Постанова

від 19.07.2007 по справі 9/91-07-2299

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" липня 2007 р.

Справа № 9/91-07-2299

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Бандури Л.І., Величко Т.А.,

при секретарі судового засідання Соломахіній

О.О.

за участю представників сторін:

від позивача -не з'явився

від відповідача -ОСОБА_1                                                                                                                      розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Затоківської селищної

ради

на рішення господарського суду Одеської

області від 01.06.2007р.

зі справи № 9/91-07-2299

за позовом Затоківської селищної ради

до СПД-фізичної особи ОСОБА_1

про розірвання договору оренди

встановив:

16.03.2007р. Затоківська селищна

рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до

СПД-фізичної особи ОСОБА_1, в якому просила розірвати укладений між ними

договір оренди від 19.05.2005р., зобов'язати відповідача розібрати самовільно

побудовану споруду на орендуємій земельній ділянці, звільнити цю земельну

ділянку від будівничого сміття, будівельних матеріалів, привести межі

орендуємої земельної ділянки у відповідність до вказаного договору оренди,

посилаючись на те, що відповідач здійснив самочинне будівництво та самовільно

збільшив межі орендуємої земельної ділянки, чим порушив ст. 22 Закону України

„Про основи містобудування”, ст.ст. 23, 24, 29 Закону України „Про планування

та забудову території”, ст. 10 Закону України „Про архітектурну діяльність” і

п.27 названого договору оренди.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 01.06.2007р. (суддя Бакланова Н.В.) у задоволенні позову

відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що доводи позивача спростовуються

наданими відповідачем документами, якими підтверджується отримання останнім

всіх необхідних висновків та погоджень та відсутність будь-яких порушень чинного

законодавства з його боку.

Не погодившись із прийнятим судом

рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його

скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись

на неврахування судом фактів самовільного будівництва та самовільного

збільшення меж орендуємої земельної ділянки.

Одночасно скаржником заявлено

клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання

апеляційної скарги, яке підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 53, 93 ГПК України.

Письмових заперечень щодо доводів,

викладених в апеляційній скарзі, до початку розгляду апеляційної скарги від

відповідача не надходило.

Своїм процесуальним правом взяти

участь у судовому засіданні апеляційної інстанції позивач не скористався, а

надане ним клопотання про відкладення розгляду справи не підтверджено

будь-якими доказами того, що його представник позбавлений можливості взяти

участь у судовому засіданні. Крім того, необхідність обов'язкової участі

представника позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції діючим

господарьким процесуальним законодавством не передбачена.

Заслухавши пояснення представника

відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні

матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським

судом, судова колегія дійшла висновку про законність оскарженого судового

рішення і відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на

таке.

Як встановлено місцевим

господарським судом і вбачається із матеріалів справи, 19.05.2005р. між

сторонами по справі був укладений договір оренди земельної ділянки під

розміщення кафе-бару літнього типу „ІНФОРМАЦІЯ_1”, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1, строком на 10 років, який посвідчено приватним нотаріусом

Білгород-Дністровського міського нотаріального округу та зареєстровано в

реєстрі за НОМЕР_1.

Пунктом 27 означеного договору

передбачено, що орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою

орендодавця зводити у встановленому порядку житлові, виробничі,

культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Статтею 22 Закону України „Про

основи містобудування" встановлено, що забудова земельних ділянок, котрі

надаються для містобудівної мети, здійснюється після виникнення права власності

чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом, та

отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

Згідно ст.ст. 23, 24 Закону України

„Про планування та забудову територій" і ст. 10 Закону України „Про

архітектурну діяльність", забудова територій передбачає здійснення нового

будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування

об'єктів містобудування,  проводиться

згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами,

регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною

документацією. Фізичні або юридичні особи, котрі мають намір здійснити

будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на

праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів

відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

Відповідно до ст. 376 ЦК України,

житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним

будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не

була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно

затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та

правил.   

Згідно ст. 773 цього Кодексу, ст.

32 Закону України, „Про оренду землі", п. 35 оскарженого договору оренди,

в разі невиконання сторонами вимог договору або якщо порушені умови договору,

за вимогою однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний

за рішенням суду.

У відповідності до положень ст. 32

Закону України “Про оренду землі”, на вимогу однієї із сторін договір  оренди 

землі  може  бути достроково розірваний за рішенням суду в

разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього

Закону та  умовами договору, в разі

випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає

передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах,

визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 31 цього Закону України та

п.36 оспорюваного договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в

односторонньому порядку не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України,

договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із

сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,

встановлених договором або законом.

Як свідчать матеріали справи,

рішенням виконкому Затоківської селищної ради НОМЕР_2 „Про розгляд заяви СПД

ОСОБА_1" відповідачу дана згода  на

розробку лише проектної документації по будівництву кафе-бара „ІНФОРМАЦІЯ_1"

в АДРЕСА_1, з урахуванням каналізування. Пунктом 2 цього рішення відповідачу

вказано на необхідність у трьохмісячний термін узгодити вказаний проект у

встановленому законом порядку, чого, за твердженням позивача, виконано не було.

18.01.2007р. при обстежені

орендованої земельної ділянки спеціалістами Затоківської селищної ради був

встановлений факт самовільного будівництва капітальної споруди з проведенням

самовільної відсипки ґрунту прилеглого озеру, на підставі чого відповідачу був

направлений припис за вих.НОМЕР_3 про негайне припинення самовільних дій та

розібрання даного об'єкту.

06.02.2007р. комісією Затоківської

селищної ради проведено повторне обстеження орендованої земельної ділянки і

повторно зафіксований факт самовільного будівництва капітальної споруди з

проведенням додаткової самовільної відсипки ґрунтом прилеглого озеру, що

підтверджується відповідним актом, тому 08.02.2007р. на адресу відповідача було

направлено повторний припис за вих. НОМЕР_4 щодо негайного розібрання

розпочатого будівництва та приведення меж орендованої  земельної ділянки у відповідність до

оскарженого договору оренди.

На підставі вищезазначеного,

позивач дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем умов договору та

порушення ним діючого законодавства України, а саме самовільне будівництво та

самовільне збільшення меж орендуємої земельної ділянки, але матеріалами судової

справи зазначені посилання скаржника не підтверджуються.

У матеріалах справи наявна низка

документів, наданих відповідачем до суду першої інстанції, яким дана належна

правова оцінка, і які свідчать про отримання СПД-фізичною особою ОСОБА_1 усієї

необхідної документації і дотримання ним норм діючого законодавства України при

здійсненні будівництва на зазначеній земельній ділянці.

Щодо посилань скаржника на

неоформлення відповідачем усієї необхідної документації у трьохмісячний строк,

то, по-перше, такий строк не уявляється достатнім і реальним для здійснення

цього, а, по-друге, вказана обставина не є підставою для розірвання договору

оренди.

Враховуючи зазначене, колегія

суддів дійшла висновку про безпідставність позовних вимог і законність

прийнятого господарським судом рішення, тому підстави для його зміни чи

скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись

ст.ст. 53, 93, 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів постановила:

Відновити Затоківській селищній

раді строк для подання апеляційної скарги.

Рішення господарського суду

Одеської області від 01.06.2007р. у справі № 9/91-07-2299 залишити без змін,

апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського

Процесуального Кодексу України набирає законної 

сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному

порядку.

Головуючий суддя                                                                     

Л.І. Бойко

Судді:                                                                                         

Л.І. Бандура

Т.А. Величко