Рішення

від 12.07.2019 по справі 904/1689/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2019м. ДніпроСправа № 904/1689/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантьська 7; ідентифікаційний код 38988348)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 102; ідентифікаційний код 41064118)

про стягнення 223 644 грн. 86 коп.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№1734/19 від 24.04.2019р.) про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт" 223 644 грн. 86 коп., що складає 185 314 грн. 05 коп. - заборгованості за товар, поставлений згідно видаткових накладних у період з 28 квітня 2017р. по 16 вересня 2017р., 29 557 грн. 59 коп. - інфляційних та 8 773 грн. 22 коп. - 3% річних.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантьська 7; ідентифікаційний код 38988348) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 102; ідентифікаційний код 41064118) про стягнення 223 644 грн. 86 коп. - залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду (з доказами направлення відповідачу): - інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; - попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; - надати належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами (поіменним їх переліком в описі вкладення до листа та фіскальним чеком).

Позивачем подано заяву (вх.№20508/19 від 11.05.2019р.) на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019р. по справі №904/1689/19, в якій позивачем було надано для приєднання до матеріалів справи наступні документи: інформацію щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів від 10.05.2019р. №112; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; докази направлення копії заяви про усунення недоліків позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу; докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх.№25916/19 від 11.06.2019р.) просить: - в задоволенні позову ТОВ "Завод ЗБК" до ТОВ "СМК МОНОЛІТ" відмовити у повному обсязі; - розгляд судової справи №904/1689/19 проводити в судовому засіданні з повідомленням викликом сторін, посилаючись на те, що: - з вимогою оплати товару позивач до відповідача до пред`явлення цього позову не звертався; - в матеріалах судової справи відсутні належні докази, що підтверджують б підтверджували вимоги до відповідача з оплати товару; - з огляду на вимогу статті 625 Цивільного кодексу України, необхідною умовою для стягнення інфляційних втрат та 3% річний є прострочене грошове зобов`язання боржника; - у зв`язку з тим, що на теперішній час зобов`язання відповідача з оплати товару ще не наступило, тому й прострочене грошове зобов`язання є відсутнім.

Позивач у відповіді на відзив (вх.№26900/19 від 19.06.2019р.) просить суд: - позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантьська 7; ідентифікаційний код 38988348) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 102; ідентифікаційний код 41064118) про стягнення заборгованості у розмірі 185 314 грн. 05 коп., інфляції - 29 557 грн. 59 коп. та три відсотки річних у розмірі 8 773 грн. 22 коп. задовольнити у повному обсязі; - судові витрати по справі покласти на відповідача, посилається на те, що: - між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання між ними видаткових накладних; - між сторонами виникли правовідносини, які підлягають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України, глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж); - договір купівлі продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару; - відповідач в добровільному порядку взяті на себе зобов`язання з оплати товару не виконав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2019р. було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт" в проведенні розгляду судової справи №904/1689/19 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач своїм правом на подання до суду заперечення, яке визначено статтями 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення ухвали суду від 13.05.2019р. позивачу - 17.05.2019р. та відповідачу - 04.06.2019р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України cуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у період з квітня 2017 року по вересень 2017 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 248 662 грн. 31 коп., що підтверджується видатковими накладними:

- від 28.04.2017р. №0-00000205 на суму 63 348 грн. 26 коп.;

- від 02.05.2017р. №0-00000219 на суму 3 217 грн. 93 коп.;

- від 20.05.2017р. №0-00000254 на суму 7 880 грн. 12 коп.;

- від 25.05.2017р. №0-00000256 на суму 28 574 грн. 93 коп.;

- від 26.05.2017р. №0-00000257 на суму 9 565 грн. 09 коп.;

- від 19.07.2017р. №0-00000345 на суму 39 043 грн. 32 коп.;

- від 20.07.2017р. №0-00000344 на суму 2 941 грн. 44 коп..;

- від 22.07.2017р. №0-00000375 на суму 25 723 грн. 14 коп.;

- від 16.09.2017р. №0-00000476 на суму 68 368 грн.08 коп., копії яких містяться у матеріалах справи (а.с. 24-32).

Матеріали справи також містять рахунки-фактури від 26.04.2017р. №0-00000114 на суму 63 348 грн. 26 коп., від 19.05.2017р. №0-00000165 на суму 7 880 грн. 12 коп., від 25.05.2017р. №0-00000169 на суму 28 574 грн. 93 коп., від 26.05.2017р. №0-00000170 на суму 9 565 грн. 09 коп., від 16.09.2017р. №0-0000293 на суму 68 368 грн. 08 коп. на загальну суму 177 736 грн. 48 коп. (а.с.19-23).

Вищевказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками відповідача без заперечень та зауважень і містять відбитки печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт".

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).

Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку; майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку; права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку; підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку; відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи ( частини 1-3, 7, 8 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні ).

Отже, надані позивачем видаткові накладні містять всі обов`язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , та розумінні цього Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідних господарських операцій з постачання товару позивачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" та прийняття його відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК-Моноліт" та підтверджують зміни у майновому стані, як позивача, так і відповідача.

Таким чином, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин поставки, в результаті чого у відповідача виникли зобов`язання з оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який ча; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним стронами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняттятоваророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу, в якій йдеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі №5002-8/481-2011.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10.

Враховуючи, що поставка товару на підставі видаткової накладної №0-00000476, за якою у позивача обліковується дебіторська заборгованість, відбулась 16.09.2017р., а письмовий договір між сторонами відсутній, тобто строк оплати за товар сторонами не узгоджений, то відповідач зобов`язаний був оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього у відповідності до вимог статті 692 Цивільного кодексу України.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видатковій накладній встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару згідно видаткових накладни, тобто відповідно до 29.04.2017р., до 03.05.2017р., до 21.05.2017р., до 26.05.2017р., до 27.05.2017р., до 20.07.2017р., до 21.07.2017р., до 23.07.2017р. та до 17.09.2017р.

Відповідач оплатив вартість отриманого ним від позивача товару частково - в сумі 63 348 грн. 26 коп., про що свідчать наявна у матеріалах справи копія банківської виписки від 10.05.2017р. по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" №2600-3-30835301 в Акціонерному товаристві "Банк Кредит Дніпро" (а.с.33).

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість у сумі 185 314 грн. 05 коп. за поставлений у період з квітня 2017 року по вересень 2017 року позивачем товар, що додатково підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2017р. (а.с.34).

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, згідно розрахунку інфляційні нарахування становлять 29 557 грн. 59 коп. (з жовтня 2017р. по березень 2019р.), а річні - 8 773 грн. 22 коп. (з 17.09.2017р. по 15.04.2019р.).

З урахуванням викладеного заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати у розмірі 3 354 грн. 67 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 129, 232, 236 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантьська 7; ідентифікаційний код 38988348) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 102; ідентифікаційний код 41064118) про стягнення 223 644 грн. 86 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Моноліт" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 102; ідентифікаційний код 41064118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ЗБК" (49051, м. Дніпро, вул. Курсантьська 7; ідентифікаційний код 38988348) 185 314 (сто вісімдесят п`ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 01 коп. - заборгованості, 29 557 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 59 коп. - інфляційних нарахувань, 8 773 (вісім тисяч сімсот сімдесят три) грн. 22 коп. - річних та 3 354 (три тисячі триста п`ятдесят чотири) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України,

12.07.2019