Постанова

від 08.07.2019 по справі 812/1749/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року справа №812/1749/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Сіваченка І.В., за участю секретаря судового засідання - Токаревої А.Г., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката - Кривошея О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 812/1749/18 (головуючий суддя І інстанції - Чиркін С.М.), складене у повному обсязі 22 березня 2019 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області про поновлення на посаді, визнання наказу від 23 березня 2018 року № 11/к незаконним, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області про:

- поновлення позивача на посаді керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області 27 квітня 2018 року, визнавши наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 23 березня 2018 року № 11/к про звільнення незаконним;

- стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 квітня 2018 року по день розгляду справи;

- стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.;

- стягнення зі Сватівського районного суду Луганської області в особі голови суду Юрченко С ОСОБА_2 О. моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. (а.с. 4-6 т.1).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 812/1749/18 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 23 березня 2018 року № 11/к про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області з 27 квітня 2018 року. Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 квітня 2018 року по 12 березня 2019 року в сумі 166185, 11 грн., з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено (а.с. 135-140 т.2).

Додатковим рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року у справі № 812/1749/18 встановлено, що рішення суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на її користь заробітної плати за один місяць вимушеного прогулу в розмірі 15 316,60 грн. підлягає негайному виконанню (а.с. 146-147 т.2).

Не погодившись із судовим рішенням, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення в частині стягнення з управління середнього заробітку, ухвалити нове рішення в цій частині, а саме: стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 квітня 2018 року по 12 березня 219 року в сумі 166 185,11 грн., з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, з рахунка Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь судів та працівників апаратів судів у порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03 серпня 2011 року № 845, шляхом пред`явлення виконавчого листа до Державної казначейської служби України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що рішення має бути виконано лише в вищезазначений спосіб, а суд першої інстанції не взяв доводи щодо його виконання до уваги (а.с. 156-160 т. 2).

Крім того, не погодившись із судовим рішенням, Сватівський районний суд Луганської області подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати судове рішення в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача, поновлення її на посаді та стягнення середнього заробітку.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінку рішенню зборів суддів від 23 червня 2018 року № 4, яким уточнено зміст протоколу рішення зборів судів від 19 березня 2018 року № 2 в частині вирішення третього питання порядку денного зборів удів щодо висловлення недовіри керівнику апарату суду без зміни його суті, а саме, вказано, що за результатами таємного голосування було вирішено висловити недовіру позивачу.

Рішення зборів судів від 23 червня 2018 року не оскаржено в судовому порядку, йому не надавалась оцінка суду у справі № 812/715/18.

Зазначив, що жодним нормативно-правовим документом не визначено вимоги до форми викладення рішення зборів суддів та його зміст (а.с. 185-190 т. 2).

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

02 та 04 липня 2019 року до канцелярії суду надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, наполягали на тому, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та її представника, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 11 лютого 2004 року працює в Сватівському районному суді Луганської області на посадах державної служби, про що свідчить інформація, зазначена в трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 11 лютого 2004 року (а.с. 28-29 т.1).

Згідно із інформацією, зазначеною в трудовій книжці, наказом територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 31 травня 2012 року № 56/к «Про призначення ОСОБА_1 » її призначено на посаду керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області з 31 травня 2012 року (а.с. 29 т.1).

23 березня 2018 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області видано наказ № 11/к про звільнення ОСОБА_1 , у якому із посиланням на вимоги до п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, ч. 4 ст. 154, ч. 3 та ч. 4 ст. 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , підпункту 7.4 п. 7 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України звільнено керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області ОСОБА_3 Оксану ОСОБА_4 із займаної посади, у зв`язку з висловленням їй недовіри зборами суддів Сватівського районного суду Луганської області.

Позивача звільнено з врахуванням її перебування на лікуванні, останнім робочим днем зазначено день виходу її після лікування (а.с. 39 т.1)

Як підстави звільнення у наказі зазначено посилання на протокол зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області від 19 березня 2018 року № 2, рішення зборів суддів Сватівського районного суду від 19 березня 2018 року № 1, погодження голови Сватівського районного суду Луганської області від 22 березня 2018 року № 1/296/2018, довідка поліклінічного відділення установи «Сватівська центральна районна лікарня» від 23 березня 2018 року № 93.

Спірним питання даної справи є правомірність звільнення позивача.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню з поновленням позивача на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з наступних підстав.

Згідно із п. 9 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є у тому числі підстави, передбачені іншими законами. Таким чином, в контексті предмету спору КЗпП України не визначає підстав та порядку звільнення керівника апарату місцевого суду, є лише відсилочною нормою до інших підстав передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 154 Закону України Про статус та судоустрій суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 150 Закону № 1402 керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.

Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України.

Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України Про державну службу .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про державну службу посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби, зокрема, категорія Б - посади: керівників апаратів апеляційних та місцевих судів, керівників структурних підрозділів апаратів судів, їх заступників.

Таким чином, керівник апарату суду є державним службовцем категорії Б .

Статтею 87 Закону України Про державну службу не передбачено як підставу звільнення висловлення недовіри зборами суддів відповідного суду.

Згідно з вимогами пункту 4 статті 5 цього Закону, особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя визначаються законодавством про судоустрій і статус суддів.

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що статті 154, 155 Закону № 1402 є спеціальними нормами, які визначають підстави звільнення керівника апарату, та передбачають право Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області звільнити позивача у разі висловлення недовіри зборами відповідного суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 127 Закону № 1402, та з урахуванням предмету спору, організаційними формами суддівського самоврядування є у тому числі збори суддів, суддівське самоврядування в Україні здійснюється через збори суддів місцевого суду.

Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом (ч. 3 ст. 127 Закону № 1402).

Статтею 128 Закону № 1402 серед іншого визначено, що збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів цього суду. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду. Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.

Таким чином, підставою для звільнення в даному випадку має бути прийняте у встановленому порядку та належним чином оформлене рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату.

21 червня 2018 року Луганським окружним адміністративним судом розглянуто справу № 812/715/18 за позовом ОСОБА_1 до Сватівського районного суду Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення зборів суддів від 19 березня 2018 року № 1 (а.с. 194-205 т. 1).

Рішенням у справі № 812/715/18, залишеним без змін судом апеляційної інстанції (а.с. 39-46 т.2), відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення зборів суддів від 19 березня 2018 року № 1 (а.с. 194-205 т.1).

У рішенні по справі № 812/715/18 надана оцінка протоколу та рішенню зборів суддів № 1 та № 2 та зазначено, що зборами суддів Сватівського районного суду Луганської області рішення про висловлення недовіри керівнику апарату суду Коломієць О.Г. не було прийнято (а.с. 204 т.1).

Відтак, у зв`язку із відсутністю рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату у Сватівського районного суду Луганської області не було підстав направляти протокол зборів суддів від 19 березня 2018 року № 2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області для вирішення питання щодо звільнення з посади керівника апарату Сватівського районного суду Луганської області Коломієць О.Г. в порядку, встановленому ч. 3 ст. 149 Закону України Про судоустрій і статус суддів , з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та Закону України Про державну службу .

Приймаючи до уваги обставини, встановлені у рішенні по справі № 812/715/18, за відсутності рішення зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області про висловлення недовіри позивачу у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області не було підстав видавати наказ № 11/к.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта Сватівського районного суду Луганської області, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, на наявність рішення зборів суддів від 23 червня 2018 року № 4, яким уточнено зміст протоколу рішення зборів судів від 19 березня 2018 року № 2 в частині вирішення третього питання порядку денного зборів суддів щодо висловлення недовіри керівнику апарату суду без зміни його суті, а саме, вказано, що за результатами таємного голосування було вирішено висловити недовіру позивачу,- з наступних підстав.

Як встановлено в судах першої та апеляційної інстанції ,підставою для прийняття наказу про звільнення було лише рішення зборів судів від 19 березня 2018 року № 2( без внесення змін до протоколу) на підставі якого приймався спірний наказ про звільнення позивача від 23 березня 2018 року та саме рішення по справі № 812/715/18 Луганським окружним адміністративним судом приймалось 21 червня 2018 року , тобто до часу прийняття таких змін( 23.06.2018 року), дія яких розповсюджується на період після прийняття таких змін в Положення про збори суддів Сватівського районного суду від 23.06.2015 року, відповідно до яких можливо виправлення допущених описок, помилок чи внесення уточнень до Протоколу чи Рішення зборів суддів Сватівського районного суду Луганської області. Доводи апелянта, про можливість розповсюдження таких змін до попереднього періоду є незмістовним та апеляційною інстанцією відхиляються.

Щодо доводів зазначеного апелянта на відсутність компетенції суду адміністративної юрисдикції в розгляді позовних вимог про оскарження рішень зборів суддів , правова позиція яка висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Луганського окружного адміністративного суду 21 червня 2018 року у справі № 812/715/18 залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року,- є чинним на даний час.

Окрім того, як вже зазначалось раніше, судом встановлені обставини щодо відсутності рішення зборів суддів про висловлення недовіри керівнику апарату у Сватівському районному суді Луганської області, тому судом першої інстанції правомірно не надавався аналіз підстав та порядку проведення зборів суддів , прийняття на них рішень.

Рішення суду першої інстанції в частині нарахування суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу не оскаржено.

Щодо доводів територіального управління, зазначених в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відтак, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області просило суд скасувати рішення в частині стягнення з управління середнього заробітку, ухвалити нове рішення в цій частині, а саме: стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27 квітня 2018 року по 12 березня 219 року в сумі 166 185,11 грн., з відповідними відрахуваннями установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, з рахунка Державної судової адміністрації України за бюджетною програмою КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь судів та працівників апаратів судів у порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень та постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників від 03 серпня 2011 року № 845, шляхом пред`явлення виконавчого листа до Державної казначейської служби України.

Фактично, апелянт просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає такі вимоги необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України (яка регламентує зміст постанови суду апеляційної інстанції) в резолютивній частини постанови зазначаються:

а) висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги і позовних вимог;

б) нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення;

в) розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

г) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;

ґ) встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Відтак, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженням встановлювати спосіб та порядок виконання судового рішення при розгляді апеляційної скарги.

При цьому, відповідно до положень ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України у суду наявне право на встановлення порядку виконання рішення, однак це не є його обов`язком.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі незрозумілості рішення суду першої інстанції або необхідності зміни порядку виконання судового рішення, відповідач має право на звернення до суду із відповідною заявою в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, апелянт просить змінити порядок виконання судового рішення шляхом подання виконавчого листа до Державної казначейської служби України, яка не була залучена до участі у справі, що є неприпустимим, з огляду на вимоги процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та інших доводів апелянтами не наведено.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Сватівського районного суду Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 812/1749/18 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 812/1749/18 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 08 липня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 липня 2019 року.

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Сіваченко

І.В. Геращенко