Постанова

від 11.07.2019 по справі 814/2971/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №814/2971/14

касаційне провадження №К/9901/28506/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 (головуючий суддя - Турецька І.О., судді: Косцова І.П., Стас Л.В.) у справі № 814/2971/14 за позовом Приватного підприємства Астра Лайф до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Астра Лайф звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.09.2014 №0002402202 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 47945 грн. основного платежу та в сумі 23972,5 грн. штрафних санкцій та №0002392202 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 78362 грн. основного платежу та в сумі 39181 грн. штрафних санкцій.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 03.02.2015 адміністративний позов залишив без задоволення.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.11.2015 задовольнив клопотання Приватного підприємства Астра Лайф та Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про закриття провадження у справі в частині. Затвердив умови примирення між Приватним підприємством Астра Лайф та Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області по досягненню податкового компромісу за податковими повідомленнями-рішеннями від 16.09.2015 №0002402202 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 47945 грн. основного платежу та в сумі 23972,5 грн. штрафних санкцій; № 0002392202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 63381 грн. основного платежу та в сумі 35435,75 грн. штрафних санкцій. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 в цій частині вирішення спору визнав нечинною, а провадження у справі закрив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 26.11.2015 скасував постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2015 №0002392202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 14981 грн. основного платежу та в сумі 3745,25 грн. штрафних санкцій та ухвалив в цій частині нове судове рішення про задоволення позову.

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просила постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 скасувати та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.02.2015 в частині вирішення справи щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.09.2014 №0002392202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість за епізодом щодо господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-маркет БМ .

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частини третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано обставин щодо відсутності первинних документів щодо транспортування товару, а також використання придбаних активів у власній господарській діяльності за спірними господарськими операціями позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-маркет БМ . Крім того, податковий орган наголошує на тому, що з урахуванням затверджених судом апеляційної інстанції умов примирення між сторонами невирішена частина спору у цій справі стосується вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2014 №0002392202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 14982 грн. основного платежу та в сумі 7491 грн. штрафних санкцій. Тобто, у ситуації, що розглядається, на думку відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував, що штрафні санкції за вказаним податковим повідомленням-рішенням необхідно нараховувати в розмірі 50 % суми визначеного податкового зобов`язання за основним платежем, а не в розмірі 25 %.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства Астра Лайф з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю ТК-ВЕСТА , Товариством з обмеженою відповідальністю Проф-Трейд , Товариством з обмеженою відповідальністю Греймаркет за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, Товариством з обмеженою відповідальністю Південь-Річмаркет за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ за період з 01.03.2014 по 31.05.2014, результати якої оформлено актом від 02.09.2014 №2107/14-04-22-02/35513211.

На підставі висновків податкового органу про вчинення позивачем порушень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.09.2014:

№0002402202 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в загальній сумі 71917,5 грн., в тому числі: в сумі 47945 грн. основного платежу та в сумі 23972,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№0002392202 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 117543 грн., в тому числі: в сумі 78362 грн. основного платежу та в сумі 39181 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вчинення позивачем вищезазначених порушень вимог податкового законодавства, на думку податкового органу, полягає у неправомірному формуванні витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту за нереальними операціями з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю ТК-ВЕСТА , Товариства з обмеженою відповідальністю Проф-Трейд , Товариства з обмеженою відповідальністю Греймаркет , Товариства з обмеженою відповідальністю Південь-Річмаркет , Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ активів.

Як зазначено вище, Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.11.2015 закрив провадження у справі в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 16.09.2015 №0002402202 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 47945 грн. основного платежу та в сумі 23972,5 грн. штрафних санкцій та № 0002392202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 63381 грн. основного платежу та в сумі 35435,75 грн. штрафних санкцій, у зв`язку з примиренням шляхом досягнення податкового компромісу.

Відповідно до частини п`ятої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи в судах попередніх інстанцій) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Оскільки ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 постановлена у відкритому судовому засіданні, тому таке судове рішення набрало законної сили 26.11.2015 та є чинним. У касаційному порядку ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 не оскаржувалася.

Таким чином, суд апеляційної інстанції встановив, що невирішена частина предмету спору у цій справі, ураховуючи ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015, включає вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2014 № 0002392202 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 14981 грн. основного платежу та в сумі 3745,25 грн. штрафних санкцій.

Вказана частина нарахувань за спірним актом індивідуальної дії здійснена податковим органом на підставі викладених в акті перевірки висновків про безпідставне включення до складу податкового кредиту за березень-травень 2014 року податку на додану вартість за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ щодо придбання господарсько-побутових товарів на підставі договору від 03.03.2014 №15-2014.

Обґрунтовуючи свою позицію в цій частині нарахувань Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області посилалась на те, що контрагент позивача не знаходиться за адресою місцезнаходження, а також позбавлений можливості здійснювати фінансово-господарську діяльність, з огляду на відсутність необхідних ресурсів, зокрема, трудових, матеріально-технічних тощо. Також відповідач наголошував на тому, що податкова звітність з податку на додану вартість контрагентом позивача за І-ІІ квартали 2014 року не подана. Такі обставини встановлені актом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 02.07.2014 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий-травень 2014 року .

Крім того, відповідач вказував на неподання під час перевірки деяких первинних документів щодо фактичного здійснення спірних операцій, зокрема, журналу обліку виданих довіреностей, прибуткових накладних, документів складського обліку, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог за цим епізодом, суд першої інстанції керувався тим, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Маркет БМ не спрямована на одержання економічного ефекту, а направлена виключно на отримання податкової вигоди.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції в частині вимог за цим епізодом та ухвалюючи нове судове рішення - про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пред`явлена позивачем під час перевірки та судового розгляду справи первинна документація підтверджує фактичне здійснення спірних господарських операцій в межах господарської діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на додану вартість податкового кредиту необхідно керуватися положеннями статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, придбання товарів та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-маркет БМ , суд апеляційної інстанції встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій та проведення розрахунків, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності Приватного підприємства Астра Лайф як платника податків або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних суб`єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо.

Посилання податкового органу на листи Головного управління Міндоходів та протоколи допиту фізичних осіб щодо здійснення ними реєстрації підприємств за винагороду не містять інформації щодо фіктивності Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-маркет БМ .

Крім того, за результатами дослідження наявності ділової мети та економічної доцільності у позивача при укладенні спірних господарських операцій судом апеляційної інстанції встановлено, що придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-маркет БМ товари в подальшому були реалізовані в межах господарської діяльності.

За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність твердження контролюючого органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку за здійсненими з контрагентом господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Крім того, посилання податкового органу в касаційній скарзі на необхідність застосування у ситуації, що розглядається, штрафної санкції за спірним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 50% визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість є необґрунтованими.

Так, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, повторність у розумінні статті 123 Податкового кодексу України як підстава для застосування штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання є визначення контролюючим органом податкових зобов`язань внаслідок вчинення платником податку одного й того самого порушення протягом 1095 днів.

Однак, податковим органом не надано під час розгляду справи в судовому порядку доказів наявності передбачених статтею 123 Податкового кодексу України підстав для застосування до позивача спірним податковим повідомленням-рішенням штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов`язання.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області без задоволення, а оскаржуваних судових рішень суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 у справі № 814/2971/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк