Рішення

від 04.07.2019 по справі 369/11495/18

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/595/19

369/11495/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 . ,

за участю відповідача ОСОБА_4 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_5 І ОСОБА_6 Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Фастів Київської області цивільну справу за позовом 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Києво-Святошинського районого суду Київської області з позовом до відповідача про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП посилаючись на те, що 09.07.2017 року о 02 годині 02 хвилини по вулиці Київській в місті Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем «КАМАЗ 53228» д.н.з. НОМЕР_1 , проявив неуважність перед зміною напрямку руху не переконався в безпечності маневру та вчинив зіткнення з автомобілем марки « Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_2 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. ОСОБА_4 є штатним працівником 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області і автомобіль, яким керував відповідач належить позивачу. Винним у ДТП визнано ОСОБА_4 , що підтверджується постановою Києво-Святошинського районного суду. Внаслідок ДТП автомобіль « Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Із звіту про визнання вартості матеріального збитку вартість матеріального збитку складає 173209,95 грн. Страхова компанія ВУСО здійснила виплату власнику пошкодженого автомобіля ОСОБА_7 переказ на суму 94961,07 грн. Рішенням Києво-Святошинського районного суду стягнуто з позивача на користь ОСОБА_7 , різницю між фактичним розміром заподіяної шкоди та страхових виплат в розмірі 79248.88 грн., суми франшизи 1000 грн., відшкодування судового збору 795 грн., які позивач виплатив власнику автомобіля.

Звертаючись з позовом до суду позивач посилається на норми ст.1191 ЦК України, а саме на право зворотної вимоги (регресу) до винної особи.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.10.2018 року цивільну справу за позовом 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП направлено для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло заперечення на позовну заяву про відшкодування, заподіяної внаслідок ДТП в яких відповідач вважає, що вимоги позивача являються незаконними, безпідставними та необгрунтованими. Крім того вважає, що позивачем небуло надано належних доказів на підтвердження тих обставин, які зазначені в позові, а тому в задоволені позову необхідно відмовити.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовільнити.

Відповідач та його представник в підготовчому судовому засідані позовні вимоги не визнали і зазначили, що дійсно було ДТП але так, як відповідач перебуває в трудових відносинах з позивачем то діючими нормами передбачено відповідальність підприємства, а не його працівника.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.05.2019 року підготовче провадження у справі закрите, а справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позовній заяві та просили їх задовільнити.

В судовому засіданні відповідач та його представник проти позову заперечували та вважають його безпідставним та необгрунтованим, а тому позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При розгляді судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 є штатним працівником 9 державного пожежно- рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області позивач по справі.

09 липня 2017року о 02 год. 02 хв. по вулиці Київській в місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем КАМАЗ 53228 державний номерний знак НОМЕР_1 , проявив неуважність перед зміною напрямку руху, не переконався в безпечності маневру та вчинив зіткнення з автомобілем марки « Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_7 . Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно Постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2017 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 340 (триста сорок) гривень.

Постановою Апеляційного суду Київської області в складі суддів судової палати з розгляду кримінальних справ від 28 серпня 2017 року постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2017 року залишено без змін.

Постанова Апеляційного суду Київської області станом на 28 серпня 2017 року набрала законної сили.

Таким чином, винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді 09 липня 2017 року визнано ОСОБА_4 .

Як вбачається з ПОЛІСу №АК/ 7330220 обов»язкового страхування цивільно-правової відпвідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль КАМАЗ 53228 д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано в страховій компанії ВУСО.

Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку від 29.08.2017 року № С17-341 матеріальний збиток, заподіяний автомобілем марки « Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження склав 173 209, 95 грн.

Згідно з матеріалами справи ПАТ СК «ВУСО» сплатило ОСОБА_7 страхове відшкодування у розмірі 95 343 грн. 30 коп.

Разом з тим згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку від 29.08.2017 року № С17-341 матеріальний збиток, заподіяний ОСОБА_7 в результаті пошкодження автомобіля марки « Mitsubishi Grandis» д.н.з. НОМЕР_2 склало 173 209, 95 грн.

ОСОБА_7 , звернувся до суду з позово до 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, треті особи: ПрАТ «СК «ВУСО» , ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської бласті від 24.05.2018 року позов ОСОБА_7 здоволено і стягнуто з 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на його користь відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 78248,88 грн., суму франшизи 1000 грн., та судовий збір в розмірі 795,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Платіжного доручення № 320 від 31 липня 2018 року позивачем було перераховано кошти ОСОБА_7 в розмірі 80043,88 грн.

Отже, 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області відшкодувало матеріальну шкоду ОСОБА_7 , внаслідок ДТП.

Таким чином, саме 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, як роботодавець ОСОБА_4 зазнав матеріальних витрат, спричинених працівником та, як наслідок, наділений правом зворотної вимоги до винної особи в порядку ст. 1191 ЦК України.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на те, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Регресне зобов`язання виникає лише у випадках, передбачених законом, і має похідний характер, оскільки підставою його виникнення є виконання іншою особою відповідного зобов`язання.

Підставою регресного позову є відповідальність заподіювача шкоди за завдану шкоду та факт виплати позивачем, що пред`явив регресну вимогу, певної грошової суми в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Право зворотньої вимоги виникає лише після того, як відбулася виплата.

Наявність судового рішення, за яким з потенційного регресанта ухвалено стягнути на користь потерпілого певну суму, не вважається достатньою підставою для пред`явлення регресного позову.

Такий позов може бути пред`явлений лише після виконання зазначеного рішення, оскільки до моменту виконання в іншої особи, яка відшкодовує шкоду, немає витрат, які підлягають відшкодуванню.

Юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану працівником, має право зворотньої вимоги (регресу) до цієї особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України), тобто розмір відшкодування визначається трудовим законодавством.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством грошової суми третій особі, саме від цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Згідно із ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

За змістом ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до ч. 1 ст.9 ЦК України положення цього кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Вказані правові позиції містяться в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року N 6-1654цс15 та в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для судів України.

Нормою ч. 1 ст. 1191 ЦК України дійсно передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, проте, як вже зазначалось, відповідач ОСОБА_4 на час події ДТП, у результаті якої було завдано матеріальної шкоди, перебував із позивачем у трудових відносинах, з огляду на що, застосуванню підлягає спеціальна норма КЗпП України.

Так, статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві

Випадки повної матеріальної відповідальності регламентовані ст. 134 КЗпП України. Зокрема, п.2 ч.1 ст. 134 КЗпП України передбачена можливість покладення на відповідача (працівника) повної матеріальної відповідальності за завдану шкоду у випадку якщо майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 є штатним працівником 9 державного пожежно - рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Згідно Наказу № 28 від 12.01.2017 року «Про закріплення водійського складу за пожежною, спеціальною, аварійно-рятувальною та оперативно-службовою технікою» Головного управління ДСНС України у Київській області 9 ДПРЗ м.Вишневе, для постійного утримання в технічно-справному стані, якісного проведення технічного огляду та правом водіння закріплено автомобілі 33-ДПРЧ м.Боярка водіїв в тому числі автомобіль АЦ-40 (53228) З264 д.н. 24-49 НОМЕР_3 , АЦ-40 (431412) 63 Б д.н. НОМЕР_4 , АЦ-40 (131) 137 д.н. НОМЕР_5 за ОСОБА_4 .

Згідно Положення про 9 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області затвердженого Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2016 року №298, метою діяльності є проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання пожежам та надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них, невідкладне реагування на НС, гасіння пожеж, проведення пошукових. Пожежно-рятувальних та інших невідкладних робіт і т.д.

На час вчинення ДТП ОСОБА_4 , керував автомобілем АЦ-40 (53228) З264 д.н. НОМЕР_1 , який за ним закріплений, на підставі Дорожнього листа №17 від 08.07.2017 року.

Також, відповідно до Журналу реєстрації інструктажів при застосуванні на чергування особового складу 33-ДПРЧ (м.Боярка) містяться відомості про наряд на службу ІІ караулу з 08 години 00 хвилин 08.07.2017 року до 08 години 00 хвилин 09 липня 2017 року де зазначено водія ОСОБА_4 , 08.07.2017 року, який в свою чергу, своїм підписом зобов»язався дотримуватися ПБП, ПДР, ОП під час несення служби. Гасіння пожеж, ліквідації НС при експлуатації ТЗ, ПТО при роботі на висоті.

Таким чином, на час скоєння ДТП ОСОБА_4 , керував автомобілем, який був за ним закріплений та згідно разового документа (Дорожнього листа) та ніс повну відповідальність.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку позовні вимоги позивача грунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, з урахуванням встановлених судом обставин, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1841,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись, ст. 4,12,13,76-81,89,141,265,268 ЦПК України, на підставі ст.15,16,1187,1191 ЦК України, ст.1,3,130,132,134 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов 9 Державного пожежно- рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер: НОМЕР_6 , прож. АДРЕСА_1 на користь 9 Державного пожежно- рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (місцезнаходження:м.Вишневе, вул.Київська, 2 А, Києво-Святошинського району Київської області, код ЄДРПОУ 38380088) зворотної вимоги (регрес) у розмірі 78248,88 грн., суми франшизи в розмірі 1000, 00 грн., судовий збір в розмірі 1841,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Фастівський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей