Постанова

від 10.07.2019 по справі 361/3143/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 361/3143/18

Номер провадження 22-ц/824/7370/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Саліхова В.В., Андрієнко А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Якушко Т.А.,

вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року, ухвалене під головуванням судді Василишина В.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови правління Садівничого товариства Прогрес ОСОБА_3, Садівничого товариства Прогрес , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Гоголівська сільська рада Броварського району Київської області, про відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням судового рішення, зобов`язання негайно виконати судове рішення про підключення садової ділянки до електропостачання,

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Голови правління Садівничого товариства Прогрес ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Садівниче товариство Прогрес , Гоголівська сільська рада Броварського району Київської області, про стягнення з відповідача на користь позивача коштів у розмірі 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, зобов`язання відповідача негайно виконати судове рішення про підключення садової ділянки до електропостачання.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить позивачу на праві приватної власності 18 серпня 2016 року було від`єднано від електропостачання Головою правління СТ Прогрес ОСОБА_3 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, яке набрало законної сили, дії Голови правління СТ Прогрес ОСОБА_3 визнано неправомірними та зобов`язано останню підключити до електропостачання земельну ділянку, що належить позивачу. Дане рішення в добровільному порядку виконано не було, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби управління юстиції м. Бровари з виконавчим листом від 12 березня 2018 року.

Державний виконавець здійснив всі процесуальні дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження", однак боржник все одно не приступила до виконання рішення суду.

Не виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року завдало позивачу моральних страждань, порушило усталений порядок його життя та спричинило фізичні незручності, що полягають у неможливості опалювати будинок, який знаходиться на земельній ділянці, здійснювати полив врожаю і взагалі користувавсь будь-якими електричними пристроями.

Крім того, відсутність електропостачання і, як наслідок, гідних умов життя, призводить до виникнення конфліктних ситуацій в сім`ї, стресів та нервових зривів.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2018 року (занесеною до протоколу судового засідання) залучено у якості співвідповідача третю особу - СТ Прогрес .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 грудня 2018 року (занесеною до протоколу судового засідання) прийнято заяву про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з Голови Правління Прогрес ОСОБА_3 кошти у розмірі 200 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року (а.с.185-191) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнуто на користь останнього з Садівничого товариства Прогрес 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року у цивільній справі №361/1308/17 (провадження №2/361/1383/17). У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Садівничого товариства Прогрес на користь держави судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 05 квітня 2019 року подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року, стягнути з СТ Прогрес на його користь 200 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду.

Апеляційну скаргу обґрунтовував, зокрема, тим, що суд першої інстанції невірно тлумачить рішення суду від 07 грудня 2017 року, а саме: помилково визнав, що вказане рішення повинна виконати лише голова правління Рокоман Г .І. , що по суті є втручанням у справи юридичної особи.

У ході розгляду справи суд першої інстанції самоправно та незаконно призначив представником юридичної особи СТ Прогрес голову правління СТ Прогрес - Рокоман Г .І.

Скаржник зазначає, що на виконання рішення суду від 07 грудня 2017 року був складений акт про підключення садової ділянки ОСОБА_1 до електропостачання, однак ОСОБА_3 , як представник СТ Прогрес , відмовилась візувати даний акт. Скаржник розцінює такі дії як акт невиконання рішення суду.

Позивач все ще не може користуватись послугами електрозабезпечення, оскільки не зафіксовано початкових показників лічильників. Крім того, останній вважає, що підключення без згоди загальних зборів членів СТ Прогрес у подальшому може бути визнано незаконним.

У судовому засіданні позивач неодноразово наголошував на тому, що основним в моральній шкоді він вважає не стільки шкоду відносно життєвих незручностей та с/г виробництва, а те, що не виконуються закони України, а порушники залишаються без притягнення до відповідальності.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду, зупинено дію рішення, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 червня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ній.

Відповідач Голова правління СТ Прогрес ОСОБА_3 , яка є представником СТ Прогрес відповідно до положень Статуту, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Представник третьої особи Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення, у зв`язку з чим колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливе розглядати справу за відсутності представника останньої.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено в ході судового розгляду, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року (яке набрало законної сили) позов задоволено. Визнано неправомірними дії Голови правління СТ Прогрес ОСОБА_3 щодо від`єднання 18 серпня 2016 року від електромережі садової ділянки АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 Зобов`язано Голову правління СТ Прогрес ОСОБА_3 підключити до електропостачання садову ділянку АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с.6 -8).

Постановою головного державного виконавця Броварського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 14 березня 2018 року відкрито виконавче провадження № 55967456 з виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області № 361/1308/17, виданого 12 березня 2018 року (а.с.12).

Постановою головного державного виконавця Броварського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 11 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № 55967456 накладено на боржника - Голову правління СТ Прогрес ОСОБА_3 штраф у розмірі 1700 грн. за невиконання судового рішення (а.с.15).

Постановою головного державного виконавця Броварського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 25 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № 55967456 накладено штраф на боржника - Голову правління СТ Прогрес ОСОБА_3 у розмірі 3400 грн. за невиконання судового рішення (а.с.17).

04 травня 2018 року головним державним виконавцем Броварського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області направлено до Броварського відділу поліції ГУНП в Київській області повідомлення, погоджене із начальником Броварського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області, про вчинення кримінального правопорушення, у якому було поставлене питання щодо притягнення голови правління СТ Прогрес ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України (а.с. 9).

Постановою головного державного виконавця Броварського міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області від 10 травня 2018 року закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області № 361/1308/17, виданого 12 березня 2018 року (а.с.118).

Судом першої інстанції встановлено, що 13 грудня 2018 року земельна ділянка, що належить позивачу, була підключена до електропостачання.

Як вбачається із копії акту від 13 грудня 2018 року, складеного позивачем, 13 грудня 2018 року о 12 год. 20 хв. відбулося підключення садової ділянки до електромережі. На акті відсутній підпис голови правління СТ Прогрес ОСОБА_3 (а.с. 164).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у судовому порядку не можуть вирішуватись вимоги щодо зобов`язання боржників здійснити виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Разом з тим, ОСОБА_1 завдано душевних страждань у зв`язку з невиконанням рішення суду, що призвело до неможливості використання земельної ділянки в повній мірі через відсутність електропостачання, а тому позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обовязковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Законупідлягають примусовому виконанню .

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року, яке набрало законної сили, не було виконано в установленому законом порядку.

Разом з тим відповідно до приписів чинного законодавства, нагляд за виконанням судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, належить виключно до компетенції державного виконавця. А тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку стосовно неможливості вирішення у судовому порядку вимог щодо зобов`язання боржника здійснити виконання судового рішення, яке набрало законної сили, та відповідно щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині негайного зобов`язання відповідача виконати судове рішення.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є завдання моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інт ересів може бути, зокрема, в ідшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктами 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Невиконання рішення суду, яким визнано неправомірними дії ОСОБА_3 та зобов`язано останню підключити до електропостачання земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , призвело до порушення прав позивача та завдало йому моральних страждань, що полягали в неможливості користування земельної ділянкою та будинком, який на ній розташований, належним чином, що в решті-решт порушило права ОСОБА_1 як власника даної земельної ділянки.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у Голови правління СТ Переможець ОСОБА_3 повноважень на представлення інтересів Товариства повністю спростовуються матеріалами справи, оскільки, як вбачається з п. 4.5.2 Статуту СТ "Прогрес" Голова правління представляє Товариство у відповідних органах виконавчої влади, судах, інших установах та організаціях.

Крім того, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що підключення до електропостачання в подальшому може бути визнано незаконним не впливає на обґрунтованість рішення суду, оскільки суд захищає лише порушене право.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, враховуючи, що рішення суду не оскаржувалось стороною відповідачів, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 11 липня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.М. Вербова

Судді: В.В. Саліхов

А. М. Андрієнко