Рішення

від 12.07.2019 по справі 185/3409/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року Справа № 185/3409/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняПіскун Я.В. за участі: представника позивача представника відповідача Наумов Є.В. Адаменко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправними відмову Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 14 березня 2019 року за № 82/09 щодо припинення виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначеної з 14 квітня 2015 року.

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради поновити виплату щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, призначеної з 14 квітня 2015 року з моменту припинення виплати - з 14 серпня 2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 2015 року є внутрішньо переміщеною особою та отримував державну допомогу у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасової окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття виплат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за новим місцем проживання. Однак з вересня 2015 року відповідач припинив виплату.

Згодом, відповідач листом від 06.06.2016 року №589 повідомив позивача, що державну допомогу припинено відповідно до абзацу 8 п.3 порядку № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, стверджуючи, що на наступний 6-місчній строк адресна допомога не виплачується. У березні 2019 року ОСОБА_1 знову звернувся із заявою до відповідача щодо адресних виплат, але отримав відповідь відповідно до якої з 14.08.2015 року припинено виплату відповідно до п.7 Порядку №505, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги, втратили працездатності.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.04.2019 р. у справі №185/3409/19 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

08.05.2019 р. вищезазначену справу розподілено судді Златіну С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

19.06.2019 року від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних причин. Згідно абзацу 10 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність. Позивачу з 14.08.2015 року виплату адресної допомоги припинено саме на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року. За вказаних обставин підстав для призначення позивачу адресної допомоги немає. Крім того, відповідач звертає увагу суду на не дотримання позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, враховуючи те, що останній просить суд призначити адресну допомогу з 14.08.2015 року.

Ухвалою суду від 21.06.2019 року витребувано від відповідача докази: заяву позивача від 14.03.2019 року та всі додані до неї документи.

12.07.2019 року відповідач через відділ діловодства суду надав суду витребувані документи.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, заслухавши пояснення відповідача та позивача, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради.

Судом під час розгляду справи встановлено, що згідно Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (далі-Порядок № 505) позивачу призначена адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, однак з 14.08.2015 року виплата останньої припинена відповідно до пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року.

З 21.01.2019 року ОСОБА_1 офіційно працевлаштований ДТЕК Павлоградвугілля де працює по сьоднішній день.

Позивач звернувся 14 березня 2019 року до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, надавши в якості підтвердження факту працевлаштування завірену копію довідки підприємства, де працевлаштований позивач, на яку позивачем отримано лист - відмову від 14.03.2019 року № 82/09 у задоволенні заяви, яка обґрунтована тим, що у відповідності з абз.10 п. 3 Порядку особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Надаючи оцінку спірним право відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі-Закон № 1706-VII) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місцепроживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; підставами для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є наявність реєстрації місця проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг , затверджений постановою КМУ від 01.10.2014 року № 505 (далі - Порядок №505).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Абзацами 1, 5 пункту 3 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов`язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

У пункті 12 Порядку визначено, що виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: подання уповноваженим представником сім`ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім`ї протягом двох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім`ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги.

З аналізу викладених норм вбачається, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

Аналізуючи пункт 12 вказаного Порядку, суд наголошує, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена, але її виплата була припинена з зазначених підстав.

Суд вважає, що позивач має право на отримання щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Окрім того, суд зазначає, що Порядок № 505 не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано. Вказаний Порядок не містить правових обмежень для повторного, через певний проміжок часу, звернення за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином, фактичні обставини встановлені судом, визначають право особи на отримання допомоги від держави, з урахуванням того, що ОСОБА_1 постійне місце роботи і при цьому залишається у статусі внутрішньо переміщеної особи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі № 333/3750/17.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив у призначенні адресної допомоги позивачу як внутрішньо переміщеній особі за заявою позивача від 14.03.2019 року.

Позивач подаючи заяву від 14.03.2019 року про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг не просив відповідача призначити вказану допомогу саме з 14.08.2015 року. Позивач фактично повторно, через певний проміжок часу, звернувся за допомогою внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач не оскаржує відмову відповідача у призначенні допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 14.08.2015 року.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд також зазначає, що позивачем не пропущено строк звернення з адміністративним позовом до суду, оскільки позивачем оскаржується відмова відповідача від 14.03.2019 року № 82/09, а з позовом до суду позивач звернувся 10.04.2019 року, що підтверджується штампом суду на позовній заяві.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України та приймає до уваги те, що адміністративний позов задоволено частково, а тому судові витрати підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 384,25 грн.

Керуючись ст. ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250,255, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код інд НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради (вул. Центральна, б.47, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 03192715) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 14.03.2019 року № 82/09 у призначенні виплати ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради призначити ОСОБА_1 виплату щомісячної адресної допомоги як особі, що переміщена з тимчасового окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі заяви ОСОБА_1 від 14.03.2019 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код інд НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 384,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради (код ЄДРПОУ 03192715).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 12 липня 2019 року.

Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили станом на 12.07.2019 року Помічник судді З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін Лісна А.М. Лісна А.М.