причина також зазначається в наказі (розпорядженні).

Власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника із наказом (розпорядженням) під підпис. Крім того, на вимогу працівника власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати йому копію наказу (розпорядження).

Якщо в останній день роботи працівник відсутній, то все одно видається наказ (розпорядження) про звільнення.

Трудовий договір має бути розірваний з моменту фактичного припинення роботи працівником, а не з дня видання власником або уповноваженим ним органом відповідного наказу (розпорядження).

За статтею 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені от. 116 КЗпП.

Повний розрахунок означає виплату працівникові:

заробітної плати, що йому належить (ураховуючи день звільнення, оскільки він є останнім робочим днем);

грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, якщо працівник має на неї право;

вихідної допомоги (от. 44 КЗпП) у певних випадках.

Виплата всіх сум від підприємства, установи, організації, що належать працівникові під час звільнення, провадиться в день його звільнення.

Якщо працівник у день звільнення не працював, то такі суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою цих сум.

Відповідно до от. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їхній розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Відповідач не виконав та не надав до суду доказів, щодо виконання зазначених вище вимог Закону, а саме: відповідач у відзиві зазначає, що він у телефонному режимі просив його про звільнення.

Зазначене не відповідає дійсності та дуже легко спростовується, адже жодного доказу того, що він був відсутній на робочому місці в робочий час з будь-яких підстав на протязі терміну в який не сплачувалась йому заробітна плата відповідачем до відзиву не додано. Такими б доказами мали бути, або заява про надання відпустки за власний рахунок, або лікарняний лист, або задокументований факт прогулу та відповідно дисциплінарна санкція або хоча б роздруківка дзвінка здійсненого ним з території АР Крим на телефон відповідача. Натомість на підтвердження факту того, що він знаходився на робочому місті та поставив в усній формі відповідача, хоча й міг цього не робити, про те, що буде у вільний від роботи час, надавати послуги декільком банкам, які знаходяться в ліквідації, з приводу перевірки майна, яке розташоване на території АР Крим, свідчать копії укладених з цими банками договорів про надання послуг та довіреності, а також інша кореспонденція, яка находила на його ім`я на адресу його робочого місця яку він особисто отримував. Якщо виходити з пояснень відповідача то в наказі №5-К від 20.07. 2018 року про його звільнення мало б бути зазначено, що його трудові з відповідачем припиняються з її ініціативи та зазначено саме причину, а також для виконання всіх вимог згідно чинного законодавства, або надано йому для ознайомлення наказ під підпис, або направлено поштою рекомендованим листом на адресу його реєстрації.

Відповідно до статті 48 КЗпП, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або. у фізичної особи понад п`ять днів, трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації, працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу, студентам вищих та учням професійно- технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування, до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться та порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.3 інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін`юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58, зареєстрованим у Мін`юсті України 17.08.93 р. за № 110, передбачено, що записи в трудовій книжці під час звільнення мають провадитися відповідно до формулювання чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно з п. 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видавання наказу (розпорядження), але не пізніше від тижневого строку, а в разі звільнення - в день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Із записом про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний під підпис ознайомити працівника.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції в разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, внесені в трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

У разі затримання видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ (розпорядження) і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, визначеному п. 2.10 Інструкції.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення про потребу отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмової згоди працівника (п. 4.2 інструкції).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Отже, зважаючи на вище викладене, посилання у відзиві відповідача на те, що він на протязі всього часу не надав йому свою трудову книжку є безпідставним і спростовуються нормами Закону та підзаконних актів, які покладають обов`язок ведення трудової книжки працівника на роботодавця. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що трудову книжку він знайшов в приміщені офісу у відкритому сейфі, яким користувався керівник АО АНВАЛЬТ Мещанінов А.М та який знаходився в його кабінеті.

У відзиві на позов відповідач вірно зазначає лише про те, що у них була усна домовленість. Але усна домовленість у них з відповідачем була, щодо того, що безпосередньо керівник АО Анвальт Мещанінов А.М. попросив його, щоб він погодився на відтермінування виплати йому заробітної плати, так як на той час у АО АНВАЛЬТ виникли труднощі з фінансами, проблематично було сплачувати плату за оренду офісу, а так як він мав додатковий від основного дохід і про це було відомо керівнику АО АНВАЛЬТ то він його попрохав зачекати до кращих часів на що він погодився. Підтвердженням фінансових проблем відповідача є як йому безпосередньо відомо той факт, що саме в цей час, фінансова допомога відповідачу надавалась іншими співробітниками АО АНВАЛЬТ . Натомість, домовившись з ним про відстрочку отримання ним заробітної плати відповідач без його повідомлення, звільнив його з займаної посади, без його на те згоди та, як він пише з його ініціативи.

Твердження відповідача, що він жодного разу на протязі п`яти місяців не з`являвся на робочому місці в офісі компанії спростовується письмовими доказами, які приєднані до матеріалів справи.

Доказами звернення до керівника АО АНВАЛЬТ є те, що він, зрозумівши, що заборгованість з заробітної плати йому ніхто платити не збирається письмово, шляхом надсилання поштою рекомендованим листом на адресу реєстрації відповідача, вимоги про сплату йому заборгованості з заробітної плати та його письмового звернення до ГУ ДЕРЖПРАЦІ у Київській області.

Посилання, як на доказ позивача на те, що я в період з серпня 2018 року по грудень 2018 року працював в інших підприємствах є безпідставним і спростовується договорами про надання послуг, які він додає до цієї відповіді на відзив.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України, далі - КЗпП). Для цього використовують сумісництво.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час у того ж або в іншого роботодавця за наймом.

Згідно з п. 2 постанови КМУ від 03.04.1993 р. № 245 Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Отже, зважаючи на зазначене вище він, мав право у вільний від основної роботи час працювати в інших підприємствах та виконувати певну роботу. Саме тому, дізнавшись про можливість додаткового заробітку і маючи зв`язки та родичів на території АР Крим, адже він є переселенцем, погодився у свій вільний час виконувати роботу з опису та перевірки заставленого майна банків на території АР Крим.

Виконуючи дану роботу так, як вона була не трудоємка та не вимагала витрат великого часу він, в п`ятницю ввечері виїжджав на територію АР Крим де заздалегідь було домовлено з власниками заставленого майна про зустріч та на протязі дня суботи проводив опис майна, а у вечері суботнього дня виїжджав назад до м. Києва з матеріалами та звітами. Також, мав змогу виїжджати у святкові дні, які офіційно святкувалися в Україні, але були робочими на території АР Крим.

Посилання у відзиві відповідачем, як на доказ на розрахунково-платіжні відомості №НЗП-000004 за липень 2018 р., того що йому було достеменно відомо про звільнення є безпідставним, адже йому вони для ознайомлення не надавалися, більш того на офіційні його звернення відповідач не надавав відповіді, а зарахування коштів у певні періоди на його картку не свідчить про його обізнаність про звільнення, адже окрім відповідача кошти на його картку надходили від інших суб`єктів за виконану роботу з якими у нього були зазначені вище договори за якими він надавав їм оплатні послуги.

Надані ним до суду докази разом з позовом та додаткові докази приєднані до відповіді на відзив, є об`єктивні, допустимі та достовірні, що повністю спростовують факт його звільнення 20.07.2018 року та доводять винуватість відповідача у невиплаті йому заробітної плати за весь час роботи. Зустрічаючись з ним в офісі керівник відповідача, мав неодноразово змогу письмово повідомити його про його звільнення, зробити в його трудовій книжці запис та повністю з ним розрахуватися, але натомість, скориставшись його довірою до нього він навмисно, без будь- якого повідомлення його про свій намір, тишком звільнив його без його на те згоди, для того щоб в подальшому не виплачувати йому заробітну платню. Більше того, він особисто з керівником АО Анвальт в липні-серпні 2018 року ходив по різним інстанціям з приводу вирішення його особистого питання, стосовно вилучення у нього його майна автопричеп автокафе Купава .

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, проти вимог позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд надходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 3-К від 10 квітня 2018 року позивач прийнятий до відповідача на роботу на посаду адміністратора згідно штатного розпису. При цьому записи до трудової книжки позивача про працевлаштування не вносились, що представник відповідача в судовому засіданні не заперечував.

Наказом № 5-К від 20.07.2018 року позивача було звільнено з посади адміністратора за власним бажанням з проведенням остаточних розрахунків на банківський рахунок позивача згідно розрахунково-платіжної відомості № НЗП -000004 за липень 2018 року. Позивач в судовому засіданні не заперечував факт отримання заробітної плати на банківську карту від відповідача в липні 2018 року.

02.07.2018 року між позивачем та ПАТ Платинум Банк було укладено договір про надання послуг, згідно п. 2.1 якого позивач зобов`язався перевіряти наявність та стан заставного майна Банку на території Криму, проводити інвентаризацію майна Банку, яке знаходиться на території Криму, представляти інтереси Банку у договірних відносинах з орендарями по договорам оренди нерухомого майна, що знаходиться на території Криму та є власністю Банку (арк.справи 94-95).

02.07.2018 року між позивачем та АТ Банк Фінанси та кредит було укладено договір про надання послуг згідно п. 2.1 якого позивач зобов`язався перевіряти наявність та стан заставного майна Банку на території Криму, проводити інвентаризацію майна Банку, яке знаходиться на території Криму, представляти інтереси Банку у договірних відносинах з орендарями по договорам оренди нерухомого майна, що знаходиться на території Криму та є власністю Банку (арк.справи 96-97).

29 серпня 2018 року позивач був прийнятий до ПАТ Дельта Банк на посаду фахівця відділу комерційної оренди управління нерухомості департаменту консолідованого продажу та управління активами на умовах строкового договору по 1 жовтня 2018 року з неповним робочим днем тривалістю 0,8 годин.

Згідно листа Державної прикордонної служби позивач у період з квітня 2018 року по теперішній час перебував на території Автономної республіки Крим у періоди з 03.06 до 10.06, з 25.07 до 07.08, з 18.08 до 26.08, з 30.08 до 21.09, з 04.10 до 07.10, з 14.10 до 17.10, з 25.10 до 27.10 у 2018 році.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Таким чином, суд вважає, що в період з серпня до грудня 2018 року позивач фактично не виконував службові обов`язки адміністратора у АО Анвальт , оскільки тривалий час перебував на території Автономної республіки Крим, що було пов`язано із виконанням зобов`язань позивача перед ПАТ Платинум Банк , АТ Банк Фінанси та кредит , ПАТ Дельта Банк , що позивачем визнається у відповіді на відзив. Також у цей період позивач не звертався письмово із жодною скаргою до АО Анвальт або інших державних органів з приводу невиплати заробітної плати. Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів про фактичне виконання службових обов`язків адміністратора у АО Анвальт у період з серпня до грудня 2018 року.

Суд критично також ставиться до тверджень позивача про те, що заяву від 11 грудня 2018 року про звільнення за власним бажанням з 31.12.2018 року була направлена поштою, оскільки позивачем подано суду поштове повідомлення про вручення АО Анвальт , однак відсутні докази змісту такого поштового повідомлення (арк. справи 16).

Також суд критично ставиться до пояснень позивача, що свою незаповнену трудову книжку він знайшов у незачиненому сейфі керівника АО Анвальт , оскільки доказів таких подій суду не надано. Так само у трудовій книжці позивача відсутні будь-які записи про працевлаштування у ПАТ Дельта Банк , що свідчить при систематичність незаповнення трудової книжки позивача без будь-яких розумних пояснень з його боку. При цьому суд враховує, що затримка у видачі трудової книжки є підставою для стягнення з роботодавця середнього заробітку, про що позивачем позовних вимог не заявлялось.

Також позивач не заявляв суду вимог про скасування наказу про його звільнення від 20.07.2019 року, а в силу приписів принципу диспозитивності у ст.. 13 ЦПК України суд невправі виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні законні підстави стягувати з відповідача заробітну плату за період з серпня до грудня 2018 року, оскільки позивач у вказаний період фактично не працював на посаді адміністратора АО Анвальт та був звільнений з посади наказом № 5-К від 20.07.2018 року, який позивачем не оспорюється.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Адвокатського об`єднання Анвальт про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.Д. Медведський