Постанова

від 20.06.2019 по справі 280/5162/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/5162/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року

у справі №280/5162/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-1 ЗАПОРОЖСКИЙ КОКСОХИМРЕМОНТ"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2018р. №0018511401,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СМУ-1 ЗАПОРОЖСКИЙ КОКСОХИМРЕМОНТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.11.2018 №0018511401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 203845,50 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 135897,00 грн. та 67948,50 грн. за штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки позивача контролюючому органу надавались всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ Будпром -Інвест , проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Позивач вказує на те, що контрагент з яким позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду зареєстрований як платник податку на додану вартість та жодних сумнівів щодо можливості виконання вказаним підприємством господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 р. у справі № 280/5162/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМУ-1 ЗАПОРОЖСКИЙ КОКСОХИМРЕМОНТ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2018р. №0018511401 - задоволено.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про протиправне формування податкового кредиту позивачем по господарським відносинам з ТОВ Будпром-Інвест , що слугувало підставою для прийняття спірного рішення про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість.

Як досліджено судом, спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ Будпром-Інвест з приводу виконання угоди постачання запчастин для електровозу. На підставі дослідження наданих сторонами по справі документів, суд дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи в повному обсягу підтверджують всі етапи по ланцюгу постачання придбаного товару до його кінцевого використання у власній господарській діяльності позивача. Зазначене на думку суду першої інстанції свідчить про обґрунтованість формування податкового кредиту за даною операцією. Викладене обумовило прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 р. у справі № 280/5162/18, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не взяв до уваги доводи відповідача щодо відсутності доказів придбання поставленого позивачу товару його контрагентом. Крім того, судом не досліджено інформації контролюючого органу щодо віднесення контрагента позивача до так званих конвертаційних центрів створених з метою надання підприємствам реального сектору економіки незаконних послуг з формування технічного податкового кредиту, а також інформації щодо кримінальних проваджень стосовно ТОВ Будпром-Інвест .

Представниками сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції надані пояснення по суті спірних питань даної справи. Представник заявника апеляційної скарги наголошувала на підставах задоволення скарги та зазначила, що кількість працюючих на підприємстві контрагента позивача не є , на думку податкового органу, достатньою для реалізації виконання договору, укладеного ТОВ Будпром-Інвест з позивачем, також контрагент позивача фігурує у кримінальних провадженнях , що ставить під сумнів по твердженню контролюючого органу наявність угод контрагента з позивачем. Виходячи з зазначеної правової позиції, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача доводи апеляційної скарги спростував наявністю первинної документації на підтвердження реальності укладеного з контрагентом ТОВ Будпром-Інвест договору, також зазначено про безпідставне посилання податкового органу на відсутність підприємства контрагента позивача за юридичною адресою, оскільки незнаходження посадових осіб підприємства в момент виїзду податківців за юридичною адресою, не може свідчити про відсутність підприємства за вказаною адресою взагалі. Крім того представник позивача спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності матеріальних ресурсів ТОВ Будпром-Інвест , та зазначає, що основні та транспортні засоби можуть знаходитись у підприємства в оренді, таку можливість податковий орган не розглядав, та не перевіряв. Стосовно тверджень відповідача про отримання податкової вигоди у вигляді формування податкового кредиту, представник підприємства зазначає, що звичаї ділового обороту, діюче законодавство України не зобов`язує платника податку перевіряти контрагентів , а також джерела закупівлі ним матеріалів . Запчастини були отримані позивачем , первинні документи оформлені належним чином, що в свою чергу дає право позивачу на отримання податкового кредиту. З огляду на викладене, представник позивача просить залишити без змін рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, у період з 22.10.2018 по 26.10.2018 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства - позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ Будпром-Інвест (код ЄДРПОУ 40398780), за результатами якої складено Акт перевірки від 02.11.2018 №665/08-01-14-01/36247157.

В Акті перевірки від 02.11.2018 №665/08-01-14-01/36247157 зафіксовано виявлені перевіркою порушення вимог податкового законодавства допущені позивачем, а саме: порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 135897,00 грн., в т.ч. за березень 2018 року в сумі 135897,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2018 №0018511408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 203845,50 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 135897,00 грн. та 67948,50 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів доходить наступних висновків:

Так, згідно до пояснень представника позивача, що підтверджені матеріалами справи, спірна сума податкового кредиту сформована Товариством за наслідком виконання угоди постачання, укладеної з ТОВ Будпром-Інвест .

Взаємовідносини позивача та контрагента ТОВ Будпром-Інвест (постачальник) виникли на підставі укладеного 12 березня 2018 року договору № 1 між ТОВ СМУ-1 ЗКХР (покупець) та ТОВ Будпром-Інвест (постачальник), відповідно умов якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець - прийняти та оплатити матеріально-технічні ресурси на умовах, передбачених даним Договором.

В рамках Договору №1 від 12.03.2018 сторонами узгоджено та підписано специфікації, а саме:

специфікація №1 від 12.03.2018 на придбання направляючої букса коксотушильного електровоза ЕК-14; кріплення направляючої ресорно-пружиної підвіски; кріплення зглажувальних дроселей; рама капота;

специфікація №2 від 14.03.2018 - пневмосистема відкривання закривання затворів коксотушильного електровоза ЕК-14;

специфікація №3 від 16.03.2018 - тормозна пневмосистема/ЕК-14/;

специфікація №4 від 19.03.2018 - блок керування ТП; ящик вводу ІР 54, 600х400х300мм; токозйомник ТКН-1000 1000А;

специфікація №5 від 21.03.2018 - смотровий люк ЕД-118; вікна кабіни машиніста; захист вікна; обмеження нижньої межі ЕД-188; воздухозбірник компресорів;

специфікація №6 від 22.03.2018 - шестерня мала; підшипник 8Н92417; підшипник 8Н32330М; змащувальний елемент накладки вісьового підшипника.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи службового легкового автомобіля. Також, на підтвердження наявності у позивача транспортних засобів до матеріалів справи надано Договори позички транспортного засобу та Акти прийому-передачі до договору позички транспортного засобу.

На підтвердження здійснення оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності до матеріалів адміністративної справи надано платіжні доручення.

Товар, який придбавався позивачем у ТОВ Будпром-Інвест , використовувався у господарській діяльності ТОВ СМУ-1 ЗКХР , а саме під час виконання умов договору підряду від 31.10.2017 №17/507 (капітальному ремонту електровозу ЕК-14.). На підтвердження виконання умов договору з ПрАТ ДКХЗ до матеріалів адміністративної справи надано локальні кошториси на капітальний ремонт електровоза коксосушильного, договірну вартість, податкові накладні, тощо.

Крім того, до матеріалів адміністративної справи для підтвердження товарів у власній господарській діяльності надано акти списання матеріалів, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення від ПрАТ ДКХЗ , тощо.

Контролюючий орган на підставі інформації про сумнівність контрагента позивача, відсутність доказів реальності угоди постачання через не підтвердження товарності операції по ланцюгу постачання, дійшов висновку про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за даними відносинами, оскільки не визнав належними надані докази щодо підтвердження реального характеру здійснення укладеної угоди з ТОВ Будпром-Інвест .

За результатами розгляду справи, оцінюючи доводи апеляційної скарги, судова колегія зазначає про відсутність підстав для її задоволення і зазначає:

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Матеріали справи містять докази, які свідчать що в рамках Договору №1 від 12.03.2018 сторонами узгоджено та підписано специфікації, а саме:

специфікація №1 від 12.03.2018 на придбання направляючої букса коксотушильного електровоза ЕК-14; кріплення направляючої ресорно-пружиної підвіски; кріплення зглажувальних дроселей; рама капота (а.с.45, т.1);

специфікація №2 від 14.03.2018 пневмосистема відкривання закривання затворів коксотушильного електровоза ЕК-14 (а.с.46, т.1);

специфікація №3 від 16.03.2018 тормозна пневмосистема/ЕК-14/ (а.с.47, т.1);

специфікація №4 від 19.03.2018 блок керування ТП; ящик вводу ІР 54, 600х400х300мм; токозйомник ТКН-1000 1000А (а.с.48, т.1);

специфікація №5 від 21.03.2018 смотровий люк ЕД-118; вікна кабіни машиніста; захист вікна; обмеження нижньої межі ЕД-188; воздухозбірник компресорів (а.с.49, т.1);

специфікація №6 від 22.03.2018 шестерня мала; підшипник 8Н92417; підшипник 8Н32330М; змащувальний елемент накладки вісьового підшипника (а.с.50, т.1).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи службового легкового автомобіля (а.с.51-89, т.1).

Також, на підтвердження наявності у позивача транспортних засобів до матеріалів справи надано Договори позички транспортного засобу та прийому-передачі до договору позички транспортного засобу (а.с.90-95, т.1).

На підтвердження здійснення оплати за поставлені товарно-матеріальні цінності до матеріалів адміністративної справи надано платіжні доручення (а.с.103-109, т.1).

Також під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що товар, який придбавався позивачем у ТОВ Будпром-Інвест , використовувався у господарській діяльності ТОВ СМУ-1 ЗКХР , а саме під час виконання умов договору підряду від 31.10.2017 №17/507.

Крім того судом встановлено, що 31.10.2017 між ПрАТ Дніпровський коксохімічний завод - Замовник та ТОВ СМУ-1 ЗКХР - Підрядник укладено договір підряду №17/507, відповідно до пункту 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт по капітальному ремонту електровозу ЕК-14 інв.№9009, об`єкта Замовника (а.с.110-117, т.1).

На підтвердження виконання умов договору з ПрАТ ДКХЗ до матеріалів адміністративної справи надано локальні кошториси на капітальний ремонт електровоза коксосушильного, договірну вартість, податкові накладні, тощо (а.с.118-220, т.1).

Крім того, до матеріалів адміністративної справи для підтвердження товарів у власній господарській діяльності надано акти списання матеріалів, акти приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення від ПрАТ ДКХЗ , тощо (а.с.78-189, т.2).

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Вищевказані первинні документи, реєстрація контрагента позивача ТОВ Будпром-Інвест , в единому реєстрі платників ПДВ, докази використання придбаних запчастин в подальшій господарській діяльності, спростовують висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України п.198.3, п. 198.2 ст.198 ПК України та об`єктивно свідчать про безпідставність прийнятого та оскарженого позивачем податкового повідомлення -рішення.

Стосовно доводів апеляційної скарги, судова колегія зазначає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень на виконання ст.77 КАС України, не надано достовірних, обґрунтованих доказів, які б надавали податковому органу доказові підстави прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Аргументи податкового органу щодо незнаходження контрагента позивача - ТОВ Будпром-Інвест , за місцем реєстрації спростовується тим, що запит про контрагента контролюючий орган направив в серпні 2018 року, взаємовідносини позивача з зазначеним підприємством відбувалися в березні 2018 року. З цього приводу слід зазначити, що 1 - відсутність підприємства за юридичною адресою не є підставою для визнання нереальною господарської операції; 2 - за період часу з березня по серпень 2018 року у ТОВ Будпром-Інвест могли відбутися зміни в діяльності, зміна адреси і інші обставини, які не досліджені і не вивчені контролюючим органом.

Аргументи податкового органу щодо відсутності достатньої кількості працюючих осіб, які б забезпечили реалізацію укладеного договору поставки позивача з ТОВ Будпром-Інвест , до яких суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки законодавство не визначає обов`язкової кількості осіб, які повинні працювати у платника податку та забезпечувати виконання тих чи інших угод, а також тому, що відповідачем не обґрунтовано що 1 особа, яка перебувала у штаті підприємства позивача на момент проведення господарської операції та 5 осіб, прийнятих на підприємство за цивільно -правовими договорами не були спроможні забезпечити виконання господарської операції позивача з ТОВ Будпром-Інвест .

Аргументи щодо фігурування зазначеного підприємства - контрагента позивача в кримінальних провадженнях , з огляду на вимоги чинного законодавства, не є беззаперечною підставою вважати таке підприємство неспроможним укладати та виконувати господарські договори. Без підтвердження з боку контролюючого органу причетності підприємства до злочинів, щодо яких здійснюється кримінальне провадження, зазначена обставина не є підставою для визнання операції поставки нереальною. Більш того матеріали справи не містять доказів того, що кримінальні провадження стосуються взаємовідносин ТОВ Будпром-Інвест з позивачем по справі.

Крім іншого , суд погоджується з правовою позицією позивача, стосовно того, що станом на момент постачання товарів за угодою № 1 від 12 березня 2018 року, у відповідності до ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів платник податку - продавець товарів зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована у відповідності до вимог чинного законодавства є для покупця таких товарів підставою для нарахування сум податку , що відносяться до податкового кредиту.

Суд апеляційної інстанції підтримує позицію щодо того, що усі податкові накладні, виписані ТОВ Будпром - інвест на адресу позивача були належним чином зареєстровані податковим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить що у органів ДФС не виникало підстав вважати контрагента позивача - ТОВ Будпром - інвест підприємством з ознаками ризикованого платника податків.

Беручи до уваги наведені вище обставини, норми чинного законодавства, суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати - ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій. Можливі порушення податкового та іншого законодавства суб`єктами господарювання, не можуть бути наслідком застосування фінансових санкцій до добросовісного платника.

Таким чином, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції в даній справі, судова колегія приходить до висновку, що в межах заявленої апеляційної скарги, з урахуванням матеріалів справи, доказів сторін, підстав для скасування рішення суду та застосування ст. 317 КАС України, з огляду на вищевикладене, не вбачається.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 р. у справі № 280/5162/18 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 р. у справі № 280/5162/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко