Постанова

від 02.07.2019 по справі 15/488-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 15/488-б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.

за участю секретаря судового засідання (помічника судді) Резніченко Н.О.,

учасники справи:

позивач (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз",

арбітражний керуючий (ліквідатор) Кирик В.К. - особисто,

представник позивача - Куликов О.А., адвокат (Договір про надання правової допомоги від 29.06.2019, Ордер серія КВ № 711949 від 29.06.2019),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи",

представник відповідача - Добжанський В.В., адвокат (Договір про надання правової допомоги від 29.06.2019, Ордер серія КВ № 711945 від 29.06.2019),

треті особи:

Закрите акціонерне товариство "Завод комунального транспорту",

представник - не з'явився,

Товариство з обмеженою відповідальністю "-Еліт Буд-",

представник - Слуцька Н.С., адвокат (довіреність від 11.06.2018),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Плюс",

представник кредитора - Гончаров Д.О. (довіреність від 09.01.2019),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Кирика В.К.

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019

у складі колегії суддів: Остапенко О.М. (головуючий), Верховець А.А., Отрюх Б.В.

у провадженні за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Кирика В.К.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські автобусні заводи"

про визнання правочину недійсним

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Плюс",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз",

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №15/488-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз" (далі - ТОВ "Будтрансгаз", боржник), провадження у якій порушено ухвалою суду від 26.07.2007.

2. Постановою Господарського суду міста Києва від 13.08.2007 ТОВ "Будтрансгаз" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кондру Л.В.

3. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2009 припинено повноваження арбітражного керуючого Кондри Л.В., як ліквідатора ТОВ "Будтрансгаз", призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого - Кирика Віктора Кириловича.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 у цій справі затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута та припинено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Будтрансгаз".

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 задоволено заяву ТОВ "Глобал Плюс" про перегляд ухвали Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 у справі № 15/488-б за нововиявленими обставинами, скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 про припинення провадження у справі № 15/488-б та поновлено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Будтрансгаз".

6. У листопаді 2017 ТОВ "Будтрансгаз", в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Кирика В.К., звернулося до Господарського суду міста Києва, в межах справи № 15/488-б, з заявою про визнання недійсним правочину щодо передачі ТОВ "Будтрансгаз" майна до статутного капіталу ТОВ "Львівські автобусні заводи", оформленого актом приймання-передачі майна від 01.02.2006.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем - ТОВ "Будтрансгаз" з порушенням норм чинного законодавства було передано майновий внесок до статутного капіталу відповідача - ТОВ "Львівські автобусні заводи", оскільки право власності на вказане нерухоме майно, в порушення приписів ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст.ст. 182, 331 ЦК України, не було зареєстроване за позивачем.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у справі №15/488-б позов задоволено, визнано недійсним правочин щодо передачі ТОВ "Будтрансгаз" до статутного капіталу ТОВ "Львівські автобусні заводи" спірного майна загальною площею - 12 659,4 кв.м (за переліком), що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45, оформленого актом приймання-передачі майна від 01.02.2006; стягнуто з ТОВ "Львівські автобусні заводи" на користь ТОВ "Будтрансгаз" судовий збір в розмірі 3 200,00 грн.

8. Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості позовних вимог ліквідатора, а також з відсутності підстав для задоволення заяви ТОВ "-Еліт-Буд-" про застосування строку позовної давності.

9. Під час розгляду позову, судом встановлено:

9.1. На підставі розпоряджень Сихівської районної адміністрації м. Львова № 637 від 21.08.2003, № 846 від 20.10.2003 та № 1037 від 17.12.2003 Закритому акціонерному товариству "Львівський автомобільний завод" передано ряд об'єктів нерухомості, зокрема наступне нерухоме майно, загальною площею - 12659,4 кв.м.: насосна станція, загальною площею - 207,30 кв.м.; будівля ЦРП, загальною площею - 240,80 кв.м.; градирня, загальною площею - 223,60 кв.м.; склад для електротранспорту (Літера У"), загальною площею - 1766,80 кв.м.: локомотивне депо, загальною площею - 235,50 кв.м.: дільниця ремонту транспортних засобів, загальною площею - 386,10 кв.м.; залізнична вага, загальною площею - 14,70 кв.м., будівля теплопункту, загальною площею - 25,50 кв.м.; споруда волочильної дільниці з прибудовою (Літера А7-1), загальною площею - 1090,00 кв.м.; будівля над свердловиною № 1 (майстерня), загальною площею - 123,70 кв.м.; будинок над свердловиною №2 (конденсаторна), загальною площею - 91,50 кв.м.; будівля головної підстанції (адмін. приміщення) (Літера А8-2). загальною площею - 216,10 кв.м.; склад арочний МОЦ, загальною площею - 298,30 кв.м.; склад № 70, загальною площею - 309,90 кв.м.; склад № 88, загальною площею - 2518, 70 кв.м.: склад № 84, загальною площею - 520,80 кв.м.; пожежне депо, загальною площею - 527,80 кв.м.; будівля відділу збуту, загальною площею - 532,80 кв.м.; приміщення павільйону, загальною площею - 92,60 кв.м.; склад збуту (поз. 44), загальною 202, 40 кв.м.; приміщення відділу збуту (запчастини), загальною площею - 1534,50 кв.м.; станція діагностики (Літера И), загальною площею - 747,20 кв.м.; дільниця перемотки електродвигунів (Літера Т), загальною площею - 752,80 кв.м., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45.

9.2. ЗАТ "Львівський автомобільний завод" належним чином оформлено право власності на вказане майно, що зокрема підтверджується свідоцтвом про право власності № С-00245 на будівлі та споруди від 21.08.2003 та дублікатом вказаного свідоцтва від 10.10.2005, свідоцтвом про право власності №С-00274 на об'єкт нерухомого майна від 20.10.2003 та дублікатом вказаного свідоцтва від 10.10.2005, свідоцтвом про право власності № С-00246 на будівлі та споруди від 21.08.2003 року та дублікатом вказаного свідоцтва від 10.10.2005, а також свідоцтвом про право власності № С-00304 на будівлі та споруди від 17.12.2003 та дублікатом вказаного свідоцтва від 10.10.2005.

9.3. В подальшому, згідно протоколу № 55 загальних зборів учасників ТОВ "Будтрансгаз" від 02.10.2005, ЗАТ "Львівський автомобільний завод" вступило до складу учасників позивача з майновим внеском в розмірі 87 205 902,00 грн., що становить 99,9865% у статутному фонді Товариства, а статутний капітал позивача збільшено до 87 217 702,00 грн. У статутний фонд позивача було передано у тому числі вищезазначене нерухоме майно.

9.4. 02.10.2005 загальними зборами учасників товариства затверджено нову редакцію статуту позивача, яку зареєстровано державним реєстратором Печерської районної в м. Києві державної адміністрації 25.10.2005 року за № 10701050003005434.

9.5. Рішенням, оформленим протоколом № 5 від 21.12.2005 загальних зборів учасників ЗАТ "Львівський автомобільний завод" змінено назву Закритого акціонерного товариства "Львівський автомобільний завод" на Закрите акціонерне товариство "Завод комунального транспорту".

9.6. Загальними зборами учасників ТОВ "Львівські автобусні заводи" прийнято позивача до складу учасників товариства, а майновим внеском позивача до статутного капіталу відповідача слугувало у тому числі вищевказане нерухоме майно, загальною площею 12 659,4 кв.м. Вказане рішення було оформлене протоколом Загальних зборів учасників ТОВ "Львівські автобусні заводи" № 2 від 01.02.2006. Передачу вказаних об'єктів нерухомого майна сторони оформили актом приймання-передачі майна від 01.02.2006.

9.7. Такі обставини були встановлені Господарським судом Львівської області в ухвалі від 13.07.2015 у справі № 914/3433/14.

9.8. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Львівській асоціації учасників ринку нерухомості від 04.05.2006 у справі № 3/10-6/4 за позовом ТОВ "Львівські автобусні заводи" до ТОВ "Будтрансгаз" визнано за ТОВ "Львівські автобусні заводи" право власності на об'єкти нерухомості, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45, а саме: насосну станцію - 207,30 кв.м.; дільницю ремонту транспортних засобів - 386, 10 кв.м.; станцію опресовки автобусів - 3649,80 кв.м.; фарбопідготовчий відділ (корпус) - 2976,10 кв.м.; споруду волочильної дільниці з прибудовою - 1090,00 кв.м.; будівлю головної підстанції (адмін. приміщення) - 216,10 кв.м.; склад арочний МОЦ - 298,30 кв.м.; дільницю перемотки електродвигунів - 752,80 кв.м.; будівлю теплопункту - 25,50 кв.м.; будівлю ЦРП - 240,80 кв.м.; градирню - 223,60 кв.м.; склад для електротранспорту - 1766,80 кв.м.; залізничну рампу з крановою естакадою - 5776,10 кв.м.; локомотивне (тепл.) депо - 235,50 кв.м.; склад №70 - 309,90 кв.м.; станцію діагностики - 747,20 кв.м.; склад №88 - 2518,70 кв.м.; склад №84 - 520,80 кв.м.; пожежне депо - 527,80 кв.м.; будівлю відділу збуту - 532,80 кв.м.; приміщення відділу збуту (запчастини) - 1534,50 кв.м.; склад збуту - 202,40 кв.м.; будівлю над свердловиною №1 (майстерня) - 123,70 кв.м.; будинок над свердловиною №2 (конденсаторна) - 91,50 кв.м.; приміщення павільйону - 92,60 кв.м.; залізничну вагу - 14,70 кв.м.

9.9. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2015 у справі № 914/3433/14, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2015, заяву ЗАТ "Завод комунального транспорту" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській асоціації учасників ринку нерухомості від 04.05.2006 у справі № 3/10-6/4 задоволено частково; рішення Постійно діючого третейського суду при Львівській асоціації учасників ринку нерухомості від 04.05.2006 у справі № 3/10-6/4 скасовано повністю.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Український професійний банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 15/488-б;

апеляційну скаргу ТОВ "-Еліт-Буд-" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 задоволено;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.11.2018 у справі № 15/488-б скасовано;

прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Будтрансгаз" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирика В.К. про визнання правочину недійсним відмовлено.

11. Приймаючи таку постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кирика В.К. про визнання правочину недійсним, оскільки за відсутності доказів реєстрації нерухомого майна боржника, переданого до його статутного капіталу, права позивача укладенням спірного правочину не були порушені, відтак звернення ліквідатора до суду в даному випадку з відповідною заявою є передчасним.

12. Під час апеляційного провадження, судом, зокрема, було встановлено, що в матеріалах справи № 914/3433/14 відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право власності ТОВ "Будтрансгаз" на спірні об'єкти нерухомості, що встановлено в ухвалі Господарського суду Львівської області від 13.07.2015 у справі №914/3433/14, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2015. Не містять таких документів і матеріали справи № 15/488-б про банкрутство ТОВ "Будтрансгаз".

13. На підставі встановленого, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач, ТОВ "Будтрансгаз", за відсутності доказів реєстрації нерухомого майна, переданого до його статутного капіталу, не набуло за собою право власності на вищезазначене майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. Не погодившись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, ТОВ "Будтрансгаз" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирика В.К. звернулось із касаційною скаргою до Верховного суду про скасування оскарженого судового акту, з вимогою залишити в силі ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.11.2018 у справі № 15/488-б.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/488-б було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019.

16. Ухвалою Верховного Суду від 23.05.2019 відкрито касаційне провадження у справі №15/488-б за касаційною скаргою ТОВ "Будтрансгаз" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирика В.К. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019; датою проведення судового засідання визначено 02.07.2019.

17. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 15/488-б було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.07.2019.

18. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019, у визначеному складі суду, прийнято справу № 15/488-б Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ТОВ "Будтрансгаз" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кирика В.К. до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи у раніше призначену дату (02.07.2019 о 11 год. 00 хв.).

19. 02.07.2019 до Суду від ТОВ "-Еліт Буд-" надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

20. В судовому засіданні 02.07.2019 представник скаржника повністю підтримав вимоги касаційної скарги з підстав, наведених у ній; просив Касаційний господарський суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019, залишити в силі ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.11.2018 у справі № 15/488-б.

21. Представник ТОВ "Львівські автобусні заводи" повністю підтримав вимоги та доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, просив залишити в силі ухвалу Господарського суду м. Києва від 26.11.2018 у справі № 15/488-б.

22. Представник кредитора, ТОВ "Глобал Плюс", в судовому засіданні, також підтримав вимоги касаційної скарги з підстав наведених у ній, просив суд задовольнити повністю касаційну скаргу.

23. Представник третьої особи, ТОВ "-Еліт Буд-", в засіданні суду, проти вимог та доводів скаржника заперечила з підстав, наведених у Відзиві на касаційну скаргу, просила Суд постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у цій справі залишити без змін.

24. Інші повноважні представники сторін у судове засідання не з'явились. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість продовження розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Кирика В.К.

25. В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на приписи ст. 55 Конституції України, ст.ст. 4, 15, 16, 20. 104, 110, 111, 112, 182, 203, 215, 216, 321, 328, 388 ЦК України, ст.ст. 17, 25, 26, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

26. Скаржник доводить, що ТОВ "-Еліт-Буд-" не є стороною правочину щодо передачі майнового внеску, не є стороною у справі про банкрутство, мотивувальна та резолютивна частини ухвали від 26.11.2018 не містять жодних висновків суду про права та обов'язки ТОВ "-Еліт-Буд-".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

28. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14, від 16.04.2019 у справі № 902/357/18.

Розгляд спорів з майновими вимогами до суб'єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства, та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, а також справ за позовами арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при реалізації ними повноважень щодо повернення майна банкрута до ліквідаційної маси , має здійснюватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, без порушення окремих справ позовного провадження (в тому числі і у разі розгляду таких заяв в межах справи про банкрутство, провадження у якій здійснюється за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013).

Предметом розгляду є заява ТОВ "Будтрансгаз" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Кирика В.К. до ТОВ "Львівські автобусні заводи", за участі третіх особі: ЗАТ "Завод комунального транспорту" та ТОВ "-Еліт Буд-", про визнання недійсним правочину щодо передачі ТОВ "Будтрансгаз" майна до статутного капіталу ТОВ "Львівські автобусні заводи", оформленого актом приймання-передачі майна від 01.02.2006.

Підставою позову визначено те, що оскаржений правочин вчинений, в порушення приписів ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст.ст. 182, 331 ЦК України.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнано судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Отже, за нормами цивільного законодавства суб'єктами оскарження правочину є сторони або інша заінтересована особа, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій (п. 9 цієї Постанови), ЗАТ "Львівський автомобільний завод" (змінено назву на ЗАТ "Завод комунального транспорту" (протокол № 5 від 21.12.2005)) вступило до складу учасників ТОВ "Будтрансгаз" з майновим внеском в розмірі 87 205 902,00 грн., що становить 99,9865% у статутному фонді товариства; до кладу майнового внеску, зокрема, увійшло, спірне нерухоме майно, загальною площею 12 659,4 кв.м. (акт приймання-передачі майна від 01.02.2006).

Право володіння, користування та розпорядження своїм майном становлять зміст права власності (ст. 317 ЦК України).

Згідно зі ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності - це правовий зв'язок між майном та суб'єктом цього права. За відсутності цього зв'язку (який встановлюється на підставі правовстановлюючих документів) відсутні підстави стверджувати про наявність права суб'єкта на об'єкт нерухомого майна, а відповідно і про наявність права, що підлягає захисту.

У разі звернення із позовом щодо захисту права власності на нерухоме майно встановленню підлягають у сукупності, зокрема, такі обставини: чи існує об'єкт нерухомого майна, щодо якого заявлені вимоги, чи існують правовстановлюючі документи, що підтверджують право на цей об'єкт, у особи, яка заявила вимоги щодо нього.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.10.2018 у справі № 923/1107/17.

Згідно зі ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частинами 1, 2 ст. 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Так, відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, що діяла на момент передачі позивачем майнового внеску в статутний фонд відповідача) правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано.

Судом апеляційної інстанції, на підставі матеріалів справи, встановлено відсутність правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності ТОВ "Будтрансгаз" на спірні об'єкти нерухомості, що не було спростовано під час касаційного провадження. Означені обставини, також, встановлено в ухвалі господарського суду Львівської області від 13.07.2015 у справі №914/3433/14, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2015.

Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права

Колегія суддів Верховного Суду вважає правомірним твердження апеляційного суду, що позивач, ТОВ "Будтрансгаз", за відсутності доказів реєстрації нерухомого майна, переданого до його статутного капіталу, не набуло за собою право власності на спірне майно. Відтак, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем було передано майновий внесок до статутного капіталу відповідача з порушенням норм законодавства, оскільки право власності на вказане нерухоме майно всупереч вимог ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та ст.ст. 182, 331 ЦК України не було зареєстроване за позивачем.

Щодо порушеного права

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ч. 2 ст. 4 ГПК України зазначається, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен визначити, яке його право, на його думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права. В свою чергу судам належить з`ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, метою звернення ліквідатора ТОВ "Будтрансгаз" з даним позовом є повернення, в порядку ст. 388 ЦК України, спірного майна до ліквідаційної маси підприємства-банкрута ТОВ "Будтрансгаз" для подальшого погашення кредиторських вимог згідно затвердженого судом реєстру вимог кредиторів та ст.ст. 26-31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 26 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, а також правомірний висновок суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Будтрансгаз" не набуло права власності на спірне майно, на даний час відсутні підстави для включення цього майна до складу ліквідаційної маси боржника.

Таким чином, з огляду на наведене вище, а також за встановлених обставин відсутності доказів реєстрації нерухомого майна боржника, переданого до його статутного капіталу, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що права позивача укладенням спірного правочину не були порушені, відтак звернення ліквідатора до суду в даному випадку з відповідною заявою є передчасним.

Щодо застосування строків позовної давності

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право , за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц).

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини стосовно того, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено обставини порушення прав позивача, він дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування позовної давності.

29. Щодо суті касаційної скарги

Доводи ТОВ "Будтрансгаз", наведені у п.п. 25, 26 цієї Постанови, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень Верховного Суду.

30. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003 (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006 (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги ТОВ "Будтрансгаз" та необхідність залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі № 15/488-б без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

31. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Будтрансгаз" та залишенням без змін оскарженої постанови апеляційного господарського суду, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтрансгаз" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Кирика В.К. залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №15/488-б залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

Л.Й. Катеринчук