Ухвала

від 12.07.2019 по справі 826/1617/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 липня 2019 року

Київ

справа №826/1617/18

адміністративне провадження №К/9901/16605/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №826/1617/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тінфуд до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДФС у місті Києві 11.06.2019 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №826/1617/18.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що вжиття без зайвих зволікань заходів для приведення касаційної скарги у відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття касаційної провадження. На думку відповідача, повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2019 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнано судом неповажними; статті 330 Кодексу, у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі . Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних причин унеможливили реалізацію права на повторне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки та докази сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, в якому останнім порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та із зазначенням аналогічних підстав, які було вказано податковим органом у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 11.06.2019 з касаційною скаргою до Верховного Суду. Інших обґрунтованих доводів та належних доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідачем не наведено.

Доводи відповідача про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що повернення касаційної скарги заявнику не позбавляє права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску. Відповідач стверджує, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження ним вживаються заходи для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, зокрема, Головним управлінням ДФС у місті Києві на адресу управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності направлено службову записку з проханням сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі. Таким чином, у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань та постійним блокуванням рахунків відповідача, контролюючий орган з об`єктивних та незалежних від його волі причин позбавлений можливості здійснити касаційне оскарження судових рішень без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Разом з тим, наведені податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статтей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Недостатність бюджетних асигнувань, а також проведення безспірного списання коштів з рахунку суб`єкта владних повноважень може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 закінчився 27.03.2019, а також факт звернення відповідача до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою вперше без виконання процесуального обов`язку щодо сплати судового збору, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору у даній справі.

Втім, жодних доказів податковим органом суду не надано.

Належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.

Також, суд зазначає, що відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 17.05.2019 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику ) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки. В поданні повторної касаційної скарги лише 11.06.2019, за фактичного отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги 23.05.2019, не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Також суд зазначає, що відповідачем у клопотанні про усунення недоліків касаційної скарги ставиться питання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо надання платіжного доручення. Вказане клопотання мотивовано неможливістю сплати судового збору у відведений судом строк у зв`язку з відсутністю бюджетних асигнувань та проведенням безспірного списання коштів з рахунків відповідача, що в свою чергу позбавляє відповідача можливості своєчасно виконати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху та надати суду документ про сплату судового збору.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, з поданого контролюючим органом клопотання вбачається, що воно не відповідає умовам встановленим статтею 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Втім, податковим органом не надано належних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема, щодо сплати судового збору у даній справі.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідач діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення від сплати судового збору у даній справі.

Статтею 121 КАС України врегульовано порядок поновлення та продовження процесуальних строків.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Таким чином, клопотання податкового органу про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у даній справі задоволенню не підлягають. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні заяви про поновлення строку касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2018 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №826/1617/18.

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/1617/18.

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №826/1617/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тінфуд до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду