Рішення

від 02.07.2019 по справі 910/562/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2019Справа № 910/562/19

Суддя - Бондаренко Г. П.,

За участю секретаря - Лебович А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Заступника прокурора міста Києва (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150) в інтересах держави в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044)

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхліб" (03191, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 8-А)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетанг Плюс" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, Військове містечко № 3, буд. 240, кв. 49)

3) Державного реєстратора КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Ш. А. (вул. Електриків, буд. 16-Г, м. Київ, 04071)

4) Приватного нотаріусу Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. АДРЕСА_2)

5) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01601)

Про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання недійсним державного акту

За участі представників сторін:

Від прокуратури: Дергунов Д. С. (прокурор, посвідчення № 050656);

Від позивача: Подоляк Р. Ю., довіреність № 225-КМГ-1791 від 24.04.2019;

Від відповідача-1: не з`явився;

Від відповідача-2: не з`явився;

Від відповідача-3: не з`явився;

Від відповідача-4: не з`явився;

Від відповідача-5: Піонтковська А. О., довіреність № 05703-11073 від 10.06.2019;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхліб" (далі - відповідач - 1, ТОВ Інтехліб ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетанг Плюс" (далі - відповідач - 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень про державну реєстрацію права власності. В позовній заві заступник прокурора міста Києва просить суд:

- скасувати рішення (індексний номер 43840127 від 02.11.2018) про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Інтерхліб" на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийняте державним реєстратором КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламовим Ш.А.;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу (серія та номер 14) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві , укладений 05.01.2019 між ТОВ "Інтерхліб" (ідентифікаційний код: 24935095) та ТОВ "Маркетанг Плюс" (ідентифікаційний код: 42714322);

- скасувати рішення (індексний номер 44969769 від 05.01.2019) про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Маркетанг Плюс" на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000: 62: 457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийняте приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом незаконного вибуття з комунальної власності земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7, 383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві , оскільки будь - яких рішень про відчуження спірної земельної ділянки Київською міською радою не приймалось, державний акт на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ в„– 879240 від 15.02.2007 не видавався, однак на підставі вказаного акту було зареєстровано право приватної власності ТОВ "Інтерхліб" на земельну ділянку, що перебувала в комунальній власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 залишено позовну заяву Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради без руху, встановлено заступнику прокурора строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом: подання до суду заяви із зазначенням правильної адреси місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетанг Плюс"; поданням до суду заяви із належним визначенням змісту позовних вимог та осіб до яких пред`явлені відповідні позовні вимоги; поданням до суду належним чином засвідчених доказів, доданих до позовної заяви; поданням до суду заяви із доданням до неї доказів відправлення відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркетанг Плюс" копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; подання до суду письмової заяви з нормативно-правовим обґрунтуванням необхідності та підстав залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача або відповідача - Державного реєстратора КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Ш. А. та Приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М., в той час як процесуальним позивачем заявляються певні позовні вимоги; надання обґрунтування можливості та необхідності поєднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, а також визначенням основних та похідних вимог у справі.

Разом з позовною заявою заступником прокурора подана заява про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 заяву Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхліб" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетанг Плюс" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень про державну реєстрацію права власності накладено арешт на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, земельна ділянка 73 у м. Києві (реєстраційний номер: 1683914080000) ; в задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову, щодо заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відмовлено.

25.01.2019 від заступника прокурора міста Києва надійшли заява з відповідними додатками про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, відповідно до якої процесуальний позивач (прокурор) зазначив, що підстави позову не змінились, водночас прокуратурою додано одну позовну вимогу про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку (серія та номер ЯЖ в„– 879240 ), виданого ТОВ "Інтерхліб" 15.02.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація), оплачену судовим збором у встановленому законодавством порядку та розмірі. Разом з тим, процесуальним позивачем визначено наступний склад відповідачів, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхліб" (відповідач - 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркетанг Плюс" (відповідач - 2), Державний реєстратор КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламов Ш. А. (відповідач - 3), Приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. (відповідач - 4), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач - 5).

Судом встановлено, що заявником усунено недоліки, встановлені ухвалою суду від 18.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/562/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі № 910/562/19 призначено на 05.03.2019.

Підготовче судове засідання 05.03.2019 відкладено на 26.03.2019.

13.03.2019 від прокуратури надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

22.03.2019 від Приватного нотаріусу Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони.

У судовому засіданні 26.03.2019 прокурор просив задовольнити клопотання про витребування доказів, подане разом з позовною заявою.

Представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у даному судовому засіданні заявив клопотання про його виключення з числа відповідачів, в якому просив відмовити в частині визнання Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачем у судовій справі № 910/562/19.

Суд протокольно залишив без розгляду дане клопотання відповідача-5, адже така процесуальна дія як виключення учасника зі складу сторін у справі не передбачена нормами чинного ГПК України.

Крім того суд, за власною ініціативою, протокольно продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів відповідно до норм ч. 3 ст. 177 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 26.03.2019 відкладено підготовче судове засідання на 23.04.2019 та витребувано у державного реєстратора КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Ш. А. належним чином завірені копії всіх без виключення матеріалів реєстраційної справи на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (індексний номер 43840127 від 02.11.2018) та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості про набуття ТОВ "Інтерхліб" права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000) та витребувано у приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М. належним чином завірені копії всіх без виключення матеріалів реєстраційної справи на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (індексний номер 44969769 від 05.01.2019) та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості про набуття ТОВ "Маркетанг Плюс" права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000).

18.04.2019 від Приватного нотаріусу Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. надійшло повідомлення про розгляд справи за відсутності відповідача -4 та документи на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2019.

В судовому засіданні 23.04.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019.

14.05.2019 від Приватного нотаріусу Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. надійшло повідомлення про розгляд справи за відсутності відповідача -4.

В судовому засіданні 11.06.2019 суд протокольно ухвалив витребувати копії матеріалів справи Є-1231 разом з проектами рішень, на які відповідач - 5 посилається в листі від 12.12.2018 за № 057082-26368 та відклав засідання на 02.07.2019.

26.06.2019 від позивача надійшли пояснення.

01.07.2019 від відповідача - 5 надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи.

В судове засідання 02.07.2019 відповідачі - 1, 2, 3, 4 не прибули, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Прокурор, позивач та відповідач - 5 в судове засідання прибули та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі, а відповідач - 5 заперечив проти задоволення позовних вимог в частині вимог, що заявлені до нього.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 02.11.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Мутайламовим Ш.А. (на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень: індексний номер 43840127 від 02.11.2018) внесено відомості про набуття ТОВ Інтерхліб права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 , площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000).

Підставою виникнення права власності на спірну земельну ділянку зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку (серії ЯЖ в„– 879240 ), виданий указаному товариству 15.02.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація), правонаступником якого є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) . Суд зазначає, що копію вказаного акту було надано до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду приватним нотаріусом Мельничук І. М. на виконання вимог ухвали.

Проте, як стверджує позивач та відповідач-5, будь-яких рішень про відчуження спірної земельної ділянки Київською міською радою не приймалось, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.12.2018 № 057082-26368 та матеріалами справи № Є-1231 земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 , копії яких наявні в матеріалах справи.

У подальшому, 05.01.2019 приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М. (на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень: індексний номер 44969769 від 05.01.2019) внесено запис про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) від ТОВ Інтерхліб до ТОВ Маркетанг Плюс на підставі укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Реєстрацію переходу права власності за ТОВ Маркетанг Плюс проведено на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 05.01.2019 між ТОВ Інтерхліб та ТОВ Маркетанг Плюс , копія якого наявна в матеріалах справи (подана до матеріалів справи приватним нотаріусом на виконання вимог ухвали суду). На момент розгляду справи № 910/562/19 за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ТОВ Маркетанг Плюс .

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги прокурора в інтересах позивача про: (1) визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку (серія та номер ЯЖ в„– 879240 ), виданого ТОВ Інтерхліб 15.02.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація); (2) скасування рішення (індексний номер 43840127 від 02.11.2018) про державну реєстрацію права власності за ТОВ Інтерхліб на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийнятого державним реєстратором КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Мутайламовим Ш.А.; (3) визнання недійсним договору купівлі-продажу (серія та номер 14) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві , укладеного 05.01.2019 між ТОВ Інтерхліб та ТОВ Маркетанг Плюс ; (4) скасування рішення (індексний номер 44969769 від 05.01.2019) про державну реєстрацію права власності за ТОВ Маркетанг Плюс на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000 : 62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийнятого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М.

Відповідач - 5 у своєму відзиві заперечував проти задоволення позову щодо нього, оскільки до нього не заявлено жодних позовних вимог та не наведено жодних обставин щодо здійснення ним протиправних дій стосовно позивача.

Відповідачі - 1, 2, 3, 4 своїм правом на подання відзиву не скористалися, а отже відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України (в редакції станом на 15.02.2007) у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтями 316, 328 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 15.02.2007), передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Тобто, законодавець закріплює презумпцію правомірності набуття права власності на певне майно.

Що стосується землі, як особливого об`єкту цивільних прав, то ст. 14 Конституції України визначила, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно із ч. 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Підстави набуття права власності на земельні ділянки передбачені ст. 116 Земельного кодексу України. Дана норма, зокрема, визначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 127 Земельного кодексу України внормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Частиною 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Отже, наведеними положеннями чинного, на дату оформлення спірного акту, законодавства підставами набуття юридичними особами права власності на земельні ділянки територіальної громади міста Києва визначалися рішення Київської міської ради в межах її повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Як вбачається із матеріалів справи будь - яких рішень про відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерхліб ні в 2007 році, ні в подальшому, ні до 2007 року Київською міською радою не приймалося, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Враховуючи, що рішення Київською міською радою, як органом місцевого самоврядування, яке б установлювало право власності на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерхліб , відсутнє, видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної законом (ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України) підстави є неправомірною, а сам акт на право власності на земельну ділянку (серія та номер ЯЖ в„– 879240 ), виданий ТОВ Інтерхліб 15.02.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація), з порушенням вимог ст. 116, 118 Земельного кодексу України, - недійсним, оскільки таким актом порушуються права Київської міської ради щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку (серія та номер ЯЖ в„– 879240 ), виданого ТОВ Інтерхліб 15.02.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) та їх задоволення.

Щодо заперечень відповідача-5 про те, що такий акт ним не видався, то суд зазначає, що матеріали справи містять копію оскаржуваного акту, на підставі якої і були здійснені реєстраційні дії. При цьому, на момент розгляду справи не вбачається можливим достеменно встановити, ким саме виданий даний акт, чи видавався такий акт, ким саме здійснено підробку такого акту та чи здійснено підробку такого акту взагалі (належних доказів встановлення факту підробкии та встановлення осіб, що вчинили таку підробку, матеріали справи не містять). Вказаний акт, як вже зазначалося, став підставою для вчинення реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за ТОВ "Інтерхліб", що надало можливість вказаному товариству вчиняти в подальшому дії щодо розпорядження земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Києва, зокрема укладати договори щодо купівлі-продажу вказаної ділянки. Водночас, судом встановлено, що рішень по відчуженню зазначеної земельної ділянки позивачем не приймалося, що достеменно свідчить про порушення порядку оформлення спірного акту та відсутності правової підстави для його оформлення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),

від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18),

від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, про відхилення вищезазначених доводів відповідача - 5, оскільки в даному випадку (за наявності копії такого акту та здійснення реєстраційних дій щодо реєстрації за відповідачем-1 права власності на земельну ділянку саме на підставі оскаржуваного акту), ефективним способом захисту порушених прав позивача, який захищає інтереси територіальної громади міста Києва, буде саме визнання оскаржуваного акту недійсним.

Щодо визнання недійсним договору кпівлі-продажу, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, то суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині, виходячи з наступного.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Згідно з ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Згідно із ст. 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Позивачем заявлені вимоги про визнання договору купівлі - продажу (серія та номер 14) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві , укладеного 05.01.2019 між ТОВ Інтерхліб та ТОВ Маркетанг Плюс недійсним, відповідно до предмету доказування у даній справі входять обставини дотримання його сторонами вимог чинного законодавства на момент укладання такого договору - 05.01.2019.

Статтею 658 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Враховуючи, що Київською міською радою, як органом місцевого самоврядування, не приймалося рішення про відчуження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерхліб предметом спірного договору було нерухоме майно (земельна ділянка), яке не належало продавцю на праві власності, тому такий договір не відповідає вимогам закону і підлягає визнанню недійсним. Оскільки правомочностями щодо розпорядження майном (відповідною земельною ділянкою) Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерхліб наділене не було, відповідно спірний договір був укладений його сторонами за відсутності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Суд також погоджується з твердженням прокурора, що спірний правочин укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки такий правочин спрямований на незаконне заволодіння майном, територіальної громади м. Києва, що відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України також свідчить про його недійсність.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу (серія та номер 14) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві , укладеного 05.01.2019 між ТОВ Інтерхліб та ТОВ Маркетанг Плюс та відповідно їх задоволення.

Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, ї виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1) ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно з п.1) ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 1 ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внормовано, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого до 01.01.2013 та укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно положень ч.1, 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом встановлено наявність обставин, які свідчать про недійсність як акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ в„– 879240 , на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності за ТОВ Інтерхліб на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), так і договору купівлі-продажу (серія та номер 14) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві , укладеного 05.01.2019 між ТОВ Інтерхліб та ТОВ Маркетанг Плюс , за яким була здійснена державна реєстрація права власності за ТОВ Маркетанг Плюс на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М. З огляду на встановлення відповідних обставин відсутні підстави для визнання відповідних державних реєстрацій правомірними, адже такі державні реєстрації (рішення про проведення державної реєстрації) були здійснені не на підставі документів, які відповідають вимогам чинного законодавства, і відповідно такі дії не відповідають засадам державної реєстрації прав щодо об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. І наявність відповідних записів в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень порушує права позивача у даній справі, оскільки позбавляє останнього можливості здійснення правомочностей власника відповідної земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку щодо доведеності, обґрунтованості позовних вимог щодо скасування рішення (індексний номер 43840127 від 02.11.2018) про державну реєстрацію права власності за ТОВ Інтерхліб на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийнятого державним реєстратором КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Мутайламовим Ш.А. та скасування рішення (індексний номер 44969769 від 05.01.2019) про державну реєстрацію права власності за ТОВ Маркетанг Плюс на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийнятого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І.М. Відповідно суд задовольняє зазначені позовні вимоги.

Суд також зазначає, що положеннями ст. 173 Господарського процесуального кодексу України визначено, що похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Враховуючи, що позовні вимоги у цій справі щодо визнання недійсними акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі - продажу, а також вимоги щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав власності на підставі вказаних документів нерозривно пов`язані між собою підставою виникнення і стосуються одного й того ж майна - спірної земельної ділянки, задоволення вимоги щодо скасування рішень щодо проведення державної реєстрації прав власності на спірну земельну ділянку залежить від задоволення вимог щодо визнання недійсними акту на право власності на земельну ділянку та договору купівлі - продажу, оскільки відповідні вимоги є похідними.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача - 5 щодо відсутності підстав для задоволення вимог щодо нього, оскільки згідно з рішенням Київської міської ради від 25.12.2012 N 717/9001 Головне управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація), яким і був виданий 15.02.2007 спірний акт на право власності на земельну ділянку, було перейменоване на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачі не надали суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та доводили правомірність акту на право власності на земельну ділянку, договору купівлі - продажу земельної ділянки та рішень щодо державної реєстрації прав власності на земельну ділянку прийнятих на підставі вказаних документів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача - 1, як особи, дії, якої призвели до виникнення спору.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва (вул. Предславинська, 45/9, м. Київ, 03150) в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхліб", Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркетанг Плюс", Державного реєстратора КП "Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу" Мутайламова Ш. А., Приватного нотаріусу Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук І. М. та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання недійсним державного акту задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку (серія та номер ЯЖ в„– 879240 ), виданий Товариству з обмеженою відповідальністю Інтерхліб (03193, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 8-А; ідентифікаційний код 24935095) 15.02.2007 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32-А; ідентифікаційний код 26199097).

3. Скасувати рішення (індексний номер 43840127 від 02.11.2018) про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерхліб (03193, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 8-А; ідентифікаційний код 24935095) на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийняте державним реєстратором КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу Мутайламовим Шамілем Ахмедбашировичем (04071, м. Київ, вул. Електриків, буд. 16-Г; ідентифікаційний код 42298885).

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу (серія та номер 14) земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000 : 62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві , укладеного 05.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерхліб (03193, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 8-А; ідентифікаційний код 24935095) та Товариством з обмеженою відповідальністю Маркетанг Плюс (09100, Київська область, м. Біла Церква, Військове Містечко № 3, буд. 240, кв. 49; ідентифікаційний код 42714322).

5. Скасувати рішення (індексний номер 44969769 від 05.01.2019) про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Маркетанг Плюс (09100, Київська область, м. Біла Церква, Військове Містечко № 3, буд. 240, кв. 49; ідентифікаційний код 42714322) на земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:62:457:0006 ) площею 7,383 га по вул. Радистів, 73 у м. Києві (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1683914080000), прийняте Приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Мельничук Іриною Митрофанівною ( АДРЕСА_2 ; номер свідоцтва 731).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерхліб (03193, м. Київ, вул. Дмитра Луценка, буд. 8-А; ідентифікаційний код 24935095) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12.07.2019.

Суддя Г.П. Бондаренко