Постанова

від 26.06.2019 по справі 815/1214/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 815/1214/18

Провадження № 11-382апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Фідобанк Коваленка Олександра Володимировича (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ Фідобанк відповідно), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Тчуді Шип Менеджмент Юкрейн ЛТД (далі - ТОВ Тчуді Шип Менеджмент Юкрейн ЛТД ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року (суддя Радчук А. А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року (судді Шеметенко Л. П., Стас Л. В., Турецька І. О.),

УСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду, третя особа - ТОВ Тчуді Шип Менеджмент Юкрейн ЛТД , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невнесення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік рахунків), дані щодо наявності у ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_1 із визначенням суми у розмірі 85 800 грн, що підлягає відшкодуванню;

- зобов`язати уповноважену особу Фонду внести до Переліку рахунків дані щодо наявності у ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_1 із визначенням суми у розмірі 85 800 грн, що підлягає відшкодуванню, та надати ці зміни до Фонду.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2018 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року, позов задовольнив.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, з яким погодився й апеляційний суд, що відповідач протиправно не включив ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду, оскільки у справі не встановлено, що напередодні запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ Фідобанк позивач навмисно, з метою створення видимості законності, шляхом перерахування грошей на картковий рахунок створив умови для отримання коштів, та що такі його дії визнано протиправними.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі уповноважена особа Фонду просить скасувати судові рішення у тому числі й у зв`язку із порушенням правил предметної юрисдикції.

Крім того, уповноважена особа Фонду вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, відповідач стверджує, що за наслідками перевірки правочину було встановлено, що ОСОБА_1 як директор ТОВ Тчуді Шип Менеджмент Юкрейн ЛТД з метою ввести в оману Фонд щодо нібито наявності підстав для виплати відшкодування за рахунок державних коштів перерахував на свій власний рахунок кошти для подальшого отримання сум гарантованих коштів, що нібито належать йому, в межах сум гарантованого відшкодування від держави в особі Фонду.

У відзиві на касаційну скаргу представник третьої особи - ТОВ Тчуді Шип Менеджмент Юкрейн ЛТД просить залишити скаргу без задоволення, а судові рішення без змін та наводить доводи про те, що спір у справі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року відкрив касаційне провадження.

10 квітня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

Ухвалою від 6 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до провадження та призначила до розгляду у порядку письмового провадження.

Як убачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, 18 липня 2011 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством СЕБ Банк (далі - ПАТ СЕБ Банк ), правонаступником якого є ПАТ Фідобанк , було укладено договір № 8574601 про відкриття карткового рахунку, надання й використання платіжної картки ПАТ СЕБ Банк , відповідно до якого позивачу було відкрито поточний рахунок у національній валюті України, операції за яким могли здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів (картки).

5 квітня 2016 року позивач направив заяву на ім`я члена ради правління Тчуді Шип Менеджмент АС з проханням надати йому безвідсоткову поворотну фінансову позику на поліпшення житлових умов (придбання квартири) у розмірі 85 800 гривень з терміном повернення до 31 травня 2018 року включно.

12 квітня 2016 року на засіданні ради правління Тчуді Шип Менеджмент АС ухвалено рішення про надання позивачу безвідсоткової поворотної фінансової позики на поліпшення житлових умов (придбання квартири) в сумі 85 800 грн.

4 травня 2016 року між ТОВ Тчуді Шип Менеджмент Юкрейн ЛТД та позивачем було укладено договір безвідсоткової позики, відповідно до якого товариство передало у власність позивача грошові кошти в розмірі 85 800 грн, а позивач зобов`язався повернути таку саму суму грошових коштів у порядку та на умовах договору.

18 травня 2016 року ОСОБА_1 отримав 85 800 грн фінансової допомоги від ТОВ Тчуді Шип Менеджмент Юкрейн ЛТД відповідно до договору безвідсоткової позики від 4 травня 2016 року.

Цього ж дня позивач поклав на свій картковий рахунок 85 800 грн.

На підставі постанови Національного банку України (далі - НБУ) від 20 травня 2016 року № 8 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Фідобанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Фідобанк та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Відповідно до постанови НБУ від 18 липня 2016 року № 142-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Фідобанк виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 липня 2016 року № 1265 Про початок процедури ліквідації ПАТ Фідобанк та делегування повноважень ліквідатора банку .

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ Фідобанк , призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_2 з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VІ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Закон № 4452-VІ) виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 2 липня 2018 року № 1836 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ Фідобанк строком на два роки з 20 липня 2018 року до 19 липня 2020 року включно.

Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ Фідобанк Коваленку О. В. строком на два роки з 20 липня 2018 року до 19 липня 2020 року включно.

Разом із тим судами встановлено, що дані про наявність у ОСОБА_1 карткового рахунку не внесено до Переліку рахунків, що і стало підставою для звернення позивача із цим позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в установлених статтею 341 КАС межахнаведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи , Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

У цій справі спір стосується невнесення уповноваженою особою Фонду до Переліку рахунків, даних щодо наявності у позивача рахунку на суму 85 800 грн.

Закон № 4452- VІ встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та НБУ (стаття 1).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ Про банки і банківську діяльність (далі - Закон № 2121-ІІІ), - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52Закону № 2121-ІІІ, або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 Закону № 4452-VI, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті Урядовий кур`єр або Голос України .

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом № 4452-VI. Для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до Перелікурахунків , є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір стосовно формування Перелікурахунків , та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат - є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів з урахуванням встановленого частиною першою статті 26 Закону № 4452-VIграничного розміру відшкодування за вкладами.

Щодо доводів касаційно скарги про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до вимог статті 71 КАС обов`язок доведення відповідних обставин покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. Отже, суди повинні досліджувати доводи Фонду чи його уповноваженої особи, які підтверджують наявність обставин, що свідчать про нікчемність правочинів та, як наслідок, унеможливлюють включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що уповноважена особа Фонду не надала доказів правомірності невнесення до Переліку рахунків даних щодо наявності у ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_1 на суму 85 800 грн, що підлягає відшкодуванню.

Крім того, судами також не встановлено доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору про відкриття карткового рахунку, надання й використання платіжної картки від 18 листопада 2011 року № 8574601, відповідно до якого позивачу було відкрито вказаний картковий рахунок, на який він вніс кошти, що підтверджується квитанцією № 383666319.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку про нікчемність правочину не може біти підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Тому доводи відповідача про те, що позов був передчасним, оскільки передбачена законодавством перевірка правочинів на нікчемність ще не завершилася, не можна вважати обґрунтованими.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо невнесення до Переліку рахунків дані щодо наявності у ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_1 із визначенням суми у розмірі 85 800 грн, що підлягає відшкодуванню, а також щодо зобов`язання уповноваженої особи Фонду включити до Переліку рахунків дані щодо наявності у ОСОБА_1 рахунку № НОМЕР_1 .

Наведені в касаційній скарзі уповноваженої особи Фонду доводи не спростовують цих висновків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Фідобанк Коваленка Олександра Володимировича залишити без задоволення.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко Т. О. Анцупова В. С. Князєв С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М . Єленіна В. Ю. Уркевич О. С. Золотніков О. Г. Яновська