Рішення

від 20.06.2019 по справі 7/339

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2019Справа № 7/339

За позовом Акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

про стягнення 739 226,96грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення 739 226,96грн., з яких: 615 337,80 грн. сума боргу, 16 195,43 грн. 3% річних, 107 693,73 грн. інфляційних втрат за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2007р. №620177.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання за Договором від 01.10.2007р. №620177, внаслідок чого виникла заборгованість за використану теплову енергію за період з 01.10.2007 по 01.04.2009.

Ухвалою суду від 25.06.2009 року порушено провадження у справі №7/339 та призначено її до розгляду на 25.06.2009.

Ухвалою суду від 25.06.2009 зупинено провадження у справі №7/339 до вирішення іншої з нею справи №8/131.

Cудом встановлено, що Окружним адміністративним судом м. Києва 24.01.2008 було винесено постанову про задоволення позову по справі №8/131, яку ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2009 було скасовано та направлено справу №34/39 на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою від 10.09.2009 Окружним адміністративним судом м. Києва відповідну справу було передано на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва та присвоєно новий номер справі № 2а-673/10. Шевченківським районним судом м. Києва 27.04.2011 було винесено ухвалу про залишення позову без розгляду, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.08.2012.

Розпорядженням в.о керівника апарату Господарського суду м. Києва призначено повторний автоматичний розподіл справи №7/339, за результатами якого передано справу для розгляду судді Борисенко І.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 поновлено провадження у справі №7/339 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначене на 30.05.2019 р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2019 р. підтримав подане 28.05.2019 через загальний відділ діловодства суду Уточнення позовних вимог та повідомив суд, що в позивача змінилося найменування, а саме змінено тип Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" на Акціонерну компанію "Київенерго" (85612, Донецька область, Марьянівський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34) на підтвердження цього надає Витяг з ЄДР щодо найменування та місцезнаходження Позивача.

Суду доведено, що в позивача змінилося найменування та адреса, отже належна назва позивача по справі є Акціонерна компанія "Київенерго" (85612, Донецька область, Марьянівський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34), про що надані відповідні докази.

Зміна типу акціонерного товариства в силу положень ст. 6 Закону України "Про акціонерні товариства" не є перетворенням та не передбачає правонаступництва, як і зміна найменування, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне вказати що належне найменування позивача - Акціонерна компанія "Київенерго" (85612, Донецька область, Марьянівський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належна назва позивача по справі є Акціонерна компанія "Київенерго" (85612, Донецька область, Марьянівський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34).

В судовому засіданні 30.05.2019 представник позивача довів до відома суду, що відповідачем було сплачено суму основної заборгованості у розмірі 615 337,80 грн., в зв`язку з чим уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з Відповідача 16 195,43 грн. 3% річних, 107 963,73 грн. інфляційних втрат за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2007р. №620177. В частині стягнення основної суми заборгованості просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні представник позивача надав Оборотно-сальдову відомість за період з квітня 2009 по травень 2019 про надходження коштів від відповідача на рахунок позивача.

В судове засідання 30.05.2019 представник відповідача не з`явився, проте був повідомлений належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Так, ухвала суду про поновлення провадження у справі від 24.04.2019 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що відповідач 02.05.2019 отримав ухвалу суду від 24.04.2019.

Отже, відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву в установлений судом строк не скористався. Відзиву до суду не подав.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2019 у справі №7/339 оголошувалась перерва в судовому засіданні до 20.06.2019.

Відповідно до статті 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення позивача та відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання 20.06.2019 представники позивача та відповідача не з`явилися, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направили.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (надалі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва надалі - відповідач, споживач) укладено Договір №620177 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач зобов`язується виробити та поставити теплову енергію "Споживачу" для потреб опалення та гарячого постачання, а "Споживач" зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених і в цьому Договорі.

Відповідно до п. 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користуванняя, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

"Постачальник" (Позивач) зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із "Споживачем" (Додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими "Споживачем" величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору відповідач зобов`язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку №2.

Відповідно до п. 4 Додатку №2 дата зняття "Споживачем" показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця.

"Споживач" (Відповідач), щомісячно надає "Постачальнику" (Позивачу) звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-6, вул.. Меліторативна, 1 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з пунктом 9 Додатку №2 до Договору відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує у Районному відділі тепло збуту №6 за адресою: вул. Меліоративна, буд. №11, оформлену "Постачальником" платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник "Постачальнику" протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п.10 "Споживач" щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату

коштів від населення за фактично споживачу теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок "Постачальника" згідно з його розрахунком.

Однак, свої зобов`язання за зазначеним Договором відповідач виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 01.10.2007 по 01.04.2009 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.04.2009 становила 615 337,80 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами), відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про надходження коштів за спожиту згідно з Договором теплову енергію.

Суду доведено, що нарахування відповідачу за теплову енергію здійснювалося відповідно до звертання-доручення про укладення Договору від 01.10.2007 та додатку №2 до Договору - згідно з Тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської державної адміністрації від 30.05.2007 №643 за кожну відпущену Гігаколорію (1 Гкал/грн..) без урахування ПДВ для розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.10.2007 по 01.04.2009 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 615 337,80 грн.

В підтвердження позовних вимог в матеріалах справи наявні:

- відомості приладів обліку спожитої теплової енергії;

- облікові картки (табуляграми) фактичного споживання теплової енергії;

- довідка про надходження коштів за спожиту від АТ "Київенерго" теплову енергію від Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва.

Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом жовтня 2007 по квітень 2009 роки теплової енергії.

Відповідач оплатив борг в сумі 615 337,80рн., що підтверджується довідкою про надходження коштів від відповідача. в період з квітня 2009 року по грудень 2016 року. У зв`язку з чим у відповідача відсутня заборгованість в частині основного боргу.

Договір на постачання теплової енергії є договором енергопостачання, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідачем було сплачено основний борг, господарський суд дійшов висновку закрити провадження у справі щодо стягнення основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України, Господарсткий суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У зв`язку з простроченням сплати боргу позивачем нараховані 3% річних у розмірі 16 195,43 грн. та 107 693,73 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача за період з жовтня 2007 по квітень 2009 р.р. в сумі 16 195,43 грн. та 107 693,73 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, п.1 ч.1 ст. 231, ст.ст. 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м.Київ, вул. Челябінська, будинок 9Г, ідентифікаційний код 03366612) на користь Акціонерного товариства "Київенерго" (85612, Донецька область, Маріїнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, будинок 34, ідентифікаційний код 00131305), 107 693 (сто сім тисяч шістсот дев`яносто три) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 16 195 (шістнадцять тисяч сто дев`яносто п`ять) грн. 43 коп. 3% річних та 7 392 (сім тисяч триста дев`яносто дві)грн.27 коп. судового збору та 312 (триста дванадцять) грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині основного боргу провадження у справі закрити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.07.2019

Суддя І.І. Борисенко