Рішення

від 04.07.2019 по справі 813/253/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/253/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Гавриляк Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів (далі - ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів ) до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної податкової перевірки, оформленої актом № 44/12-00 від 14.12.2016 року та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003271100 та № 0003281100 від 20.12.2016 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 року, в адміністративній справі №813/253/17 позов ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів задоволено повністю, а саме: визнано протиправними дії Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних №44/12-00 від 14.12.2016 року; -визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0003271100 від 20.12.2016 року; -визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0003281100 від 20.12.2016 року.

Не погодившись із висновками суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.

Так, постановою Верховного Суду від 16.11.2018 року було задоволено частково касаційну скаргу відповідача, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 року, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

10.12.2018 року справа була надіслана Верховним Судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 24.01.2019 року, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №813/253/17 передано на розгляд головуючому судді Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І.

28.01.2019 року суд ухвалою прийняв до розгляду адміністративну справу та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження.

07.05.2019 року суд ухвалив розгляд адміністративної справи №813/253/17 проводити за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 04.07.2019 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі висновків акта перевірки від 14.12.2016 року № 44/12-00 Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України. Зазначив, що на момент порушень позивачем строку реєстрації податкових накладних, що передують 01 січня 2016 року, слід застосовувати статтю 120-1 Податкового кодексу України в редакції, яка діяла на момент вчинення такого порушення. Вважає, що контролюючий орган до 01.01.2016 року не міг застосовувати штрафні санкції, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України, оскільки порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не існувало. Також звертає увагу, що відповідно до п. 200.10. ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган проводить камеральну перевірку протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, однак відповідачем проведено камеральну перевірку з істотним порушенням вказаного строку.

18.04.2019 року представник позивача подав до суду додаткові пояснення по суті спору в яких зазначив про порушення відповідачем вимог підпункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України щодо прийняття податкових повідомлень-рішень № 0003271100 та № 0003281100 від 20.12.2016 року, оскільки, акт перевірки складено 14.12.2016, а податкове повідомлення-рішення прийнято 20.12.2016. Зазначене позбавило можливості позивача скористатися своїм правом на подання заперечень на акт перевірки, і вказана обставина є самостійною і достатньою підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Також, позивач вказує, що незважаючи на те, що вказана обставина не була чітко зазначена як підстава позовних вимог, відповідно до ст. 244 КАС України, суд під час ухвалення рішення повинен вирішити чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, додаткових поясненнях до позовної заяви, додатково зазначив, що акт перевірки від 14.12.2016 та податкові повідомлення-рішення від 20.01.2017 позивач отримав в один день - 10.01.2017, у зв`язку з чим, товариство не погодившись із висновками податкового органу, змушено було в 10-денний строк подати позовну заяву, зазначене позбавило його права на подання заперечення на акт від 14.12.2016. На підтвердження цього, зазначив, що по іншій аналогічній справі № 813/204/18, позивачем подавалися заперечення на інший акт перевірки від 14.09.2017. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, в яких зазначено, що за наслідками проведення камеральної перевірки ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів 14.12.2016 року встановлено, що позивачем у листопаді та грудні 2015 року, січні-травні 2016 року податкові накладні зареєстровано з порушенням термінів їх реєстрації, передбачених п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України. Внаслідок чого, до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі, визначеному п. 120-1 ст.120 Податкового кодексу України, тому підстави для скасування податкових повідомлень - рішень № 0003271100 та № 0003281100 від 20.12.2016 року у суду відсутні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Зазначив, що по іншій аналогічній справі № 813/204/18 позивачу відмовлено в задоволенні позову. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, враховуючи вказівки надані Верховним Судом у Постанові від 16.11.2018, судом встановлено.

Буською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області правонаступником, якої є Головне управління ДФС у Львівській області, проведено камеральну перевірку ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів , за результатами якої складено акт від 14.12.2016 року № 44/12-00 Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних згідно з яким встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних у жовтні-грудні 2015 року та січні-листопаді 2016 року

На підставі акта від 14.12.2016 № 44/12-00 Буською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003271100 від 20.12.2016, яким застосовано штраф на загальну суму 474 264,57 грн. та повідомлення-рішення №0003281100 від 20.12.2016, яким застосовано штраф на загальну суму 871 214,25 грн.

Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 скасовуючи постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції зазначив, про необхідність дослідження факту порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкових накладних за період 2015-2016 років, і надання даним обставинам оцінки, не зважаючи на те, що позивачем даний факт не заперечується, а висновки акту перевірки не спростовувались.

На виконання вказаних вимог Верховного Суду, судом встановлено, що позивачем були порушені терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних у жовтні-грудні 2015 року та січні-листопаді 2016 року.

Зокрема, позивачем реєструвалися в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні з порушенням строків від 15 до 136 календарних днів; періоди за які встановлено порушення строків реєстрації податкових накладних: жовтень, листопад, грудень 2015 року та січень, лютий, березень, квітень, травень 2016 року; штрафні санкції, які були застосовані до позивача за порушення строків реєстрації: в розмірі 10 відсотків від суми податкових накладних за порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів - 294 319,11 грн., в розмірі 20 відсотків від суми податкових накладних за порушення терміну реєстрації від16 до 30 календарних днів - 293 535,53 грн., в розмірі 30 відсотків від суми податкових накладних за порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів - 622 621,18 грн., в розмірі 40 відсотків від суми податкових накладних за порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів - 135 000. Всього - 1 345 475, 82 грн.

Зазначені обставини встановлені судом на підставі даних зазначених в акті перевірки від 14.12.2016 № 44/12-00 Буською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області.

Крім цього, Верховний Суд в постанові від 16.11.2018 вказав, що скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення з підстав порушення строку його прийняття (оскільки акт перевірки складено 14.12.2016, а податкове повідомлення-рішення прийнято 20.12.2016), суди зазначили що позивач позбавлений був можливості подати заперечення, що є порушенням вимог підпункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. Разом з тим, такі висновки суду є припущенням без належного обґрунтування та дослідження доказів щодо направлення та вручення акта перевірки, направлення заперечень тощо. Більш того, така підстава позову взагалі не визначалась позивачем.

У зв`язку із вищевикладеним, судом встановлено, що акт від 14.12.2016 № 44/12-00 про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та податкові повідомлення-рішення від 20.12.2016 № 0003281100 та від 20.12.2016 № 0003271100, які складені Буською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області, отримані засобами поштового зв`язку Позивачем - 10 січня 2017 року.

Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами: довідкою позивача від 10.06.2019 № 10/06-1, поштовими конвертами про відправлення акту та податкових повідомлень рішень, копією сторінок журналу вхідної кореспонденції позивача за 2016-2017 рр., а також, поштовими повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.01.2017.

Таким чином, акт від 14.12.2016 № 44/12-00 та податкові повідомлення-рішення від 20.12.2016 № 0003281100 та від 20.12.2016 № 0003271100, отримані позивачем в один день - 10 січня 2017 року.

Також, судом встановлено, що 14.09.2017 начальником відділу адміністрування та контролю за відшкодуванням ПДВ, камеральних перевірок податкової звітності платників території обслуговування Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Львівській області на підставі п.п. 19№ 1.1, 19№ 1.2 п. 19№.1 ст. 19№ , п.п.20.1.4 п.20.1ст.20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку п.п.75.1.1п.75.1ст.75 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів з питань порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10ст.201 Податкового кодексу України, за результатами якої складено акт №80/13-01-12-81/00952060 від14.09.2017.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН із кількістю днів затримки до 15 календарних днів на суму ПДВ 76010,55грн., від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 8854,48грн., від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 4620,20грн., від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 435875грн.

22.09.2017 ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів направило на адресу Головного управління ДФС у Львівській області заперечення на акт перевірки, яке було залишено без задоволення, згідно з відповіддю ГУДФУ у Львівській області від 05.10.2017 №16405/10/13-01-12-81.

Зазначені обставини підтверджуються актом перевірки Головного управління ДФС у Львівській області №80/13-01-12-81/00952060 від 14.09.2017, запереченням ПАТ Красненський КХП на акт перевірки від 14.09.2017, відповіддю Головного управління ДФС у Львівській області від 05.10.2017 про надання відповіді на заперечення.

При вирішенні питання щодо застосування норм матеріального права до спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, згідно з пунктом120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, сам факт порушення позивачем податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем за період 2015-2016 року, спірним є питання звільнення позивачем від відповідальності з підстав, наведених у рішенні суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час проведення перевірки відповідачем) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, об`єктом камеральної перевірки за положеннями цієї норми є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Аналізуючи дані цього реєстру у ході проведення камеральної перевірки Головного управління ДФС у Львівській області встановило порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за 2015-2016 рр., що і стало підставою для накладення штрафу.

Таким чином, з врахуванням висновків і вказівок Верховного Суду у даній справі, суд приходить до переконання, що камеральна перевірка відповідача оформлена актом від № 44/12-00 від 14.12.2016 року проведена відповідно до норм ПК України, а вимога позивача про визнання протиправними дій щодо проведення зазначеної камеральної податкової перевірки є необґрунтованою.

Що стосується вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003271100 та № 0003281100 від 20.12.2016 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, те чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, та чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається із матеріалів справи акт перевірки складено Відповідачем 14.12.2016, спірні податкові повідомлення-рішення прийнято 20.12.2016, тоді як копію самого акта від 14.12.2016 разом з податковими повідомленнями рішеннями від 2012.2016 позивач отримав 10.01.2017,тобто з порушенням строку та умов, визначених п. 86.8. ст. 86 Податковим кодексом України.

Отже, оцінивши надані сторонами докази, а саме: довідку позивача від 10.06.2019 № 10/06-1, поштові конверти про відправлення акту та податкових повідомлень-рішень, сторінки журналу вхідної кореспонденції позивача за 2016-2017 рр., поштові повідомлення про вручення поштового відправлення 10.01.2017, акт перевірки ГУ ДФС у Львівській області №80/13-01-12-81/00952060 від 14.09.2017, заперечення ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів на акт перевірки від 14.09.2017, відповіддю Головного управління ДФС у Львівській області від 05.10.2017 про надання відповіді на заперечення, якими встановлено, що акт і податкові повідомлення рішення отримані Позивачем в один день - 10 січня 2017 року, а в іншій справі позивач подавав заперечення на такий же акт перевірки, тільки за інші періоди, суд приходить до переконання, що право позивача на подання заперечень на акт перевірки від 14.12.2016 за результати якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.12.2016 було порушено, останній був позбавлений права подати відповідні заперечення згідно з вимогами п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи норми п.2 ч.1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до переконання, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 20.12.2016 № 0003281100 та від 20.12.2016 № 0003271100 є протиправними та підлягають скасуванню.

Зазначене відповідає висновкам викладених у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 № 826/3576/15 (пров. № К/9901/9009/18).

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, зазначено, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Положення ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, з врахуванням вимог чинного податкового законодавства України, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не дотримався принципу верховенства права та передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.14, 72-77,139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної податкової перевірки, оформленої актом № 44/12-00 від 14.12.2016 року та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003271100 та № 0003281100 від 20.12.2016 року задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Буської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області правонаступником якої є Головне управління ДФС у Львівській області № 0003271100 та № 0003281100 від 20.12.2016 року.

У задоволенні позовної вимоги ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної податкової перевірки, оформленої актом № 44/12-00 від 14.12.2016 року відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПАТ Красненський комбінат хлібопродуктів (80560, Львівська область, смт. Красне, вул. Залізнична, 18 код ЄДРПОУ 00952060) судовий збір в сумі 20 182,14 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 12 липня 2019 року.