Постанова

від 04.07.2019 по справі 918/2025/14

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Справа № 918/2025/14

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

представники учасників справи:

позивача- Поліщук І.С.,

відповідача- не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Товариства з обмеже-ною відповідальністю СБН-Інтернешнл на рішення господарського суду Рівненської області від 26.01.2015р. у справі №918/2025/14 (суддя Андрійчук О.В.)

за позовом Рівненської міської ради м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю СБН-Інтернешнл м.Рівне

про внесення змін в договір оренди землі,-

У грудні 2014 року Рівненська міська рада (надалі в тексті - Міська рада) звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СБН-Інтернешнл (надалі в тексті - Товариство) про внесення змін в договір оренди землі від 28.09.2006р. №040658300278.(арк.справи 2-4).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.01.2015р. у справі №918/2025/14 позов задоволено частково. Обґрунтовуючи свій висновок суд першої інстанції зазначив, що роз-мір орендної плати Позивачем визначений на підставі затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не перевищує 3%, тобто встановлений на рівні мінімально допустимої межі. Зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для заінтересованої особи для ініціювання внесення змін до договору оренди землі і відповідну пропозицію Позивачем зроблено у відповідності з вимогами ст.188 ГК України, позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 28.09.2006р. судом визнаються обґрунтованими. Однак, вимога Позивача в частині зобо-в`язання Відповідача вносити орендну плату за новими ставками з 01.01.2014 року, є необґрунто-ваною з огляду на те, що неможливе врегулювання правовідносин сторін в минулому, а отже такі вимоги задоволенню не підлягають (арк.справи 42-45).

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строк на оскарження, оскільки він не був повідомлений про існування такого спору, скасувати рішення господарського суду Рівненсь-кої області від 26.01.2015р. у даній справі та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.(арк.справи 75-77).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Відповідач зазначає, що єдиний договір, який укладався з Міською радою - це договір від 23.08.2006р., а не від 28.09.2006р. №040658300278. Наголошує, що орендна плата виросла лише щодо орендованої ним земельної ділянки. Звертає увагу, що відпо-відно до іншого витягу із технічної документації №02-17/16 про нормативну грошову оцінку ста-ном на 01.01.2016р. - оцінка земельної ділянки складала 3 114 630 грн. 93 коп. вказує, що даний ви-тяг був чинний станом на 19.02.2016р. та є дійсним на період будівництва, а тому незрозуміло з яких причин Міська рада робить оцінку землі в період дійсності витягу з технічної документації. При цьому, у відповідача наявний розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №02-17/ 16-1.(арк.справи 76).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2019р. відкрито провадження за апеляційною скаргою Відповідача у справі №918/2025/14.(арк.справи 96).

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату від 04.07.2019р. у зв`язку із перебуванням судді Тимошенка О.М. у щорічній відпустці, за наслідками повторного автоматизованого розпо-ділу справи колегією суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., ухвалою від 04.07.2019р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження. (арк.справи 105-108).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 04.07.2019р. представник Позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав свої пояснення та просив залишити рішення су-ду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явку свого представника у призначене на 04.07.2019р. судове засі-дання.

З огляду на таке, колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК - днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місце-знаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За зміс-том пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невру-чення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. Як убачається зі статусу рекомендованого поштового відправлення на сайті Укрпошти за номером 3300102868166, за місцем виконання операції відді-ленням зв`язку 11.06.2018р. було здійснено невдалу спробу вручення цієї поштової кореспонденції адресату.

20.06.2018р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду повернуто пош-тове відправлення з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - інші причини: адресат не розшуканий .(арк.справи 101).

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК - виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця прожи-вання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про по-відомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної елект-ронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаєть-ся врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знахо-диться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з поси-ланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2018р. було оприлюд-нено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.06.2019р. ( http://www.reyestr.court.gov.ua/ Review/82292595), а тому скаржник міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Врхаховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолют-ним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на дос-туп до суду за свою природою потребує регулювання державною. Отже, кожна держава встанов-лює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не до-пустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі Пелевін проти України ).

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Відтак, Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши ма-теріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Рівненська міська рада-орендодавець та ТзОВ СБН-Ін-тернешнл -орендар укладено договір оренди землі від 23.08.2008р. (надалі в тексті - Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8 375 м 2 , яка знаходиться в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 (арк.справи 8-9).

Договір укладено на 49 років (п.7 Договору). Після закінчення строку договору оренди має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.п. 4, 8, 9 Договору, з урахуванням змін, внесених додатковим договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.07.2008р., зареєстрованим в Управлін-ні земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради 29.07.2008р. №616, за орен-ду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату виключно у грошовій формі. Нормативна грошова земельної ділянки становить 1 269 964 грн. 72 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №03-20/396-1 виконаний Управлінням земельних ресурсів у м.Рівному Рівненської області станом на 01.01.2008р. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 38 098 грн. 94 коп. - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №03-20/396-1 виконаний Управлінням земельних ресурсів у м.Рівному станом на 01.01.2008р. Розраху-нок дійсний на період будівництва. Питання сплати ПДВ вирішується шляхом укладення між сто-ронами додаткової угоди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням діючої індексації.(арк.справи 15, 16).

Згідно з п.12 Договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору). Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства. Розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 28 Договору передбачено, що орендодавець має право в односторонньому порядку (шляхом надсилання орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноваже-ний на це орган) збільшити розмір орендної плати, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане менша від розміру земельного податку.

Договір підписано уповноваженим представниками сторін, скріплено відтисками печаток та зареєстровано ДП Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України про що вчи-нено запис від 28.09.2006р. №040658300278.(арк.справи 9-зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Рівненської міської ради від 04.07.2013р. №3122 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Рівного затверджено техніч-ну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Рівного та введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста Рівного з 01.01.2014 року.(арк.справи 7).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка передана в оренду Відповідачу, з 01.01. 2014 року становить 6 090 683 грн. 16 коп., розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку виконаний управлінням Держземагентства у м.Рівному Рівненської області станом на 01.01.2014 року.

Відповідно до розрахунку №02-17/254-1 розміру орендної плати за земельну ділянку площею 8 375 м 2 на АДРЕСА_2 , яка надана в оренду Відповідачу, станом на 01.04.2014р. розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 182 720 грн. 49 коп., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.(арк.справи 19).

Матеріалами справи стверджується, що з метою приведення розміру орендної плати до ви-мог чинного законодавства Міська рада направила Товариству пропозицію №08-3030 від 08.09. 2014р. та проект додаткового договору про внесення змін до договору оренди землі та розрахунок розміру орендної плати за землю, однак вказана пропозиція залишена Відповідачем без розгляду, а договір про внесення змін до договору оренди землі - без погодження.(арк.справи 17-22).

Як зазначалось вище, господарський суд Рівненської області рішенням від 26.01.2015р. у справі №918/2025/14 позов задоволив.(арк.справи 42-45).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального пра-ва, апеляційний суд вважає, що скарга безпідставна і не підлягає задоволенню з огляду на наступ-не:

Предметом даного спору є зміна умов договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укла-деним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обо-роту, вимог розумності та справедливості.(ст.627 ЦК України). Зміст договору згідно ч.1 ст.628 ЦК України становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`я-зковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлено статтею 181 ГК України. Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підпи-саного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом під-твердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонова-ний будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умо-вами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

При цьому, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавст-вом умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не от-римано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законо-давства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту укладення Договору 23.08.2006р. між сторона-ми існують відносини оренди земельної ділянки, передбачені статтею 792 ЦК України, коли за до-говором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земе-льну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі (надалі в тексті - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ст.13 та ч.1 ст.15 Закону, договір оренди землі - це договір, за яким орен-додавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов до-говору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю, згідно частин 1, 2, 3 ст.21 Закону -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної пла-ти за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з ураху-ванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орен-дна плата) (підп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, надалі - ПК України).

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. (підп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

За приписами п.288.3-288.7 ст.288 ПК України, платником орендної плати є орендар земель-ної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків норматив-ної грошової оцінки. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та по-рядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст.285-287 цього розділу.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Базою оподаткування, за приписами п.п.271.1, 271.2 ст.271 ПК України, є: нормативна гро-шова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядуван-ня до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування норматив-ної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, згідно ст.1, ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановлени-ми і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовує-ться для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім ви-падків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ни-ми за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ді-лянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України Про оцінку земель - проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділян-ки державної та комунальної власності. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрун-тів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення ор-гану виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.(ч.1 ст.15 зазначеного Закону).

За приписами ст.18 зазначеного Закону, нормативна грошова оцінка земельних ділянок про-водиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподар-ського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою від-повідно до Закону України Про землеустрій .

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджу-ється відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження тех-нічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцін-ки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про норма-тивну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.2 ст.20, ч.ч.1,3 ст.23 Закону України Про оцінку земель ).

З огляду на зазначені положення законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцін-ки земельної ділянки, яка відбулась відповідно до приписів законодавства через 6 років після ук-ладення додаткової угоди у 2008 році договору оренди - є підставою для перегляду розміру оренд-ної плати.

Зміна умов договору оренди землі здійнюється за взаємною згодою сторін. У разі недосяг-нення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Анало-гічно, тобто за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом - допускається змі-на або розірвання договору відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України: договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору дру-гою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.(ст.30 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до статті 188 ГК України та 652 ЦК України - зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або до-говором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіс-лати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. При цьому, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істот-ною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б до-говір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення догово-ру у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових ін-тересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на ви-могу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедли-вого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Змі-на договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шко-ду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому по-рядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.(ч.3 ст.653 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції - розмір орендної плати у запропонованому Позивачем проекті змін до Договору оренди землі, визначений на підставі затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки та не перевищує розміру, передбаче-ного п.288.5 ст.288 ПК України і становить 3 відсотки, тобто встановлений на рівні мінімально до-пустимої межі.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зміна нормативно-гро-шової оцінки земельної ділянки є підставою для заінтересованої особи для ініціювання внесення змін до договору оренди землі і відповідну пропозицію Позивачем зроблено у відповідності до вимог ст.188 ГК України, позовні вимоги про внесення змін до Договору оренди землі є обґрунтованими.

Разом з тим, матералами справи стверджується, що названий Позивачем договір оренди зе-мельної ділянки від 28.09.2006р. №040658300278 і є договором від 23.08.2006р. №040658300278, укладеним Товариством і Міською радою, однак остання в позовній заяві вказала дату його реєст-ра-ції в центрі ДЗК 28.09.2006р.(арк.справи 8-10).

Посилання на інший витяг із технічної документації №02-17/16 про нормативну грошову оцінку станом на 01.01.2016р., коли оцінка земельної ділянки складала 3 114 630 грн. 93 коп. та роз-рахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №02-17/16-1 відхиляються судом, оскільки та-кий розрахунок не підписаний Міською радою, при цьому, колегія суддів перевіряє законність рі-шення станом на дату його ухвалення тобто - 26.01.2015р., коли поданого Відповідачем доказу не існувало. Нормативно-грошова оцінка станом на 01.01.2016р. із застосуванням понижуючого кое-фіцієнту Кф 0,5 виникла по спливу майже року з дня ухвалення судового рішення.

Колегія суддів приймає до уваги, що залишення незмінною орендної плати при суттєвому збільшенні розміру нормативно-грошової оцінки землі та ухилення орендаря від внесення змін до договору оренди суперечить інтересам орендодавця, при цьому, зміна умов договору в судовому по-рядку можлива, зокрема, з причин істотного порушення договору.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумов-лює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних дого-вірних правовідносин.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повин-на надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Правила, передбачені частинами 2-4 статті 188 ГК України, є матеріально-правовими, а не процесуальними. Процедура, передбачена ними, не відноситься до випадків обов`язкового досудо-вого врегулювання спору в розумінні частини третьої статті 124 Конституції України та не спричи-няє наслідків у вигляді повернення позовної заяви відповідно до приписів пункту 6 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 2, 3 статті 188 ГК України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

У випадку, якщо сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулюван-ня, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у частині 2 статті 651 ЦК України.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін до договору чи про його ро-зірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині 2 статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють пра-вову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юри-дичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фі-зичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у перед-баченому законом випадку відповідає статті 16 ЦК України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про пози-цію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Таким чином, у разі якщо сторона не скористалася процедурою позасудового врегулювання спору, це не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення догово-ру та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що містить частина 2 статті 651 ЦК України.

Частиною 2 ст.187 ГК України встановлено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господ-дарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Оскільки договір набирає чинності з моменту його укладення, а договір укладений в судово-му порядку - з моменту набрання рішенням законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для встановлення умови зворотної дії зо-бов`язання - з 01.01.2014р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявленого позову, тому апеляційну скаргу СБН-Інтернешнл належить залиши-ти без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов`язань Відпові-дача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задово-лення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст. 277, 278 ГПК України для скасування чи зміни ос-каржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарсько-го суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 34, 73, 74, 86, 129, 232, 233, 240, 275, 276, 282, 284 Господарського процесу-ального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СБН-Інтернешнл на рі-шення господарського суду Рівненської області від 26.01.2015р. у справі №918/2025/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 26.01.2015р. у справі №918/2025/14 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховно-го Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №918/2025/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.