Ухвала

від 11.07.2019 по справі 554/7910/18

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 11.07.2019 Справа № 554/7910/18

Провадження № 1-кс/554/10336/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зняття арешту,-

В С Т А Н О В И В:

10.07.2019 року до слідчого судді найшло клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зняття арешту. В обґрунтування вимог, представник зазначив, що ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.06.2019 року клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України- задоволено.Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062,площею 17,6347га, якарозташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином, та використовувати його до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Даний арешт було накладено з метою збереження речових доказів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України, щодо самовільного захоплення земельних ділянок СГД, та фізичними особами, їх розорення та за сіяння сільськогосподарськими культурами (соняшником, соєю, кукурудзою) на територіях Гребінківського, Пирятинського, Кобеляцького, Лохвицького, Миргородського, Чорнухівського районів Полтавської області, та які по праву власності належать державі в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, чим державним інтересам було спричинено істотної матеріальної шкоди. Ухвалу про арешт земельної ділянки було винесено без повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Зважаючи на те, що інтереси держави, яким завдано шкоди в межах кримінального провадження № 12018170000000480 від 10.09.2018 року, представляє Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, що має повноваження на здійснення розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває під арештом, вважає за необхідне звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, оскільки за умов існування арешту правоволоділець позбавлений права на передання земельної ділянки в оренду, що має наслідком втрати держави від використання землі.

Посилаючись нате,що необхідність арешту земельної ділянки відпала, а також те, що представник заявника даного клопотання не був присутній під час винесення ухвали про арешт майна, заявник не є підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальному провадженні, не відноситься до осіб, які в силу закону несуть відповідальність за заподіяну шкоду, перебування земельної ділянки під арештом завдає шкоди інтересам держави, заявник просить скасувати арешт майна.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діянням підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом встановлено, що 10.09.2018 року в ЄРДР було зареєстроване кримінальне провадження №12018170000000480 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.197-1 КК України. Відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.06.2019 року було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12018170000000480 від 10.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 197-1 КК України.Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 5320883200:00:001:1062,площею 17,6347га, якарозташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином, та використовувати його до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як визначено в ухвалі слідчого судді арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч. 3ст.170 КПК України, оскільки спірне майно відповідає критеріям, визначенимст.98 КПК України, зокрема має статус речових доказів у кримінальному провадженні.

Відповідно дост. 132 КПКзастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

ПоложеннямиКПК Українипередбачені дві самостійні підставизабезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст.171, ч. 2 ст.167 КПК України).

В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1, ч.2ст.170 КПК Україниза змістом якоїарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумнихпідозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Щодо інших підстав для накладення арешту, то обов`язковими передумовами вирішення питаннядля накладення арешту на майно в порядкуст. 170 КПК Україниє наявність у кримінальному провадженні спеціальних суб`єктів: підозрюваного або обвинуваченого, а у визначених законом випадках також особи, яка несе цивільну відповідальність за їх дії, а також наявність спеціальної мети - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Кримінальне провадження за фактом можливого незаконного заволодіння земельною ділянкою було порушено 10.09.2018 року за №12018170000000480 з правовою кваліфікацією за ч. 1ст. 197-1 КК України. За тривалий час досудового розслідування, слідчим та прокурором не було зібрано достатньої кількості відомостей, які могли б бути підставою для повідомлення про підозру певних осіб, закінчення досудового розслідування та скерування вказаного кримінального провадження до суду з обвинувальним актом. Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами щодо відсутності підстав продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. Для утримання певного майна державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина, яка наразі відпала.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантуєтьсяст.41 Конституцією України.

Окрім того, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі вимог ч.5 ст.9КПКУкраїни слідчий суд враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Так, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Статтею 174 КПК Українипередбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин, враховуючи наявність достатніх підстав, визначених ст.174КПКУкраїни дляскасування арешту, зважаючи,зокрема,на те,що підставидля арештумайна,які вказанів ухвалівід 03.06.2019року наданий часвідпали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до роз`яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст.170,174,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зняття арешту задовольнити.

Скасувати арешт, який накладено відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03.06.2019 року у кримінальному провадженні №12018170000000480від 10.09.2018року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, з земельної ділянкиз кадастровим номером 5320883200:00:001:1062,площею 17,6347га, якарозташована на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області та згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1