Постанова

від 03.12.2019 по справі 369/11495/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/11495/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12849/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Дев`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Соловей Г.В.,-

встановила:

У вересні 2018 року Дев`ятий ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області звернувся до суду із названим позовом.

Просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь зворотню вимогу (регрес) у розмірі 78 248 грн 88 коп., суму франшизи 1 000 грн 00 коп., відшкодувати суму судового збору в сумі 795 грн 00 коп, та стягнути з ОСОБА_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору в даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 липня 2017 року о 02 годині 02 хвилини по вул. Київській в м. Вишневе, Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КАМАЗ 53228, д.н.з. НОМЕР_1 1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Mitsubishi Grandis , д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_2 є штатним працівником Дев`ятого ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області .

Власником автомобіля Mitsubishi Grandis д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3

Винним у вчинені ДТП визнано ОСОБА_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 24 травня 2018 року стягнуто з Дев`ятого ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області на користь ОСОБА_3 , у відшкодування матеріальної шкоди 78 248 грн 88 коп., суму франшизи, що складає 1 000 грн 00 коп., відшкодування судового збору 795 грн 00 коп.

Дев`ятий ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області виплатило власнику автомобіля MitsubishiGrandis, д.н.з. НОМЕР_2 грошові кошти.

З урахуванням наведеного, на підставі ст. 1191 ЦК України позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Дев`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області 78 248 грн 88 коп., суму франшизи в розмірі 1 000 грн 00 коп., судовий збір в розмірі 1 841 грн 00 коп.

Додатковим рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06 вересня 2019 року доповнено рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2019 року абзацом наступного змісту - Стягнути з ОСОБА_2 на користь Дев`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області судовий збір у розмірі 795 грн 00 коп. .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Дев`ятого ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області зазначає, що апеляційна скарга необґрунтована, рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до вимог законодавства, судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справарозглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

З матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2017 року о 02 годині 02 хвилини по вул. Київській в м. Вишневе, Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КАМАЗ 53228, д.н.з. НОМЕР_1 1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля MitsubishiGrandis , д.н.з. НОМЕР_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 липня 2017 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 28 серпня 2017 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП.

Власником автомобіля Mitsubishi Grandis д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 .

Встановлено, що ОСОБА_2 є штатним працівником Дев`ятого ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 24 травня 2018 року стягнуто з Дев`ятого ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області на користь ОСОБА_3 , у відшкодування матеріальної шкоди 78 248 грн 88 коп., суму франшизи, що складає 1 000 грн 00 коп., відшкодування судового збору 795 грн 00 коп.

Обґрунтовуючи поданий позов, Дев`ятий ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області зазначив, що виплативши потерпілому у ДТП матеріальну шкоду, позивач набув права вимоги до свого працівника, винному у цьому ДТП, в порядку регресу, на підставі ст. 1191 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

За змістом ч. 1 ст. 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Главою ІХ КЗпП України врегульовано питання відповідальності працівників у разі завдання ними шкоди.

Статтею 130 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , за правилами ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із змісту пред`явленого позову вбачається, що його підставою є стягнення шкоду в порядку регресу згідно ст. 1191 ЦК України.

Відповідач у даній справі є працівником Дев`ятого ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області, відтак між сторонами виникли трудові правовідносини, а тому питання стягнення заподіяної працівником шкоди підприємству, регулюється нормами Кодексу законів про працю України.

Натомість, позивач пред`явив позов до свого працівника не на підставі норм трудового законодавства, а в порядку регресу, передбаченого нормами цивільного законодавства.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не звернув своєї уваги на це, та безпідставно вийшов за межі пред`явлених позовних вимог, чим порушив норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

В свою чергу, колегія суддів знаходить можливим роз`яснити позивачу його право пред`явити позов на підставі норм трудового законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків , викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріальногоправа.

Рішення суду від 04 липня 2019 року постановлено з порушенням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В порядку розподілу судових витрат, з Дев`ятого ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити .

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Дев`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригодивідмовити.

Стягнути з Дев`ятого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2 643 грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 03 грудня 2019 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.Г. Музичко