Постанова

від 10.07.2019 по справі 554/5321/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/5321/18 Номер провадження 22-ц/814/1828/19Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого : Триголова В.М.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Ачкасова О.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Прохур Наталії Іванівни

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Державного підприємства "Система електронних торгів арештованим майном", Приватного підприємства "Караван", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, про визнання недійсними та скасування результатів електронних (прилюдних) торгів, оформлених Протоколом проведення електронних торгів та вищнання недійсним і скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів ,-

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2018 року до суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до Шевченківського ВДВС м.Полтави ГТУЮ в Полтавській області, ДП "Система електронних торгів арештованим майном", ПП "Караван", Податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання електронних торгів недійсними та застосування реституції.

В обґрунтування позову посилалися на те, що вироком Київського районного суду м.Полтави від 25.05.2012 року ОСОБА_2 був засуджений до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього належного йому майна, який набрав чинності 09.10.2012 року. На виконання вироку 22.05.2014 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м.Полтави складено Акти опису та арешту майна, зокрема, квартири АДРЕСА_1 , які містять ряд неточностей: не містять ні серії, ні номеру, підписи в актах не відповідають підписам осіб, які отримали акти та були присутні при їх складанні, також не зазначено чи проводилося фотографування. 07.06.2017 року Шевченківський ВДВС м.Полтави направив Полтавській філії ДП СЕТАМ заявку на реалізацію арештованого майна квартири АДРЕСА_1 , в якій зазначена дата постанови про опис та арешт майна боржника 22.05.2014, але такої постанови не існує, вона відсутня в Інформації про виконавче провадження №37527238. У вказаному виконавчому провадженні міститься постанова від 23.05.2014 року. Таким чином, акти від 22.05.2014 року складені безпідставно, інформація зафіксована в них є незаконною, але саме вона стала базою для складення Звітів оцінки майна у 2015, 2016 та в 2017році та заявки Шевченківського ВДВС м.Полтави від 07.06.2017 року Полтавській філії ДП СЕТАМ на реалізацію арештованого майна. В заявці подано загальний опис арештованого майна без деталізації, зазначено оцінку майна з ПДВ в сумі 355200 грн., до заявки від 07.06.2017 року №27294 Шевченківський ВДВС м.Полтави направив ПФДП СЕТАМ копію повідомлення про оцінку майна станом на 2015 рік та Звіт про оцінку майна станом на 2017 рік, а також довідку про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки.

У матеріалах виконавчого провадження міститься повідомлення про визначення вартості № 20854 від 28.04.2017, але відсутнє підтвердження відправки такого повідомлення та його отримання боржником. Крім того, в усіх випадках проведення оцінювання арештованого майна здійснювалося за технічним паспортом, виготовленим 11.11.2015 року станом на 15.08.2005 року, що могло реально вплинути на висновки оцінювача, бо звіти складалися без виходу на об`єкт, довідка КП ЖЕО №2 містила неактуальну інформацію про зареєстрованих осіб станом на 2017 рік, про надання фотоматеріалів у заявці від 07.06.2017 року №27294 інформації не містилося.

Організатором ДП СЕТАМ було внесено до Системи інформацію про майно, яка не відповідала дійсності, була застарілою та неперевіреною працівниками Шевченківського ВДВС м.Полтави на момент подачі заявки 07.06.2017 року. Позивачі не були належним чином повідомлені ні про стартову ціну, яка була визначена Звітом № 178 від 21.03.2017, ні про дату, час та місце проведення електронних торгів. 03.07.2017 ДП СЕТАМ було проведено електронні торги, за результатами яких був складений протокол № 268467 та реалізовано кв. АДРЕСА_1 . 27.07.2017 власником спірної квартири стало ПП Караван . Проведенням торгів 03.07.2017 року були порушені права як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 , яка на законних підставах проживала в реалізованій квартирі, була в ній зареєстрована та добросовісно користувалася нею, та яка була її єдиним житлом. Складення за результатами проведення торгів Акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується із ст. 656 ЦК України. Вважають, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема, в разі невідповідності правочину вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів. Вважають, що торги були проведені з порушення законодавства правил проведення торгів, а тому повинні бути визнані недійсними.

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили визнати недійсними та скасувати результати електронних (прилюдних) торгів, оформлених Протоколом проведення електронних торгів №268467 від 03.07.2017 року; визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів від 27.07.2017 року; застосувати правило реституції.

У жовтні 2018 року позивачі зменшили позовні вимоги в частині застосування правил реституції та виключили ДПІ у м.Полтава ГУ ДФС у Полтавській області зі статусу відповідачів, а визначили третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Ухвалою суду від 04 жовтня 2017 року закрито провадження в частині позовних вимог про застосування реституції.

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . 19 листопада 2018 року виправлено описку в ухвалі від 14 листопада 2018 року.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2019 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтави Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Державного підприємства "Система електронних торгів арештованим майном", Приватного підприємства "Караван", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, про визнання недійсними та скасування результатів електронних (прилюдних) торгів, оформлених Протоколом проведення електронних торгів та визнання недійсним і скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів - відмовлено.

Скасовано арешт на квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за Приватним підприємстовм Караван , накладений ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 14 листопада 2018 року та ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 19 листопада 2018 року про виправлення описки.

З рішенням суду не погодився представник позивачів - адвокат Прохур Н.І., яка його оскаржила, просила скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.

У скарзі посилається на те, що під час проведення прилюдних торгів державним виконавцем були порушені вимоги Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ від 29.09.2016 року щодо належного оформлення заявки на реалізацію арештованого майна, зокрема, не було надано фото/відеоматеріалів майна, оцінка вартості майна не була об`єктивною, оскільки зроблена за даними старого технічного паспорту на квартиру.

Судом першої інстанції не враховано, що повідомлення про визначення вартості майна ОСОБА_2 отримав 12.06.2017 року, а заявка на реалізацію арештованого майна була направлена державним виконавцем 07.06.2017 року, тобто без врахування десятиденного строку на оскарження повідомлення про оцінку майна з боку боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу Шевченківський ВДВС м.Полтава просить відмовити у задоволенні скарги, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2019 року - залишити без змін.

У відзиві відповідач зазначає, що згідно положень Закону України Про виконавче провадження сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості майна чи оцінки майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати оцінки майна, оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію. ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про розмір визначеної державним виконавцем вартості квартири та із скаргою не звертався.

Також державною виконавчою службою наголошено, що електронні торги з реалізації вищезазначеного майна відбулись відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом МЮУ №283/5 від 29.09.2016 року.

ПП Караван також подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просило рішення районного суду залишити без змін, оскільки позивачами не наведено підстав для визнання прилюдних торгів недійсними, не було встановлено порушення Порядку реалізації арештованого майна при проведенні торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 . При цьому, незгода з діями державного виконавця під час проведення виконавчих дій не впливає на законність проведення електронних торгів і оскаржується окремо.

У поясненнях щодо апеляційної скарги представник ГУ ДФС у Полтавській області просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2019 року без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 травня 2012 року вироком Київського районного суду м.Полтави ОСОБА_2 засуджено до 8 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому майна, який набрав чинності 09.10.2012 року.

На підставі вироку був виданий виконавчий лист № 1/1609/55/2012 та державним виконавцем Шевченківського ВДВС Полтавського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37527238 від 28.02.2014.

В межах примусового виконання вказаного рішення суду, Шевченківським ВДВС Полтавського МУЮ 22.05.2014 року було описано та арештовано квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2

27.01.2017 року державним виконавцем була винесена постанова про призначення експерта з метою визначення ринкової вартості арештованого нерухомого майна боржника, а саме Приватного підприємства Центр незалежної оцінки та експертизи .

Згідно Звіту про незалежну оцінку майна № 178 від 21.03.2017 року, який надійшов на адресу Шевченківського ВДВС м.Полтави 27.04.2017 року, вартість квартири становить 355200 грн. без ПДВ станом на 21.03.2017 року.

13.05.2017 року державним виконавцем на адресу боржника відправлено рекомендованим листом повідомлення про визначення вартості майна № 3602304835967, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження № 37527238. Повідомлення про визначення вартості майна отримано 12.06.2017 року, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.57 Закону України Про виконавче провадження (станом на дату вчинення виконавчих дій) у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Таким чином, ОСОБА_2 належним чином повідомлявся про розмір вартості арештованої квартири, та із скаргою на дії державного виконавця в частині визначення вартості арештованого майна не звертався.

Державним виконавцем Шевченківського ВДВС 07.06.2017 року було сформовано та направлено до ДП СЕТАМ заявку № 27294 на реалізацію квартири в рамках ВП № 41086669.

Державним підприємством СЕТАМ на підставі вказаної заявки від 07.06.2017 року за № 27294 03.07.2017 було проведено електронні торги з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , за номером лоту № 221222, переможцем яких стало ПП Караван .

Електронні торги відбувалися відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно ч.ч.1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Положеннями Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 передбачено, що державний виконавець здійснює підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна проводяться спеціалізованими організаціями. Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуте стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів. Складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна з прилюдних торгів, а тому є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Електронні торги є спеціальною процедурою, за результатами якої укладається договір купівлі-продажу. Такий договір, як правочин, можна визнати судом недійсним у відповідності до ст. 215 ЦК України.

Підставами для визнання правочину недійсним, на які посилаються позивачі, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.1 ст. 203 ЦК України, а саме суперечність зміст правочину вимогам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України, а саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 29.09.2016 № 2831/5.

Для визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити порушення правил, встановлених саме Порядком реалізації арештованого майна.

Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. (висновки Верховного Суду у постанові № 911/494/17 від 13 березня 2018 року та у постанові № 910/1454/17 від 14.03.2018)

Проаналізувавши наведені положення законодавства, доводи позивачів щодо порушень, які були допущені виконавчою службою під час підготовки проведення електронних торгів, суд прийшов до правильного висновку, що вони не були суттєвими та не вплинули на результати торгів, законні інтереси позивачів порушені не були. Судом також не було встановлено порушень вимог Порядку реалізації арештованого майна.

При цьому, неправомірність дій державного виконавця при здійсненні своїх повноважень, визначених Законом України Про виконавче провадження , не стосуються правил проведення електронних торгів та є такими, що мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного оформлення державним виконавцем заявки на реалізацію арештованого майна, на увагу не заслуговують, оскільки недоліки у формуванні заявки на реалізацію арештованого майна не можуть бути підставою для визнання електронних торгів з реалізації майна недійсними.

Щодо доводів про незгоду з діями державного виконавця в частині неналежного повідомлення позивачів про оцінку арештованого майна, необхідно зазначити, що відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна, що і було зроблено державним виконавцем, а оскарження проведеної оцінки майна не зупиняє виконавчі дії по його реалізації.

Посилання скаржників на порушення їх прав на володіння і користування належним їм майном з боку відповідачів спростовуються положеннями ст. 346 ЦК України, де підставою для припинення права власності, зокрема, передбачено конфіскацію майна та звернення стягнення на майно.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів також не приймає до уваги, так як вони зводяться до обгрунтувань позовної заяви та не спростовують висновків місцевого суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2019 року без змін.

Керуючись ст.ст. ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Прохур Наталії Іванівни - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов