Рішення

від 10.07.2019 по справі 260/474/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2019 року м. Ужгород№ 260/474/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Ганчак В. ОСОБА_1 .;

представника відповідача - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Закарпаття" до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Енергозбереження Закарпаття" (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Ужгородської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови "Про зупинення дії рішення виконкому від 05.02.19 №22 "Про тарифи на теплопостачання для ТОВ "Енергозбереження Закарпаття" від 07.03.2019 р. №116.

05.07.2019 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог. Ухвалою суду від 10.07.2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Закарпаття" про уточнення позовних вимог по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Закарпаття" до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження було повернуто позивачеві без розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернувся до відповідача із зверненням від 04.01.10 р. №3 про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету у розмірі 2185,19 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал. Рішенням від 05.02.2019 року №22 відповідач встановив позивачеві тариф на теплову енергію у розмірі 2185,19 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал до завершення опалювального сезону 2018-2019 роки. Однак, 07.03.2019 року було винесено рішення, яким було зупинено дію рішення від 05.02.2019 р. №22. Представник позивача наголошував на тому, що розпорядження міського голови "Про зупинення дії рішення виконкому від 05.02.19 №22 "Про тарифи на теплопостачання для ТОВ "Енергозбереження Закарпаття" від 07.03.2019 р. №116 є таким, що винесене за відсутності правових підстав та з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. В судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, відзив на позов до суду не надав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.01.2019 року позивач звернувся до відповідача із зверненням за №3 від 04.01.2019 р. щодо погодження тарифу на теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету у розмірі 2185,19 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал відповідно до ч. 11 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" (а.с. 12).

Згідно Рішення від 05.02.2019 р. №22 "Про тарифи на теплопостачання для ТОВ Енергозбереження Закарпаття" Виконавчий комітет Ужгородської міської ради встановив позивачеві тариф на теплову енергію, вироблену на установках із використанням альтернативних джерел енергії для потреб бюджетних установ м. Ужгород, у розмірі 2185,19 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал до завершення опалювального сезону 2018-2019 років (а.с. 22).

Проте, 07.03.2019 р. міським головою м. Ужгород було винесено Розпорядження "Про зупинення дії рішення виконкому від 05.02.19 №22 "Про тарифи на теплопостачання для ТОВ Енергозбереження Закарпаття" від 07.03.2019 р. №116, згідно якого вирішено: 1) зупинити дію рішення виконкому від 05.02.2019 р. №22; 2) після отримання роз`яснень від органів державної влади, що здійснюють державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг винести питання на розгляд міської ради (а.с. 23).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинами, суд зазначає наступне.

Так, позивач здійснює діяльність на території Ужгородської міської ради з виробництва та постачання теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії для бюджетних установ м. Ужгорода, а саме: Класична гімназія Ужгородської міської ради, Ужгородська ЗОШ І- 111 ступенів №20 - ліцей Лідер , Ужгородська ЗОНІ І-ІІІ ступенів №10, Ужгородський міський пологовий будинок. Центральна міська клінічна лікарня, ДНВЗ Ужгородський Національний університет , Обласна клінічна інфекційна лікарня, ДНЗ Ужгородський центр професійно-технічної освіти , Закарпатський обласний клінічний онкодиспансер, Ужгородський Центр Первинної санітарної допомоги тощо на підставі Ліцензії НКРЕКП у сфері виробництва теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 10.11.2016 р., Ліцензії Закарпатської обласної державної адміністрації на постачання теплової енергії від 07.12.2016 р. та Ліцензії Закарпатської обласної державної адміністрації на транспортування теплової енергії від 22.12.2017 р. (а.с. 9-10).

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 14, ч. 15, ч. 19 ст. 20 Закону України Про теплопостачання встановлено, що тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг., та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб`єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання не допускається.

Спори щодо формування та встановлення тарифів на теплову енергію вирішуються в судовому порядку.

Також, Законом України "Про теплопостачання" передбачена можливість суб`єкта господарювання звернутися до органу місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів у порядку передбаченому абз. 7 ст. 13, ч. 11, ч. 12 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання".

Після затвердження Кабінетом Міністрів України постанови "Про порядок розрахунку середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, її транспортування та постачання" від 6 вересня 2017 р. № 679, станом на 26.10.2017 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі - НКРЕКП) було оприлюднено перші середньозважені тарифи. Останні виявились збитковими для ряду підприємств у сфері здійснення теплопостачання, зокрема й тих, що виробляють теплову енергію з альтернативних видів палива.

З метою уникнення колізій та суперечностей щодо можливості встановлення тарифів на рівні нижче собівартості до "Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" від 1 червня 2011 р. № 869 (далі - Порядок №869) було внесено відповідні зміни, якими було передбачено можливість застосування даного порядку виробниками теплової енергії з альтернативних видів палива, а саме 11.10.2017 р. Кабінетом Міністрів України було внесено зміни у п. 3 ст. 2 Порядку, а саме: виключено слова "та установками, що використовують нетрадиційні або відновлювані джерела енергії".

З урахуванням даних змін тарифи на теплову енергію, що виробляється з альтернативних видів палива можуть встановлюватись одним із способів на вибір суб`єкта господарювання.

Згідно п. 1, п. 2 Порядку №869 визначено механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Порядок застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб`єктів природних монополій, а також для суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у п. 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб`єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Так, згідно Звернення позивача від 25.01.2019 р. № 5 до Голови Ужгородської міської ради щодо погодження тарифу на теплову енергію, позивач зазначив, що не може надавати послуги теплопостачання за тарифом у розмірі 90% від середньозваженого тарифу, що формується від "пільгової" ціни природного газу для теплопостачальних підприємств. Причиною цього слугує зростання розміру мінімальної заробітної плати, дорожчання електроенергії та паливної гранули, саме тому чинний станом на 25.01.2019 р. тариф на теплову енергію є економічно необґрунтованим і збитковим для ТОВ "Енергозбереження Закарпаття" (а.с. 24).

У Доповідній записці В.о. начальника управління економічного розвитку міста Ужгородської міської ради від 07.03.2019 р. зазначено, що існує "неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, та їхнє протиріччя з одного й того ж самого предмету регулювання, так як тариф передбачений /визначений для позивача, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", фактично перевищує собівартість теплової енергії і не забезпечує рентабельність суб`єкта господарювання і його встановлення суперечить ч. 15 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" в частині заборони встановлення тарифів на теплову енергію нижче розміру економічно обґрунтованих витрат на її виробництво, транспортування та постачання.

Однак, суд зазначає, що законодавець розширивши сферу застосування "Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води", затвердженого Постановою від 1 червня 2011 р. № 869 - врегулював дане питання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було додержано процедуру оформлення Розрахунку тарифу відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води .

Так, керуючись частинами 10-38, 49-87, 102-103 Порядку №869 - позивач надав детальний опис та підрахунок усіх вартісних складових з метою встановлення тарифу на теплову енергію (а.с. 13-21), тому "розгляд доповідної записки в.о. начальника управління економічного розвитку міста..." та "необхідність отримання роз`яснень стосовно застосування чинних нормативно-правових актів при встановленні тарифу на теплову енергію для ТОВ Енергозбереження Закарпаття не є обґрунтованою підставою для зупинення дії Рішення Виконавчого комітету.

Враховуючи вище викладене, оскаржуване Розпорядження міського голови порушує норми ст. 20 Закону України Про теплопостачання та Порядку № 869.

Відповідно до ч. 7, ч. 8, ч. 9 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання" зазначено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством; щоквартальне оприлюднення встановлених для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), а також перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

Згідно положень ст. 2, ст. 6, ст. 10 та ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду відповідної територіальної одиниці та є правомочною розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до її відання.

Відповідно до ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчі органи рад - органи (виконавчі комітети, відділи, управління тощо), які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються міськими радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами і є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Тобто, виконавчий комітет відповідної міської ради є її структурною одиницею.

Відповідно до п. 2. ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів міської ради належить: встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Згідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову .

Суд констатує, що відповідачем не було подано до суду відзив на позов та не надано доказів поважності причин неподання такого. Відтак, відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України неподання відповідачем - суб`єктом владних повноважень без поважних причин відзиву на позов суд розцінює, як визнання позову.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Закарпаття" (м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16А, офіс 7, код ЄДРПОУ 40603432) до Ужгородської міської ради (м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 33868924) про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови "Про зупинення дії рішення виконкому від 05.02.19 №22 "Про тарифи на теплопостачання для ТОВ "Енергозбереження Закарпаття" від 07.03.2019 р. №116.

3. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 12.07.2019 року.